https://wiki.theosophy.in.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Admin 2026-08-07T12:32:00Z Внесок користувача MediaWiki 1.45.3 https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC&diff=2326 2026-06-09T18:15:02Z

<p>Admin: Створено порожню сторінку</p> <hr /> <div></div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&diff=2325 2026-06-09T18:09:45Z

<p>Admin: </p> <hr /> <div>{{літературний твір}}<br /> '''«Таємна доктрина, синтез науки, релігії та філософії»''' ([[англійська мова|англ]]. ''The Secret Doctrine, the Synthesis of Science, Religion and Philosophy'')&amp;nbsp;— головний твір [[Блаватська Олена Петрівна|Олени Петрівни Блаватської]] в трьох томах.<br /> <br /> Спочатку книга була видана у двох томах в [[1888]] році, третій том опублікований після смерті письменниці у [[1897]] році. Основу «Таємної доктрини» складають станси, перекладені з потаємної «Книги Дзіан» з коментарями та поясненнями автора. Також у книзі детально розглядається фундаментальна [[символіка]], яку використовують світові релігії та [[міфологія|міфології]]. У першому томі йдеться про утворення [[Всесвіт]]у. Другий том розглядає походження і еволюцію людини. Третій том містить історії деяких відомих окультистів.<br /> <br /> == Критика ==<br /> Головний твір Олени Блаватської жорстко критикували багато разів&amp;nbsp;— як сучасники Блаватської, так і більш пізні дослідники&amp;nbsp;— головним чином за його [[Еклектика|еклектичний]] та [[Компіляція джерел|компілятивний]] характер. Різні частини рукопису цього «твору Блавацької» виявилися написаними різним почерком, тобто різними людьми.<br /> Скептично налаштовані автори відзначають, що є мало доказів того, що «магатми» Блаватської взагалі коли-небудь існували&lt;ref&gt;P.Jenkins. Mystics and Messiahs.— NYC: Oxford Univ. Pr., 2000.— p.41—42.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;А.&amp;nbsp;И.&amp;nbsp;Андреев «Гималайское братство: Теософский миф и его творцы».&amp;nbsp;— СПб: Изд-во СПбУ, 2008&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Теософія та буддизм]]<br /> <br /> == Виноски ==<br /> {{reflist}}<br /> == Посилання ==<br /> * [https://ure-online.info/encyclopedia/tayemna-doktryna/ Таємна доктрина] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія<br /> {{бібліоінформація}}<br /> {{book-stub}}<br /> [[Категорія:Теософія]]<br /> [[Категорія:Окультизм]]<br /> [[Категорія:Твори Олени Блаватської]]<br /> [[Категорія:Таємна доктрина]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&diff=2324 2026-06-09T18:07:54Z

<p>Admin: Admin перейменував сторінку з Категорія:Таємна Доктрина на Категорія:Таємна доктрина</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[:Категорія:Таємна доктрина]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&diff=2323 2026-06-09T18:07:54Z

<p>Admin: Admin перейменував сторінку з Категорія:Таємна Доктрина на Категорія:Таємна доктрина</p> <hr /> <div></div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=2322 2026-06-09T18:06:51Z

<p>Admin: </p> <hr /> <div>==ТеоЕнциклопедія==<br /> <br /> &lt;strong&gt;Проєкт, що об'єднує шукачів істини&lt;/strong&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Блаватська О.П.]]<br /> [[Категорія:Таємна доктрина]]<br /> [[Категорія:Агні-йога]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Східні практики]]<br /> [[Категорія:Західні практики]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Інформацію про роботу з цією вікі можна знайти на сторінці [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Help:Contents Довідка:Вміст].<br /> <br /> <br /> * [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:Configuration_settings Список налаштувань];<br /> * [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:FAQ Часті питання з приводу MediaWiki];<br /> * [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/mediawiki-announce.lists.wikimedia.org/ Розсилка повідомлень про появу нових версій MediaWiki];<br /> * [https://www.mediawiki.org/wiki/Special:MyLanguage/Manual:Combating_spam Дізнатися, як боротися зі спамом у своїй вікі]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC&diff=2321 2026-06-09T18:05:48Z

<p>Admin: Створено порожню сторінку</p> <hr /> <div></div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC&diff=2320 2026-06-09T18:01:53Z

<p>Admin: Створено порожню сторінку</p> <hr /> <div></div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA%D1%88%D0%B0&diff=2319 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{other uses}}<br /> [[Файл:AmaravatiScroll.JPG|thumb|200px|Грецький сувій, який підтримують індійські якші, Амараваті, 3-тє ст.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., [[Токійський національний музей]]]]<br /> <br /> '''Якша''' ({{lang-sa|यक्ष}} ''{{IAST|yakṣa}}'')&lt;ref&gt;Назви цих [[дух]]ів іншими мовами включають: {{lang-pi|यक्ख}} ''yakkha'', {{lang-ta|யக்கர்}}, {{lang-kn|ಯಕ್ಷ}}, {{IAST|Yākka}}, {{lang-th|ยักษ์}} ''yaksa'', {{lang-vi|dạ xoa}}, {{lang-zh|夜叉}} ''yèchā'' or {{lang|zh|藥叉}} ''yàochā'', {{lang-ko|야차/夜叉}} ''yacha'', {{lang-ja|夜叉}} ''yasha'', {{lang-my|ဘီလူး}} {{IPA-my|bìlú|}}, {{lang-bo|གནོད་སྦྱིན་}} ''gnod sbyin''&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— це назва широкого класу [[дух]]ів природи, як правило добрих, які є наглядачами і охоронцями природних багатств, схованих у землі та коріннях дерев.&lt;ref name=eb&gt;{{cite web |url=http://www.britannica.com/eb/article-9077732/yaksha |title=yaksha |publisher=Encyclopædia Britannica |accessdate=2007-07-15 |archive-date=23 квітня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/678uvZbbz?url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/651312/yaksha }}&lt;/ref&gt; Вони відомі в творах [[Священні тексти індуїзму|індуїзму]], [[джайнізм]]у та [[буддизм]]у.&lt;ref name=eb/&gt; Жіночою формою назви є ''{{IAST|yakṣī}}'' ({{lang|sa|यक्षी}})&lt;ref&gt;Для {{lang|sa|यक्षी}} як жіночого роду {{lang|sa|यक्षः}} дивись V. S. Apte, ''The Practical Sanskrit-English Dictionary'', p. 776.&lt;/ref&gt; або ''[[якшині]]'' (''{{IAST|yakṣiṇī}}'', {{lang|sa|यक्षिणी}}).&lt;ref&gt;Для yakṣiṇī ({{lang|sa|यक्षिणी}}) як звичайного санскритського терміну для жіночої yakṣa, та yakṣaṇī як буддистського варіанту, див. Franklin Edgerton, ''Buddhist Hybrid Sanskrit Grammar and Dictionary'', vol. 2., Motilal Banarsidass, First Edition, 1953, p. 442.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Опис ==<br /> [[Файл:MathuraYaksa.jpg|thumb|170px|right|[[Матхура|Матхурський]] якша, 1-2 ст.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.]]<br /> [[Файл:9 Yakshi at Vittala temple Vitthala Hampi Vijayanagar Karnataka India 2014.jpg|thumb|Якшині&amp;nbsp;— добрий жіночий дух&amp;nbsp;— барельєф у храмі Віттала, Віджаянагара в Карнатака. І храм, і її обличчя були пошкоджені під час кампанії Ісламського Султанату проти індуїстських статуй в 1565 році.]]<br /> В текстах індуїзму, джайнізму та буддизму, якша має подвійний характер. З одного боку він може бути незлобливим природним духом, що асоціюється з лісом та горами; але існує і більш темна версія якши&amp;nbsp;— привид ([[бґут (привид)|бґута]]), який ширяє дикими місцями та заплутує та їсть мандрівників, схожий на [[Ракшаси|ракшасів]] ({{IAST|rakṣasas}}).<br /> <br /> У ліричному вірші ''Меґхадута'' (Хмара-вістун) індійського поета [[Калідаса|Калідаси]], наприклад, оповідання йде від лиця якши, який є романтичною фігурою, що страждає від кохання до його відсутньої коханої. Натомість в дидактичному індуїстському діалозі ''{{IAST|Yakṣapraśnāḥ}}'' («Питання якши»), якша виступає місцевим духом озера, який кидає виклик [[Махабхарата|Юдхіштхіра]] ({{IAST|Yudhiṣṭhira}}).<br /> <br /> Ймовірно якші спочатку були місцевими богами лісів та селищ, а пізніше перетворились на дрібних богів&amp;nbsp;— служителів землі та скарбів надр.<br /> <br /> В індійському мистецтві, якшів зображають або як страшних воїнів або як кремезних, огрядних чоловіків, схожих на гномів. Якшині, натомість, зображуються як красиві молоді жінки з щасливими круглими обличчями та повними грудьми та стегнами.<br /> <br /> == Якші у буддизмі ==<br /> [[Файл:Bangkok statue.jpg|thumb|Обличчя якши Тотсакірітона (ทศคีรีธร), [[Храм Смарагдового Будди]] в [[Бангкок]]у]]<br /> В буддизмі, якші є служками [[Чотири небесні королі|Вайшравани]] ({{IAST|Vaiśravaṇa}}), Охоронця Північної сторони світу, доброго бога, що захищає праведників. Термін також використовується по відношенню до Дванадцяти Небесних Генералів, які охороняють [[Бгайсадж'я-гуру]] ({{IAST|Bhaiṣajyaguru}}, будду-цілителя).<br /> <br /> Відповідно до [[Махавамса|Магавамси]], [[Віджая (князь)|князь Віджая]] (перший князь [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]], стосовно якого існують письмові свідчення) зустрівся з королівськими якшами на чолі з королевою Кувені у їх столиці Ланкапура та переміг їх. Ланкапура ймовірно знаходилась у [[Віджітапура|Віджітапурі]]. Після цього, якші вірно служили династії Віджая, а у дні фестивалів на Шрі-Ланці, головний якша всідався на одній висоті з лідерами Шрі-Ланки.<br /> <br /> == Якші у джайнізмі ==<br /> Джайністи переважно вшановують статуї [[арігант]]ів та [[тіртханкар]]ів, які подолали внутрішні пристрасті та отримали просвітлення. Деякі джайністи також вірять, що якші та якшині охороняють благополуччя Тіртха. Як правило, їх статуї стоять у парі довкола статуй просвітлених: якша по праву сторону, якшині по ліву. У раніші періоди, їх вважали послідовниками тіртханкарів, які мали надлюдські здатності, але як і людські душі, також проходили через цикл перероджень. Але з часом, їх також почали вважати божествами.&lt;ref&gt;Pramodaben Chitrabhanu, ''Jain symbols, Ceremonies and Practices''&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Кубера]]<br /> * [[Якшині з Дідарганджу]]<br /> * [[Джамбала]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> {{Commons category|Yaksha}}<br /> * ''Dictionary of Hindu Lore and Legend'' (ISBN 0-500-51088-1) by Anna Dhallapiccola<br /> * ''Encyclopædia Britannica'': [http://www.britannica.com/eb/article-9077732/yaksha Yaksha] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/678uvZbbz?url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/651312/yaksha |date=23 квітня 2012 }}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїстська міфологія]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Джайнізм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B9%D0%BE%D0%B3_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&diff=2317 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>'''Шість йог Наропи''' ('''''Шість Дхарм Наропи''''', [[вайлі]]: na ro'i chos drug)&amp;nbsp;— комплекс послідовних практик вищої [[йога|йоги]], метою якої є пробудження і звільнення [[йогін]]а заради блага усіх живих істот.<br /> [[Файл:Практика туммо.jpg|thumb|Практика Туммо, частина стародавньої тибетської ілюстрації]]<br /> Комплекс включає наступні підвиди:<br /> * Йога тепла (''[[туммо]]'' ({{lang-bo|གཏུམ་མོ་}}([[вайлі]]:gtum mo); {{IAST|caṇḍālī}}))<br /> * Йога ілюзорного тіла (''гюлус'' ({{lang-bo|སྒྱུ་ལུས}}([[вайлі]]:sgyu lus); {{IAST|māyākāyā}}))<br /> * Йога Сяйва ({{нп|Ясне світло (буддизм)|Ясного світла||Luminous mind}})(''йосел''({{lang-bo|འོད་གསལ་}}([[вайлі]]:od gsal); {{IAST|prabhasvara}}))<br /> * Йога перенесення розуму (перенесення свідомості до іншого тіла) (''[[пхова]]''({{lang-bo|འཕོ་བ་}}([[вайлі]]:pho ba); {{IAST|saṃkrānti}}))<br /> * {{нп|Йога сновидінь|||Dream yoga}} (''мілам'' ({{lang-bo|རྨི་ལམ་}}([[вайлі]]:rmi lam); {{IAST|svapnadarśana}}))<br /> * Йога проміжного стану (''[[Бардо (буддизм)|бардо]]''({{lang-bo|བར་དོ}}([[вайлі]]:bar do); {{IAST|antarābhava}}))<br /> <br /> Достовірну послідовність освоєння комплексу і його склад встановити важко, так як існує кілька ліній усної передачі, які внесли «свої» зміни.<br /> Існують різні способи організації та переліку дхарм Наропи, крім списку Гампопи. Наприклад, [[Чже Цонкапа|Цонкхапа]] віддає перевагу наступному списку, який слідує за [[Пхаґмо Друґпа|Паґмо Друпа]]:<br /> 1) туммо,<br /> 2) ілюзорне тіло,<br /> 3) сяйво,<br /> 4) перенесення,<br /> 5) сильна проєкція,<br /> 6) бардо.&lt;ref&gt;Mullin (2005), p. 29.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> За словами {{нп|Гленн Муллін|Глена Малліна||Glenn Mullin|}}, «Марпа Лоцава, здається, головним чином говорив про них як про чоти форми:<br /> 1) внутрішнє тепло;<br /> 2) [[кармамудра]];<br /> 3) ілюзорне тіло;<br /> 4) ясне світло.<br /> <br /> Тут три з шести, тобто ''ті, що переносять свідомість'', ''сильну проєкцію'' та ''йога бардо''&amp;nbsp;— не отримують статусу окремих „[[Дхарма|дхарм]]“, мабуть, тому, що вони віднесені до позиції допоміжних практик».&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;Mullin (2005), p. 30.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> <br /> В буддійській традиції вважають, що усі вчення щодо йоги, передано [[Сіддгартха Ґаутама|Буддою Шак'ямуні]].<br /> <br /> [[Наропа]] отримав пряму передачу вищої йоги (''ануттарайогатантри'') від [[Тілопа|Тілопи]] і реалізував шляхом практики духовного вдосконалення отриману передачу у шість послідовних йог, які передавав своїм учням. Учнем, який отримав пряму передачу від Наропи став [[Марпа]]. Від тоді появилось поняття ''Шість йог Наропи'' (тибетське&amp;nbsp;— ''Наро чо друк'').<br /> Також Наропа здійснив усну передачу вищих практик з сутності 5 [[мандала|мандал]] жінці по імені [[Нігума]]. Тому існує менш розповсюджена родинно схожа система Шести йог Нігуми&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://probud.narod.ru/tibet/kyungpo_naljor.html |title=Кьюнгпо Нэлджор. Начало традиции Шести Йог Нигумы |accessdate=22 квітня 2013 |archive-date=9 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131009231443/http://probud.narod.ru/tibet/kyungpo_naljor.html }} Кьюнгпо Нэлджор. Начало традиции Шести Йог Нигумы{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Також є певні особливості перекладу деяких термінів та імен (що часто видається різним або незрозумілим), наприклад, категорично розрізняють «йоги» та «дхарми».&lt;ref&gt;{{cite book|last=Roberts|first=Peter Alan|title=Mahamudra and Related Instructions|year=2011|publisher=Wisdom Publications|location=Somerville, MA|pages=5}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Вперше, письмову передачу практики було дозволено [[Чже Цонкапа|ламі Цонкапі]].<br /> <br /> == Базові досягнення практики Шести йог Наропи ==<br /> Існує два види досягнень, які можна сподіватися знайти шляхом практики Шести Йог&amp;nbsp;— '''''мирські''''' і '''''трансцендентні'''''. Перший вид включає в себе ''Чотири Виконання'' і ''Вісім [[Сіддхи|Сіддх]]'' досягнень.<br /> <br /> === Мирські Досягнення ===<br /> Чотири Виконання:<br /> * Набуття здатності запобігати лиха і нещастя для себе та інших.<br /> * Набуття здатності збільшувати досягнення і вдачу.<br /> * Здатність притягувати бажані речі.<br /> * Здатність долати будь-яке зло і будь-які перешкоди.<br /> <br /> <br /> Вісім сіддх:<br /> * Набуття «таємничого меча», здатного виконувати всі бажання.<br /> * Набуття «магічних [[Пілюля|пілюль]]», що володіють чудодійною силою зцілення.<br /> * Набуття «чудесного бальзаму», що наділяє яснобаченням.<br /> * Здатність швидкого пересування.<br /> * Набуття «магічного еліксиру», що перетворює старість у молодість.<br /> * Здатність спілкуватися з богинями.<br /> * Здатність ховати своє тіло серед натовпу.<br /> * Здатність проходити крізь стіни, камені і гори …<br /> <br /> === Трансцендентне Досягнення ===<br /> Існують чотири стадії на цьому Шляху:<br /> <br /> * Той, хто вступив на Шлях і зміцнився в практиці і переживаннях обох Йог, вважається таким, хто досяг першої стадії&amp;nbsp;— стадії підготовки Усього Необхідного.<br /> * Про те, хто може проводити [[Прана]]-Розум в Центральний Канал і викликати «Чотири Низхідні Блаженства» шляхом опускання чистого елементу Прани-Розуму, має пряме переживання Блаженства-Порожнечі, нескінченно збільшує мирські досягнення, пов'язані з праною і [[наді]], про нього говорять, що він досяг другої стадії&amp;nbsp;— Стадії Передчуття.<br /> * Той, хто може піднімати чистий елемент ''Тіг Ле'' через Центральний Канал, викликати «Чотири Висхідні Блаженства», домагатися стабілізації Тіг Ле в Головному Центрі, усувати по черзі всі вузли, що зв'язують Центральний Канал, … розчищати всі перешкоди в шести [[чакра]]х і усувати одна за одною двадцять одну тисячу шістсот кармічних пран, вважається тим, хто досяг третьої або четвертої стадій, які включають в себе Стадії Початкового Просвітлення і Подальшого Просвітлення, тобто з Першої (стадії) Бхумі до Дванадцятої.<br /> * Той, хто може очищати найтонші прани, [[наді]] та [[бінду]], трансформувати фізичне тіло в Веселкове Тіло, очищати тридцять дві наді і вісімдесят дуалістичних думок&amp;nbsp;— домагаючись таким чином розкриття тридцяти двох чудових ознак і вісімдесяти чудових форм Тіла Будди,&amp;nbsp;— вважається тим, хто досяг досконалого стану Будди тринадцятої Бхумі Ваджрадхари. Оскільки Його Прана-Розум має природу Мудрості, і оскільки склади А і ХАМ (А є [[біджа]] пупкового Центру, що символізує позитивний елемент; ХАМ&amp;nbsp;— біджа Головного Центру, яка символізує негативний елемент; ці дві Біджи ще називають червоною і білою ''Тіг Ле'' або Розумом-[[Бодгі|Бодхі]]) знаходяться в досконалому злитті, Він досягає кінцевої [[Самбхогакая|Самбхогакаї]]- Два-в-Одному Стані Будди. Те в Ньому, що виражає відсутність диференціації Співчуття і Порожнечі, іменується [[Дхармакая]]; те в Ньому, що виражає нескінченне Блаженство і Славу, іменується [[Самбхогакая]], а те, що виражає нескінченні форми і дії, вироблені на благо всіх живих істот, іменується [[Нірманакая]]. Ідентичність, або єдність, цих Тіл називається Дхармадхату (Тотальність). За допомогою цих Чотирьох Тіл Він приведе в рух [[Колесо Дхарми]](&amp;#9784;), з тим щоб дати звільнення всім живим істотам до кінця [[самсара|самсари]] …<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Магасіддга]]<br /> * [[Тибетська книга мертвих|Bardo Thodol]] (Тибетська книга мертвих)<br /> * {{нп|Тибетська йога|||Tsa lung Trul khor}}<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * {{нп|Гленн Муллін|||Glenn Mullin|}} (1997) ''Readings on the Six Yogas of Naropa'', Snow Lion Publications. {{ISBN|1-55939-074-3}}<br /> * {{ref-ru}}Блаженство внутреннего огня. Сокровенная практика Шести йог Наропы. Предисловие ламы Сопы Ринпоче. Введение Джонатана Ландау; перевод с англ. В.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Ковалева.&amp;nbsp;— М.: Номос, 2010.&amp;nbsp;— 352 с.&amp;nbsp;— (Самадхи). ISBN 978-5-9900868-7-6<br /> * {{ref-ru}}Гленн Муллін. Хрестоматія з Шести йог Наропи.&amp;nbsp;— Відкритий світ, 2009.&amp;nbsp;— 336 с. ISBN 978-5-9743-0151-3<br /> * {{ref-ru}}Гарма Чанг, «Учения Тибетской Йоги». М., 1995.<br /> * {{ref-ru}}Андросов В. П., Леонтьєва Є.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Марпа та Історія Карма Каг'ю. М.: Відкритий Світ, 2009.- 512 с.- С. 375—376<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{youtube|VOKs-xIM4n8|The Six Yogas of Tilopa, Naropa &amp; Niguma - with Lama Glenn}} 2021р, 42&quot;03`<br /> <br /> {{Йога}}<br /> <br /> [[Категорія:Йога]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Види йоги]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%80%D0%B0&diff=2315 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Файл:Relics of buddha from His Holiness Supreme Patriarch of Thailand 2012.jpg|міні|200x200пкс|Реліквії Будди від Верховного Патріарха Таїланду]]<br /> '''Шаріра''' (тиб.: རིང་བསྲེལ།, [[Вайлі]]: ring-bsrel) - це збірний термін, що позначає [[Буддизм|буддійські]] [[Реліквія|реліквії]], хоча в загальному вжитку найчастіше йдеться про перлинні або кристалоподібні об'єкти у формі намистин, які нібито знаходять серед кремованого праху буддійських духовних наставників. Реліквії [[Будда|Будди]] після кремації називаються дхату в [[Махапарініббана Сутта]]. Вважається, що шаріра випромінюють або викликають &quot;благословення&quot; і &quot;благодать&quot; (санскр.: adhiṣṭhāna) у свідомості та досвіді тих, хто пов'язаний з ними. Також вважається, що шаріра [[Апотропеїчна магія|відвертає зло]] в гімалайській буддистській традиції. <br /> <br /> == Перламутрові шаріра ==<br /> Хоча термін &quot;шаріра&quot; може використовуватися для позначення широкого спектра буддійських реліквій, як зазначено вище, він, як правило, використовується для позначення перлинних або кристалоподібних предметів у формі намистин, які нібито знаходяться серед кремованого праху буддійських духовних наставників.<br /> <br /> Ці предмети вважаються реліквіями, що мають важливе значення в багатьох напрямках буддизму, оскільки вважається, що вони втілюють духовні знання, вчення, реалізації або живу сутність духовних наставників. Вони сприймаються як свідчення просвітленості та духовної чистоти майстра. Дехто вважає, що шаріри навмисно залишаються свідомістю майстра для поклоніння, і що краса шарір залежить від того, наскільки добре майстер розвинув свій розум і душу. Шаріри бувають найрізноманітніших кольорів, а деякі навіть напівпрозорі.<br /> <br /> Зазвичай саріри виставляють у скляній чаші всередині невеликих золотих урн або [[Ступа (архітектура)|ступ]], а також вкладають у статую майстра. Вважається також, що шафрани таємничим чином розмножуються, перебуваючи всередині своїх контейнерів, якщо вони зберігалися в сприятливих умовах. [[Шафран (пряність)|Шафранові]] нитки іноді кладуть всередині або навколо чаші, що містить окремі шаріри, як підношення.<br /> <br /> У корейській &quot;[[Самгук Юса|Самгук юса]]&quot; розповідається, що монах Мьоджонг отримав шаріру від черепахи, що змусило оточуючих краще ставитися до ченця.<br /> <br /> Виникнення шаріри не обмежується давніми часами, і багато буддистів показали, що шаріра не обмежується людьми або майстрами. Багато текстів буддизму Чистої Землі повідомляють про шаріри багатьох прихильників, деякі з них відбулися нещодавно. Деякі буддисти пов'язують духовне життя учня з кількістю та станом шаріри, яку він залишає після кремації. Багато буддистів Чистої Землі вірять, що сила [[Амітабга]] проявляє кремовані останки в шаріру. Багато хто стверджує, що перлини шаріри випадають на похоронах видатних ченців. Є відомості, що шаріра може з'являтися, примножуватися або зникати, залежно від думок хранителя. Важливе значення може мати і обітниця. Одна з легенд свідчить, що перекладач [[Кумараджива]] хотів продемонструвати, що його переклади не є фальшивими, в результаті чого його язик залишився неушкодженим після кремації<br /> <br /> == Науковий аналіз ==<br /> Існують докази того, що за певних умов нагрівання людські кістки можуть утворювати кристалічні структури. В одному хімічному аналізі було виявлено, що шаріри складаються зі складових елементів як кісток, так і каменів. Це пояснює, чому шаріри повинні бути знайдені в основному в монахах, а не в інших кремованих людських тілах, через матеріали вогнища та температуру і процес кремації.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> [[Мощі]]<br /> <br /> == Література ==<br /> <br /> * Dan Martin: ''Pearls from Bones: Relics, Chortens, Tertons and the Signs of Saintly Death in Tibet'', Numen, Volume 41, Number 3, 1994, S. 273–324.<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%BA%27%D1%8F&diff=2313 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{етнічна група}}<br /> '''Шак'я''' ([[санскрит]]:{{IAST|Śākya}}, [[деванагарі]]: शाक्य и [[Палі]]:{{IAST|Sākiya}}; {{lang-zh|<br /> 釋迦族}}; «сміливі»)&amp;nbsp;— народ або рід на північному сході [[Індія|Індії]]. Вихідцем з нього був [[Будда Ґаутама]].<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * {{Торчинов Буддологія}}(С.?)<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> {{india-hist-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Стародавня Індія]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_(%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)&diff=2311 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{confused|Усвідомленість}}<br /> '''Усвідомленість,''' '''притомність''' або '''майндфулнес''' ({{lang-en|mindfullness}})&amp;nbsp;— це [[Когнітивні функції мозку|когнітивна здатність]]{{sfn|Kvamme|Sandberg|Silvanto|2024}}{{sfn|Gkintoni|Vassilopoulos|Nikolaou|2025}}{{sfn|Matiz|2025}}, яка зазвичай розвивається завдяки спеціальним вправам і полягає в підтриманні [[Метакогніція|метакогнітивної обізнаності]] щодо змісту власної свідомості та тілесних відчуттів у теперішньому моменті.{{sfn|Deatherage|1975}}{{sfn|Baer|2003}}{{sfn|Slagter|Davidson|Lutz|2011}}{{sfn|Kabat-Zinn|2013}}{{sfn|Creswell|2017}} Термін «mindfulness» походить від [[Палі (мова)|палійського]] слова ''[[Саті (буддизм)|саті]]'', важливого елемента [[Буддизм|буддійських]] традицій,{{sfn|Karunamuni|Weerasekera|2019}}{{sfn|Van Gordon|Shonin|Griffiths|Singh|2014}} а практика ґрунтується на техніках ''[[анапанасаті]]'', [[Чань-буддизм|чань]], а також [[Тибетський буддизм|тибетської медитації]].{{sfn|Nisbet|2017}}{{sfn|Wilson|2014|p=35}}<br /> <br /> Із 1990-х років увідомленість без прив'язки до релігійного контексту буддизму набирає популярності на Заході.{{sfn|Wilks|2014}} Вагомий внесок у популяризацію світської усвідомленості в сучасній [[Західна культура|західній культурі]] зробили [[Джон Кабат-Зінн]] і [[Тхить Нят Хань]].{{sfn|Buchholz|2015}}{{sfn|Harrington|Dunne|2015}}<br /> <br /> Із 1970-х років [[клінічна психологія]] та [[психіатрія]] розробили низку терапевтичних застосувань усвідомленості, спрямованих на допомогу людям із різноманітними психологічними станами.{{sfn|Harrington|Dunne|2015}}<br /> <br /> Клінічні дослідження зафіксували як фізичні, так і психічні переваги практики усвідомленості в різних категоріях пацієнтів, а також у здорових дорослих і дітей.&lt;ref name=Goldberg22&gt;{{cite journal |last1=Goldberg |first1=Simon B. |last2=Riordan |first2=Kevin M. |last3=Sun |first3=Shufang |last4=Davidson |first4=Richard J. |title=The Empirical Status of Mindfulness-Based Interventions: A Systematic Review of 44 Meta-Analyses of Randomized Controlled Trials |journal=Perspectives on Psychological Science |date=January 2022 |volume=17 |issue=1 |pages=108–130 |doi=10.1177/1745691620968771|pmid=33593124 |pmc=8364929 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Paulus2016&gt;{{cite journal | vauthors = Paulus MP | title = Neural Basis of Mindfulness Interventions that Moderate the Impact of Stress on the Brain | journal = Neuropsychopharmacology | volume = 41 | issue = 1 | pages = 373 | date = January 2016 | pmid = 26657952 | pmc = 4677133 | doi = 10.1038/npp.2015.239 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite journal |last1=David Creswell |first1=J. |last2=Lindsay |first2=Emily K. |last3=Villalba |first3=Daniella K. |last4=Chin |first4=Brian |date=1 квітня 2020 |title=Mindfulness Training and Physical Health: Mechanisms and Outcomes |journal=Psychosomatic Medicine |volume=81 |issue=3 |pages=224–232 |doi=10.1097/PSY.0000000000000675 |issn=0033-3174 |pmc=6613793 |pmid=30806634}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Критики звертають увагу на [[комерціалізація|комерціалізацію]] та надмірне [[маркетинг|маркетингове просування]] усвідомленості як панацеї для психічного здоров'я. Вони підкреслюють необхідність проведення більшої кількості [[рандомізоване контрольоване дослідження|рандомізованих контрольованих досліджень]], кращої методології та залучення [[Визначення розмірів вибірки|більших вибірок]].{{sfn|Creswell|2017|p=}}&lt;ref group=web&gt;{{cite web |last1= Farias |first1= Miguel |title= Mindfulness Has Lost Its Buddhist Roots, and it may not be doing you good |url= https://theconversation.com/mindfulness-has-lost-its-buddhist-roots-and-it-may-not-be-doing-you-good-42526 |website= The Conversation |date= 5 червня 2015 |access-date= 5 лютого 2020 }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Усвідомленість]]<br /> * [[Медитація]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist |30em |group=web}}<br /> <br /> == Джерела ==<br /> {{стовпці|3}}<br /> * {{cite journal | last1=Kvamme | first1=Timo L. | date=2024 | last2=Sandberg | first2=Kristian | last3=Silvanto | first3=Juha | title=Mental imagery as part of an 'inwardly focused' cognitive style | journal=Neuropsychologia | volume=204 | doi=10.1016/j.neuropsychologia.2024.108988 | article-number=108988| doi-access=free | pmid=39222775 }}<br /> * {{cite journal | last1=Gkintoni | first1=Evgenia | last2=Vassilopoulos | first2=Stephanos P. | last3=Nikolaou | first3=Georgios | title=Mindfulness-Based Cognitive Therapy in Clinical Practice: A Systematic Review of Neurocognitive Outcomes and Applications for Mental Health and Well-Being | journal=Journal of Clinical Medicine | publisher=MDPI AG | volume=14 | issue=5 | date=2025-03-03 | issn=2077-0383 | doi=10.3390/jcm14051703 | doi-access=free | page=1703| pmid=40095733 | pmc=11900371 }}<br /> * {{cite web | last=Matiz | first=Alessio | title=Psychological and neuroscientific correlates of mindfulness in clinical and educational settings | publisher=Università degli Studi di Roma &amp;quot;La Sapienza' | date=2025-01-30 | url=https://iris.uniroma1.it/handle/11573/1734392 | language=it | access-date=2025-05-27}}<br /> * {{cite journal | last =Deatherage | first =Gary |date= 1975 |title= The clinical use of &quot;mindfulness&quot; meditation techniques in short-term psychotherapy |journal= Journal of Transpersonal Psychology |volume= 7 |issue= 2 |pages= 133–43 |url= http://www.atpweb.org/jtparchive/trps-07-75-02-133.pdf}}<br /> * {{cite journal|last1=Baer |first1=Ruth A. | year =2003 |title=Mindfulness Training as a Clinical Intervention: A Conceptual and Empirical Review |journal=Clinical Psychology: Science and Practice |volume=10 |pages=125–143|issue=2 |doi=10.1093/clipsy.bpg015 |url=http://www.wisebrain.org/papers/MindfulnessPsyTx.pdf}}<br /> * {{cite journal | last1 =Slagter | first1 =H.A. | last2 =Davidson | first2 =R.J. | last3 =Lutz | first3 =A. | year = 2011 | title = Mental training as a tool in the neuroscientific study of brain and cognitive plasticity | journal = Frontiers in Human Neuroscience | volume = 5 | page = 17 | pmid = 21347275 | pmc = 3039118 | doi = 10.3389/fnhum.2011.00017 | doi-access = free }}<br /> * {{cite book | last =Kabat-Zinn | first =J. |year=2013 |title=Full Catastrophe Living: Using the Wisdom of Your Body and Mind to Face Stress, Pain, and Illness |publisher=Bantam Dell |location=New York |isbn=978-0-345-53972-4}}<br /> * {{cite journal |last=Creswell |first=J.D. |date=January 2017 |title=Mindfulness Interventions |pages=491–516 |journal=Annual Review of Psychology |volume=68 |pmid=27687118 |doi=10.1146/annurev-psych-042716-051139 |doi-access=free |quote=Methodologically rigorous RCTs have demonstrated that mindfulness interventions improve outcomes in multiple domains (e.g., chronic pain, depression relapse, addiction). }}<br /> * {{cite journal |last1= Karunamuni |first1= Nandini |last2= Weerasekera |first2= Rasanjala |year= 2019 |title= Theoretical Foundations to Guide Mindfulness Meditation: A Path to Wisdom|journal= Current Psychology |volume= 38|issue= 3|pages= 627–646|s2cid= 149024504| name-list-style = vanc |doi= 10.1007/s12144-017-9631-7 |url= http://mindrxiv.org/mfs63/}}<br /> * {{cite journal |last1 = Van Gordon |first1= William |year= 2014 |last2= Shonin |first2= Edo |last3= Griffiths |first3= Mark D |last4= Singh |first4= Nirbhay N. |author-link4= Nirbhay N. Singh|title= There is Only One Mindfulness: Why Science and Buddhism Need to Work Together |journal= Mindfulness |volume= 6 |pages= 49–56 |doi= 10.1007/s12671-014-0379-y |doi-access= free| name-list-style = vanc }}<br /> * {{cite journal |last1=Nisbet |first1=Matthew|date=2017 |title=The Mindfulness Movement: How a Buddhist Practice Evolved into a Scientific Approach to Life |journal=[[Skeptical Inquirer]] |volume=41 |issue=3 |pages=24–26 |url=https://www.csicop.org/si/show/the_mindfulness_movement |access-date=2 October 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181002171906/https://www.csicop.org/si/show/the_mindfulness_movement |archive-date=2018-10-02 }}<br /> * {{cite book |last=Wilson |first=Jeff | name-list-style = vanc |year= 2014 |title=Mindful America: the Mutual Transformation of Buddhist Meditation and American Culture |publisher= Oxford University Press}}<br /> * {{cite journal | last =Wilks | first =Jenny | year =2014 | title =Secular mindfulness: potential &amp; pitfalls | journal =Insight Journal | url =https://www.buddhistinquiry.org/article/secular-mindfulness-potential-pitfalls/}}<br /> * {{cite journal | last =Buchholz | first =L. | date = 2015 | title =Exploring the Promise of Mindfulness as Medicine | journal = JAMA | volume = 314 | issue = 13 | pages = 1327–1329| pmid = 26441167 | doi = 10.1001/jama.2015.7023 }}<br /> &lt;/div&gt;<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://moz.gov.ua/uk/prostimi-slovami-pro-majndfulnes-abo-p-yat-perevag-usvidomlenosti-sho-pokrashuyut-yakist-zhittya Простими словами про майндфулнес або п'ять переваг усвідомленості, що покращують якість життя] // [[Міністерство охорони здоров'я України]].&amp;nbsp;— 29 червня 2024<br /> <br /> {{Йога}}<br /> <br /> [[Категорія:Усвідомленість]]<br /> [[Категорія:Самоусвідомлення]]<br /> [[Категорія:Медитація]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%85%D1%96%D1%82%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%B3_%D0%94%D0%B8%D0%BA&diff=2309 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Релігійний діяч<br /> |ім'я = Тхіть Куанг Дик<br /> |оригінал_імені = 釋廣德<br /> |портрет = Bồ tát Thích Quảng Đức.jpg<br /> |розмір = <br /> |опис = <br /> |ім'я_при_народженні = Лам Ван Тик<br /> |псевдоніми = <br /> |релігія = [[Буддизм]]<br /> |конфесія = [[Махаяна]]<br /> |деномінація =<br /> |традиція =<br /> |течія =<br /> |новий_релігійний_рух = <br /> |секта = <br /> |титул = [[Бодхісатва]]&lt;ref&gt;{{harvnb|Buswell Jr.|Lopez Jr.|2013|pp=[https://books.google.com/books?id=DXN2AAAAQBAJ&amp;dq=Bodhisattva&amp;pg=PA134 134], [https://books.google.com/books?id=DXN2AAAAQBAJ&amp;dq=Bodhisattva++%22Thích+Quảng+Đức%22&amp;pg=PA906 906]}}.&lt;/ref&gt;<br /> |положення = Голова комісії з церемоніальних обрядів Конгрегації в'єтнамських ченців&lt;br&gt;Настоятель пагоди Фуок Хоа<br /> |період = 1917-1963<br /> |дата_народження = бл. 1897<br /> |місце_народження = Хой Кхань, [[Аннам]], [[Французький Індокитай]]<br /> |дата_смерті = 11 червня 1963 року (65–66 років)<br /> |місце_смерті = [[Сайгон]], [[Південний В'єтнам]]<br /> |причина смерті = [[самогубство]] шляхом [[самоспалення]]<br /> }}<br /> <br /> '''Тхіть Куанг Дик''' ({{lang-vi|釋廣德||Thích Quảng Đức}}); уроджений '''Лам Ван Тик'''; {{circa|1897}} – 11 червня 1963) — в'єтнамський [[Буддизм|буддійський]] монах, що 11 червня 1963 року здійснив [[самоспалення]] у [[Хошимін|Сайгоні]]&lt;ref&gt;&quot;Monk Suicide by Fire in Anti-Diem Protest,&quot; ''New York Times'', 11 June 1963, 6.; David Halberstam, &quot;Diem Asks Peace in Religion Crisis,&quot; ''New York Times'' 12 June 1963. 3.; Marilyn B. Young, ''The Vietnam Wars: 1945–1990'', New York: Harper Collins Publishers, 1990. 95–96.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Куанг Дик вчинив це на знак протесту проти [[Буддійська криза|переслідування буддистів]] урядом [[Південний В'єтнам|Південного В'єтнаму]] під керівництвом [[Нго Дінь Дьєм]]а, переконаного [[Католицька церква у В'єтнамі|католика]]. Фотографії самоспалення ченця облетіли весь світ, привертаючи увагу до політики уряду Дьєма. [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джон Ф. Кеннеді]] сказав про одну фотографію: «Жодна новинна фотографія в історії не викликала стільки емоцій у всьому світі, як ця»&lt;ref&gt;Zi Jun Toong, &quot;Overthrown by the Press: The US Media's Role in the Fall of Diem,&quot; ''Australasian Journal of American Studies'' 27 (July 2008), 56–72.&lt;/ref&gt;. {{li|Малкольм Браун||Q=Q952789}}, що зробив це фото, отримав за нього премію {{li|World Press Photo of the Year|Q=Q1935928|quote=1}}.<br /> <br /> Вчинок Куанг Дика посилив міжнародний тиск на Дьєма та змусив його пообіцяти реформи з метою заспокоїти буддистів. Однак ці реформи не були впроваджені, що призвело до загострення суперечки. У міру того, як протести тривали, спецпідрозділи {{li|Спеціальні сили армії Республіки В'єтнам|ARVN||Q=Q2913590}}, вірні братові Дьєма, {{li|Нго Дьїнь Нху||Q=Q650194}}, розпочали {{li|Напад на погоду Ла Сой|рейди|Q=Q11108995}} по всьому Південному В'єтнаму на буддійські [[Пагода|пагоди]], захопивши серце Куанг Дика (яке [[Мощі|зберігали як реліквію]]) та спричинивши загибель людей і значні руйнування. Кілька буддійських ченців наслідували приклад Куанг Дика, також спаливши себе. Зрештою, підтриманий США {{li|Державний переворот у Південному В'єтнамі|державний переворот|Q=Q1078181}} скинув Дьєма, якого було {{li|Арешт та вбивство Нго Дінь Дьєма|вбито||Q=Q1003866}} 2 листопада 1963 року.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> <br /> Все, що відомо про життя Кванг Дика походить від інформації, поширеної буддійськими організаціями. Він народився в селі Хой Кхань в районі Ван Нінь провінції [[Кханьхоа]] в центральному В'єтнамі, одним з семи дітей у родині Лам Хиу Инга і Нгуєн Тхі Нтонг. При народженні він отримав ім'я '''Лам Ван Тик'''.<br /> <br /> У віці семи років він пішов вивчати буддизм під керівництвом Тхіть Хоанг Тхама — свого дядька по материнській лінії та духовного вчителя, який виростив його як рідного сина. Через деякий час Лам Ван Тик змінив ім'я на '''Нгуєн Ван Кхьєт'''.<br /> <br /> У віці 15 років він склав обітниці [[Шраманера|шраманери]] (ченця-послушника) та у віці 20 років був висвячений у ченці під {{li|Ім'я дхарми|монашеським іменем|Q=Q1543672}} '''Тхіть Куанг Дик'''. {{li|В'єтнамське ім'я||Q=Q1066033}} Тхіть (釋) походить від «Тхіть Ка» або «Тхіть Зіа» (釋迦), що означає «з клану [[Шак'я]]». Після посвячення він вирушив до гори поблизу {{li|Ніньхоа||Q=Q10801338}}, давши обітницю прожити три роки життям самотнього [[пустельник]]а. Пізніше він повернувся до свого гірського притулку, щоб відкрити пагоду Тхієн Лок&lt;ref name=&quot;qd&quot;&gt;{{harvnb|Tạng|2005}}.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;hm&quot;&gt;{{harvnb|Minh|2006|pp=266–267}}.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Після закінчення самоізоляції він почав подорожувати центральним В'єтнамом, проповідуючи [[Дхарма|дхарму]]. Через два роки він пішов у [[ретрит]] до пагоди Сак Ту Тхієн Ан поблизу [[Нячанг]]а. У 1932 році його призначили інспектором Буддійської асоціації в Ніньхоа, а потім інспектором ченців у своїй рідній провінції Кханьхоа. Протягом цього періоду в центральному В'єтнамі він очолював будівництво 14 храмів&lt;ref name=&quot;hm2&quot;&gt;{{harvnb|Minh|2006|p=268}}.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У 1934 році він переїхав до південного В'єтнаму та подорожував провінціями, поширюючи буддійські вчення. Також він також провів два роки в [[Камбоджа|Камбоджі]], вивчаючи буддійську традицію [[Тхеравада|Тхеравади]].<br /> <br /> Після повернення з Камбоджі він керував будівництвом ще 17 нових храмів на півдні. Останнім із 31 нового храму, за будівництво якого він відповідав, була пагода [[Авалокітешвара|Куан Те Ам]] в окрузі {{li|Фунюан||Q=Q2194003}} на околиці [[Хошимін|Сайгону]]&lt;ref name=&quot;hm2&quot;/&gt;. Вулицю, на якій стоїть храм, пізніше, у 1975 році, перейменували на честь Куанг Дика.<br /> <br /> Після завершення будівництва храму Куанг Дик був призначений головою Колегії з церемоніальних обрядів Конгрегації в'єтнамських ченців та {{li|Настоятель (буддизм)|настоятелем|Q=Q1135621}} пагоди Фуокхоа, яка була початковим місцем розташування Асоціації буддійських досліджень В'єтнаму&lt;ref name=&quot;hm2&quot;/&gt;. Коли офіс Асоціації було перенесено до {{li|Пагода Са Лой|пагоди Са Лой|Q=Q1005868}}, головної пагоди Сайгону, Куанг Дик пішов у відставку&lt;ref name=&quot;qd&quot;/&gt;.<br /> <br /> == Релігійні передумови акції ==<br /> {{Further|Буддійська криза}}<br /> <br /> [[File:Thích Quảng Đức Memorial.JPG|thumb|upright|Меморіал Куанг Дика, побудований на місці його смерті.]]<br /> <br /> Часто вважалося, що у Південному В'єтнамі більшість населення становлять буддисти, частка яких складає до 70–80% &lt;ref&gt;[http://www.historynet.com/wars_conflicts/vietnam_war/3033916.html The 1966 Buddhist Crisis in South Vietnam] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20080304102006/http://www.historynet.com/wars_conflicts/vietnam_war/3033916.html |date=4 березня 2008}} HistoryNet&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gettleman, pp. 275–276, 366.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;TIME1963&quot;&gt;{{cite magazine|date=14 червня 1963|url=http://www.time.com/time/printout/0,8816,874816,00.html|archive-url=https://archive.today/20121204165344/http://www.time.com/time/printout/0,8816,874816,00.html|url-status=dead|archive-date=4 грудня 2012|title=The Religious Crisis|magazine=[[Time (magazine)|Time]]|access-date=21 серпня 2007|last=TIME|author-link=Time (magazine)|quote=South Viet Nam's Buddhists, who comprise 80% of the country's 15 million people, are bitter over alleged favoritism by Diệm and his Catholic ruling family toward the nation's 1,500,000 Catholics}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tucker, pp. 49, 291, 293.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Maclear, p. 63.&lt;/ref&gt;. Але ці цифри були сильно завищені, оскільки західні журналісти часто плутали з буддизмом {{li|В'єтнамська народна релігія|народну релігію|Q=Q10831151}}&lt;ref name=&quot;Słowiak&quot;&gt;{{cite journal |last1=Słowiak |first1=Jerema |title=Role of the Religion and Politico-Religious Organizations in the South Vietnam During Ngo Dinh Diem Period |journal=Nauki Społeczne |date=2017 |issue=16 |pages=109–124 |publisher=Zeszyty Naukowe Towarzystwa Doktorantów UJ |location=Kraków |url=https://academic-journals.eu/pl/download?path=/uploads/Zm9sZGVycHVibWVkaWE1/documents/6.spol.16.pdf |issn=2082-9213}}&lt;/ref&gt;, і фактична кількість буддистів була набагато меншою, щонайбільше близько 27%{{sfn|Moyar|2006|p=215}}.<br /> <br /> Президент [[Нго Дінь Дьєм]] тоді загалом проводив прокатолицьку політику, яка викликала вороже ставлення багатьох буддистів. Уряд вважався упередженим до католиків на державній службі та у військових просуваннях, а також у розподілі землі та ділових привілеїв&lt;ref&gt;Tucker, p. 291.&lt;/ref&gt;. Розподіл вогнепальної зброї серед сільських формувань самооборони, призначених для відбиття партизанів [[В'єтконг]]у, нібито також передбачав видачу зброї лише католикам&lt;ref name=&quot;sv&quot;&gt;{{cite magazine|title=South Vietnam: Whose funeral pyre?|magazine=[[The New Republic]]|page=9|date=29 червня 1963}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Дьєм не скасував «приватний» статус, нав'язаний буддизму під час [[Французький Індокитай|французької окупації]], який вимагав офіційного дозволу на проведення публічної буддійської діяльності&lt;ref&gt;Karnow, p. 294.&lt;/ref&gt;. Земля, що належала католицькій церкві, була звільнена від заходів земельної реформи&lt;ref&gt;Buttinger, p. 933.&lt;/ref&gt;. Гуманітарна допомога США розподілялася непропорційно на користь сел із католицькою більшістю. За часів Дьєма католицька церква користувалася особливими пільгами щодо придбання власності, а в 1959 році він присвятив країну [[Діва Марія|Діві Марії]]&lt;ref&gt;Jacobs, p. 91.&lt;/ref&gt;. На великих публічних заходах начебто вивішували біло-золотий [[Список прапорів Папства|папський прапор]]&lt;ref name=&quot;crusade&quot;&gt;{{cite magazine|title=Diệm's other crusade|date=22 червня 1963|magazine=[[The New Republic]]|pages=5–6}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Однак західні ЗМІ того часу давали викривлене освітлення подій&lt;ref name=&quot;Moyar07&quot;&gt;{{cite web |last1=Moyar |first1=Mark |title=Halberstam’s History |url=https://www.nationalreview.com/2007/07/halberstams-history-mark-moyar/ |website=National Review |date=5 липня 2007}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite journal |author=Zi Jun Toong |title=Overthrown by the Press: The US Media’s Role in the Fall of Diem |journal=Australasian Journal of American Studies |year=2008 |volume=27 |issue=1 |pages=56–72 |jstor=41054100 }}&lt;/ref&gt;, оскільки в'єтнамський буддизм за часів Першої республіки Дьєма насправді процвітав&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Nguyen Quoc |first1=Tan Trung |title=Rethinking History and News Media in South Vietnam |url=https://usvietnam.uoregon.edu/en/rethinking-history-and-news-media-in-south-vietnam/ |website=US–Vietnam Research Center |publisher=University of Oregon |date=20 листопада 2023}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Невдоволення буддистів спалахнуло після заборони на початку травня вивішувати [[буддистський прапор]] у місті [[Хюе]] на [[Весак]], [[День народження Будди|день народження]] [[Сіддгартха Ґаутама|Гаутами Будди]]. Лише за кілька днів до цього католиків заохочували вивішувати папський прапор в Хюе під час урочистостей на честь архієпископа {{li|Нго Дінь Тхока||Q=Q738148}}, старшого брата Дьєма. <br /> <br /> Великий натовп буддистів протестував на Весак проти цієї заборони і кинув виклик уряду, відправившись з буддійськими прапорами до урядової телерадіостанції. Урядові війська [[Розгін демонстрації буддистів у Хюе|відкрили вогонь по натовпу]], внаслідок чого загинуло дев'ятеро протестувальників. Відмова Дьєма взяти на себе відповідальність (він звинуватив у цих смертях [[В'єтконг]]) призвела до подальших буддійських протестів та закликів до релігійної рівності&lt;ref&gt;{{harvnb|Jacobs|2006|pp=140–150}}&lt;/ref&gt;. Оскільки Дьєм не бажав виконувати вимоги буддистів, протести посилювалися.<br /> <br /> == Самоспалення ==<br /> <br /> [[File:Self-immolation of Thich Quang Duc.jpg|upright=1.5|thumb|Фотографія самоспалення Куанг Дика під час, зроблена журналістом Малкольмом Брауном, отримала нагороду «Фотографія року Всесвітньої преси» 1963&lt;ref&gt;{{harvnb|Browne|1963}}&lt;/ref&gt;.]]<br /> <br /> [[File:Thích Quảng Đức self-immolation.jpg|upright=1.5|thumb|Ще одна світлина події, зроблена Брауном.]]<br /> <br /> [[File:2024 Huế - Thích Quảng Đức's car relic at Thiên Mụ Temple - img 06.jpg|thumb|Автомобіль, у якому Куанг Дик приїхав до місця самоспалення; Хюе, {{li|пагода Тхьєнму||Q=Q975568}}, 2011 рік.]]<br /> <br /> 10 червня 1963 року американським кореспондентам повідомили, що наступного ранку на дорозі біля камбоджійського посольства в Сайгоні станеться «дещо важливе»&lt;ref name=&quot;j147&quot;/&gt;. Більшість репортерів проігнорували це повідомлення, оскільки буддійська криза на той момент тривала вже понад місяць, і наступного дня на це місце з'явилося лише кілька журналістів, зокрема {{li|Девід Галберстам||Q=Q467156}} з «[[The New York Times]]» та [[Малкольм Браун]], керівник сайгонського бюро «[[Associated Press]]»&lt;ref name=&quot;j147&quot;&gt;{{harvnb|Jacobs|2006|p=147}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Куанг Дик прибув у складі процесії, яка розпочалася біля сусідньої пагоди. Близько 350 ченців та черниць пройшли двома фалангами, попереду яких їхав седан «[[Austin Westminster]]». На машині висіли банери, надруковані [[Англійська мова|англійською]] та [[В'єтнамська мова|в'єтнамською]] мовами, текст яких засуджував уряд Дьєма та його політику щодо буддистів, вимагаючи від нього виконання своїх обіцянок щодо релігійної рівності&lt;ref name=&quot;j147&quot;/&gt;. Інший чернець запропонував свою кандидатуру пожертвувати собою, але старшинство Куанг Дока переважило&lt;ref name=&quot;k297&quot;&gt;{{harvnb|Karnow|1997|p=297}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Процесія зупинилася на перетині бульвару Фан Дінь Фунг (нині вулиця Нгуєн Дінь Чіу) та вулиці Ле Ван Зуєт (нині вулиця Кач Манг Тханг Там), за кілька кварталів на південний захід від Президентського палацу (нині {{li|Палац Незалежності (Хошимін)|Палац Возз'єднання|Q=Q933384}}). <br /> <br /> Куанг Дик вийшов з машини разом із двома іншими ченцями. Один поклав на дорогу подушку, а другий дістав з багажника п'яти[[галон]]ну каністру з бензином. Коли учасники маршу утворили коло навколо нього, Куанг Дик сів на подушку у традиційній буддійській медитативній [[Поза лотоса|позі лотоса]]., і помічник вилив йому на голову бензин з каністри. Куанг Дик, обертаючи дерев'яні молитовні чотки, промовив слова «Nam mô A Di Đà Phật («Слава Будді [[Амітабга|Амітабхі]]»), після чого підпалив сірник і кинув його на себе. Його охопило полум'я, від тіла йшов чорний маслянистий дим&lt;ref name=&quot;j147&quot;/&gt;&lt;ref&gt;{{harvnb|Jones|2003|p=[https://books.google.com/books?id=NHqeyBiPjzQC&amp;pg=PA268 268]}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Останні слова Куанг Дика перед смертю задокументовані в {{li|Передсмертна записка|листі|Q=Q1963679}}, який він залишив&lt;ref name=&quot;qd&quot;/&gt;:<br /> <br /> {{Цитата|Перш ніж заплющити очі та рушити до видіння Будди, я шанобливо благаю президента Нго Дінь Дьєма проявити співчуття до народу нації та запровадити релігійну рівність, щоб вічно підтримувати силу батьківщини. Я закликаю шановних, преподобних, членів [[Санґга|сангхи]] та мирян-буддистів об’єднатися в солідарності, щоб принести жертви на захист буддизму.}}<br /> <br /> Девід Галберстам писав з приводу побаченого&lt;ref&gt;{{harvnb|Halberstam|1965|p=211}}&lt;/ref&gt;:<br /> <br /> {{Цитата|Мені доводилося бачити подібне знову, але і одного разу було достатньо. Полум'я виривалося з цього чоловіка; його тіло повільно в'януло та зморщувалося, голова чорніла та обвуглювалася. У повітрі витав запах горілої людської плоті — люди горять напрочуд швидко. Позаду себе я чув ридання в'єтнамців. Сам я був надто шокований, щоб плакати, надто розгублений, щоб робити нотатки чи ставити запитання, надто розгублений, щоб навіть думати... Коли він горів, він не ворухнувся жодним м'язом, не видав жодного звуку, його зовнішній спокій різко контрастував з плачем людей навколо.{{oq|en|I was to see that sight again, but once was enough. Flames were coming from a human being; his body was slowly withering and shriveling up, his head blackening and charring. In the air was the smell of burning human flesh; human beings burn surprisingly quickly. Behind me I could hear the sobbing of the Vietnamese who were now gathering. I was too shocked to cry, too confused to take notes or ask questions, too bewildered to even think ... As he burned he never moved a muscle, never uttered a sound, his outward composure in sharp contrast to the wailing people around him.}}}}<br /> <br /> Глядачі здебільшого приголомшено мовчали, деякі голосили або молилися. Багато ченців та черниць, а також деякі шоковані перехожі та навіть дехто з {{li|Національна поліція Республіки В'єтнам|поліціянтів|Q=Q7314526}}, яким було наказано контролювати натовп, впали ниць перед палаючим ченцем&lt;ref name=&quot;k297&quot;/&gt;. Один з ченців англійською та в'єтнамською мовами повторював у мікрофон: «Буддійський священник спалює себе до смерті. Буддійський священник стає мучеником».<br /> <br /> Приблизно через 10 хвилин тіло Куанг Дика впало на спину. Як тільки вогонь вщух, група ченців накрила димлячий труп жовтими шатами, підняла його та спробувала помістити в труну, але кінцівки не можна було випрямити, і одна з рук стирчала з дерев'яного ящика, коли його несли до пагоди Са Лой неподалік. Біля пагоди студенти розгорнули двомовні банери з написом: «Буддійський священник спалив себе за наші п'ять прохань»&lt;ref name=&quot;j147&quot;/&gt;.<br /> <br /> О 13:30 близько 1000 ченців зібралися всередині, щоб провести зустріч, тоді як зовні великий натовп пробуддійських студентів утворив навколо неї людський бар'єр. Зустріч незабаром завершилася, і всі, крім 100 ченців, повільно покинули комплекс. Майже 1000 ченців у супроводі {{li|Миряни (буддизм)|мирян|Q=Q2428021}} повернулися до місця самоспалення. Поліція затрималася неподалік. Близько 18:00 тридцять черниць та шістьох ченців було заарештовано за проведення молитовного зібрання на вулиці біля Са Лой. Поліція у обладнанні для боротьби з масовими заворушеннями оточила пагоду, заблокувавши прохід та створюючи у спостерігачів враження неминучої збройної облоги&lt;ref name=&quot;j270&quot;&gt;{{harvnb|Jones|2003|p=270}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Похорон і наслідки ==<br /> <br /> Після цього самоспалення США посилили тиск на Дьєма, щоб той відновив переговори щодо невдалої угоди. Дьєм запланував екстрене засідання кабінету міністрів на 11:30 ранку 11 червня для обговорення буддійської кризи, яка, на його думку, мала вщухнути, але після смерті Куанг Дика скасував цю зустріч і зустрівся зі своїми міністрами особисто. Виконувач обов'язків посла США у Південному В'єтнамі {{li|Вільям Трухарт||Q=Q8019537}}<br /> попередив {{li|Нгуєн Дінь Тхуан|Нгуєн Дінь Тхуана|Q=Q7022807}}, державного секретаря уряду Дьєма, про відчайдушну потребу в угоді, заявивши, що ситуація «небезпечно близька до критичної точки», і що він очікує від Дьєма виконання п'ятипунктового маніфесту буддистів. [[Державний секретар США]] [[Дін Раск]] попередив {{li|посольство США в Сайгоні|Q=Q894834}}, що [[Білий дім]] публічно відмежується від режиму Дьєма, якщо цього не відбудеться&lt;ref&gt;{{harvnb|Jones|2003|p=272}}.&lt;/ref&gt;. {{li|Спільне комюніке (В'єтнам)|Спільне комюніке|Q=Q6269154}} та поступки буддистам були підписані 16 червня&lt;ref name=&quot;h149&quot;/&gt;.<br /> <br /> Похорон Куанг Дика спочатку призначили на 15 червня. Того дня 4000 людей зібралися біля пагоди Са Лой, але церемонію було перенесено. 19 червня його останки вивезли з Са Лой на цвинтар за 16 кілометрів на південь від міста для остаточної [[Кремація|кремації]] та похоронної церемонії. Після підписання Спільного комюніке кількість присутніх була обмежена приблизно 500 ченцями, згідно з домовленістю між буддійськими лідерами та поліцією&lt;ref name=&quot;h149&quot;&gt;{{harvnb|Hammer|1987|p=149}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Нетлінне серце та символізм ==<br /> <br /> {{external media<br /> |topic = Фотоматеріали<br /> |subtopic = <br /> |font-size = 100%<br /> |align = 310px<br /> |clear = <br /> |width = <br /> |image1 = [[:en:File:Thich quang duc heart.gif|Серце Куанг Дика.]]<br /> }}<br /> <br /> Тіло Куанг Дока було кремовано під час похорону, але його серце нібито залишилося цілим і не згоріло&lt;ref name=&quot;k297&quot;/&gt;. Його визнали [[Шаріра|святинею]] та помістили до скляної чаші у [[Пагода Са Лой|пагоді Са Лой]]&lt;ref name=&quot;j148&quot;&gt;<br /> {{harvnb|Jacobs|2006|p=148}}&lt;/ref&gt;. Така реліквія серця вважається символом співчуття&lt;ref name=&quot;k297&quot;/&gt;. Згодом в'єтнамські буддисти стали почитати Куанг Дика як [[Бодхисатва|Бодхисатву]] (''Bồ Tát''), і, відповідно, його часто називають в'єтнамською «Бо Тат Тхіх Куанг Дик»&lt;ref name=&quot;qd&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;hm1&quot;&gt;{{harvnb|Minh|2006|p=266}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> 21 серпня {{li|Спеціальні сили армії Республіки В'єтнам|спецпризначенці В'єтнамської армії|Q=Q2913590}} атакували Са Лой та інші буддійські пагоди по всьому В'єтнаму. Таємна поліція мала намір конфіскувати прах Куанг Дика, але двоє ченців втекли з урною, перестрибнувши через задню огорожу та знайшовши притулок в Оперативній місії США по сусідству&lt;ref&gt;<br /> {{harvnb|Jones|2003|pp=307–308}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Місце, обране для самоспалення, — перед камбоджійським посольством, — викликало питання, чи було це випадковістю, чи символічним вибором. Трухарт та представник посольства Чарльз Флауеррі припустили, що це місце було обрано, щоб висловити солідарність з камбоджійським урядом принца [[Нородом Сіанук|Нородома Сіанука]]. Південний В'єтнам та Камбоджа мали напружені відносини: у своїй промові 22 травня Сіанук звинуватив Дьєма у жорстокому поводженні з в'єтнамськими та [[Кхмери|кхмерськими]] буддистами. 9 червня про-Дьємівська газета {{li|Times of Vietnam|Q=Q7806582|quote=1}} опублікувала статтю, в якій стверджувалося, нібито камбоджійські ченці заохочували буддійську кризу, і що це було частиною камбоджійської змови для поширення своєї нейтралістської зовнішньої політики на Південний В'єтнам. Флауеррі зазначив, що Дьєм був схильний бачити камбоджійську руку у всіх організованих буддійських акціях&lt;ref&gt;{{harvnb|Jones|2003|p=271}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Реакція Дьєма ==<br /> <br /> [[File:Ngo Dinh Diem - Thumbnail - ARC 542189.png|thumb|[[Нго Дінь Дьєм]].]]<br /> <br /> У день смерті Куанг Дока о 19:00 Дьєм виступив із радіозверненням, заявивши, що він глибоко стурбований цією подією. Він закликав до «спокою та патріотизму» і пообіцяв відновити переговори з буддистами. Він стверджував, що переговори просуваються добре, і в часи релігійної напруженості наголосив на ролі католицької філософії [[персоналізм]]у у своєму правлінні. Також він сказав, що екстремісти перекрутили факти, і стверджував, що буддисти можуть «розраховувати на Конституцію, іншими словами, на мене»&lt;ref name=&quot;j270&quot;/&gt;.<br /> <br /> Армія відреагувала на заклик, висловивши солідарність з Дьємом, щоб ізолювати офіцерів-дисидентів. Тридцять високопоставлених офіцерів на чолі з генералом {{li|Ле Ван Ти||Q=Q6507853}} заявили про свою рішучість виконувати всі місії, доручені армії, для захисту конституції та Республіки. Але насправді ця декларація приховувала змову з метою усунення Дьєма&lt;ref name=&quot;hammer 147&quot;/&gt;, і деякі з її підписантів в листопаді того ж року були особисто причетні до повалення та смерті Дьєма. Генерали {{li|Дьонг Ван Мінь||Q=Q334419}}<br /> та {{li|Тран Ван Дон||Q=Q7833334}}, відповідно військовий радник президента та командувач армії, які мали очолити переворот, перебували на той час за кордоном&lt;ref name=&quot;hammer 147&quot;&gt;{{harvnb|Hammer|1987|p=147}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> {{li|Мадам Нху||Q=Q699241}}<br /> (новонавернена у католицтво дружина молодшого брата Дьєма та його головного радника {{li|Нго Дінь Нху||Q=Q650194}}), яку на той час вважали [[Перша леді|першою леді]] Південного В'єтнаму, оскільки сам Дьєм був холостяком, сказала, що вона б «плескала в долоні, побачивши ще одне шоу з засмаженим ченцем»&lt;ref&gt;{{harvnb|Langguth|2002|p=216}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Пізніше того ж місяця уряд Дьєма заявив, ніби Куанг Дика накачали наркотиками та змусили здійснити самоспалення&lt;ref&gt;{{harvnb|Jones|2003|p=284}}&lt;/ref&gt;. Також режим заявляв, що Куанг Дик зробив свій вчинок за підкуп від Брауна&lt;ref name=&quot;p309&quot;/&gt;.<br /> <br /> == Фотографії та міжнародна реакція ==<br /> <br /> Фотографії самоспалення, зроблені Малкольмом Брауном, швидко поширилися серед [[Інформаційне агентство|інформаційних агентств]] і з'явилися на перших [[шпальта]]х газет по всьому світу. Пізніше цю акцію було розцінено як поворотний момент у буддійській кризі, критично важливий у краху режиму Дьєма&lt;ref name=&quot;j269&quot;&gt;<br /> {{harvnb|Jones|2003|p=269}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Історик Сет Джейкобс стверджував, що Куанг Дик «також перетворив на попіл американський експеримент з Дьємом» і що «жодні благання вже не могли повернути репутацію Дьєма», щойно світлини Брауна вкоренилися у свідомості світової громадськості&lt;ref name=&quot;j149&quot;&gt;{{harvnb|Jacobs|2006|p=149}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> {{li|Еллен Хаммер||Q=Q5364866}} писала, що ця подія «викликала похмурі образи переслідувань і жаху глибоко азійської реальності, яка вийшла за межі розуміння мешканців Заходу»&lt;ref name=&quot;h145&quot;&gt;{{harvnb|Hammer|1987|p=145}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> {{li|Джон Меклін||Q=Q6248363}}, чиновник посольства США, зазначив, що фотографія «мала шокуючий ефект незліченної цінності для буддійської справи, ставши символом стану речей у В'єтнамі»&lt;ref name=&quot;j269&quot;/&gt;.<br /> <br /> {{li|Вільям Колбі||Q=Q482827}}, тодішній начальник Далекосхідного відділу [[ЦРУ]], висловив думку, що Дьєм «досить погано впорався з буддійською кризою і дозволив їй зростати», і що навряд уряд Дьєма міг щось вдіяти, «щойно цей [[Бгікшу|бонза]] себе спалив»&lt;ref name=&quot;j269&quot;/&gt;.<br /> <br /> [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Президент Джон Кеннеді]], уряд якого був головним спонсором режиму Дьєма, дізнався про смерть Куанг Дика, коли йому вручили ранкові газети під час розмови по телефону зі своїм братом, [[Генеральний прокурор США|генеральним прокурором]] [[Роберт Кеннеді|Робертом Кеннеді]]. Повідомляють, що президент перервав їхню розмову про сегрегацію в [[Алабама|Алабамі]], вигукнувши: «Ісусе Христе!». Пізніше він зауважив, що «жодна новина в історії не викликала стільки емоцій у всьому світі, як ця»&lt;ref name=&quot;j149&quot;/&gt;.<br /> <br /> Сенатор США і член {{li|Комітет Сенату США з міжнародних відносин|Комітету Сенату з міжнародних відносин|Q=Q1806257}} [[Френк Черч]] заявив, що «таких жахливих сцен не було з тих пір, як [[Гоніння на християн у Римській імперії|християнські мученики]] йшли рука в руку на римські арени»&lt;ref name=&quot;h145&quot;/&gt;.<br /> <br /> У Європі ці фотографії продавалися на вулицях як листівки протягом 1960-х років, а Китай розповсюдив мільйони копій фотографії по всій Азії та Африці як доказ проти імперіалізму США&lt;ref name=p309/&gt;.<br /> <br /> Одна з фотографій Брауна досі прикріплена до седана, в якому Куанг Дик приїхав на місце самоспалення, і є частиною туристичної пам'ятки в Хюе&lt;ref name=&quot;p309&quot;&gt;{{harvnb|Prochnau|1995|p=309}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Для Брауна та [[Associated Press]] ці фотографії мали значний маркетинговий успіх. Рей Херндон, кореспондент [[United Press International]], який того дня забув взяти фотоапарат, був жорстко розкритикований своїм роботодавцем у приватному порядку: UPI підрахувала, що 5000 читачів у [[Сідней|Сіднеї]], населення якого тоді становило близько 1,5–2 мільйонів, перейшли на джерела новин AP&lt;ref&gt;{{harvnb|Prochnau|1995|p=316}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Англомовний рупор режиму Дьєма, газета «[[Times of Vietnam]]», посилила свої нападки як на журналістів, так і на буддистів. У газеті з'являлися такі заголовки, як «Політбюро Са Лой робить нові погрози» та «Ченці планують вбивство»&lt;ref name=p320/&gt;, а одна стаття ставила під сумнів стосунки між ченцями та пресою, задаючи питання, чому «так багато молодих дівчат снують у Са Лой і виходять з нього рано вранці», а потім стверджуючи, що цих дівчат привозять з сексуальною метою для американських репортерів&lt;ref name=p320&gt;{{harvnb|Prochnau|1995|p=320}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Майже через 30 років після самоспалення Куанг Дика одну з фотографій Брауна з цієї події було використано як обкладинку [[Rage Against the Machine (альбом)|дебютного альбому]] американського [[реп-метал]] гурту «[[Rage Against the Machine]]».<br /> <br /> == Прецеденти і наслідувачі ==<br /> <br /> Практика самоспалення в'єтнамськими ченцями не була безпрецедентною: такі акти у В'єтнамі фіксувалися століттями, зазвичай на честь Будди Гаутами. Найновіший зареєстрований випадок стався у Північному В'єтнамі у 1950 році. Французька колоніальна влада намагалася викорінити цю практику після [[Французький Індокитай|завоювання В'єтнаму]] у дев'ятнадцятому столітті, але не досягла повного успіху. Їм вдалося запобігти самоспаленню одного ченця в Хюе в 1920-х роках, але тоді він натомість заморив себе голодом. <br /> <br /> Протягом 1920-х і 1930-х років сайгонські газети у буденній манері повідомляли про численні випадки самоспалення ченців. Ця практика також спостерігалася в китайському місті [[Харбін]] у 1948 році, коли чернець сів у позі лотоса на купу тирси та соєвої олії та підпалив себе на знак протесту проти ставлення до буддизму з боку антирелігійних комуністів [[Мао Цзедун]]а. Його серце залишилося неушкодженим, як і серце Куанг Дика&lt;ref&gt;{{harvnb|Hammer|1987|p=146}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> [[File:Thich Quang Duc 3.jpg|thumb|right|alt=statue in a small park|Пам'ятник в невеликому парку на перехресті, де Куанг Дик здійснив самоспалення.]]<br /> <br /> Після акції Куанг Дика ще п'ять буддійських ченців спалили себе до 1 листопада 1963 року, коли армія скинула Дьєма в результаті [[Державний преворот у Південному В'єтнамі|державного перевороту]]&lt;ref&gt;{{harvnb|Jacobs|2006|pp=152, 168, 171}}.&lt;/ref&gt;. Дьєма і Нху [[Арешт та вбивство Нго Дінь Дьєма|було вбито]] наступного дня&lt;ref&gt;{{harvnb|Jacobs|2006|pp=173–180}}&lt;/ref&gt;. Але й після цього ченці наслідували приклад Куанг Дика з інших причин&lt;ref&gt;{{harvnb|Hammer|1987|p=318}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Американці в Сайгоні часто сприймали ці самоспалення як щось сюрреалістичне та жартували про «гарячих бонз» і «бонзо-вогнища»&lt;ref name=&quot;p310&quot;/&gt;. Відомий випадок, коли у 1963 році юний син американського офіцера, який базувався в посольстві США в Сайгоні, облив себе бензином і підпалив. Він отримав серйозні опіки, перш ніж його загасили, і пізніше сказав: «Я хотів відчути, як це»&lt;ref name=&quot;p310&quot;&gt;{{harvnb|Prochnau|1995|p=310}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Дії Тхіть Куанг Дика були скопійовані з фатальними результатами і в самих Сполучених Штатах на знак {{li|Протести проти участі США у В'єтнамській війні|протесту|Q=Q5254589}} проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. 16 березня 1965 року 82-річна активістка руху за мир {{li|Еліс Герц||Q=Q86213}} підпалила себе перед Федеральним універмагом на північному заході [[Детройт]]а і через десять днів померла від отриманих травм&lt;ref name=&quot;Zinn_2003_486&quot;&gt;{{harvnb|Zinn|2003|p=486}}.&lt;/ref&gt;. 2 листопада того ж року 31-річний [[Квакери|Квакери]]-пацифіст {{li|Норман Моррісон||Q=Q2229812}} облив себе гасом і підпалив під вікном [[Міністр оборони США|міністра оборони]] [[Роберт Мак-Намара|Роберта Макнамари]] в [[Пентагон]]і, [[Доставлений мертвим|померши дорогою до лікарні]]. Через тиждень член [[Рух католицьких робітників|Католицького робітничого руху]] {{li|Роджер Аллен Лапорт||Q=Q7357794}} підпалив себе перед будівлею [[ООН]] у [[Нью-Йорк]]у, внаслідок чого помер наступного дня.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> Інші знамениті фотографії часів [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]]:<br /> * [[The Terror of War]]<br /> * [[Saigon Execution]]<br /> Інші знамениті фотографії самогубств:<br /> * [[Евелін Макгейл]]<br /> * [[The Falling Man]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist}}<br /> <br /> == Бібліографія ==<br /> {{Refbegin}}<br /> *{{Citation|last=Browne |first=Malcolm |title=World Press Photo 1963 |publisher=World Press Photo |location=Amsterdam |year=1963 |access-date=23 жовтня 2007 |url=http://www.worldpressphoto.org/index.php?option=com_photogallery&amp;task=view&amp;id=170&amp;Itemid=115&amp;bandwidth=high |archive-date=19 жовтня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071019014434/http://www.worldpressphoto.org/index.php?option=com_photogallery&amp;task=view&amp;id=170&amp;Itemid=115&amp;bandwidth=high |url-status=dead}}<br /> *{{Citation |last1=Buswell Jr. |first1=Robert E. |last2=Lopez Jr. |first2=Donald S. |title=The Princeton Dictionary of Buddhism |url=https://books.google.com/books?134id=DXN2AAAAQBAJ |date=2013 |publisher=Princeton University Press |isbn=978-1-4008-4805-8}}<br /> *{{Citation |title=Vietnam: A Dragon Embattled |first=Joseph |last=Buttinger |year=1967 |publisher=Praeger Publishers |url=https://books.google.com/books?id=ZVMPAAAAMAAJ}}<br /> *{{Citation |url=http://orderofinterbeing.org/docs/TNH-Tradition-Lineage.pdf |title=A Letter to Friends about our Lineage |last=Dung |first=Thay Phap |date=2006 |work=PDF file on the Order of Interbeing website |access-date=23 листопада 2014}}<br /> *{{Citation |date=10 липня 1963 |editor-last=Ellsberg |editor-first=Daniel |chapter=The Situation in South Vietnam – SNIE 53-2-63 |title=[[Pentagon Papers|The Pentagon Papers]], Gravel Edition |volume=2 |chapter-url=http://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/pentagon2/doc125.htm |location=Boston |publisher=Beacon Press |access-date=21 серпня 2007 |editor-link=Daniel Ellsberg |archive-date=9 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171109110224/http://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/pentagon2/doc125.htm |url-status=dead}}<br /> *{{Citation |last=Fall |first=Bernard |title=The Two Viet-Nams |year=1963 |publisher=Praeger Publishers |url=https://books.google.com/books?id=MPVAAAAAIAAJ}}<br /> *{{Citation |title=Vietnam: History, documents and opinions on a major world crisis |first=Marvin E. |last=Gettleman |year=1966 |publisher=Penguin Books |location=New York |url=https://books.google.com/books?id=6HUzAAAAMAAJ}}<br /> *{{Citation |last=Halberstam |first=David |year=1965 |title=The Making of a Quagmire |publisher=Random House |location=New York |isbn=9780345357779|url=https://books.google.com/books?id=tXAaAAAAMAAJ}}<br /> *{{Citation |title=A Death in November: America in Vietnam, 1963 |first=Ellen J. |last=Hammer |year=1987 |publisher=E. P. Dutton |location=New York City |isbn=0-525-24210-4}}<br /> *{{Citation |editor-last=Harrison |editor-first=Gilbert |title=Diem's other crusade |magazine=[[The New Republic]] |year=1963a |issue=22 June 1963}}<br /> *{{Citation |page=9 |editor-last=Harrison |editor-first=Gilbert |title=South Vietnam: Whose funeral pyre? |magazine=[[The New Republic]] |year=1963b |issue=29 June 1963}}<br /> *{{Citation |first=Seth |last=Jacobs |year=2006 |title=Cold War Mandarin: Ngo Dinh Diem and the Origins of America's War in Vietnam, 1950–1963 |publisher=Rowman &amp; Littlefield |location=Lanham |isbn=0-7425-4447-8 |url=https://books.google.com/books?id=OkcuAQAAIAAJ}}<br /> *{{Citation |first=Howard |last=Jones |year=2003 |title=Death of a Generation: how the assassinations of Diem and JFK prolonged the Vietnam War |location=New York |publisher=Oxford University Press |isbn=0-19-505286-2 |url=https://books.google.com/books?id=NHqeyBiPjzQC}}<br /> *{{Citation |last=Karnow |first=Stanley |title=Vietnam: A history |year=1997 |location=New York |publisher=Penguin Books |isbn=0-670-84218-4}}<br /> *{{Citation |last=Langguth |first=A. J. |title=Our Vietnam: the war, 1954–1975 |publisher=Simon &amp; Schuster |location=New York |year=2002 |isbn=0-7432-1231-2 |url=https://archive.org/details/ourvietnam00ajla}}<br /> *{{Citation |author=Minh |year=2006 |first=Huỳnh |title=Gia Định Xưa |trans-title=Old Family |place=Ho Chi Minh City |publisher=Văn Hóa-Thông Tin Publishing House |language=vi}}<br /> * {{cite book|title=Triumph Forsaken: The Vietnam War, 1954–1965|url=https://archive.org/details/triumphforsakenv0000moya_t2u6|first=Mark|last=Moyar|publisher=Cambridge University Press|year=2006|isbn=0-521-86911-0 |location=New York City}}<br /> *{{Citation |author=Tạng |first=Thích Nguyên |title=Tiểu Sử Bổ Tát Thích Quảng Dức |trans-title=Biography of Bodhisattva Thich Quang Duc |url=http://quangduc.com/p4608a6669/7/tieu-su-bo-tat-thich-quang-duc |year=2005 |publication-date=1 May 2005 |access-date=20 серпня 2007 |publisher=Quảng Đức Monastery |location=Fawker |language=vi}}<br /> *{{Citation |first=William |last=Prochnau |title=Once upon a Distant War |year=1995 |location=New York |publisher=Times Books |isbn=0-8129-2633-1|url=https://archive.org/details/onceupondistantw00proc}}<br /> *{{Citation |first=Jerrod L. |last=Schecter |title=The New Face of Buddha: Buddhism and Political Power in Southeast Asia |year=1967 |location=New York |publisher=Coward-McCann |url=https://books.google.com/books?id=hxZDAAAAIAAJ}}<br /> *{{Citation |first=Geoffrey |last=Shaw |date=2015 |title=The Lost Mandate of Heaven: The American Betrayal of Ngo Dinh Diem, President of Vietnam |location=San Francisco |publisher=Ignatius Press |isbn=978-1-58617-935-9}}<br /> *{{Citation |title=Encyclopedia of the Vietnam War |first=Spencer C. |last=Tucker |year=2000 |publisher=ABC-CLIO |location=Santa Barbara |isbn=1-57607-040-9}}<br /> *{{Citation |author=Unattributed |issue=14 June 1963 |url=http://www.time.com/time/printout/0,8816,874816,00.html |archive-url=https://archive.today/20121204165344/http://www.time.com/time/printout/0,8816,874816,00.html |url-status=dead |archive-date=4 грудня 2012 |title=The Religious Crisis |magazine=[[Time (magazine)|Time Magazine]] |access-date=21 серпня 2007 |date=14 червня 1963a}}<br /> *{{Citation |author=Unattributed |issue=30 August 1963 |url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,940704-1,00.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070713073510/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,940704-1,00.html |url-status=dead |archive-date=13 липня 2007 |title=The Crackdown |periodical=Time Magazine |access-date=23 жовтня 2007 |date=30 серпня 1963b}}<br /> *{{Citation |last=Warner |first=Denis |title=The Last Confucian |year=1963 |publisher=Macmillan |location=New York |url=https://books.google.com/books?id=XGo1AAAAIAAJ}}<br /> *{{Citation |first=Howard |last=Zinn|title=A People's History of the United States |publisher=HarperCollins |location=New York |year=2003 |isbn=0-06-052842-7}}<br /> {{Refend}}<br /> <br /> {{DEFAULTSORT:Тхіть, Куанг Дик}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Буддійські монахи]]<br /> [[Категорія:1963 у В'єтнамі]]<br /> [[Категорія:Акти самоспалення]]<br /> [[Категорія:Фотографії]]<br /> [[Категорія:Фотографії США]]<br /> [[Категорія:Фотографії 1960-х]]<br /> [[Категорія:Твори 1963]]<br /> [[Категорія:Чорно-біла фотографія]]<br /> [[Категорія:Самогубство у творах]]<br /> [[Категорія:Фотографії протестів]]<br /> [[Категорія:Премійовані твори]]<br /> [[Категорія:Твори, дія яких відбувається у В'єтнамі]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%8F&diff=2307 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{універсальна картка}}<br /> '''Сутра Серця Досконалої Мудрості''' ({{lang-sa|प्रज्ञपारमिता हॄदयसूत्र}}, ''Prajñā-pāramitā-hṛdaya Sūtra'', {{lang-zh|般若波羅蜜多心經}}, {{lang-ja|はんにゃはらみたしんぎょう}}) — [[сутра]] [[буддизм]]у [[Махаяна|Махаяни]], що роз'яснює ідеї [[Шуньята|порожнечі]] і [[праджня|мудрості]].<br /> <br /> == Назви ==<br /> [[File:Heart sutra Japanese sutra book.png|thumb|right|Початкові вірші «Сутри серця» з японської книги сутр. Вірші написані китайською мовою, а японська вимова надрукована біля кожного китайського ієрогліфа.]]<br /> Сутра серця читається в багатьох культурах, і тому має багато назв:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Багато назв Сутри серця<br /> |-<br /> ! Мова !! Назв !! Вимова<br /> |-<br /> | [[Санскрит]] || प्रज्ञापारमिताहृदयसूत्र || <br /> |-<br /> | [[Китайська_мова|Китайською]] || 般若波羅蜜多心經 (Bōrĕbōluómìduō Xīnjīng) || божеболомідо сіньцзінь<br /> |-<br /> | [[Корейська_мова|Корейською]] || 반야심경 (Banya Simgyeong) || <br /> |-<br /> | [[Японська_мова|Японською]] || 般若波羅蜜多心経, або 般若心経 || хання хараміта шін ґьо<br /> |-<br /> | [[В'єтнамська_мова|В'єтнамською]] || Bát Nhã Ba La Mật Đa Tâm Kinh || <br /> |-<br /> | [[Тайська_мова|Тайською]] || ปรัชญาปารมิตาหฤทัยสูตร || <br /> |-<br /> | [[Тибетська_мова|Тибетською]] || sNying mDo or shes rab snying po'i mdo ||<br /> |}<br /> <br /> == Основні відомості ==<br /> === Становлення буддизму ===<br /> [[Буддизм]] був заснований 2500 років тому [[індія|індійським]] принцом [[Сіддгартха Ґаутама|Готамою Сіддхартхою]] з роду [[Шак'я]]. У 29 років він полишив батьківський дім, став аскетом і за шість років виснажливих тернувань та медитацій досяг просвітлення&lt;ref&gt;Японською: ''дзьодо'' (成道)&lt;/ref&gt;. Подальше життя Готама присвятив проповідуванню свого [[дхарма|вчення]] і помер у 80 років, увійшовши у [[нірвана|нірвану]]&lt;ref&gt;Японською: ''нюнехан, нюмецу'' (入涅槃, 入滅)&lt;/ref&gt;. Його вважають історичним [[будда|буддою]]&lt;ref&gt;Японською його шанобливо називають ''Шяка-муні-сесон'' (釈迦牟尼世尊, «Шановний пан святий з роду Шакья»)&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Вчення [[Шак'ямуні|Готами]] стало однію з універсальних [[світові релігії|світових релігій]]. У ньому будда&amp;nbsp;був не [[трансцедентальність|трансцедентльним]] і [[абсолют]]ним об'єктом поклоніння на кшалт [[Бог]]а в [[християнство|християнстві]] чи [[іслам]]і, а звичайною особою, яка досягла [[бодхі|просвітлення]].&lt;ref&gt;Окрім будди Готами в буддизмі шанували багато інших будд та святих&lt;/ref&gt; Готама навчав, що будь-яка людина здатна досягти просвітлення і має можливість стати буддою.<br /> <br /> === Буддистський канон ===<br /> У Готами було багато послідовників. Він повчав їх, відповідаючи на питання залежно від здібностей і рівня слухача.&lt;ref&gt;Цей метод називається у буддизмі «надавання ліків відповідно до хвороби». Японською: ''обьо-йояку'' (応病与薬).&lt;/ref&gt; Через це його вчення розділилося згодом на багато шкіл.<br /> <br /> Після смерті Готами [[сангха|буддистську громаду]] очолив його учень [[Махакаш'япа]], який задля її укріплення провів [[Перший буддистський собор|перший собор]] з 500 [[архат|учнями-монахами]] аби упорядкувати вчення покійного наставника. Учень Ананда, який найбільше спілкувався з Готамою, по пам'яті відновив його проповіді у формі [[сутра|сутр]], а учень [[Упалі]] — дисциплінарні правила общини у формі [[віная|правил-обітів]]. Учасники зборів визнали їх правомірними і уклали [[сутра-пітака|сутровий]] і [[віная- пітака|дисциплінарний канони]]. Проте ці канони не були записані, зважаючи на давньоіндійську традицію усної передачі релігійних і філософських знань.<br /> <br /> Вперше буддистське вчення було зафіксоване на письмі у [[1 століття до н. е.|1 столітті до н. е.]] Найбільш раннім зразком священного писання стала [[сутра Агама]]. Згодом з'явилися інші тексти сутр, які поступово коментувалися і систематизувалися. Ці коментарі були зібрані у окремий [[абхідхарма-пітака|теоретичний канон]]. Разом із сутровим і дисциплінарним канонами він склав три зводи священних буддистських текстів [[тріпітака]].<br /> <br /> === Утворення шкіл ===<br /> У [[3 століття до н. е.|3 столітті до н. е.]], через 100 років після смерті Готами, на [[другий буддистський собор|другому соборі]] буддистська община [[основи розкол буддизму|розкололася]] на дві групи. В результаті подальших поділів утворилося близька двох десятків окремих шкіл. Серед них однією з найвпливовіших була школа [[сарвастівада|сарвастівади]], яка проповідувала реальність та незмінність [[дхарма|явищ]]. Її послідовники активно займалися класифікацію сутр і складанням [[Абхідхарма|теорії буддизму]].<br /> <br /> На початку [[1 століття]] цій школі протистояла нова течія будизму [[махаяна]] — «Велика колісниця». Її представники називали течію опонентів [[хінаяна|хінаяною]] — «Малою колісницею», заперечуючи її постулати та елітарність. Махаяністи наполягали на реальності [[Шуньята|порожнечі]], тобто відсутності власної природи [[дхарма|явищ]] через їх мінливість і взаємопов'язаність. Течія махаяни складалася з багатьох шкіл, які поділялися на дві основні групи — [[мадх'ямака|мадх'ямаку]] і [[йогачара|йогачару]].<br /> <br /> === Махаяністський звід «Сутра мудрості» ===<br /> Серед представників течії махаяни було мало ченців-професіоналів, які могли передавати основи буддистського вчення. Для подолання проблеми махаяністи вирішили порушити індійське [[табу]] на записування [[сутра|сутр]] і почали укладати власний письмовий канон на їх основі. Його, передача, переписування, читання і дарування стали вважатися добродійними вчинками у махаяністському буддизмі. Така практика сприяла збільшенню сутр і їх розростанню.<br /> <br /> Основні махаяністські зводи сутр поділяються на три періоди: ранній ([[100 до н. е.]]&amp;nbsp;— [[200]]), середній ([[300]]—[[400]]) і пізній ([[500]]—[[1203]]). Вони охоплюють час існування буддизму в Індії до його нищення. Найстаріший з цих зводів є звід «Сутр мудрості». У ньому записані чотири основіні проповіді Готами, а також інформація про шістнадцять буддистських соборів. Сам звід складається з багатьох окремих сутр, провідною ідеєю яких є досягнення [[праджня парміта|праджня-парміти]]&amp;nbsp;— «досконалої мудрості Будди». Ця мудрість — стан просвітлення особи, розуміння того, що усі явища є пустими, мінливими і взаємопов'язаними.<br /> <br /> == Коментарі ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://www.geocities.jp/nakada927/gallery.html#gallery Паттра Сутри Серця Досконалої Мудрості // Токійський Національний Музей] (найстаріша копія на [[санскрит]]і) {{ref-ja}}<br /> * [https://web.archive.org/web/20070930014736/http://www.jodoji.com/jodoji/shingyo2.mp3 Сутра Серця / Літанія монахів монастиря Дзьододзі, Японія] {{ref-ja}}<br /> <br /> === Переклади ===<br /> '''''Англійською'''''<br /> * {{cite web|url=http://www.cttbusa.org/heartsutra/heartsutra.htm|title=The Heart of Prajna Paramita Sutra|accessdate=2008-03-22|last=Buddhist Text Translation Society|publisher=Dharma Realm Buddhist Association|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY1LfbZ?url=http://www.cttbusa.org/heartsutra/heartsutra.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}} - from the Chinese translation by Tang master Hsüan-Tsang<br /> * {{cite web|url=http://kr.buddhism.org/zen/sutras/conze.htm|title=The Heart Sutra|accessdate=2008-03-22|last=Conze|first=Edward|publisher=Digital International Buddhism Organization|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY203oZ?url=http://kr.buddhism.org/zen/sutras/conze.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}<br /> * {{cite web|url=http://home.comcast.net/~meditationsouthbend/Heart.pdf|title=The Sutra on the Heart of Realizing Wisdom Beyond Wisdom|accessdate=2008-03-22|last=Halifax|first=Joan|coauthors=Kazuaki Tanahashi|format=PDF|publisher=Upaya Zen Center|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfY2p8DE|archivedate=2013-06-26}}<br /> * {{cite web|url=http://domanassa.org/blog/archives/54|title=The Prajñāpāramitā Heart Sūtra|accessdate=2008-05-14|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080607063533/http://domanassa.org/blog/archives/54|archivedate=2008-06-07}} Translated from the Chinese version of Xuanzang by the Sutra Pagoda Institute.<br /> * {{cite web|url=http://www.unfetteredmind.com/translations/heart.php|title=The Sutra of the Heart of the Lady Perfection of Wisdom|accessdate=2008-03-22|last=McLeod|first=Ken|publisher=Unfettered Mind|url-status=dead}} - a very accessible translation by an American Buddhist scholar<br /> * {{cite web|url=http://www.fodian.net/English/index.htm|title=English Buddhist Text|accessdate=2008-03-22|publisher=fodian.net|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY4ozl4?url=http://www.fodian.net/English/index.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} - Links to various English translations in [[Portable Document Format|PDF]] format<br /> * {{cite web|url=http://www.lamrim.com/hhdl/heartsutra.html|title=The Heart of the Perfection of Wisdom|accessdate=2008-03-22|publisher=LamRim.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY6wFtz?url=http://www.lamrim.com/hhdl/heartsutra.html|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}<br /> * {{cite web|url=http://ctzen.org/sunnyvale/enHeartSutraWithAnnotations.htm|title=The Heart of Prajna Paramita Sutra (with annotation)|accessdate=2008-03-22|publisher=Chung Tai Zen Center of Sunnyvale|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY7a5Gn?url=http://ctzen.org/sunnyvale/enHeartSutraWithAnnotations.htm|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} - translated from Chinese by Buddha Gate Monastery<br /> * {{cite web|url=http://www.asiawind.com/art/callig/doxinc.gif|title=The Heart Sutra (in Chinese calligraphy)|accessdate=2008-03-22|publisher=Asiawind|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfY8K4Yt?url=http://www.asiawind.com/art/callig/doxinc.gif|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}<br /> '''''Російською'''''<br /> * [http://www.mahamudra.ru/biblio/sutra.html Сутра Серця // Бібліотека Буддистського центру школи Карма Каг'ю] <br /> {{Торчинов Буддологія}} Сутра сердца Праджня-парамиты (С.252-267)<br /> <br /> == Література ==<br /> '''''Англійською'''''<br /> * {{cite book | last = Conze | first = Edward (translater) | authorlink = Edward Conze | coauthors = | title = Perfection of Wisdom in Eight Thousand Lines &amp; Its Verse Summary | publisher = Grey Fox Press | date = 1984 | location = | pages = | url = | doi = | id = | isbn = 978-0877040491 }}<br /> * {{cite book | last = Lopez | first = Donald | authorlink = Donald_S._Lopez%2C_Jr. | coauthors = | title = The Heart Sutra Explained | publisher = South Asia Books | date = 1990 | location = | pages = | url = | doi = | id = | isbn = 978-8170302384 }}<br /> * {{cite book | last = McLeod | first = Ken | authorlink = Ken McLeod | coauthors = | title = An Arrow to the Heart | publisher = Trafford | date = 2007 | location = Victoria, BC, Canada | pages = | url = http://www.arrowtotheheart.com | doi = | id = | isbn = 978-1425133771 | accessdate = 7 травня 2019 | archiveurl = https://archive.today/20110727054707/http://www.arrowtotheheart.com/ | archivedate = 27 липня 2011 | deadurl = yes }}<br /> * {{cite book | last = Nhat Hanh | first = Thich | authorlink = Nhat Hanh | coauthors = | title = The Heart of Understanding | publisher = Parallax Press | date = 1988 | location = Berkeley, California | pages = | url =https://archive.org/details/heartofunderstan00nhth| doi = | id = | isbn = 978-0938077114 }}<br /> * {{cite book | last = Porter | first = Bill (Red Pine) | authorlink = Bill Porter | coauthors = | title = The Heart Sutra: The Womb of Buddhas | publisher = Shoemaker &amp; Hoard | date = 2004-08-31 | location = | pages = | url = | doi = | id = | isbn = 978-1593760090 }}<br /> * {{cite book | last = Waddell | first = Norman | authorlink = | coauthors = | title = Zen Words for the Heart: Hakuin's Commentary on the Heart Sutra | publisher = Shambhala | date = 1996-07-15 | location = Boston, Massachusetts | pages = | url =https://archive.org/details/zenwordsforheart0000haku| doi = | id = | isbn = 978-1570621659 }} <br /> '''''Китайською'''''<br /> * 林光明編著，《心經集成》，2000，嘉豐出版社，ISBN 957-98985-4-5<br /> * 釋東初著，《東初老人全集之四、般若心經思想史》，1985，東初出版社<br /> * 談錫永編著，《心經內義與究竟義》，2005，台北，全佛文化，ISBN 957-2031-72-4<br /> '''''Німецькою'''''<br /> * Taisen Deshimaru Roshi: ''Hannya-shingyô. Das Sutra der Höchsten Weisheit.'' Kristkeitz, Heidelberg-Leimen 2002, ISBN 3-932337-20-4<br /> * Thich Nhat Hanh:'' Mit dem Herzen verstehen.'' 7. Aufl. Theseus, Berlin 2000, ISBN 3-89620-139-5<br /> * Dalai Lama: ''Der buddhistische Weg zum Glück. Das Herz-Sutra.'' Barth, Frankfurt a.M. 2004, ISBN 3-502-61138-6<br /> * Agetsu Wydler Haduch: ''Das Herz-Sutra = Maka hannya haramita shingyo.'' 4. Aufl. Zentrum für Zen-Buddhismus, Zürich 2001, ISBN 3-9521915-6-6<br /> * Geshe Rabten: ''Essenz der Weisheit. Ein Kommentar zum Herzsutra.'' Dharma edition, Hamburg 1990, ISBN 3-927862-06-1<br /> * Kelsang Gyatso: ''Herz der Weisheit. Die essentiellen Weisheitslehren Buddhas.'' Tharpa, Zürich 1997, ISBN 3-908543-13-4<br /> '''''Японською'''''<br /> * 涌井和　『般若心経を梵語原典で読んでみる -サンスクリット入門-』　明日香出版社、2002年、ISBN 4-7569-0618-4<br /> * 山中元　『サンスクリット文法入門 -般若心経、観音経、真言を梵字で読む-』 国際語学社、2004年、ISBN 4-87731-217-X<br /> * 福井文雅　『般若心経の歴史的研究』　春秋社、1987年。ISBN 4-393-11128-1<br /> * 福井文雅　『般若心経の総合的研究：歴史・社会・資料』　春秋社、2000年。ISBN 4-393-11204-0<br /> * ジャン・ナティエ著、工藤順之・吹田隆道訳　「般若心経は中国偽経か？」『財団法人三康文化研究所年報』第37号、2006年。<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20080507034243/http://www.buddhism.org.ua/fg/s.php#24 Сутра серця // Буддійський словник] Архів.<br /> <br /> [[Категорія:Сутри]]<br /> [[Категорія:Мудрість]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=2305 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>'''Стгавіравада''' ({{Lang-sa|Sthaviravāda|lit=вчення древніх}}) — одна з давніх буддійських шкіл та з двох течій, що виникла після великого розколу [[Досектантський буддизм|досектантського буддизму]], інша — школа [[Махасамґіка|махасамґіки]].<br /> <br /> Палійський термін «&lt;nowiki/&gt;[[Тхеравада|тгеравада]]&lt;nowiki/&gt;» є еквівалентом санскритського «стгавіравада», але течія, яку сьогодні називають «тхеравада-буддизмом», не є тотожною, це лише одна з гілок.&lt;ref&gt;Andrew Skilton. ''A Concise History of Buddhism''. 2004. p. 66-67&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Історія ==<br /> Більшість джерел відносять походження стхавірів до [[Другий буддійський собор|Другого Буддійського Собору]]. Різні свідчення про Другий Собор неоднозначні й дещо суперечливі, але загальновизнано, що його результатом став перший поділ [[Санґга|Санґги]] на стхавірів і махасамґіків, хоча не всі згодні з причиною цього поділу.&lt;ref&gt;Skilton, Andrew. ''A Concise History of Buddhism.'' 2004. p. 47&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Згідно з [[Махавамса|Махавамсою]], причиною цього поділу Санґги була незгода щодо п'яти теорій про [[Аргат (буддизм)|аргантів]], які нібито були висунуті Махадевою, що згодом створив махасанґіків. Ті, хто відкидав ці п'ять теорій, називали себе стхавіравадами, щоб відрізнити себе від махасанґіків.&lt;ref&gt;Dutt, Nalinaksha (2nd ed., 1978). ''Buddhist Sects in India''. Delhi: Motilal Banarsidass.&lt;/ref&gt; Однак у тексті [[Васумітра|Васумітри]], написаному близько 100 року нашої ери й збереженому в китайському та тибетському перекладах, не згадується жодної особи, на ім'я Махадева. Натомість він подає список відомих імен людей, які приймали або відкидали п'ять теорій. Етьєн Ламотт ({{Lang-fr|Étienne Lamotte}}) також продемонстрував, що існування персонажа Махадева було пізньою і сектантською інтерполяцією.&lt;ref&gt;Bhikku Sujato, ''Sects &amp; Sectarianism: The Origins of Buddhist Schools'', 2006. p. 42&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Ендрю Скілтон ({{Lang-en|Andrew Skilton}}) припустив, що проблеми, які виникають через суперечливі свідчення, вирішує «Шаріпутрапаріпрічча» Махасангіків, яка є найдавнішим свідченням про розкол.&lt;ref&gt;Skilton, Andrew. ''A Concise History of Buddhism.'' 2004. p. 48&lt;/ref&gt; Згідно з цим оповіданням, собор був скликаний у Паталіпутрі з причин, пов'язаних з віная, і більшість (махасагга) відмовилася прийняти додавання стхавірами нових правил до віная. Таким чином, махасангіки вважали стхавірів сепаратистською групою, що намагається змінити первісну віная.&lt;ref&gt;Skilton, Andrew. ''A Concise History of Buddhism.'' 2004. p. 64&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Вчені загалом погоджуються з тим, що суперечка справді точилася навколо [[віная]], і зазначають, що розповідь махасамґіків підтверджується самими текстами віная, оскільки віная, пов'язана зі стхавірами, містить набагато більше правил (227), ніж віная махасангіків (152). Втім, це також може бути пов'язано з тим, що махасангіки могли скасовувати ці самі правила.<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist|2}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> * [https://sites.google.com/site/sectsandsectarianism/SSlulu11.pdf Секти та сектантство: Витоки буддійських шкіл, лісовий монастир Санті, 2006 рік], Бхіккху Суджато{{Ref-en}}<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> {{Портали|Буддизм}}<br /> <br /> [[Категорія:Ранній буддизм]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC)&diff=2303 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>'''Сіппо''' (七宝, ''сітіхо'')&amp;nbsp;— «сім скарбів» у [[буддизм]]і. У «[[Сутра безмежного життя|Сутрі безмежного життя]]» згадуються [[золото]], [[срібло]], [[лазурит]], [[кварц]], шкарлупа [[рак-богомол|рака-богомола]], [[корал]] і [[Агат (мінерал)|агат]]. У «[[Лотосова сутра|Лотосовій сутрі]]» перераховуються золото, срібло, кварц, шкарлупа рака-богомола, агат, [[перли]] і [[слюда]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{cite web<br /> |url = http://tibetanbuddhistencyclopedia.com/en/index.php/Seven_Treasures<br /> |назва = Seven Treasures - Tibetan Buddhist Encyclopedia &lt;!-- заголовок згенерований ботом --&gt;<br /> |автор = <br /> |дата =<br /> |веб-сайт = <br /> |видавець =<br /> |дата-доступу = 20 січня 2023<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC)&diff=2301 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Буддизм}}<br /> <br /> У буддизмі '''Серединний шлях'''{{Джерело}}&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web|title=Що таке Серединний шлях у буддизмі? Дізнайтеся більше про цю істину!|url=http://rvpapers.com/uk/shcho-take-seredynnyy-shliakh-u-buddyzmi-diznaytesia-bilshe-pro-tsiu-istynu|website=rvpapers.com|date=2023-02-21|accessdate=2023-10-03|language=uk|first=Jennifer|last=Sherman}}&lt;/ref&gt;, також відовий як '''Середній шлях'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; ({{Lang-pi|majjhima patipada}}) — це шлях, що веде до просвітлення, який є чимось середнім між пошуком фізичних та емоційних задоволень, з одного боку, і крайнім аскетизмом, який є однаково руйнівним, з іншого. Важливим аспектом Серединного шляху є належна увага до того, що проявляється в сьогоденні.<br /> <br /> Серединний шлях — це шлях або практика, якою, за словами Будди, він слідував до кінця і яка привела його до кінця страждань. Вчення про Серединний шлях міститься в {{Не перекладено|Дгаммакаккаппаваттана Сутта|3=en|4=Dhammacakkappavattana Sutta}}, першій промові Будди.<br /> <br /> == Серединний шлях ==<br /> Серединний шлях уникає цих двох крайнощів Камасухалікануйоги й Аттакіламатануйоги, ведучи до бачення, знання, миру, прозріння, просвітлення і нірвани.<br /> <br /> Життя Будди до того, як він став ченцем (коли його звали Сіддхартха Гаутама), в основному було присвячене Камасухалікануйозі. Коли він став монахом, він присвятив своє життя Аттакіламатануйозі протягом шести років. Після цих шести років він прийшов до висновку, що Аттакіламатануйога не призвела до духовного розвитку, якого він шукав. Незабаром після цього Сіддхартха Гаутама відкрив для себе Серединний шлях, який привів його до повного просвітлення і зробив його Буддою.<br /> <br /> == Уникнення двох крайнощів ==<br /> 1. Камасухалікануйога ({{Lang-pi|Kamasukhalikanuyoga}}); прагнення до чуттєвого щастя в чуттєвому задоволенні.<br /> <br /> :Будда описував це як низьке, вульгарне, неповноцінне, низьке і непривабливе. Камасухалікануйога — це шлях мирських людей; людей, для яких їхній духовний розвиток є відносно неважливим.<br /> <br /> 2. Аттакіламатануйога ({{Lang-pi|Attakilamatanuyoga}}); прагнення до самокатування, самобичування або самоболю.<br /> <br /> :Будда описував це як болісне, недобре і неприємне. Аттакіламатануйога — це шлях, який іноді прописується релігійними групами як спосіб очищення розуму або досягнення просвітлення. Однак, згідно з буддизмом, аттакіламатануйога не веде до найвищого очищення чи просвітлення і містить елементи, які насправді є шкідливими для духовного зростання.<br /> <br /> === Вісімковий Шлях ===<br /> {{main|Вісімковий Шлях}}<br /> Серединний шлях складається з [[Вісімковий Шлях|Вісімковий шляху]], який, своєю чергою, складається з наступних трьох основних категорій:<br /> <br /> * моральна або етична поведінка ({{Lang-pi|sila}})<br /> * медитація ({{Lang-pi|[[Самадхі|samadhi]]}})<br /> * мудрість ({{Lang-pi|[[Праджня|pañña]]}})<br /> <br /> === 4 Шляхетні істини та 12 станів ===<br /> [[Чотири Благородні Істини|Чотири шляхетні істини]] також відіграють велику роль на середньому шляху. Будда вчив, що кожна з Чотирьох Благородних Істин має три обертання: вивчення, практика і результат. В цілому це дає 12 станів Серединного шляху, якщо аналізувати їх з точки зору Чотирьох Благородних Істин. Будда говорив, що коли його розуміння цих 12 станів Чотирьох Благородних Істин було досконалим, його просвітлення було досконалим і повним.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> !12 аспектів чотирьох благородних істин<br /> !Навчання ('''Pariyatti''')<br /> !Практика ('''Patipatti''')<br /> !Результат ('''Pativedhi''')<br /> |-<br /> !Благородна правда про страждання<br /> |Це страждання<br /> |Страждання треба осягнути<br /> |Страждання осягнуті<br /> |-<br /> !Благородна правда про причину страждання<br /> |Це причина страждань<br /> |Причина страждань повинна бути залишена<br /> |Причина страждань покинута<br /> |-<br /> !Благородна істина про звільнення від страждань<br /> |Це усунення страждань<br /> |Необхідно досягти усунення страждань<br /> |Припинення страждань досягнуто<br /> |-<br /> !Благородна істина про шлях до полегшення страждань<br /> |Це шлях до усунення страждань<br /> |Необхідно розробити шлях до усунення страждань<br /> |Розроблено шлях до усунення страждань<br /> |}<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist|2}}<br /> <br /> == Джерела ==<br /> <br /> * Bodhi, Bhikkhu (2000). ''The Connected Discourses of the Buddha: A Translation of the Saṃyutta Nikāya''. Boston: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-331-1.<br /> * Bodhi, Bhikkhu (2005). ''In the Buddha's Words: An Anthology of Discourses from the Pāli Canon''. Somerville: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-491-1.<br /> {{Бібліоінформація}}{{Портали|Буддизм}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=2299 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Otheruses|Свастика (Онтаріо)}}<br /> [[Файл:POL_COA_Boreyko.svg|міні|праворуч|130пкс|Свастика на гербі [[борейко (герб)|Борейко]]]]<br /> [[Файл:Broken crossed circle.svg|thumb|130px| Колова сонячна свастика (права)]]<br /> [[Файл:Xrest-swastyka.jpg|thumb|130px|Ручний дерев'яний [[хрест]] у формі свастики. (''[[Покуття]] або [[Гуцульщина]]. Кінець 19&amp;nbsp;— початок 20 століття. [[Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського]] ([[Коломия]]).'')]]<br /> <br /> '''Сва́стика''' ({{lang-sa|स्वस्तिक|romaniz=svastika}}; '''卐''' або '''卍''')&amp;nbsp;— стародавній символ у вигляді рівнораменного [[хрест]]а із загнутими на 90° ліворуч або праворуч раменами, що трапляється в багатьох [[культура]]х. Назва походить від [[санскрит]]ських слів ''su'' («добре») і ''asti'' («[[буття]]»). У [[слов'яни|слов'ян]] звучить як побажання «[[щастя|щасти]]». Цей символ дуже поширений і найчастіше пов'язаний із [[Сонце]]м.<br /> <br /> Свастику використовували [[нацист|націонал-соціалісти]] в [[Німеччина|Німеччині]], зокрема вона була на тодішніх прапорах цієї країни і [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної партії]]&lt;ref&gt;[https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/10/141026_swastika_world Як людство любило свастику, поки Гітлер її не вкрав. Мукті Джайн Кемпіон] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220131174957/https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/10/141026_swastika_world |date=31 січня 2022 }} 2014&lt;/ref&gt;. Автором відродження цього символу серед [[Пангерманізм|пангерманців]] був послідовник [[Стефан Ґеорґе|Стефана Ґеорґе]] {{не перекладено|треба=Альфред Шулер|текст=Альфред Шулер|мова=de|є=Alfred Schuler}}&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.e-reading.club/chapter.php/59816/11/Fest_-_Adol'f_Gitler_%28Tom_1%29.html |title=Фест Іоахим Адольф Гітлер. Том I Алетейя 1993 |accessdate=24 квітня 2018 |archive-date=25 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180425031816/https://www.e-reading.club/chapter.php/59816/11/Fest_-_Adol'f_Gitler_%28Tom_1%29.html }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Опісля [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в багатьох країнах Європи свастику тісно асоціюють з [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістами]]: у {{Не перекладено|Заборона нацистської символіки|деяких державах|en|Bans on Nazi symbols}}, серед яких Німеччина&lt;ref&gt;{{немає в джерелі|ні слова про свастику - Glücksbringer!}}[http://www.gesetze-im-internet.de/stgb/__86.html §&amp;nbsp;86 Verbreiten von Propagandamitteln verfassungswidriger Organisationen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140227123259/http://www.gesetze-im-internet.de/stgb/__86.html |date=27 лютого 2014 }} {{ref-de}}&lt;/ref&gt; та Україна&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/317-19|title=ЗАКОН УКРАЇНИ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки|date=9 квітня 2015|website=zakon.rada.gov.ua|publisher=Верховна Рада України|access-date=15 квітня 2024}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14/parast436-1|title=КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Стаття 426-1|date=5 квітня 2001|website=zakon.rada.gov.ua|publisher=Верховна Рада України|access-date=15 квітня 2024}}&lt;/ref&gt;, використання свастики, як символу нацизму та [[неонацизм]]у, заборонене законодавчо та визнається злочином. Виключенням є її використання в освітніх, мистецьких та наукових цілях, та використання свастики, яка не пов'язана з нацизмом.<br /> <br /> == Зміст символу ==<br /> Свастика&amp;nbsp;— символ обертання навколо нерухомого центру. Обертання, з якого виникає життя. У Китаї свастика (Лей-Вен) колись символізувала сторони світу, а потім отримала значення «[[нескінченність]]», або число 10000.<br /> <br /> Вважалося, що свастика приносить щастя, але тільки коли її кінці загнуті за годинниковою стрілкою (права свастика, або бонська). Якщо кінці заломлені проти годинникової стрілки, то свастика називається саусвастикою (ліва або буддійська) і має негативний вплив. [[Зурванізм|Маги-зерваніти]] використовували подвійну свастику&amp;nbsp;— сполучену праву з лівою.<br /> <br /> Свастика&amp;nbsp;— святий символ у [[буддизм]]і, [[індуїзм]]і, [[джайнізм]]і, [[зороастризм]]і, [[Бон (релігія)|бон]].<br /> Крім того, свастика була символом багатьох богів: [[Зевс]]а, [[Геліос]]а, [[Гера|Гери]], [[Артеміда|Артеміди]], [[Тор (міфологія)|Тора]], [[Агні]], [[Брахма|Брахми]], [[Вішну]], [[Шива|Шиви]], [[Ганеша|Ганеші]], [[Сур'я|Сур'ї]]. В Індії також застосовують як оберіг по боках дверей хати. Існує припущення, що за часів неоліту свастику пов'язували з «громом» і «водою»&lt;ref&gt;{{Cite news|url=http://chineseplus.ru/blog/kitayskaya-svastika-van|title=Китайская свастика-вань|date=2017-02-09|language=ru|work=Chinese+|accessdate=2018-10-06|archive-date=6 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181006200959/http://chineseplus.ru/blog/kitayskaya-svastika-van}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181006200959/http://chineseplus.ru/blog/kitayskaya-svastika-van |date=2018-10-06 }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У [[20 століття|XX столітті]] символ свастики став сприйматися негативно у країнах [[Західна цивілізація|Західної цивілізації]] у зв'язку з використанням його [[нацизм|націонал-соціалістами]], які називали його ''Hakenkreuz'', «гакенкройц» («гачкуватий хрест»), і зазвичай зображали похиленим, як у вікінгів. З серпня [[1920]] року свастику почали використовувати на націонал-соціалістичних прапорах, кокардах, нарукавних пов'язках. У 1945 році союзна окупаційна влада заборонила використання всіх форм свастики в Німеччині. Водночас по сьогодні свастика залишається позитивним символом добробуту і щастя у країнах Сходу&amp;nbsp;— [[Індія|Індії]], [[Китай|Китаї]], [[Японія|Японії]].<br /> <br /> == Історія ==<br /> &lt;!--Найдавніші свастикоподібні символи відомі з зображень на [[кераміка|кераміці]], що датується [[4 тисячоліття до н. е.|4 тис. до н.&amp;nbsp;е.]] і належить культурі [[культура Вінча|Вінча]].{{Fact}}--&gt;<br /> [[Файл:Swastika.svg|праворуч|міні|120x120пкс|Ліва свастика це сакральний символ у [[Бон (релігія)|Бон]] і [[Махаяна|Махаянській]] традиціях.&lt;ref&gt;{{cite book |first=John |last=Powers |title=Introduction to Tibetan Buddhism |url= https://books.google.com/?id=cy980CH84mEC&amp;pg=PA509 |date=2007 |publisher=Shambhala Press |isbn=978-1-55939-835-0 |page=509 |via=Google Books}}&lt;/ref&gt;]]<br /> [[Файл:Swastika right-facing.svg|праворуч|міні|120x120пкс|Права свастика загалом зустрічається у [[Індуїзм]]і, [[Джайнізм]]і і [[Релігія в Шрі-Ланці#Буддизм|Буддизмі Шрі Ланки]].&lt;ref&gt;{{cite book |first=Luciano |last=Chessa |title=Luigi Russolo, Futurist: Noise, Visual Arts, and the Occult |url= https://books.google.com/?id=P2NGRnEFfmQC&amp;pg=PA34 |date=2012 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-95156-3 |page=34 |via=Google Books}}&lt;/ref&gt;]]<br /> <br /> Першу відому у світі [[Сварґа (символ)|сваргу]] та свастичні «безкінечники» [[Меандр (орнамент)|меандри]] знайдено біля [[Мезин]]а на теренах [[Мізинська стоянка|однойменної стоянки]] (Чернігівщина)&lt;ref&gt;[[Лозко Галина Сергіївна|Г.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Лозко]] Українське народознавство. Видання п'яте&amp;nbsp;— Гриф МОН України.- Тернопіль: Мандрівець, 2014.- 512 с.ISBN 978-966-634-565-6 (С.290)&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> В Україні зустрічається в багатьох археологічних культурах, у тому числі трипільській. Також її використовували в гербах давніх українських шляхетських родин ([[Єльці (родина)|Єльцями]], [[Проскури (родина)|Проскурами]]).<br /> Є історичні факти існування цього символу в Україні в добу бронзи&lt;ref&gt;[https://svit.in.ua/stat/otrosch.pdf Отрощенко В. В., Kopnyсова В. М. СВАСТИКА В ЗНАКОВИХ СИСТЕМАХ ДОБИ МІДІ-БРОНЗИ В УКРАЇНІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517084850/https://www.svit.in.ua/stat/otrosch.pdf |date=17 травня 2021 }}, 2003&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Символізм подібний до знаку [[Сонячний хрест]] слугував [[Оберіг|оберегом]]&lt;ref&gt;[http://old.econom.lnu.edu.ua/files/ek-you/n2/st05.html Свастика&amp;nbsp;— народний оберіг?!]{{Недоступне посилання}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Свастика була елементом відзнаки пластунів до появи [[фашизм]]у, яку [[Компартійно-радянська влада|радянська влада]] «перекручувала» як доказ зв'язку з фашистами&lt;ref name=&quot;plast&quot;&gt;[https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/04/14/152302/ Свастики українського скаутинґу&amp;nbsp;— Пласту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200821013946/https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/04/14/152302/ |date=21 серпня 2020 }} 2018&lt;/ref&gt;.<br /> XX ст принесло погану славу цьому символу, що зумовило неодноразові спроби деяких держав застосовувати однобічне «перекручування» з метою «очорнити і принизити» опонентів&lt;ref name=&quot;plast&quot;/&gt;&lt;sup&gt;(1921р, 1929р, 1933р)&lt;/sup&gt;&lt;ref&gt;[https://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny Нотатки щодо давньої свастики на теренах України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200302054338/http://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny |date=2 березня 2020 }}, 2003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://zaxid.net/svastika_u_lvovi_ta_pogoda_v_londoni_n1328360 Свастика у Львові та погода в Лондоні. Олександр Косвінцев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415061021/https://zaxid.net/svastika_u_lvovi_ta_pogoda_v_londoni_n1328360 |date=15 квітня 2021 }}, 2014&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.5.ua/polityka/tsomu-ne-mozhe-buty-zhodnykh-poiasnen-kyiv-vymahaie-vid-brytanii-prybraty-tryzub-z-antyterorystychnoho-posibnyka-206651.html ЦЬОМУ НЕ МОЖЕ БУТИ ЖОДНИХ ПОЯСНЕНЬ&quot;: КИЇВ ВИМАГАЄ ВІД БРИТАНІЇ ПРИБРАТИ ТРИЗУБ З АНТИТЕРОРИСТИЧНОГО ПОСІБНИКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200120124344/https://www.5.ua/polityka/tsomu-ne-mozhe-buty-zhodnykh-poiasnen-kyiv-vymahaie-vid-brytanii-prybraty-tryzub-z-antyterorystychnoho-posibnyka-206651.html |date=20 січня 2020 }}, 2020&lt;/ref&gt;.<br /> [[Файл:Etruscan_pendant_with_swastika_symbols_Bolsena_Italy_700_BCE_to_650_BCE.jpg|міні|Етруська підвіска з символами свастики. Больсена, Італія. 700 до н.&amp;nbsp;е.-650&amp;nbsp;р. до н.&amp;nbsp;е.]]<br /> <br /> == Юридична відповідальність в Україні ==<br /> <br /> Згідно з українським законодавством, публічне використання свастики на території України, як символу [[націонал-соціалізм]]у та [[неонацизм]]у, є [[Злочин|кримінальним злочином]].<br /> <br /> [[Кримінальний кодекс України]]&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;, за використання нацистської символіки, визначає наступне покарання: &lt;blockquote&gt;Стаття 436&lt;sup&gt;−1&lt;/sup&gt;. Виготовлення, поширення [[Комунізм|комуністичної]], нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів<br /> <br /> 1. Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів [[СРСР]], [[УРСР]] (УСРР), інших [[Список союзних республік СРСР|союзних та автономних радянських республік]] або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», -<br /> <br /> карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.<br /> <br /> 2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -<br /> <br /> караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.&lt;/blockquote&gt;Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; дає наступне визначення нацистській символіці:&lt;blockquote&gt;5) символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму&amp;nbsp;— символіка, що включає:<br /> <br /> а) символіку [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини]] (НСДАП);<br /> <br /> б) [[Прапор Третього Рейху|державний прапор]] [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]] 1939—1945 років;<br /> <br /> в) [[Герб Третього Рейху|державний герб]] нацистської Німеччини 1939—1945 років;<br /> <br /> г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);<br /> <br /> ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> == Цікаве ==<br /> <br /> У комп'ютерах, у таблиці кодування символів стандарту [[Юнікод|Unicode]] є знаки китайських [[Китайська писемність|ієрогліфів]] 卐 (U+5350) та 卍 (U+534D), а також тибетські знаки ''свасті:'' ࿕ (U+0FD5), ࿖ (U+0FD6), ࿗ (U+0FD7), ࿘ (U+0FD8).<br /> <br /> Прочани, що відвідують гору [[Кайлас]], стверджують, що при сході та заході сонця на схилах гори, внаслідок «гри тіней», утворюється великий символ свастики (лівої та правої).<br /> <br /> == Галерея ==<br /> <br /> &lt;gallery perrow=&quot;4&quot; widths=&quot;160&quot; heights=&quot;160&quot; caption=&quot;Свастика на археологічних знахідках&quot;&gt;<br /> Файл:Trypillianceramic.jpg|Трипільський посуд, Україна, 4 тисячоліття до н.&amp;nbsp;е.<br /> Файл:Samarra bowl.jpg|Керамічна миска, [[Самарра]], [[Ірак]], 5 тисячоліття до н.&amp;nbsp;е, [[Пергамський музей]] в [[Берлін]]і.&lt;ref&gt;Stanley A. Freed, ''Research Pitfalls as a Result of the Restoration of Museum Specimens'', Annals of the New York Academy of Sciences, Volume 376, The Research Potential of Anthropological Museum Collections pages 229–245, December 1981.&lt;/ref&gt;<br /> Файл:Romswastika.jpg|Свастика в римській мозаїці 2 ст. н.&amp;nbsp;е.<br /> Файл:Vaso celtíbero con anillas colgantes (M.A.N. Inv.1920-37-94) 01.jpg|Керамічна ваза з висячими кільцями, з древніх [[Кельтибери|келтиберійських]] поселень [[Нуманція|Нуманції]] (Серро-де-ла-Муела, GArray, провінція [[Сорія]], [[Іспанія]]) II ст. до н.&amp;nbsp;е.<br /> Файл:Owlvasetroy.png|Совоподібні вази із свастикою з [[Троя|Трої]]<br /> Файл:Swastika iran.jpg|Намисто з Ірану, 1 тис. до н.&amp;nbsp;е.<br /> Файл:GreekHelmetSwastika.jpg|Македонський шолом із Геркуланума, 350 р. до н.&amp;nbsp;е.<br /> Файл:Kretominoisches Hakenkreuz asb 2004 PICT3431.JPG|Свастика на уламку мінойської кераміки з острова [[Крит]]<br /> Файл:Armenian svastik.jpg|Свастика на уламку глечика в музеї історії Єревана.<br /> Файл:Viinikankirkko.jpg|Свастика на дверях лютеранської церкви нанесена у 1932&amp;nbsp;р.<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> {|class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;70%&quot;<br /> |-<br /> |<br /> |<br /> |-<br /> |В Японії<br /> |Ієрогліфічний знак&amp;nbsp;— ''мандзі''<br /> |卍[http://www.unicode.org/cgi-bin/GetUnihanData.pl?codepoint=534D] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171115133352/http://www.unicode.org/cgi-bin/GetUnihanData.pl?codepoint=534D |date=15 листопада 2017 }}<br /> |<br /> |-<br /> |Буддистський символ<br /> |[[Файл:Swastika.jpg|center|100px]]<br /> |Курильниця буддистського храму [[Сенсодзі]] в [[Токіо]].<br /> |-<br /> |[[картографія|Картографічний]] знак<br /> |[[Файл:Japanese Map symbol (Temple).svg|center|100px]]<br /> |Позначка для буддистського храму на японських картах<br /> |-<br /> |[[Мон (емблема)]] самурайських родів: [[рід Цуґару|Цуґару]], [[рід Хатісука|Хатісука]], [[рід Хасекура|Хасекура]] та інші.<br /> |[[Файл:HasekuraBlason.jpg|center|150px|]]&lt;br/&gt;[[Файл:Hishi manji.png|center|100px]]&lt;br/&gt;[[Файл:Ura manji.png|center|70px]]<br /> |Герб японського посла [[Хасекура Цуненаґа|Хасекури Цуненаґи]] на Акті надання йому громадянства Риму (17 століття).&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;Мон&amp;nbsp;— «ромбовий ''мандзі''».&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;Мон&amp;nbsp;— «зворотний ''мандзі''».<br /> |-<br /> |Емблема міста [[Хіросакі]]<br /> |[[Файл:Flag of Hirosaki, Aomori.svg|border|center|150px|]]<br /> |Прапор міста Хіросакі з моном Цуґару.<br /> |-<br /> |Візерунок [[кімоно|традиційного японського одягу]]<br /> |卍<br /> |<br /> |-<br /> |}<br /> <br /> &lt;gallery perrow=&quot;4&quot; widths=&quot;160px&quot; heights=&quot;160px&quot; caption=&quot;Свастика в європейській культурі&quot;&gt;<br /> Файл:Roundel_of_the_Latvian_Air_Force_until_1940_border.svg|[[Розпізнавальний знак військового літака|Диск]] латвійських ВПС 1926—1940<br /> Файл:Finnish air force roundel 1934-1945 border.svg|Фінська хакарісті.<br /> Файл:Flag of the President of Finland.svg|[[Штандарт президента Фінляндії]].<br /> Файл:Lentosotakoulun lippu.svg|Прапор [[Навчальний центр ВПС Фінляндії|фінської військово-повітряної академії]] в [[Каугава|Каугаві]]<br /> Файл:Grootkruis_van_het_Vrijheidskruis_met_Zwaarden.jpg| Великий хрест [[Орден Хреста Свободи|ордена Хреста Свободи]] з мечами, видається з 1918&amp;nbsp;р. у Фінляндії<br /> Файл:TombstoneOfAbbotSimonDeGillans1345Paris.jpg|Могильна плита [[абат]]а Симона де Жиллана ([[Франція]], [[1345]]) з орнаментом із свастик.<br /> Файл:Nevski5.jpg|Свастики на [[Митра|митрі]] єпископа [[Тевтонський орден|Тевтонського ордена]] з фільму [[Олександр Невський (фільм)|«Олександр Невський»]].<br /> Файл:Kipling swastika.svg| Логотип [[Редьярд Кіплінг|Кіплінга]] на книзі видання 1911&amp;nbsp;р.<br /> Файл:2PSP_odznaka.jpg| Емблема 22-ого гірського піхотного підрозділу польської армії до 1939&amp;nbsp;р., [[Сянок]],<br /> Файл:Odznaka Związku Harcerstwa Polskiego Wdzięczności.svg|Значок польських скаутів 1918&amp;nbsp;р.<br /> Файл:Swastika With The Sun.jpg|Філфот&amp;nbsp;— свастика із скороченими променями, символ культу [[Одін]]а<br /> Файл:Borjgali.svg|Борджгалі у Грузії<br /> Файл:Laimas krusts Lielvardes josta.jpg|Сватика з [[Лієлварде]], [[Латвія]].<br /> Файл:Lauburu.svg|Баскійський хрест<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> &lt;gallery perrow=&quot;4&quot; widths=&quot;160px&quot; heights=&quot;160px&quot; caption=&quot;Свастика в культурі інших народів&quot;&gt;<br /> Файл:HinduSwastika.svg|[[Індуїзм|Індійська]] свастика.<br /> File:JainismSymbol.PNG|Символ джайнізму<br /> Файл:Buddha image - stone - with disciple.jpg|Свастика на статуї Будди.<br /> Файл:Malibeyli carpet XIXcentury.jpg|Свастика на [[азербайджанський килим|азербайджанському килимі]] «Малибейлі» ([[Карабах|Карабаська]] школа). Початок XX ст.&lt;ref&gt;[http://www.un.int/azerbaijan/search.php?misc=search&amp;subaction=showfull&amp;id=1138314704&amp;archive=&amp;cnshow=news&amp;start_from=&amp; Azerbaijani Carpets]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}&lt;/ref&gt;.<br /> Файл:Woljeongsa_Administrative_Temple.jpg| Ліва свастика на корейському храмі<br /> Файл:Falun Gong emblem.svg|Емблема [[Фалуньгун]]. За словами [[Лі Хунчжі]], ця емблема символізує Всесвіт в мініатюрі.&lt;ref&gt;Ли Хунчжи. [http://www.falundafa.ru/books/ZHF.htm Чжуань Фалунь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100419022223/http://www.falundafa.ru/books/ZHF.htm |date=19 квітня 2010 }} Фалунь Дафа&lt;/ref&gt;<br /> Файл:Native_American_basketball_team.jpg|Баскетбольна команда корінних американців, 1909<br /> Файл:Віфлеєм-свастика.jpg|Свастика у храмі Різдва Христового у [[Вифлеєм]]і.<br /> File:Flag of Gilgit-Baltistan United Movement.svg|Прапор руху за незалежність [[Гілгіт-Балтистан]]<br /> File:Bashkort symbol of Sun.jpg|Символ Сонця в [[башкири|башкирів]]<br /> File:Sauwastika.svg|Символ філантропічного Товариства червоної свастики<br /> File:Flag of Kuna Yala.svg|Прапор [[Куна-Яла]], автономії корінного населення в Панамі<br /> File:Jewish swastika.jpg|Символіка із [[Каббала|Каббали]]<br /> Файл:250 rubles of the Russian provisional government.jpg|[[Керенки]]: ''250 рублів'', реверс. У центрі зображена ''свастика'', під цифрами [[нескінченний вузол]].<br /> Файл:Soviet-svastica-2.jpg<br /> Файл:Medieval Orthodox priest's liturgical robe in Moscow.jpg| Православний церковний одяг із зображенням гаматичних хрестів.<br /> Файл:Алёша Попович. Открытка.jpg|Альоша Попович. Листівка за ескізом художника [[Білібін Іван Якович|Білібіна]].<br /> Файл:Конец полотенца. Браное ткачество. Конец XIX века. Великоустюгский район.jpg| Вологодська вишивка<br /> Файл:118972-Ungern07.jpg|Погони загонів Унгерна і [[Григорій Михайлович Сємьонов|Григорія Сємьонова]] в Монголії<br /> Файл:Mosgubsovdep.jpg |Печатка московської губернської ради депутатів 1919 р.<br /> Файл:Sibdobrkorpus.jpg| Прапор сибірського добровольчого корпусу [[Колчак]]а<br /> Файл:Krasarm.jpg| Нашивка калмицьких частин Червоної Армії<br /> File:Russian National Unity Emblem.svg|Емблема [[Російська національна єдність|РНЄ]]<br /> Файл:Всероссийская фашистская партия.svg|[[Російська фашистська партія]]<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> &lt;gallery perrow=&quot;4&quot; width=&quot;100%&quot; widths=&quot;160px&quot; heights=&quot;160px&quot; caption=&quot;Свастика націонал-соціалізму&quot;&gt;<br /> {{main|Прапор Третього Рейху|Герб Третього Рейху}}<br /> Файл:Reichsadler.svg|[[Герб Третього рейху|Державний герб нацистської Німеччини]].<br /> Файл:Flag of the NSDAP (1920–1945).svg|Прапор [[НСДАП]].<br /> Файл:5th SS Division Logo.svg| Емблема [[5-та танкова дивізія СС «Вікінг»|5-ї танкової дивізії СС «Вікінг»]]<br /> |Символ Лібертаріанської Націонал-соціалістичної Зеленої партії США.<br /> Файл:Stug_III_parola_1.jpg| Фінський [[StuG III]] із свастикою<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Сонячний хрест]]<br /> * [[Коловрат (символ)]]<br /> * [[Чорне сонце (символ)|Чорне сонце]]<br /> * [[Філфот]]<br /> * [[Борджгалі]]<br /> * [[Індоєвропейці]]<br /> * [[Товариство червоної свастики]]<br /> * [[Лісова свастика]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist|2}}<br /> <br /> == Література ==<br /> {{стовпці|1}}<br /> # [https://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny Нотатки щодо давньої свастики на теренах України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200302054338/http://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny |date=2 березня 2020 }}, 2003<br /> # [http://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/download/7593/7595 ТРИПІЛЬСЬКА СВАСТИКА. В.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Касьян, Р.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Литвиненко]<br /> # [http://vsviti.com.ua/interesting/mystery/24507 Найдавніша свастика була в Україні?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200225124523/http://vsviti.com.ua/interesting/mystery/24507 |date=25 лютого 2020 }} 2014<br /> <br /> === Російською мовою ===<br /> # ''Уилсон Томас.'' '''Свастика.''' Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А.&amp;nbsp;Ю.&amp;nbsp;Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней.&amp;nbsp;— Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008.&amp;nbsp;— 528 с.&amp;nbsp;— С. 3—354.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-94706-053-9. &lt;br/&gt;(Це перша публікація російською мовою кращої фундаментальної праці з історії свастики, написанної куратором відділу доісторичної антропології Національного музею США Томасом Вілсоном, і виданої вперше у збірнику Смітсоновського інституту (Вашингтон) у 1896 році).<br /> # ''Акунов В.'' [http://www.velesova-sloboda.org/books/akunow-swastika.zip Свастика&amp;nbsp;— древнейший символ человечества (подборка публикаций)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111015130344/http://velesova-sloboda.org/books/akunow-swastika.zip |date=15 жовтня 2011 }}<br /> # {{книга-ру|автор = Багдасаров Р. В.<br /> |часть =<br /> |заглавие = Свастика: священный символ. Этнорелигиоведческие очерки. Изд. 2-е, исправл.<br /> |оригинал =<br /> |ссылка = http://bagdasarovr.narod.ru/swastika.htm<br /> |место = М<br /> |издательство = Белые Альвы<br /> |год = 2002<br /> |страниц = 432<br /> |тираж = 3000<br /> |isbn = 5-7619–0164-1}}<br /> # ''Багдасаров Р. В.'' Мистика огненного креста. Изд. 3-е, доп. и исправл.&amp;nbsp;— М.: Вече, 2005.&amp;nbsp;— 400 с.&amp;nbsp;— 5000 экз.&amp;nbsp;— (Лабиринты тайноведения).&amp;nbsp;— ISBN 5-9533-0825-6.<br /> # [[Генон, Рене|''Генон Р.'']] Символы священной науки / Пер. с франц. Ника Тирос.&amp;nbsp;— М.: Беловодье, 2002.&amp;nbsp;— 496 с.&amp;nbsp;— 3000 экз.&amp;nbsp;— ISBN 5-88901-008-5.<br /> # [[Генон, Рене|''Генон Р.'']] Символика креста / Пер. с франц. Т.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Фадеевой и Ю.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Стефанова.&amp;nbsp;— М.: Прогресс-Традиция, 2004.&amp;nbsp;— 704 с.&amp;nbsp;— 2000 экз.&amp;nbsp;— ISBN 5-89826-196-6. &lt;br/&gt;Изд. 2-е.&amp;nbsp;— М.: Прогресс-Традиция, 2008.&amp;nbsp;— 704 с.&amp;nbsp;— 1500 экз.&amp;nbsp;— ISBN 5-89826-196-6.<br /> # {{книга-ру|автор = Генон Р.<br /> |заглавие = Символизм креста<br /> |оригинал =<br /> |ссылка =<br /> |место = М.<br /> |издательство = Беловодье<br /> |год = 2008<br /> |страниц = 224<br /> |isbn = 5-93454-095-2}}<br /> # ''[[Городцов, Василий Алексеевич|Городцов В. А.]]'' Археология. Каменный период.&amp;nbsp;— М.; Пг., 1923.<br /> # ''Драчук В. С.'' Системы знаков [[Северное Причерноморье|Северного Причерноморья]]. Тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры.&amp;nbsp;— Киев: Наукова думка, 1975.&amp;nbsp;— 176 с., вкл. 26 л. илл.&amp;nbsp;— 10.000 экз.<br /> # ''Елинек Ян.'' Большой иллюстрированный атлас первобытного человека.&amp;nbsp;— Прага, 1985.<br /> # ''Ивановская В. И.'' Орнаменты Древней Америки.&amp;nbsp;— 2006.<br /> # ''Качаева М.'' Сокровища русского орнамента.&amp;nbsp;— Изд-во Белые альвы, 2008.&amp;nbsp;— 202 с.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-91464-014-6.<br /> # ''Керн Германн.'' Лабиринты мира / Пер. с англ.&amp;nbsp;— СПб.: Азбука-классика, 2007.&amp;nbsp;— 432 с.&amp;nbsp;— 5000 экз.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-352-02036-4.<br /> # ''Кутенков П. И.'' Ярга-свастика&amp;nbsp;— знак русской народной культуры. Монография.&amp;nbsp;— СПб.: Изд-во РГПУ им. А.&amp;nbsp;И.&amp;nbsp;Герцена, 2010.&amp;nbsp;— 450 с.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-8064-1267-7.<br /> # [[Куфтин, Борис Алексеевич|''Куфтин Б. А.'']] Материальная культура Русской Мещёры. Часть 1. Женская одежда: [[рубаха]], [[понёва]], [[сарафан]].&amp;nbsp;— М.: 1926.<br /> # ''Москвин А. Ю.'' Крест без распятого // История свастики с древнейших времён до наших дней.&amp;nbsp;— Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008.&amp;nbsp;— 528 с.&amp;nbsp;— С. 355—526.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-94706-053-9.<br /> # [[Рибаков Борис Олександрович|''Рыбаков Б. А.'']] Язычество древних славян.&amp;nbsp;— М., 1994.<br /> # ''Рыжакова С. И.'' Язык орнамента в латышской культуре.&amp;nbsp;— М.: Индрик, 2002.&amp;nbsp;— 408 с. + 16 илл.&amp;nbsp;— ISBN 5-85759-190-2.<br /> # ''Смирнова И. М.'' Тайная история креста.&amp;nbsp;— М.: Эксмо, 2006.&amp;nbsp;— 320 с.&amp;nbsp;— ISBN 5-699-17114-2; ISBN 5-699-17116-9.<br /> # ''Тарунин А. В.'' Сакральный символ. История свастики.&amp;nbsp;— М.: Белые альвы, 2009.&amp;nbsp;— 544 с.: ил.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-91464-029-0.<br /> # ''Трифонова Л. В.'' Декоративно-прикладное искусство Пудожья и [[Заонежье|Заонежья]] в собрании музею «[[Кижи]]».&amp;nbsp;— [[Петрозаводск]]: ФГУП Истор.-архит. и этнограф. музей-запов. «Кижи», 2004.&amp;nbsp;— 96 с.&amp;nbsp;— 2000 экз.&amp;nbsp;— ISBN 5-9900343-1-8.<br /> # {{книга-ру|автор = [[Эвола, Юлиус|Эвола Ю.]]<br /> |часть = Свастика как символ полюса<br /> |заглавие = Традиция и Европа<br /> |оригинал =<br /> |ссылка =<br /> |место = Тамбов<br /> |издательство =<br /> |год = 2009<br /> |страницы = 62—70<br /> |isbn = 978-5-88934-426-1}}<br /> &lt;/div&gt;<br /> == Посилання ==<br /> {{commons2|category:Swastikas|Свастика}}<br /> * {{УМЕ13|частина=Свастика|сторінки=1686-1687}}<br /> * [https://www.youtube.com/live/EZjJDiB7I1o?si=qS5x7QGab9Da2Y3y&amp;t=1004 卐 в Софіївському соборі. «Я бачив Бога»] / [[Корнієнко В'ячеслав Васильович|В'ячеслав Корнієнко]] // «NEW CHRISTIAN» (Новий християнський).&amp;nbsp;— 20.03.2025<br /> * [https://web.archive.org/web/20050215092336/http://infostore.org/info/67837 Різноманіття свастик]<br /> * [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/10/141026_swastika_world Як людство любило свастику, поки Гітлер її не вкрав&amp;nbsp;// «ВВС Україна», 26 жовтня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141027121533/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/10/141026_swastika_world |date=27 жовтня 2014 }}<br /> <br /> {{Типи хрестів}}<br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддистські символи]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Типи хрестів]]<br /> [[Категорія:Нацистська символіка]]<br /> [[Категорія:Солярні символи]]<br /> [[Категорія:Арійська ідея]]<br /> [[Категорія:Політичні символи]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D2%91%D0%B3%D0%B0&diff=2297 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Буддизм}}<br /> '''Санґга''' ([[Палі (мова)|палі]]: {{IAST|saṅgha}}) або '''самґга''' ([[санскрит]]: संघ, {{IAST|saṃgha}})&amp;nbsp;— термін санскриту та палі, що може перекладатися як [[асоціація (суспільство)|асоціація]], [[спільнота]] або [[громада]] зі спільною метою чи поглядами&lt;ref&gt;{{cite book|ref=harv|editor1-last=Buswell|editor1-first=Robert Jr|editor2-last=Lopez|editor2-first=Donald S. Jr.|title=Princeton Dictionary of Buddhism|date=2013|page=750|publisher=Princeton University Press|location=Princeton, NJ|isbn=9780691157863}}&lt;/ref&gt;. Зазвичай термін вживається виключно щодо груп [[буддизм|буддистів]] та [[джайнізм|джайнів]]. У буддизмі за традицією термін має два значення: найчастіше санґга означає ''монастирську санґгу'', або спільноту всіх буддистів, принаймні тих, хто достатньо дотримується традицій. Коли йдеться про якусь країну, наявність санґги означає поширеність у ній буддизму. В іншому значенні санґга означає ''арія санґгу'' або ''благородну санґгу'', тобто всіх істот, що мають певний ступінь [[просвітлення]].<br /> <br /> Термін «санґат» (''sangat''), що є перекладом слова «санґга» [[Пенджабська мова|пенджабскою мовою]], використовується в [[сикхізм]]і подібно до першого значення в буддизмі, тобто означає спільноту вірян.<br /> <br /> == Виноски ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://ure-online.info/encyclopedia/sangha/ Сангха] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія<br /> {{бібліоінформація}}<br /> {{buddhism-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Джайнізм]]<br /> [[Категорія:Буддійські терміни]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%BD%D1%8F%D0%BF%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=2295 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>'''Праджняптівада''' ({{Lang-pi|Prajñaptivāda|lit=вчення про позначення}}) — це школа стародавнього буддизму, що походить від гілки Кауккутіка, яка своєю чергою походить від традиції [[Махасамґіка]].&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=The Princeton dictionary of Buddhism<br /> |url=https://archive.org/details/isbn_9780691157863<br /> |last=Buswell<br /> |first=Robert E.<br /> |last2=Lopez<br /> |first2=Donald Sewell<br /> |date=2014<br /> |publisher=Princeton University Press<br /> |location=Princeton (N.J.)<br /> |pages=[https://archive.org/details/isbn_9780691157863/page/659 659]<br /> |isbn=978-0-691-15786-3<br /> }}&lt;/ref&gt; Вона з'явилася приблизно в другому столітті нашої ери. Ця школа наголошувала на різниці між сприйнятою реальністю та дійсністю.<br /> <br /> == Примітки ==<br /> &lt;references group=&quot;&quot;&gt;&lt;/references&gt;{{Буддизм-доробити}}<br /> {{Бібліоінформація}}{{Портали|Буддизм}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BC_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B5_%D1%85%D1%83%D0%BC&diff=2293 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Файл:KARMANSIN(1828) p1.387 Schriftproben.jpg|thumb|Мантра в різних азіатських системах письма]]<br /> [[Файл:Mani mantra.svg|thumb|right|200px|Мантра «Ом Мані Падме Хум» написана [[тибетська мова|тибетською]].]]{{Спецсимволи|азійські}}<br /> '''Ом Мані Падме Хум''' ({{lang-sa|ॐ मणि पद्मे हूँ}})&amp;nbsp;— ймовірно, одна з найвідоміших [[мантра|мантр]] в [[буддизм]]і [[Махаяна|Махаяни]] (особливо характерна для [[ламаїзм]]у), шестискладова мантра [[бодхісаттва|бодхісаттви]] співчуття [[Авалокітешвара|Авалокітешвари]].<br /> Часто її буквально перекладають як «О! [[Перли]]но у квітці [[лотос]]а!»{{Джерело}}. Мантра особливо асоціюється з ''Шадакшарі'' (Паном Шести складів)&amp;nbsp;— втіленням Авалокітешвари і має глибокий сакральний зміст.<br /> [[Файл:Om Mani Peme Hung.vorb.oga|thumb|Ом мані падме хум (слухати)]]<br /> <br /> == Сенс ==<br /> [[File:Prayer flags near Tagong3.jpg|thumb|Молитовні прапори біля [[Тагонг]]а, та Ом Мані Падме Хум]]<br /> Ця [[мантра]] наділена безліччю значень. Всі вони зводяться до пояснення сенсу сукупності сакральних звуків складових її [[склад (мовознавство)|склад]]ів. Сама мантра рідко інтерпретується в значенні, обумовленому її буквальним перекладом.<br /> <br /> Зокрема, [[Далай-лама XIV|Далай-лама XIV (Тензін Г'яцо)]] пояснює, що мантра уособлює собою чистоту тіла, промов і розуму [[Будда Гаутама|Будди]]. Друге слово (''мані'' - «перлина») співвідноситься з [[альтруїзм|альтруїстичним]] прагненням до [[просвітлення|просвітління]], співчуттям та любов'ю. Третє слово (''падме'' - «квітка лотоса») співвідноситься з мудрістю. Четверте слово (''хум'') уособлює неподільність практики (методу) і мудрості.<br /> <br /> Традиційно ця мантра широко і часто цитується тибетськими буддистами, тому що, на їхню думку, допомагає пробудити [[природа будди|природу Будди]], яка, згідно з [[Уттаратантра|Уттаратантрою]], міститься у всіх створіннях.<br /> [[Файл:Om_Mani_Padme_Hum.jpg|thumb|right|Мантра, записана на [[Камені мані|камені]] поруч із палацом Потала, [[Лхаса]], [[Тибет]].]]<br /> <br /> З книги [[Рам Дас]]а «Це тільки танець»:<br /> {{цитата|''Існує багато значень у цієї мантри. Написана ціла книга про її сенси, автор якої лама Ґовінда. Один зі способів розуміння цієї мантри такий: ОМ означає Брахму, що знаходиться за межами всього, непроявленого. МАНІ дорогоцінний камінь або кристал, ПАДМЕ лотос, ХУМ серце. Таким чином, ось один з рівнів розуміння мантри: «Весь всесвіт подібний до дорогоцінного каменю або кристалу, розташованому в центрі мого серця або в серцевині лотоса, який є я; він проявлений, він світиться в моєму серці». Це один із способів інтерпретації мантри. Ви починаєте вимовляти ОМ МАНІ ПАДМЕ ХУМ і думаєте: «Бог в непроявленій формі подібний до скарбу в серцевині лотоса, проявленого в моєму серці». Ви робите це і відчуваєте мантру в серці, це один спосіб. Це найнижчий рівень розуміння мантри і роботи з нею. Це не що інше, як заміна одних думок у голові на інші.''}}<br /> <br /> == Вимова ==<br /> [[Файл:OM MANI PADME HUM.svg|thumb|Ом Мані Падме Хум тибетською]]<br /> Залежно від школи [[Буддизм]]у мантра відрізняється вимовою.<br /> * Тибет: &lt;font face=&quot;jomolhari&quot;&gt;ཨོཾ་མ་ཎི་པ་དྨེ་ཧཱུྃ་&lt;/font&gt; ''Om Ma Ni Pe Me Hung'' (або ''Hum'') <br /> * [[Деванагарі]]:ॐ मणि पद्मे हूँ;: Oṃ Maṇi-Padme Hūṃ<br /> * [[Китайська мова|Китай]]: 唵嘛呢叭咪吽, [[піньінь]] Ǎn Má Ní Bā Mī Hōng <br /> * [[Корея]] [[хангиль]]: 옴마니반메훔, ''Om Ma Ni Ban Mae Hum''<br /> * [[Японія]] [[Катакана]]: オンマニハツメイウン ''On Mani Hatsu Mei Un''<br /> * [[Монголія]]: ''Ум маані бадмі хум'' ''Um maani badmi khum''<br /> * [[В'єтнамська мова|В'єтнам]]: ''Úm ma ni bát ni hồng''<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Ом (індуїзм)]]<br /> * [[Маха-Мантра]]<br /> * [[Камені мані]]<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Alexander Studholme: ''The Origins of Om Manipadme Hum''. Albany NY: State University of New York Press, 2002 {{ISBN|0-7914-5389-8}} ([http://www.sunypress.edu/details.asp?id=60576 incl. Table of Contents] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090321204438/http://www.sunypress.edu/details.asp?id=60576 |date=21 березня 2009 }})<br /> * A.H. Francke: ''The Meaning of Om Mani Padme-Hum'', Journal of the [[Royal Asiatic Society]], 1915<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://khanenkomuseum.kiev.ua/uk/collection/item/mani-relef-z-zobrazhennyam-tszongavi-1357-1419 Мані, рельєф з зображенням Цзонгави (1357-1419)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210709181634/https://khanenkomuseum.kiev.ua/uk/collection/item/mani-relef-z-zobrazhennyam-tszongavi-1357-1419 |date=9 липня 2021 }} (Музей Ханенків)<br /> * [https://www.wikiart.org/uk/mikola-rerikh/om-mani-padme-khum-1932 М.Реріх, Ом мані падме хум] 1932<br /> * [https://samnasam.pp.ua/mantra-om-mani-padme-hum-znachennja-na-sanskriti.html Мантра Ом Мані Падме Хум: значення, на санскриті]<br /> * [https://xn--80aa8ab.xn--j1amh/om-mani-padme-hym-chim-korisna-i-vid-chogo-zmoje-zahistiti-vidoma-mantra-mahaiani Ом мані падме хум: чим корисна і від чого зможе захистити відома мантра Махаяни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210709182352/https://xn--80aa8ab.xn--j1amh/om-mani-padme-hym-chim-korisna-i-vid-chogo-zmoje-zahistiti-vidoma-mantra-mahaiani |date=9 липня 2021 }}<br /> <br /> {{buddhism-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Мантри]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0&diff=2291 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Файл:Naraka1.jpg|міні|Провини та покарання за них у Нараці, літографія першої половини XX ст.]]<br /> '''Нара́ка''' ({{lang-sa|नरक}}, ''Naraka'')&amp;nbsp;— підземне царство в індійські традиції. В [[індуїзм]]і&lt;ref&gt; {{cite book |last=Flood |first=Gavin |authorlink= |coauthors= |title=An Introduction to Hinduism |url=https://archive.org/details/introductiontohi0000floo_n5j0 |url-access=registration |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |location=Cambridge |isbn=0-521-43878-0 }}&lt;/ref&gt;, [[ведична релігія|ведичній релігії]], [[брахманізм]]і, [[джайнізм]]і та [[буддизм]]і Нарака є місцем посмертних тортур, аналогом [[пекло|пекла]]. У [[Індонезійська мова|індонезійській]] та малайській мовах словом «Нерака» зветься ісламське пекло&amp;nbsp;— [[джаганнам]]&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=A sociolinguistic history of early identities in Singapore: from colonialism to nationalism<br /> |last=Chew<br /> |first=Phyllis Ghim Lian<br /> |date=2013<br /> |publisher=Palgrave Macmillan<br /> |edition=1. publ<br /> |location=Basingstoke<br /> |pages=195<br /> |isbn=978-1-137-01233-3<br /> }}&lt;/ref&gt;. Також Нарака&amp;nbsp;— ім'я одного з [[Асура|асурів]], відомого особливо великими злодіяннями&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://books.google.com/books?id=N7LOZfwCDpEC&amp;newbks=0&amp;hl<br /> |title=Handbook of Hindu Mythology<br /> |last=Williams<br /> |first=George M.<br /> |date=2008-03-27<br /> |publisher=OUP USA<br /> |pages=222<br /> |language=en<br /> |isbn=978-0-19-533261-2<br /> }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> В індуїзмі виділяється сім рівнів Нараки, на яких перероджуються після смерті на Землі люди, залежно від своєї [[Карма|карми]]. Перебування там триває доти, поки людина не спокутає карму; найдовше&amp;nbsp;— до кінця [[Кальпа|кальпи]], тобто, мільйони років. Після цього людина перероджується на Землі, переважно в формі іншої людини&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://books.google.com/books?id=ZkkFCwAAQBAJ&amp;newbks=0&amp;hl<br /> |title=Historical Dictionary of Hinduism<br /> |last=Long<br /> |first=Jeffery D.<br /> |date=2011-09-09<br /> |publisher=Scarecrow Press<br /> |pages=210<br /> |language=en<br /> |isbn=978-0-8108-7960-7<br /> }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У буддизмі існує уявлення про 8 гарячих і 8 холодних відділів Нараки, що містяться в печерах під землею. Термін перебування в кожному наступному вдвадцятеро довший, ніж у попередньому&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://books.google.com/books?id=0HLzAgAAQBAJ&amp;newbks=0&amp;hl<br /> |title=Encyclopedia of Imaginary and Mythical Places<br /> |last=Bane<br /> |first=Theresa<br /> |date=2014-03-18<br /> |publisher=McFarland<br /> |pages=109<br /> |language=en<br /> |isbn=978-0-7864-7848-4<br /> }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Пекло]]&amp;nbsp;— загальне поняття для місця покарань грішників у багатьох релігіях.<br /> * [[Сварґа (Веди)|Сварґа]]&amp;nbsp;— протилежність Нараки, місце життя праведників.<br /> <br /> == Посилання на джерела ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> {{myth-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїстська міфологія]]<br /> [[Категорія:Пекло]]<br /> [[Категорія:Ведизм]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%8F_(%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8)&diff=2289 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Монарх}}<br /> <br /> '''Мая''' ({{IPAc-en|ˈ|m|ɑː|j|ə}}; [[Деванаґарі]]: {{Lang|sa|माया}}, [[IAST]]: {{Transl|sa|māyā}}), також відома як '''Māhāmāyā''' та '''Māyādevī''', була царицею [[Шак'я|Шак'ї]] та рідною матір'ю [[Сіддгартха Ґаутама|Ґаутами Будди]], мудреця, на вченнях якого був заснований [[буддизм]]. Вона була дружиною [[Шуддгодана|Шуддгодани]], короля королівства Шак'я. Вона була сестрою [[Магападжапаті Ґотамі]], першої буддійської черниці, висвяченої Буддою.&lt;ref name=&quot;Shaw45&quot;&gt;''Buddhist Goddesses of India'' by Miranda Shaw (Oct 16, 2006) {{ISBN|0-691-12758-1}} pages 45-46&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;EJT135&quot;&gt;''History of Buddhist Thought'' by E. J. Thomas (Dec 1, 2000) {{ISBN|81-206-1095-4}} pages&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Згідно з буддистською традицією, Мая померла незабаром після народження Будди, як правило, через сім днів після цього, і знову ожила в індуїстсько-буддійському небі, за схемою, якої, як кажуть, слідували при народженнях усіх Будд.&lt;ref name=&quot;Shaw45&quot;/&gt; Таким чином Мая не виховувала свого сина, а його виховувала його тітка [[Магападжапаті Ґотамі]] по материнській лінії.&lt;ref name=&quot;Shaw45&quot; /&gt; Однак іноді Мая спускалася з небес, щоб дати пораду своєму синові.&lt;ref name=&quot;Shaw45&quot; /&gt;<br /> <br /> ''Мая'' (माया) на [[санскрит]]і означає «ілюзія». Маю також називають ''Магамая'' (महामाया, «Велика Мая») і ''Маядеві'' (मायादेवी, «Королева Мая»). [[Китайська мова|Китайською мовою]] вона відома як ''Móyé-fūrén'' (摩耶夫人, «Пані Мая»), [[Тибетська мова|тибетською]] вона відома як ''Gyutrulma'', а [[Японська мова|японською]]&amp;nbsp;— як ''Maya-bunin'' (摩耶夫人). Крім того, [[Сингальська мова|сингальською]] вона відома як ''මහාමායා දේවී'' (Mahāmāyā Dēvi).<br /> <br /> == Іконопис ==<br /> [[Файл:SiddhartaBirth.jpg|міні|Народження Будди Сіддгартхи Ґаутами, Ґандгара, 2–3 століття нашої ери.]]<br /> У буддійській літературі та мистецтві королева Мая зображується як прекрасна плодюча жінка в розквіті сил.<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;&lt;poem&gt;Її краса виблискує, як самородок щирого золота.<br /> У неї ароматні кучері, як велика чорна бджола.<br /> Очі, як пелюстки лотоса, зуби, як зірки на небі.<br /> :— Із [[Лалітавістара]]&lt;/poem&gt;&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> Хоча іноді її зображують в інших сценах із її життя, як-от сон, що передвіщає її вагітність [[Сіддгартха Ґаутама|Гаутамою Буддою]], або коли її чоловік король [[Шуддгодана]] шукає пророцтв про життя їхнього сина, невдовзі після його народження, вона найчастіше зображується під час народження Гаутами, подія, яка загальновизнано відбулася в [[Лумбіні]] в сучасному [[Тераї]]. Мая зазвичай зображується під час пологів стоячи під деревом і простягаючи руку над головою, щоб утриматися за гілку для підтримки. Вчений-буддист [[Міранда Е. Шоу|Міранда Шоу]] стверджує, що зображення королеви Маї у вертепі слідує моделі, установленій у попередніх буддистських зображеннях духів дерев, відомих як [[яксіні]].<br /> <br /> == Життя Маї ==<br /> [[Файл:MayaDream.jpg|міні|Сон королеви Маї про білого слона та зачаття Будди. [[Гандхара]], 2-3 століття нашої ери.]]<br /> [[Файл:Indian_Museum_Sculpture_-_Dream_of_Mayadevi,_Mardan_(9218153969).jpg|міні|Сон Маядеві, [[Мардан]].]]<br /> Мая вийшла заміж за короля [[Шуддгодана]] (палі: Суддгодана), правителя клану [[Шак'я]] з [[Капілвасту]]. Вона була дочкою дядька короля Шуддгодгани, а отже, його двоюрідною сестрою; її батько був королем [[Девадага]].<br /> <br /> Мая та король Суддгодгана не мали дітей упродовж двадцяти років шлюбу. Згідно з легендою, однієї ночі повного місяця, коли вона спала в палаці свого чоловіка [[Шуддгодана]], цариця побачила яскравий сон. Вона відчула, як її занесли чотири деви (духи) до озера Анотатта в Гімалаях. Викупавши її в озері, деви одягли її в небесні шати, змастили пахощами й прикрасили божественними квітами. Невдовзі з'явився білий слон, який тримав у хоботі квітку білого лотоса, тричі обійшов її, увійшовши в її лоно через правий бік. Нарешті слон зник, і королева прокинулася, знаючи, що вона отримала важливе повідомлення, оскільки слон є символом величі.<br /> <br /> Відповідно до буддійської традиції, майбутній Будда перебував як ''[[бодгісаттва]]'' на небесах [[Тушіта|{{IAST|Tuṣita}}]] і вирішив прийняти форму білого слона, щоб востаннє відродитися на Землі. Мая народила Сіддгарту бл. 563 рік до нашої ери Вагітність тривала десять місячних місяців. Дотримуючись звичаю, королева повернулася до свого будинку для пологів. Дорогою вона зійшла зі свого [[паланкін]]а, щоб прогулятися під [[Салове дерево|саловим деревом]] (''Shorea robusta''), яке часто плутають із [[Дерево Ашоки|деревом Ашока]] (''Saraca asoca''), у чудовому квітковому саду парку [[Лумбіні]], [[Лумбіні (зона Непалу)|зона Лумбіні]], Непал. Мая Деві була в захваті від парку і народила дитину стоячи, тримаючись за гілку сала. Легенда свідчить, що принц Сіддгартха вийшов з її правого боку. Був восьмий день квітня. Деякі звіти говорять, що вона вперше купала його в ставку Пускаріні в [[Лумбіні (зона Непалу)|зоні Лумбіні]]. Але легенда свідчить, що [[Дева (індуїзм)|боги]] викликали дощ, щоб умити новонароджену дитину. Пізніше його назвали Сіддгартха, «Той, хто досяг своїх цілей» або «Досягнута мета».<br /> <br /> Учені загалом погоджуються, що більшість буддійської літератури стверджує, що Мая померла через сім днів після народження Будди, а потім відродилася на небесах [[Тушіта]]. Через сім років після просвітлення Будди вона спустилася, щоб відвідати рай [[Таватімса]], де Будда пізніше проповідував їй [[Абгідгарма|Абгідгарму]].&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.palikanon.com/english/pali_names/maha/mahamaayaa.htm|title=Māyā|website=www.palikanon.com|accessdate=2018-04-07}}&lt;/ref&gt; Її сестра [[Магападжапаті Ґотамі|Праджапаті]] (палі: Паджапаті або Магападжапаті Ґотамі) стала прийомною матір'ю дитини.<br /> <br /> Після того, як Сіддгартха досяг [[Просвітлення в буддизмі|Просвітлення]] і став Буддою, він три місяці відвідував свою матір на небесах, щоб віддати їй шану та навчити [[Дхарма|Дхармі]].<br /> <br /> == Міжкультурні аналогії ==<br /> Були проведені деякі паралелі з історією народження Будди та [[Ісус Христос|Ісуса]].&lt;ref name=&quot;Thundy95&quot;&gt;''Buddha and Christ'' by Zacharias P. Thundy (1993), {{ISBN|90-04-09741-4}}, pp. 95–96&lt;/ref&gt; ZP Танді дослідив подібності та відмінності між історіями народження Будди від Маї та Ісуса від [[Діва Марія|Марії]] та зазначає, що, хоча схожість могла бути, є й відмінності, наприклад, що Марія переживає Ісуса після того, як його підняла, але Мая помирає незабаром після народження Будди, як це роблять усі матері Будди в буддійській традиції.&lt;ref name=&quot;Thundy95&quot; /&gt; Танді не стверджує, що існують будь-які історичні докази того, що християнські історії народження Ісуса походять із буддійських традицій, але припускає, що «можливо, настав час, щоб християнські вчені шукали джерела цієї ідеї в буддійській традиції».&lt;ref name=&quot;Thundy95&quot; /&gt;<br /> <br /> Едді та Грегоріо А. Бойд стверджують, що немає доказів історичного впливу зовнішніх джерел на авторів Нового Завіту, а деякі вчені стверджують, що будь-який такий історичний вплив на християнство є неправдоподібним, оскільки [[Монотеїзм|монотеїстичні]] [[Галілея|галілейські]] євреї першого століття не мали б бути відкритими до того, щоб вони б сприймали як язичницькі історії.&lt;ref name=&quot;Eddy53&quot;&gt;''The Jesus legend: a case for the historical reliability of the synoptic gospels'' by Paul R. Eddy, Gregory A. Boyd (2007), {{ISBN|0-8010-3114-1}}, pp. 53–54&lt;/ref&gt;<br /> <br /> &lt;gallery widths=&quot;200px&quot; heights=&quot;200px&quot;&gt;<br /> File:Bhagvato bharhut.JPG|Народження Будди ([[Бгаргут]]) [[Брахмі]]. Текст: бгаґавато рудканта<br /> File:Maya's dream Sanchi Stupa 1 Eastern gateway.jpg|Сон Маї про слона під час зачаття Будди в [[Капілавасту]]. [[Санчі (храм)|Санчі]].<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Лалітавістара|Народження Будди (Лалітавістара)]]<br /> * [[Сім'я Гаутами Будди]]<br /> * [[Історія буддизму]]<br /> * [[Храм Мая Деві (Лумбіні)|Храм Мая Деві]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{Commonscat-inline|Queen Maya}}<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> [[Категорія:Померли в пологах]]<br /> [[Категорія:Померли у 560-і до н. е.]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC&diff=2285 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Західний буддизм}}<br /> <br /> '''Західний буддизм''' — це загальний термін для позначення різних буддійських течій, що виникли в [[Західний світ|західному світі]]. Характерною особливістю буддизму на Заході є поява груп, які, спираючись на традиційний буддизм, розвивають власний стиль буддійської практики.<br /> <br /> == Історія поширення ідей на Захід ==<br /> <br /> === Античність і Середньовіччя ===<br /> [[Індологія|Індологи]] сходяться на думці, що буддизм у [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] практично ігнорувався.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book<br /> |title=La rencontre du bouddhisme et de l'Occident |last=Lenoir<br /> |first=Frédéric<br /> |date=1999<br /> |publisher=Fayard<br /> |location=Paris<br /> |isbn=978-2-213-60103-8<br /> }}&lt;/ref&gt; Як зазначав один з таких індіаністів, Сильвен Леві, наприкінці XIX століття,&lt;ref&gt;{{Cite web|title=LE BOUDDHISME ET LES GRECS|url=https://e-torredebabel.com/le-bouddhisme-et-les-grecs/|website=Torre de Babel Ediciones|date=2022-04-01|accessdate=2023-09-27|language=es|last=admin}}&lt;/ref&gt;&lt;ref group=&quot;К&quot;&gt;Анрі де Любак та Жан Фійозат також висловили подібне судження&lt;/ref&gt;: «Попри безперервні зв'язки еллінського світу з Індією, а потім експедиції Олександра аж до кінця Римської імперії, грецька література майже ігнорувала існування буддизму, або принаймні знала про нього дуже мало». Рідкісні згадки про [[Будда|Будду]] можна знайти серед християнських мислителів пізньої античності.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Однак греко-буддійське мистецтво [[Гандхара|Гандхари]] на початку нашої ери є результатом зустрічі азійських та європейських художніх форм і породило перші людські зображення Будди.&lt;ref&gt;Musée Guimet : fiche-parcours à disposition du public intitulée &quot;La première représentation du Bouddha&quot;. Décembre 2012.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У Середньовіччі історія про [[Повість про Варлаама та Іоасафа|святого Йосафата]] (деформацію [[Бодгісаттва|бодхісатви]]), схоже, була християнською адаптацією життя Будди, опублікованою латинською мовою в XIII столітті в «&lt;nowiki/&gt;[[Золота легенда|Золотій легенді]]&lt;nowiki/&gt;» [[Яків Ворагінський|Жака де Ворагіна]].&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;<br /> <br /> Книга чудес [[Марко Поло]],&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=La description du monde |url=https://archive.org/details/ladescriptiondum0000polo<br /> |last=Polo<br /> |first=Marco<br /> |date=1998<br /> |editor-last=Badel<br /> |editor-first=Pierre-Yves<br /> |series=Lettres gothiques<br /> |publisher=Libraire générale française<br /> |location=Paris<br /> |isbn=978-2-253-06664-4<br /> }}&lt;/ref&gt; опублікована в 1298 році, вперше познайомила європейців з життям Будди, розказаним йому монахами на Цейлоні, разом з описами буддійських ритуалів. Ця біографія Будди залишалася найповнішою аж до XVII століття.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;<br /> <br /> === Від епохи Відродження до XVIII століття ===<br /> Починаючи з епохи [[Відродження]], місіонери цікавилися різними азійськими формами буддизму, як правило, з метою їх критики.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Експедиції до Тибету здійснювалися в сімнадцятому столітті, зокрема [[Єзуїти|єзуїтами]]. Згідно з описами, «&lt;nowiki/&gt;[[ламаїзм]]&lt;nowiki/&gt;» Тибету був настільки тісно пов'язаний з католицизмом, що його часто називали «Жовтою Церквою» або «східним католицизмом».&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; У 1738 році Папа Римський надіслав Далай-ламі листа, в якому писав: «Ми щиро сподіваємося, що завдяки милосердю безмежного Бога ви ясно побачите, що тільки практика євангельської доктрини, яку дуже нагадує ваша релігія, може привести до щастя вічного життя».&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;<br /> <br /> === ХІХ століття ===<br /> <br /> ==== Неологізм ====<br /> Історик Мішель-Жан-Франсуа Озерей був одним із перших, хто вжив слово bouddisme французькою мовою у 1817 році.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://books.google.ch/books?id=F8AUAAAAQAAJ&amp;printsec=frontcover&amp;hl=fr#v=onepage&amp;q=boud-disme&amp;f=false<br /> |title=Recherches sur Buddou ou Bouddou |last=Ozeray<br /> |first=Michel Jean François<br /> |date=1817<br /> |publisher=Chez Brunot-Labbé<br /> |language=fr<br /> }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=Le culte du Néant: les philosophes et le Bouddha |last=Droit<br /> |first=Roger-Pol<br /> |date=2004<br /> |series=Points Série essais<br /> |publisher=Ed. du Seuil<br /> |edition=Ed. augm. d'une préface<br /> |location=Paris<br /> |isbn=978-2-02-061165-7<br /> }}&lt;/ref&gt; Цей неологізм є європейським винаходом — передусім британським, у мові якого іменник з'явився у 1800 році&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Definition of BUDDHISM|url=https://www.merriam-webster.com/dictionary/Buddhism|website=www.merriam-webster.com|date=2023-09-22|accessdate=2023-09-27|language=en}}&lt;/ref&gt;: У санскриті термін buddhadharma (дхарма Будди) найчастіше вживається поряд з іншими, зокрема dharmavinaya (вчення і дисципліна), а також перекладами цих термінів мовами (китайською, японською, корейською, в'єтнамською та ін.) країн, де буддизм укорінився.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=The Princeton dictionary of Buddhism |url=https://archive.org/details/isbn_9780691157863<br /> |last=Buswell<br /> |first=Robert E.<br /> |last2=Lopez<br /> |first2=Donald Sewell<br /> |date=2014<br /> |publisher=Princeton University Press<br /> |location=Princeton (N.J.)<br /> |isbn=978-0-691-15786-3<br /> }}&lt;/ref&gt; Буддизм став поширеним у європейських мовах близько 1830 року.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=A dictionary of Buddhism |last=Keown<br /> |first=Damien<br /> |last2=Hodge<br /> |first2=Stephen<br /> |last3=Jones<br /> |first3=Charles<br /> |last4=Tinti<br /> |first4=Paola<br /> |date=2004<br /> |publisher=Oxford Univ. Press<br /> |location=Oxford<br /> |isbn=978-0-19-280062-6<br /> }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Протягом кількох десятиліть перекладалися буддійські трактати й тексти, не без суперечок щодо їх інтерпретації. У першій половині ХІХ століття буддизм викликав особливий інтерес у письменників романтичного напряму, які вбачали в ньому своєрідного союзника у боротьбі проти ідей [[Просвітництво|Просвітництва]] та [[Матеріалізм|матеріалізму]].&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;<br /> <br /> ==== Буддизм робить собі ім'я ====<br /> Лише після публікації у 1844 році праці великого індіаніста Ежена Бурнуфа «Вступ до історії індійського буддизму» ({{Lang-en|Introduction à l’histoire du buddhisme indien}}) культурна європейська та американська громадськість отримала більш точне уявлення про цей предмет. Праця Бурнуфа мала великий успіх у Європі. У Сполучених Штатах такі автори, як Г.Д. Торо, Р.В. Емерсон і В. Вітмен, були захоплені, а в Європі — А. Шопенгауер Е. Ренан, Е. Квіне та Александр Каннінгем. Але цей ентузіазм підживлювався й іншими працями з буддології, що зароджувалася, такими як переклад двох сутр.<br /> <br /> У 1850 році отець Гук ({{Lang-fr|Évariste Huc}}) опублікував свою книгу «Souvenirs d'un voyage dans la Tartarie, le Thibet et la Chine» ({{Lang-uk|Сувеніри з подорожі до Тартарії, Тибету та Китаю}}) (1845-1846), яка мала значний вплив у Європі завдяки дванадцяти перекладам. Хоча в описі ламаїзм описується як «диявольська релігія», що нагадує католицизм, але відрізняється від нього, в ньому висловлюється захоплення щоденними зібраннями з молитвами і піснями, які створюють «величезну, урочисту гармонію, що має сильний вплив на душу», а також глибоко миролюбним духом тибетських авторитетів. У 1873 році журнал Дублінського університету опублікував статтю, в якій пояснювалося, що буддизм є «найтолерантнішою з релігій», що, здається, відображає думку, поширену на той час на Заході.<br /> <br /> Одні інтелектуали були захоплені буддійським гуманізмом та універсальністю його послання, а також вбачали в ньому певну раціональність, тоді як інші різко критикували його догми та релігійну систему (зокрема, француз Жюль-Бартелемі Сент-Ілер, який вважав буддизм релігією небуття, що «суперечить християнській доктрині»&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=Le bouddhisme: une philosophie du bonheur ? douze questions sur la voie du Bouddha |last=Cornu<br /> |first=Philippe<br /> |date=2013<br /> |publisher=Éd. du Seuil<br /> |location=Paris<br /> |isbn=978-2-02-099579-5<br /> }}&lt;/ref&gt;). Так чи інакше, порівняння між буддизмом і християнством постійно повторюється.<br /> <br /> Часто буддизм помилково охарактеризовують як песемістичну релігією. Етикетка песимізму походить від того, що буддизм іноді асоціюється з думкою німецького філософа Шопенгауера, який наприкінці свого життя відзначив «чудову відповідність» між своїми працями і вченням буддизму, яку він поступово виявив після написання своєї праці «Світ як воля і уявлення» ({{Lang-de|Die Welt als Wille und Vorstellung}}), опублікованої в 1819 році (він додав до неї в пізніших виданнях, щоб підкреслити цей момент). Буддизм також неправильно порівнюють з атеїзмом, оскільки це релігія без Бога, і «вченням про небуття» або знищення, посилаючись на концепцію нірвани, яка була неправильно зрозуміла, в тому числі [[Гегель|Гегелем]], який закріпив це зловживане бачення на кілька десятиліть. Ніцше, якого буддизм спочатку приваблював, порівнюючи його з християнством, пізніше описав його як «нігілізм».<br /> <br /> За словами Фредеріка Ленуара, починаючи з 1875 року, «теософи заснували сучасний міф про магічний Тибет і лам з винятковими окультними здібностями, сховища споконвічної мудрості людства, міф, яким живився цілий корпус популярної езотеричної фантастики».<br /> <br /> ==== Перші конверсії ====<br /> Перші відомі випадки навернення західних людей до буддизму відбулися у 1880-х роках. Однак вони стосувалися лише кількох людей. У травні 1880 року Олена Блаватська та Генрі Стіл Олкотт навернулися на церемонії на Цейлоні. Олкотт заснував Буддійське теософське товариство на Цейлоні, що призвело до створення двохсот шкіл за його життя.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=Little Buddhas: children and childhoods in Buddhist texts and traditions |last=Sasson<br /> |first=Vanessa R.<br /> |date=2013<br /> |series=Religion, culture, and history<br /> |publisher=Oxford University Press<br /> |location=Oxford New York<br /> |isbn=978-0-19-986026-5<br /> }}&lt;/ref&gt; Буддійський катехізис (1881), який він написав, щоб навчити сингальців їхній власній релігії, мав значний успіх і був перекладений більш ніж двадцятьма мовами; його досі використовують у школах Шрі-Ланки.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=http://dx.doi.org/10.4000/assr<br /> |title=Archives de sciences sociales des religions |publisher=OpenEdition<br /> }}&lt;/ref&gt; Інші західні люди вирушили до Азії: Гордон Дуглас став бхікку в 1899 році, за ним слідували англієць Аллан Беннетт, висвячений Анандою Меттейя в 1902 році, і німець Антон В. Ф. Гет, висвячений Ньянатілокою.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=Le bouddhisme en Occident |last=Obadia<br /> |first=Lionel<br /> |date=2007<br /> |series=Répères<br /> |publisher=la Découverte<br /> |location=Paris<br /> |isbn=978-2-7071-5063-9<br /> }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У 1879 році Едвін Арнольд опублікував «Світло Азії» ({{Lang-en|The Light of Asia}}), працю про життя і вчення Будди, яка мала тривалий успіх: «через три десятиліття після публікації вона витримала близько п'ятдесяти видань у Великобританії і вісімдесят у США, де її тираж перевищив один мільйон примірників».<br /> <br /> ==== Світовий Парламент Релігій ====<br /> Перший [[Всесвітній парламент релігій]] відбувся в [[Чикаго]] в 1893 році і підвищив обізнаність про різні релігійні традиції, в тому числі про буддійські школи, такі як тхеравада, дзен, нічирен і чиста земля: «Сприятливий прийом, наданий їхнім представникам, і негайний успіх їхнього послання проклали шлях для масової проповіді на американському континенті: сингальська Анагаріка Дхармапала, японський Шаку Соєн і багато інших потім здійснили серію подорожей, які на рубежі двадцятого століття провели їх через Європу і Америку».<br /> <br /> === XX століття ===<br /> {{Розширити розділ}}<br /> На початку 20-го століття вперше європейці (в тому числі багато німців та австрійців) вирушили на Схід, щоб навчатися в країнах походження буддизму, деякі з них стали перекладачами на німецьку мову, як, наприклад, Карл Ойген Нейман, або навіть приєдналися до буддійського чернечого ордену і відкрили буддизм для Заходу через безпосереднє знайомство та залучення до вчення (Ньянатілока, Ньянапоніка, Лама Анагаріка Говінда, Айя Хема). І навпаки, починаючи з 1950-х років, азійські вчителі, зокрема в'єтнамський монах Тхіч Нхат Хань і японський майстер дзен Тайсен Дешімару, все частіше відвідували західний світ, де вони, в свою чергу, сприяли широкому прийняттю буддизму на Заході.<br /> <br /> === XXI століття ===<br /> Сьогодні на Заході представлені майже всі відтінки буддизму, насамперед: [[тхеравада]], [[ваджраяна]] і [[дзен]], а також різні європейські нові формації, такі як [[Буддійська громада Тріратна|Західний буддійський орден]], заснований Санґгаракшитою, або [[Діамантовий шлях (буддизм)|Діамантовий шлях]], вигаданий [[Оле Нідал|Оле Нідалом]].<br /> <br /> Менш поширеними, ніж у США, є також вчення «Буддизму чистої землі» (амідізм) та різні школи нічирен-буддизму в Європі. Буддизм став відомим в останні десятиліття насамперед завдяки долі тибетців та їхнього найвідомішого представника, 14-го Далай-лами.<br /> <br /> == Буддизм і західна наука ==<br /> Поширення буддизму на Заході також призвело до зіткнення із західною наукою. Принцип умовного походження (сувора причинність у феноменальному світі без припущення трансцендентної реальності) дехто вважає більш сумісним зі строго науковим світоглядом, ніж звернення до Бога-творця, закріплене в західній, юдео-християнській традиції. Вислів багатьох буддійських вчителів про те, що слід слідувати науці, коли буддизм помиляється (Далай-лама, Лама Оле Нідал та ін.), інтерпретується не лише як свідчення великої довіри до власного вчення, а й як свідчення великого потенціалу науки. Оскільки буддизм є релігією не віри, а досвіду, буддизм і науку об'єднує застосування емпіричних методів. Однак буддійська філософія Махаяни суперечить редукціонізму та фізикалізму, поширеним у природничих науках, оскільки оголошує досвід реальності, яка існує незалежно від свідомості, ілюзією, а тому вважає досвід природи розуму єдиним способом пізнання справжньої природи речей. Проте в сучасній західній епістемології та філософії науки все частіше обстоюються антиреалістичні або навіть ідеалістичні позиції (Думметт).<br /> <br /> == Буддійські рухи на Заході ==<br /> <br /> === Тхеравада ===<br /> Найперший інтерес до буддизму на Заході був зосереджений на буддизмі [[Тхеравада|тхеравади]]. З 2011 року цей інтерес виражається, зокрема, в медитації [[Віпасана|Віпассана]], яка для багатьох стала повністю відірваною від первісного буддійського контексту.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Theravāda Spirituality in the West – Insight Meditation Center|url=https://www.insightmeditationcenter.org/books-articles/theravada-spirituality-in-the-west/|accessdate=2023-09-27|language=en-US}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> === Дзен ===<br /> Другим популярним рухом є [[дзен-буддизм]]. Зокрема, у [[США|Сполучених Штатах]] інтерес до нього виник у 1950-х роках. Вирішальну роль у поширенні дзен на Заході відіграли невеликі реформаторські дзен-групи&lt;ref group=&quot;К&quot;&gt;Санбо кьодан, де тренувалися, зокрема, Філіп Капло і Гуго Ласаль, а також Товариство ФАС, з яким пов'язаний Тон Латуверс&lt;/ref&gt;. У Європі декотрі католицькі священнослужителі відіграли важливу роль у поширенні дзен-буддизму, такі як Хьюго М. Еномія Лассаль та Хан Фортманн.<br /> <br /> === Тибетський буддизм ===<br /> [[Тибетський буддизм]] мав на Заході екзотичну назву. З втечею багатьох тибетців після вторгнення Китаю в Тибет, тибетський буддизм раптово став доступним для решти світу. Зараз це один з трьох найбільших буддійських рухів на заході.<br /> <br /> == Популярна культура ==<br /> Буддійські образи все частіше використовуються сучасною попкультурою, а також у комерційних цілях. Наприклад, образ [[Далай-лама|Далай Лами]] був використаний у кампанії, присвяченій лідерству компанії [[Apple Computer]]. Так само тибетські монастирі використовуються як тло для реклами парфумів у журналах&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Journal of Religion and Film: Orientalist Commercializations: Tibetan Buddhism in American Popular Film by Eve Mullen|url=http://www.unomaha.edu/jrf/OrientalMullen.htm|website=web.archive.org|date=2007-01-26|accessdate=2023-09-27|archive-date=2007-01-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20070126170743/http://www.unomaha.edu/jrf/OrientalMullen.htm}}&lt;/ref&gt;. Голлівудські фільми, такі як «Кундун», «Маленький Будда» і «Сім років у Тибеті», мали значний комерційний успіх&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Gautam buddha story {{!}} gautam buddha quotation history - Mirstar-India.Com|url=http://mistar-india.com/lord-gautam-buddha-story/|website=web.archive.org|date=2018-08-24|accessdate=2023-09-27|archive-date=2018-08-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20180824140830/http://mistar-india.com/lord-gautam-buddha-story/}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Критика ==<br /> Адаптація Будда-дхарми на Заході призвела до більш-менш значних модифікацій вчення з точки зору інтерпретації та форми (ритуалів). Критиці піддаються ті форми буддійської практики, які є лише копіями азійських моделей 1:1 і недостатньо враховують різні культурні особливості західного світу. Крім того, варіанти буддизму, що зазнали впливу [[Нью-ейдж|нью-ейджу]], [[Езотерика|езотерики]] та [[Капіталізм|капіталістичних]] [[Ринок|ринкових]] механізмів, розглядаються як проблематичні, оскільки вони призводять до вихолощення та сплющення первісного вчення.<br /> <br /> Буддійські вчителі рано передбачили, що Дхарма зазнає невдачі на Заході, якщо буде занадто тісно пов'язана з формами, розробленими в Азії. Вони закликали західних послідовників вчення зрозуміти, що «ми живемо у 20-му столітті й інтегровані у високотехнологічну цивілізацію західного світу. Так само як [[Падмасамбхава|Падмасамбхаві]] довелося перемикнутися з [[Культура Індії|індійської культури]] на [[Тибет|тибетську]], коли він прийшов до Тибету, те ж саме має статися і тут», — зазначав [[Анаґаріка Ґовінда|Лама Анагаріка Говінда]].&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://www.amazon.de/Gespräche-Dialog-großen-Meister-Buddhismus/dp/3502612307<br /> |title=Das Buch der Gespräche. Im Dialog mit einem großen Meister des Buddhismus |last=Govinda<br /> |first=Anagarika<br /> |date=1998-01-01<br /> |publisher=O. W. Barth<br /> |edition=1<br /> |location=Bern<br /> |language=Deutsch<br /> |isbn=978-3-502-61230-8<br /> }}&lt;/ref&gt; [[Тхить Нят Хань|Тхіч Нхат Хан]], який зробив значний внесок у розвиток справді західного буддизму, також застерігав: «Якщо люди на Заході впроваджують екзотичну форму буддизму у своє суспільство і вірять, що саме цей вираз буддизму є єдиним істинним буддизмом, то нафта ніколи не розчиниться у воді. Буддизм на Заході може бути успішним лише тоді, коли він виростає з вашого досвіду та інтегрує елементи вашої культури».<br /> <br /> Однак адаптація до західного контексту може також призвести до повної зміни первісно релігійного життєвого досвіду під впливом західного способу життя. Філософ і культурний критик [[Славой Жижек]] вважає західний буддизм «фетишистською ідеологією» капіталістичної епохи. За його словами, він дозволяє людині брати повноцінну участь у метушливій гонитві капіталістичної гри, підтримуючи при цьому враження, що вона не є її частиною, що вона усвідомлює, наскільки це видовище нічого не варте. Насправді на думку Жижека, важливим є внутрішній спокій, до якого завжди можна повернутися. Буддизм, на думку Жижека, дозволяє повноцінно брати участь у динаміці економічної системи, обіцяючи при цьому психічне здоров'я, і таким чином функціонує як «ідеальне ідеологічне доповнення» до капіталізму. «Оздоровчий буддизм», який критикує Жижек, також оскаржується буддистами практиками, які виступають за соціально заангажований буддизм, що свідомо взаємодіє із західною традицією.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Buddhismus im Westen|url=http://www.buddhanetz.org/dharma/zizek.htm|website=web.archive.org|date=2007-10-12|accessdate=2023-09-27|archive-date=2007-10-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20071012112240/http://www.buddhanetz.org/dharma/zizek.htm}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У контексті цієї критики лунають голоси, які розглядають буддизм лише як сучасну релігію для освічених представників середнього класу, що пропонує їм не лише можливість розслабитися, але й шанс представити свою особистість як цікаву та екзотичну. У зв'язку з цим зростає тенденція інтегрувати буддизм у велнес-культуру у спрощеній езотеричній і легко споживаній формі або використовувати його іконографію (статуї Будди тощо) як екзотичні декоративні аксесуари в інтер'єрі та домашньому декорі.<br /> <br /> Ще одне питання, яке виникає в контексті західного буддизму, — це питання про те, наскільки західні моделі мислення просто проєктуються на чужу культуру, коли західні «системи цінностей, концепції особистості та соціальні ідеї накладаються на термінологію, яка звучить по-буддійськи, і обробляються терапевтично, перешкоджаючи будь-яким реальним змінам у відносинах між людиною і суспільством».&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |url=https://www.amazon.de/Einführung-den-Buddhismus-Michael-Brück/dp/3458710019<br /> |title=Einführung in den Buddhismus |last=Brück<br /> |first=Michael von<br /> |date=2007-09-29<br /> |publisher=Verlag der Weltreligionen<br /> |edition=4<br /> |location=Frankfurt am Main<br /> |language=Deutsch<br /> |isbn=978-3-458-71001-1<br /> }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Історія буддизму]]<br /> * [[Школи буддизму]]<br /> <br /> == Коментарі ==<br /> {{Reflist|group=К}}<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist|2}}<br /> <br /> == Література ==<br /> <br /> * Metcalf, Franz Aubrey (1999), ''Zen in the West''. ''Buddhist Spirituality. later China, Korea, Japan and the Modern World''. Crossroad Publishing Company. ISBN 082451596X{{Ref-en}}<br /> * McMahan, David L. (2008), ''The Making of Buddhist Modernism''. Oxford University Press. ISBN 9780195183276{{Ref-en}}<br /> * Frédéric Lenoir (1999), ''La rencontre du bouddhisme et de l'Occident.'' Paris, Fayard. ISBN 978-2-213-60103-8 {{Ref-fr}}<br /> * Lionel Obadia (2007)'', Le bouddhisme en Occident.'' Paris, La Découverte, coll. «Repères», ISBN 9782707150639{{Ref-fr}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> * Crook, J. H. (2000). [http://www.thezensite.com/ZenEssays/CriticalZen/ThePlaceofChaninPostModernEurope.htm The Place of Chan in Post-Modern Europe]. ''Chung-Hwa Buddhist Journal, 13''(2), 549-584.{{Ref-en}}<br /> {{Бібліоінформація}}<br /> {{Портали|Буддизм|Релігії|Європа|США}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%94%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=2283 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{About|системи правління в Тибеті, Бутані, Сиккиме та Ладакхе|інших минулих та нинішніх урядах такого роду|Діархія}}<br /> [[Файл:Lozang Gyatso.jpg|thumb|right|250px|[[Далай-лама V|П'ятий Далай-лама]] впровадив традиційну Cho-sid-nyi (дуальну систему правління) в [[Тибет]]і.]]<br /> <br /> '''Дуальна система правління''' або '''''Cho-sid-nyi''''' ({{lang-bo|ཆོས་སྲིད་གཉིས་|chos-srid-gnyis}}; альтернативні найменування ''Chos-srid-gnyis'', ''Chhos-srid-gnyis'', ''Chhoe-sid-nyi'' та ''Chos-sid-nyi'') є традиційною [[Діархія|діархічною]] [[політична система|політичною системою]] [[Тибетці|тибетців]], що відрізняється від інших політичних систем тим, що Дезі (світський [[правитель]]) співіснує з духовним правителем, зазвичай об'єднані під третім єдиним правителем. Фактичний розподіл влади між інститутами змінювалися з плином часу і місцевості. ''Chos-srid-gnyis'' буквально означає «і [[Дгарма|дгармічне]], і світське»&lt;ref name=Sinha&gt;{{cite web|url=http://himalaya.socanth.cam.ac.uk/collections/journals/bot/pdf/bot_05_03_02.pdf|title=Chhos Srid Gnyis Ldan|format=PDF|work=Bulletin of Tibetology, Vol. V, No. 3|last=Sinha|first=Nirmal C.|date=1968-11-12|pages=13-27|language=en|accessdate=2010-10-18|archive-date=7 жовтня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111007095017/http://himalaya.socanth.cam.ac.uk/collections/journals/bot/pdf/bot_05_03_02.pdf}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=DWBDict&gt;{{cite web|url=http://www.diamondway-buddhism.org/diction/diction.htm|title=Tibetan-English-Dictionary of Buddhist Teaching &amp; Practice|publisher=Rangjung Yeshe Translations &amp; Publications|work=Diamond Way Buddhism Worldwide|year=1996|language=en|accessdate=2010-10-18|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100328014624/http://www.diamondway-buddhism.org/diction/diction.htm|archivedate=2010-03-28|deadurl=yes}}&lt;/ref&gt;, але й може бути переведено як «двуединство релігії та політики».&lt;ref name=CoBE&gt;{{cite web|url=http://www.constitution.bt/TsaThrim%20Eng%20(A5).pdf|format=PDF|title=Constitution of the Kingdom of Bhutan (English)|publisher=Government of Bhutan|date=2008-07-18|language=en|accessdate=2010-10-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120904194200/http://www.constitution.bt/TsaThrim%20Eng%20(A5).pdf|archivedate=2012-09-04|deadurl=yes}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Оскільки в кінцевому підсумку правитель є покровителем та захисником [[державна релігія|державної релігії]], деякі [[аспект]]и подвійної системи правління можна порівняти з Верховним правителем [[Англіканська церква|Церкви Англії]] або навіть з [[теократія|теократією]]. Однак інші аспекти нагадують [[секуляризм]], спрямований на поділ [[доктрина|доктрини]] [[релігія|релігії]] та [[політика|політики]]. В Cho-sid-nyi обидві гілки влади (релігійні та світські органи) володіють фактичною політичною владою, хоча і в рамках офіційно окремих установ. Релігійні та світські чиновники можуть працювати пліч-о-пліч, але належать до різних [[бюрократія|бюрократією]].<br /> <br /> == Історія ==<br /> [[Файл:Bundesarchiv Bild 135-S-13-11-31, Tibetexpedition, Minister.jpg|thumb|right|250px|Тибетський [[кашаг]] в 1938-39. З 1751 на 1951 Кашаг виконував обов'язки Дезі в Cho-sid-nyi (дуальної системи правління) [[Тибет]]у]]<br /> Як мінімум, з часів монгольського присутності в Тибеті протягом XIII і XIV століть, [[Буддизм|буддистські]] і [[Бон (релігія)|бонские]] священики брали участь у світській влади з тими ж правами, що і миряни, призначалися на офіційні посади, як військові, так і цивільні.&lt;ref name=Sinha/&gt; Ця система різко контрастує з [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]], в якому взяли гору буддійський погляд на політику як нa сумовну справу і [[Конфуціанство|конфуціанська]] [[монополія]] на [[бюрократія|бюрократію]], що виключило політичну активність з боку [[Санґга|сангхи]].&lt;ref name=Sinha/&gt; У часи [[Династія Мін|Імперії Мін]] (заснована в 1368) [[Сакья|сакьясці]] займали посади над обома частинами влади. У результаті, було два набори законів та посадових осіб, релігійний ({{lang-bo|ལྷ་སདེ་|lha-sde}}, lha-sde) та світський ({{lang-bo|མི་སྡེ་|mi-sde}}, mi-sde), проте обидві гілки влади управляли спільно і не діяли незалежно один від одного.&lt;ref name=Sinha/&gt; Ця система часто функціонувала під монгольським та китайським пануванням&lt;ref&gt;Предметом споров является, классифицировать ли историческую монгольскую/китайскую власть над Тибетом как протекторат или суверенитет.&lt;/ref&gt; з відповідним імператором над місцевою тибетською адміністрацією.<br /> <br /> У [[Тибет]]і дуальна форма управління державою (Cho-sid-nyi) діяла з 1642 по 1951.&lt;ref Name=Sinha/&gt; Така форма управління була створена в період консолідації країни під керівництвом [[Далай-лама V|П'ятого Далай-лами]] (1642—1682&amp;nbsp;рр.), який об'єднав Тибет релігійно та політично після тривалої [[громадянська війна|громадянської війни]]. Він ввів управління Тибетом під контролем школи [[Гелуг]]па [[Тибетський буддизм|Тибетського буддизму]] після перемоги над суперниками зі шкіл [[Каг'ю]] та [[Джонанг]], а також над світським правителем [[князь|князем]] {{Не перекладено|Цангпо (династія)|Цангпо|en|Tsangpa}}. Тибетська модель управління прагнула зробити синтез додаткових компонентів до світських норм: [[Дгарма|Дхарма]] ({{lang-bo|ཆོས་ལུགས་|chos-lugs}}, chos-lugs) та [[Самсара|Сансара]] ({{lang-bo|འཇིག་རྟེན་|'jig-rten}}, 'jig-rten).&lt;ref name=Sinha/&gt;&lt;ref name=DWBDict/&gt; Одним з базових припущень цієї системи є те, що світський правитель потребує релігії для своєї [[легітимність|легітимності]], тоді як інститут [[Державна релігія|державної релігії]] потребує заступництві та захисту з боку політичної [[еліта|еліти]].&lt;ref name=Sinha/&gt;<br /> <br /> У 1751 році [[Далай-лама VII|Сьомий Далай-лама]] скасував посаду Дезі (або регента), в руках якого було зосереджено занадто багато влади. Посада Дезі була замінена [[Кашаг]]ом (Радою), який являв собою цивільну адміністрацію. Таким чином, [[Далай-лама]] став духовним та політичним [[лідер]]ом Тибету.&lt;ref name=Namgyal&gt;{{cite web|url=http://namgyalmonastery.namgyalarchive.com/dala-lama/7th-dalai-lama/his-holiness-the-seventh-dalai-lama-kelsang-gyatso/|title=His Holiness the Seventh Dalai Lama, Kelsang Gyatso|work=Namgyal Monastery: Personal Monastery of [[14th Dalai Lama|His Holiness the XIVth Dalai Lama]]|date=2009-12-18|language=en|accessdate=2010-10-18|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110714150509/http://namgyalmonastery.namgyalarchive.com/dala-lama/7th-dalai-lama/his-holiness-the-seventh-dalai-lama-kelsang-gyatso/|archivedate=2011-07-14|deadurl=yes}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Samphel&gt;{{cite book|last1=Samphel|first1=Thubten|last2=Samphel|first2=Tendar|title=The Dalai Lamas of Tibet|page=101|publisher=Roli &amp; Janssen|location=[[Нью-Делі|New Delhi]]|year=2004|ISBN=81-7436-085-9|language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Shakabpa&gt;{{cite book|last=Shakabpa|first=Tsepon W. D.|authorlink=Tsepon W. D. Shakabpa|title=Tibet, a Political History|url=https://archive.org/details/tibetpoliticalhi0000shak|location=[[Нью-Гейвен (Коннектикут)|New Haven]]|publisher=Yale|year=1967|page=[https://archive.org/details/tibetpoliticalhi0000shak/page/150 150]|language=en}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Файл:Shabdrung rubin.png|thumb|right|250px|[[Шабдрунг Нгванг Намґ'ял|Шабдрунг Нгаванг Намгьял]] ввів в [[Бутан]]і тибетську дуальну систему правління]]<br /> В [[Бутан]]і Cho-sid-nyi був введений [[Шабдрунг Нгванг Намґ'ял|Шабдрунг Нгаванг Намгьяломом]] в XVII столітті під назвою {{Не перекладено|Ца Йіг|Ца Йіг|en|Tsa Yig}}. Втікши з Тебета від переслідувань за [[сектантство]], Нгаванг Намгьял встановив [[Друкпа Каг'ю]] як державну релігію в [[Бутан]]і. У Бутанській системі управління органи державної влади були розділені між релігійною гілкою на чолі з [[Дже Кхемпо]] в [[Друкпа Каг'ю]] та громадянської адміністративної гілки на чолі з [[Друк Десі|Друк Деси]]. І Дже Кхемпо, і Друк Деси перебували під номінальною владою [[Шабдрунг Нгванг Намґ'ял|Шабдрунга]], який був реінкарнацією Нгаванг Намг'яла. Після смерті Шабдрунг Нгаванг Намг'яла, Бутан номінально слідував дуальній системі правління. На практиці Шабдрунг часто був дитиною під контролем Друк Деси, і регіональні [[Пенлоп|пенлопи]] ([[губернатор]]и) часто управляли своїми районами, не підкоряючись Друк Деси, що тривало до виникнення єдиної [[монархія|монархії]] на початку XX-го століття.<br /> <br /> В [[Ладакх]]е та [[Сіккім|Сиккиме]] періоди правління [[абсолютизм|абсолютних монархій]] двох зв'язаних династій [[Чоґ'ял|Чог'ял]] перемежовувалися періодами вторгнення та колонізації з боку [[Тибет]]у, [[Бутан]]у, [[Індія|Індії]], [[Непал]]у, [[Пакистан]]у та [[Британська імперія|Британської імперії]]. Основою монархії Чоґ'ялів як в Ладакху, так і Сиккимі було визнання Трьома ламами, і титул ''Чог'ял'' ({{lang-bo|ཆོས་རྒྱལ་|chos-rgyal}}, chos-rgyal&amp;nbsp;— «Дхарма Раджа» або «Релігійна король») за своїм найменуванням відноситься до подвійної системи правління. {{Не перекладено|Намгьял (династія, Ладакх)|Династія Намгьял з Ладакха|en|Namgyal dynasty of Ladakh}} правила з 1470 до 1834 року. Автономія [[Тибетці|тибетської]] еліти в Ладакху, а також їх система правління, закінчилася з походами [[генерал]]а {{Не перекладено|Зоравар Сінгх Кахліріа|Зоравар Сінгх Кахліріа|en|Zorawar Singh Kahluria}} та [[Раджпути|раджпутским]] [[сюзеренітет]]ом. Ладакх став регіоном у складі [[Штати та союзні території Індії|індійського штату]] [[Джамму й Кашмір|Джамму та Кашмір]]. Династія Намгьял правила в Сиккимі з 1542 до 1975 року, коли королівство під час [[референдум|плебісциту]] проголосувало за приєднання до [[союз]]у з [[Індія|Індією]].<br /> <br /> == Сучасні системи ==<br /> <br /> === Королівство Бутан ===<br /> {{see|Конституція Бутану|Король Бутану|Шабдрунг}}<br /> [[Файл:King Jigme Khesar Namgyel Wangchuck (edit).jpg|250px|thumb|right|[[Король Бутану]] [[Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук|Джігме Кхесар Намгьял Вангчук]] є втіленням '''Cho-sid-nyi''' відповідно до [[Конституція Бутану|Конституції Бутану]]]]<br /> <br /> Єдиною сучасною суверенною державою, в якій втілена система правління ''Cho-sid-nyi'', є [[Бутан]], хоча ця система втілена в дуже зміненому вигляді. У 1907 році в рамках зусиль з реформування нефункціонуючої політичної системи, [[Пенлоп|пенлопи]] (губернатори) регіонів Бутану створили монархічну систему на чолі з {{Не перекладено|Тонгса-пенлоп|пенлопом Тонгса|en|Penlop of Trongsa}} [[Уг'єн Вангчук|Уг'єном Вангчуком]], який був проголошений спадковим [[король|королем]] за підтримкою [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великої Британії]] та проти волі Тибету. З моменту створення [[Вангчук|династії Вангчук]] у 1907 році, обов'язки [[Друк Десі]] здійснює царствующий [[Король Бутану]]. У період [[монархія|монархії]] вплив [[Дже Кхемпо]] зменшився. Однак його позиція залишається достатньо сильною і Дже Кхемпо зазвичай розглядається як найближчий та найвпливовіший радник Короля Бутану.<br /> <br /> [[Конституція Бутану]], прийнята у 2008 році, підтверджує прихильність Бутану системі ''Cho-sid-nyi''. Однак титул «Друк Десі» не згадано в [[Конституція|Конституції]] і всі адміністративні повноваження покладені на [[Король Бутану|Короля Бутану]] та державні установи. Крім того, Король Бутану призначає [[Дже Кхемпо]] по порадою п'яти Лопонів ({{lang-en|Lopons}}) з {{Не перекладено|Комісія з монастирських справах|Комісії з монастирських справах|en|Dratshang Lhentshog}}, а сама Конституція є вищим законом країни, на відміну від фігури Шабдрунга&lt;ref Name=CoBE/&gt;, про яку в Конституції не згадано.<br /> <br /> === Уряд Тибету у вигнанні ===<br /> {{main|Уряд Тибету у вигнанні}}<br /> [[Асамблея тибетських народних депутатів|Парламент]] [[Центральна Тибетська Адміністрація|Центральної тибетської адміністрації]] складається з 43-46 членів, включаючи 10 релігійних делегатів (по 2 члена від кожної з чотирьох шкіл [[Тибетський буддизм|Тибетського буддизму]] і від традиційної [[Бон (релігія)|релігії Бон]]). Крім місць, зарезервованих для релігійних представників, офіційні посади, зазвичай, теж відкриті для священнослужителів: буддистський [[монах]] {{Не перекладено|Лобсанг Тензін|Лобсанг Тензін|en|Lobsang Tenzin}} з 1991 по 2001 роки був Головою [[Асамблея тибетських народних депутатів|Асамблеї тибетських народних депутатів]], а з 2001 по 2011 роки&amp;nbsp;— {{Не перекладено|Прем'єр-міністр Центральної тибетської адміністрації|Прем'єр-міністром Центральної тибетської адміністрації|en|Sikyong}}. [[Далай-лама]] очолював [[Центральна Тибетська Адміністрація|Уряд Тибету у вигнанні]] з моменту створення до 2011 року.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> {{Портал|Політологія}}<br /> * [[Політика Бутану]]<br /> * [[Історія Бутану]]<br /> * [[Історія Тибету]]<br /> * {{Не перекладено|Історія Сиккима|Історія Сиккима|en|History of Sikkim}}<br /> * [[Історія Ладакха]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{примітки}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{cite web|url=http://www.bhutan2008.bt/en/node/305|title=Establishment of Monastic body|publisher=Bhutan 2008|year=2008|language=en|accessdate=2010-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120312151153/http://www.bhutan2008.bt/en/node/305|archivedate=2012-03-13}}<br /> * {{cite web|url=http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/35839.htm|title=Background Note: Bhutan|date=2010-02-02|publisher=[[U.S. Department of State]]|language=en|accessdate=2010-10-27|archive-date=2 жовтня 2011|archive-url=https://www.webcitation.org/628ZaS4Mi?url=http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/35839.htm}}<br /> <br /> {{Politology-stub}}<br /> {{hist-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Політична система Бутану]]<br /> [[Категорія:Політика Бутану]]<br /> [[Категорія:Релігія в Бутані]]<br /> [[Категорія:Історія Бутану]]<br /> [[Категорія:Історія Тибету]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Правові системи]]<br /> [[Категорія:Релігійне право]]<br /> [[Категорія:Законодавство про релігію]]<br /> [[Категорія:Політична система]]<br /> [[Категорія:Форми державного правління]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B3&diff=2281 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Без джерел|дата=лютий 2024}}<br /> {{Otheruses}}<br /> [[Файл:TrongsaDzong.jpg| thumb | 350px | [[Тронгса-дзонг|Дзонг Тронгса]], Бутан]]<br /> [[Файл:Bhutan dzong at paro.jpg|thumb|right|350px|[[Рінпунг-дзонг]] в [[Паро]]]]<br /> '''Дзонґ''' ({{lang-dz|རྫོང|rdzong}})&amp;nbsp;— укріплена [[фортеця]], в якій зазвичай розміщується також адміністрація і [[буддизм|буддійський]] монастир. Архітектура Дзонг притаманна [[Тибет]]у, [[Бутан (держава)|Бутану]] і прилеглим до Тибету буддійським територіям.<br /> <br /> == Характеристика архітектури Дзонгів ==<br /> <br /> Дзонги поєднують масивні [[стіна|стіни]], [[вежа|вежі]], низку внутрішніх дворів, [[храм]]и, адміністративні будівлі, житло для [[монах]]ів. Зазвичай Дзонги розташовані в горах, захищені скелями.<br /> <br /> Рідко Дзонги можна побачити за межами [[Гімалаї]]в, наприклад, архітектура університетського містечка в [[Ель-Пасо (США)|Ель-Пасо]].<br /> <br /> == Функції Дзонгів ==<br /> <br /> Дзонги використовуються як військові укріплення, [[монастир]]і, [[університет]]и, [[адміністративний центр|центри управління]] і культурні центри. У Дзонгах проводяться щорічні [[релігія|релігійні]] свята [[Цечу]].<br /> <br /> == Будівництво Дзонгів ==<br /> <br /> В [[Бутан]]і активне будівництво Дзонгів почалося з ініціативи [[Шабдрунг Нгаванг Намґ'ял|Шабдрунга]] з 1600. Гімалайський дзонг&amp;nbsp;— це житло і [[фортеця]]. Їх будують у неприступному місці&amp;nbsp;— на схилі або на вершині гори, щоб мешканців не застали зненацька. Сучасні військові стратеги відзначають, що Дзонги добре розташовані з точки зору їх функції як оборонних фортець. Дзонг [[Такцанг-лакханг|Такцанг]], наприклад, розташований на крутому схилі, однією стіною впираючись в скелю, а іншою нависаючи над прірвою. [[Дзонг Пунакха]] збудований на горбистому мисі, а рукав річки Мачу огинає його з тилу, так що стіни Дзонгу захищені з усіх боків. Таким чином, блокуючи будь-які напади з боку південних загарбників, які намагалися обійти непрохідні схили Гімалаїв.<br /> <br /> Наявність Дзонгів дозволило Шабдрунгу об'єднати країну, зміцнити незалежність і забезпечити захист від вторгнень як з боку Тибету, так і з півдня. Для будівництва Дзонгів зганялося все населення округу, і робота продовжувалась багато років. Всі Дзонги розташовані у стратегічно важливих місцях і захищені горами і річками.<br /> <br /> [[Файл:Wangdue Phodrang Dzong.jpg| thumb | 350px | Дзонг [[Вангді-Пходранг]] в Бутані.]]<br /> <br /> == Відомі Дзонги Бутану ==<br /> * [[Тронгса-дзонг]]<br /> * [[Таксанг-лакханг]]<br /> * [[Пунакха-дзонг]]<br /> * [[Ташичо-дзонг]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://allcastle.info/asia/butan/ Статті про Дзонги Бутану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111102062553/http://allcastle.info/asia/butan |date=2 листопада 2011 }} {{ref-ru}}<br /> * [https://web.archive.org/web/20110924003753/http://www.bhutan2008.bt/en/node/323 Dzongs of Bhutan] {{ref-en}}<br /> <br /> [[Категорія:Оборонні споруди]]<br /> [[Категорія:Тибет]]<br /> [[Категорія:Релігія в Бутані]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Архітектура Бутану]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0&diff=2279 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Otheruses|Джамбала (значення)}}<br /> '''Джамбала''' (також відомий як '''''Дзамбхала''''', '''''Дзамбала''''', '''''Замбала''''' або '''''Джамбхала''''') є Богом успіху та багатства і, відповідно, членом родини Коштовностей&amp;nbsp;([[Ратнасамбхава]]). Його іноді ототожнюють з [[Індуїстське божество|індуїстським божеством]] [[Кубера|Куберою]]. Також вважається, що Джамбала є еманацією [[Авалокітешвара|Авалокітешвари]] або [[Авалокітешвара|Ченрезіга]], [[Бодгісаттва|Бодхісаттви]] Співчуття. Є п'ять різних проявів процвітання '''Джамбал'''; у кожного є своя практика і [[мантра]], які допомагають усунути бідність і створити фінансову стабільність.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;&gt;Nepalese and Tibetan Arts Blog. Access date= June 3rd, 2013. [http://mydzi.blogspot.com/2008/04/five-jambala-dzambhala-and-mantra.html Five Jambala (Dzambhala) and Mantra] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230822180920/https://mydzi.blogspot.com/2008/04/five-jambala-dzambhala-and-mantra.html |date=2023-08-22 }}.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Г'ялтен Согдзін [[Рінпоче]] сказав, що Джамбала є захисником усіх {{нп|Родовід (буддизм)|ліній||Lineage (Buddhism)}} і всіх живих істот від усіх хвороб і труднощів. Джамбала є [[Бодгісаттва|Бодгісаттвою]] матеріального та духовного багатства, а також багатьох інших речей, особливо надання фінансової стабільності.<br /> {{Blockquote|Оскільки в цьому світі є всі види гнівних і негативних емоцій або злих духів, і іноді вони завдають шкоди вам та іншим живим істотам, Дзамбала має прийняти таку гнівну і могутню форму, щоб захистити нас від цих шкідливих духів і негативної карми. Зокрема, Дзамбхала допомагає нам мінімізувати або зменшити всі нещастя та перешкоди та допомагає нам збільшити удачу та щастя.&lt;ref name=&quot;gyalten&quot;&gt;His Holiness Gyalten Sogdzin Rinpoche. Access date= June 3rd, 2013. [https://archive.today/20130630061050/http://www.rimayrinpoche.com/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=88&amp;Itemid=91&amp;lang=en A Dharma Teaching by His Holiness Rimay Gyalten Sogdzin Rinpoche]. Section 17. The Teachings for the Dzambhala Enpowerment.&lt;/ref&gt;}}<br /> [[Файл:Nationalmuseum_Neu-Delhi_2017-12-27m.jpg|міні| Бронзова статуетка Джамбали, [[імперія Пала]], XI століття нашої ери]]<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> ''Дзам'' означає «божество або зібрання». ''Бхах'' означає «золото або багатство». ''Ла'' означає «шанувати». ''Дзамбхала'' означає «дорогоцінне золоте божество, яке накопичує або приносить багатство духовності або [[Дхарма|Дхарми]], а також матеріальну безпеку або досягнення в наше життя».<br /> <br /> == П'ять Джамбал ==<br /> П'ять Джамбал&amp;nbsp;— це прояви співчуття [[Будда|Будд]](Buddhahood) і Бодхісаттв, які спрямовують живих істот на шлях до [[просвітлення]]. Вони мають сутність щедрості та представляють діяльність, що приносить збільшення користі. Їхні прагнення&amp;nbsp;— допомогти бідним і знедоленим.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;&gt;Gaden Shartse Dro-Phen Ling (甘丹东顶渡悲林). Access date= June 3rd, 2013. [https://archive.today/20130629021312/http://www.drophenling.com/SubEvent.aspx?GrandPuja=eH4pQJNBoxBfhSbPqIRGrg==&amp;Type=3b5vLEW1KSAx6Ufgm4TxsFFljRMAYqjBCFBAaSDTUcYKKxxT9/RK9Mz7HmOWAcwkKfiIW7D6K5MqqkKdJKc69TglKee1Cu0CnrOaeJi0zTQAbQEnC8Cdl0WRe67CrCJJ Five Dzambalas Wealth-Congregating &amp; Fortune Blessing Puja 五路财神聚财增福大法会].&lt;/ref&gt;<br /> <br /> === Білий Джамбала ===<br /> '''Білий Джамбала''' (або '''''Дзамбхала Гапі''''' тибетською) є співчутливим проявом [[Авалокітешвара|Бодхісаттви Ченрезіг]] ([[Ґуаньїнь|Гуань Інь]]). Він може усунути страждання бідності та хвороби, очистити недоброчесну [[Карма|карму]] та кармічні перешкоди, запобігти лиху та хворобі та розвинути розум [[Бодгічітта|бодхічітти]].&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt;<br /> <br /> Тибетська легенда розповідає, що шанований високий лама, [[Атіша]], йшов сам, коли побачив чоловіка, який голодував і був близький до смерті. Оглянувшись і не знайшовши їжі для старого, він вирізав м'ясо зі свого тіла і запропонував його голодній людині. Але чоловік відмовився їсти його м'ясо. Перебуваючи у стані пригніченим і не знаючи, як ще допомогти людині, що наближалася до смерті, Лама Атіша сів поруч з ним. У цей момент було сліпуче яскраве біле світло, і перед Атішею з'явився [[Авалокітешвара|Ченрезіг]] Співчуття. Він сказав Ламі Атіші, що збирається проявити себе як ''Бог Багатства'', Джамбала, і запевнити, що ті, хто в бідності, більше не страждатимуть.&lt;ref name=&quot;john&quot;&gt;John W. Sheridan. June 29th, 2011. Access date= June 3rd, 2013. [http://tantramantras.blogspot.com/2011/06/five-jambhala-wealth-gods.html The Five Jambhala Wealth Gods].&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Як прояв [[Авалокітешвара|Бодхісаттви Авалокітешвари]], Білий Джамбала народився з його правого ока. Він сидить на [[Сніговий лев|сніговому леві]], хоча деякі художники зображують його сидячим на [[Дракон (Китай)|драконі]], а [[Мангустові|мангуст]] у його лівій руці випльовує дорогоцінні діаманти та прикраси.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt; Білий Джамбала має біле тіло. Він також тримає прапор багатства в лівій руці та золотий меч у правій. Мантра Білого Джамбали:&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;/&gt;<br /> <br /> : '''''Ом Падма Кродха АРья Джамбхала Хрідай Хум Пхат'''''<br /> <br /> Розвиваючи «''Практику білого Джамбали верхи на драконі''», ті хто практикують також можуть молитися, щоб він привів їх до прихованих скарбів. У давні часи тибетські тантричні майстри зберігали свої дорогоцінні вчення в печерах. Ці вчення були запечатані в чотирьох елементах «земля, вода, вогонь і вітер». Щоб отримати ці скарби Дхарми, потрібно застосувати дуже спеціальні методи. Необхідно також знати розташування печер, де ці майстри предків практикували на самоті. Ті хто практикують, можуть молитися «Білому Джамбалі, який їздить на драконі», щоб він привів їх до цих печер, де були заховані скарби.<br /> <br /> === Чорний Джамбала ===<br /> '''Чорний Джамбала''' (інколи, '''''темно-синій''''') також відомий як індуїстський бог багатства [[Кубера]].&lt;ref name=&quot;john&quot;/&gt; Виник у стародавній [[Індія|Індії]], він з'явився з вод річки та дав передачу генерації багатства королю, чиє королівство зазнавало надзвичайних фінансових труднощів у той час. Він також приносить користь бідним і тим, хто живе на самоті й має чеснотливий розум.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt;<br /> <br /> Популяризований Шак'ясрібхадрою, він тримає чашу черепа та мангуста, оголений і гнівний у позі стоячи. Він є Богом багатства в [[Тибетський буддизм|тибетському буддизмі]]. Серпневим виглядом наступає на спину жовтого багача. Джамбхала, Чорний (тибетська: dzam bha la, nag po), божество багатства, яке популяризували в Тибеті Барі Лоцава (нар. 1040) і кашмірський вчитель [[Наланда|Шак'яшрі]] Бхадра.<br /> {{Blockquote|... Господь Джамбала, з тілом чорного кольору, на вигляд карлика, голий, сексуально збуджений, пузатий, з проколеними вухами, трьома опуклими налитими кров'ю очима, каштановим волоссям, що розпускається вгору, і оголеними іклами, положення стоячи, права нога зігнута, а ліва пряма. У нього одна голова і дві руки. Права рука тримає верхівку черепа перед грудьми як ємність для крові, а ліва рука тримає мангуста, який виганяє коштовності, що виконують бажання. На голові — корона з п'яти черепів у формі корони П'яти Будд; на його шиї ланцюжок із 50 чоток із людських черепів із п'ятиколірними зміями як браслети на руках, ногах і шиї. Він показує гнів на своєму обличчі, стоячи, зігнувши праву ногу, витягнувши ліву ногу, витягує праву ногу, яка тисне на голову жовтого Володаря Багатства, прикрашеного різними золотими прикрасами, що лежить обличчям вниз під ногами Чорної Джамбали.}}<br /> Він є маніфестацією [[Амогхасіддхи|Будди Амогхасіддхі]] на прохання [[Сіддгартха Ґаутама|Будди Шак'ямуні]] повернути [[Дхармачакра|Колесо Дхарми]] на благо живих істот, які страждають від бідності. Він дозволить ідеально завершити всі починання та очистить усі невдачі та перешкоди, запобіжить крадіжкам, безнадійним боргам та втратам багатства.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt; Джамбала має чорне тіло. Він зображений у положенні стоячи над тілом людини, символізує підкорення людського [[Его|''его'']] та усунення людської жадібності. Його права рука тримає горщик з дорогоцінними каменями, а ліва&amp;nbsp;— тварину на ім'я Нехулай (мангуст), яка викидає коштовності зі свого рота. Чорний Джамбала також носить зміїне намисто на своєму тілі. Мантра Чорного Джамбали:&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;/&gt;<br /> <br /> : '''''Ом Джамбхала Джалендрайе Башу Дхаріні Сваха'''''<br /> <br /> === Жовтий Джамбала ===<br /> [[Файл:2007_0811collectionBertsch0123.JPG|ліворуч|міні| Частково позолочена тибетська бронзова статуя Вайшравана Джамбали, що сидить на сніговому леві та тримає мангуста в лівій руці. XVIII століття]]<br /> '''Жовтий Джамбала''' вважається найпопулярнішим і могутнім серед Богів Багатства.&lt;ref name=&quot;john&quot;/&gt; Він є еманацією [[Ратнасамбхава|Будди Ратнасамбгави]]. Він може усунути бідність у [[Шість сфер|шести сферах]], збільшуючи чесноти, тривалість життя та мудрість.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt;<br /> <br /> Також кажуть, що він є еманацією [[Вайшравана]], одного з «Чотирьох великих небесних царів, які захищають світ». Він є охоронцем світла в буддизмі, великим милосердним божеством, яке дарує долю та захист. Господь Вайшравана живе в північному регіоні під чотирма небесами, у північному [[Кришталевий палац|кришталевому палаці]] на четвертому рівні гори ''Сумеру''. Його слуги є або ''[[якша]]ми'', або ''бхайсаджя-якшами'' . Згідно з коментарем до [[Сутра Лотоса|Сутри Лотоса]], цей небесний цар надзвичайно обізнаний, оскільки його вічний захист [[Сіддгартха Ґаутама|Будд]] дозволив йому отримати багато вчень.<br /> <br /> Жовтий Джамбала має жовте тіло, він сидить у ''ваджрній'' позі, його права нога знаходиться на ручці, його права ступня знаходиться над равликом і квіткою лотоса, а його ліва нога зігнута. У нього одне обличчя і дві руки. Його ліва рука тримає мангуста на ім'я ''Нехулай'', який викидає дорогоцінні камені зі свого рота, а права рука тримає плід і лист лотоса у формі дорогоцінних каменів.&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;/&gt; Звичайним зображенням Господа Вайшравани є те, що тримає дорогоцінну пагоду в лівій частині, яка виливає різні скарби. На тибетських тантричних зображеннях дорогоцінна [[пагода]] замінена мангустом, що викидає скарби. Жовтий Джамбала сидить на лотосі, сонячному диску та місячному диску.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt; Його мантра:&lt;ref name=&quot;tharpa&quot; /&gt;<br /> <br /> : '''''Ом Джамбала Джалендрайе Сваха'''''<br /> <br /> === Червоний Джамбала ===<br /> [[Файл:GanpatiTibetan.jpg|праворуч|міні| [[Ганапаті]], Маха Ракта]]<br /> '''Червоний Джамбала''' зображений під час практики разом зі своєю дружиною, небесною матір'ю багатства, яка відповідає за багатство в людському царстві. У стародавні часи це божество практикувалося в основному королями та королівськими особами. Його практика найбільше підходить для людей із високою владою або для молитви про велику владу, оскільки вона може привернути людей, багатство та славу. Людина насолоджуватиметься багатством, її поважатимуть і підтримуватимуть люди.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt; Існує також метод магнетизації Червоного Джамбали, який може благословити тих хто практикує подружнім щастям і гармонійною сім'єю.<br /> <br /> Червоний Джамбала є втіленням [[Ваджрасаттва|Ваджрасаттви]]. У нього два обличчя та чотири руки, а на лівій руці він тримає ''мангуста скарбів''. Його тибетське ім'я&amp;nbsp;— ''Дзамбхала Мапо''.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt; Червоний Джамбала має червоне тіло, сидить у ''ваджрній'' позі з [[Дакіні]] перед ним. У лівій руці він тримає тварину, відому як ''Нехулай'' (мангуст), у правій тримає ''Хорло'' ([[Чакра|Чакру]]), [[Дакіні]] тримає [[Капала|Капалу]] з [[Нектар (ботаніка)|нектаром]] у лівій руці та ''Норбу Мебар'' у правій руці. Мантра Червоної Джамбали:&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;/&gt;<br /> <br /> : '''''Ом Джамбхала Джалендрайе Дханам Медехі Хріх Дакіні Джамбхала Самбхара Сваха'''''<br /> <br /> Деякі люди вважають, що він є індуїстським богом багатства [[Ґанеша|Ганешою]]&lt;ref name=&quot;red&quot;/&gt;, Червоним Ганапаті&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt; і має голову слона.&lt;ref name=&quot;john&quot;/&gt; Після появи [[Ваджраяна|тантричного буддизму]] [[Ґанеша]] став тантричним божеством багатства і відомий як «Володар провізії в тибетському тантризмі». Згідно з легендою, Червоний Джамбала відповідав за небесну скарбницю, яка належала синові Господа [[Шива|Махешвари]]. Завдяки своєму надзвичайному співчуттю Червоний Джамбала незмінно відповідав на молитви багатьох віруючих. Розлючений нерозбірливою милосердністю Червоного Джамбали як до добра, так і до зла, [[Дгармапала (міфологія)|охоронець Дхарми]] [[Махакала]] обезголовив його. Лише після того, як божество багатства розкаялося, Махакала садить йому на шию голову слона і приймає його як слугу.<br /> === Зелений Джамбала ===<br /> '''Зелений Джамбала''' є проявом [[Амогхасіддхи|Будди Амогхасідді]], зображеного стоячим на трупі, з [[Мангустові|мангустом]] у лівій руці, та [[Капала|Капалою]] в правій руці.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt;<br /> <br /> Його зазвичай показують зі своєю дружиною, а в лівій руці він несе мангуста, який несе [[Дорогоцінне каміння|дорогоцінний камінь]].&lt;ref name=&quot;red&quot;&gt;Red Zambala. February 14th, 2013. Access date= June 3rd, 2013. [http://redzambala.com/buddhism/buddha-aspects/who-is-red-zambala-in-buddhism.html Red Zambala] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130902020159/http://redzambala.com/buddhism/buddha-aspects/who-is-red-zambala-in-buddhism.html |date=2013-09-02 }}.&lt;/ref&gt; Зелений Джамбала має блакитно-зелене тіло. Він сидить у ''ваджра'' позі з [[Дакіні]] перед ним. На його лівій руці тварина на ім'я Нехулай ([[Мангустові|мангуст]]), яка викидає коштовності зі свого рота, його права рука тримає ''[[Цитрон|Норбу]]''. [[Дакіні]] тримає в руці квітку [[лотос]]а. Мантра Зеленого Джамбали:&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;&gt;Tharpa Ling Jakarta&amp;nbsp;— Indonesia Tibetan Tantric Buddhism. February 4th, 2013. Access date= April 3rd, 2013. [http://tharpaling-jakarta.com/jambhala-the-bodhisattva-of-wealth/ Jambhala, The Bodhisattva of Wealth].&lt;/ref&gt;<br /> <br /> : '''''Ом Карма Джамбала Ах Сваха'''''<br /> <br /> == Практика ==<br /> У [[Ваджраяна|тантризмі]] практика Джамбали є доцільним і мирським методом самовдосконалення. Тантричне вдосконалення поділяється на «Стадію зародження» та «Стадію завершення»; ''Стадія генерації'' є основою, тоді як ''стадія завершення'' складається з практик, що стосуються святої істини та трансцендентних методів. Практика Джамбали є фундаментальним методом самовдосконалення.<br /> <br /> Основою п'яти практик Джамбали є [[Бодгічітта|Бодхічітта]]. Практики повинні формувати альтруїстичні ''наміри співчуття'' ([[Бодгічітта|Бодхічітта]]) і практикувати щедрість. Практика може усунути бідність у [[Шість сфер|шести сферах]] і збільшити особисті заслуги, мудрість і тривалість життя. Усі їхні матеріальні та духовні потреби будуть задоволені.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt;<br /> <br /> [[Пуджа (буддизм)|Пуджа]] п'яти Джамбал викликає в учасників величезну позитивну енергію багатства. [[Буддизм|Буддисти]] вірять, що багатство є результатом минулих дій людини, але сама пуджа також відіграє значну роль у зміні фінансового становища людини. Гаден Шарце сказав:<br /> {{Blockquote|Маючи щиру мотивацію накопичувати заслуги, очищати свою негативну карму, а також молитися за те, щоб усі живі істоти звільнилися від усіх бідностей і всіх страждань, безсумнівно, ви отримаєте величезні благословення та захист божеств багатства.&lt;ref name=&quot;gaden&quot;/&gt;}}<br /> <br /> === Читання мантр ===<br /> Вважається, що заспівування мантри кожного Джамбали приносить більше користі, якщо оспівувач отримав усні передачі від учителя, який тримає Лінію навчання.&lt;ref name=&quot;tharpa&quot;/&gt;<br /> <br /> === Обливання водою статуй ===<br /> Легенда розповідає, що коли [[Сіддгартха Ґаутама|Ґаутама Будда]] навчав [[Сутра Серця|сутрі Маха Праджня-Параміта]], ревнивий Девадатта кидав у [[Сіддгартха Ґаутама|Будду]] каміння. Але натомість каміння вдарило Білого та Жовтого Джамбал по головах, а Чорного Джамбалу&amp;nbsp;— в живіт.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt; Потім Будда підійшов до Джамбали і благословив його; з його руки вийшла біла, схожа на нектар речовина мудрості, співчуття та любові, і торкнулася голови Джамбали. Джамбала почувався дуже блаженним, щасливим, спокійним і очистив свої забруднення, перешкоди та рани. Джамбала негайно вклонився Будді й подякував йому.&lt;ref name=&quot;red&quot;/&gt;<br /> <br /> [[Сіддгартха Ґаутама|Будда Шак'ямуні]] сказав йому: «Оскільки я зцілив тебе і вилив на тебе цей святий нектар, у майбутньому будь-який з моїх учнів або студентів, хто прикличе твою силу і виллє воду на твою голову,&amp;nbsp;— даруй їм багатство, дай їм два типи багатства, матеріальне багатство та духовне багатство, що важливіше духовне багатство». Після цього Джамбала склав руки і сказав: «Я зроблю, як ти сказав, і я обіцяю, що я це зроблю».&lt;ref name=&quot;red&quot;/&gt;<br /> <br /> Ця історія стала основою для тих, хто практикує Джамбала ''Пуджу'', поливати водою його статуї або поміщати його статуї під воду шестиступеневих водоспадів.&lt;ref name=&quot;nepal&quot;/&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * Цай Шень<br /> * [[Ґанеша]]<br /> * [[Кубера]]<br /> * [[Вайшравана]]<br /> * [[Васудгара]]<br /> * [[Перелік божеств долі]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> &lt;references group=&quot;&quot; responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{ref-en}}[http://traditionalartofnepal.com/shop/deities/namthose-thangka-painting-vaisravana/ Картини Джамбали Тханка] Іконографія Джамбали.<br /> * {{ref-en}}[http://dharmagallery.blogspot.com/2009/05/vaisravana-and-5-jambhala.html Вайшравана і 5 Джамбал] May 31, 2009<br /> * [https://mydzi.blogspot.com/2008/04/five-jambala-dzambhala-and-mantra.html Five Jambala (Dzambhala) and Mantra] April 10, 2008<br /> <br /> {{Доробити}}<br /> <br /> [[Категорія:Бодхісаттви]]<br /> [[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]<br /> [[Категорія:Мантри]]<br /> [[Категорія:Щастя]]<br /> [[Категорія:Багатство]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D2%90%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0&diff=2277 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Файл:Thiske.jpg|right|thumb|200px|[[Тхіце]]-ґомпа біля Ладакха, Індія, типового для Тибету дизайну]]<br /> [[Файл:Dhankar.jpg|right|thumb|200px|Дханкар-ґомпа у Спіті, Індія]]<br /> <br /> '''Ґомпа''' або '''лінг''' (''Gompa'' або ''ling'')&amp;nbsp;— укріплені поселення, призначені для освіти, [[садхана|садхани]], часто вони розглядаються як поєднання [[фортеця|фортеці]], [[монастир]]я і [[університет]]у; ґомпи часті в [[Тибет]]і, [[Ладакх]]у ([[Індія]]), [[Непал]]і та [[Бутан]]і. Їх дизайн і внутрішнє оздоблення варіюють залежно від регіону, проте дотримуються головної лінії священної геометрії, [[мандала]], зі статуєю Будди ([[мурті]] або [[тхангка]]), лавами для монахів, що збираються для [[медитація|медитації]] та молитви, та приєднаними житловими спорудами. Ґомпа також може мати кілька [[ступа (архітектура)|ступ]].<br /> <br /> Ґомпа також може бути приміщенням, призначеним для медитації, без житлових споруд навколо; такі приміщення існують у міських буддистських центрах.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Лакханг]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.rangan-datta.info/Likir%20Alchi.htm Article on Likir &amp; Alchi Gompa by Rangan Datta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200513022904/http://www.rangan-datta.info/Likir%20Alchi.htm |date=13 травня 2020 }}<br /> * [http://www.rangan-datta.info/Khandosangphuk.htm Article on Tashiding Gompa, Sikkim by Rangan Datta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090201050416/http://rangan-datta.info/Khandosangphuk.htm |date=1 лютого 2009 }}<br /> * [http://www.rangan-datta.info/West%20sikkim.htm Travel Article on Gompas of West Sikkim by Rangan Datta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090201050508/http://rangan-datta.info/West%20sikkim.htm |date=1 лютого 2009 }}<br /> * [https://web.archive.org/web/20080905113025/http://www.rangan-datta.info/index.htm Rangan Datta's Home Page]<br /> * [https://web.archive.org/web/20090330113257/http://blogs.wanderingscapes.com/ WanderingScapes: A traveler's account of Ladakh and its Gompas]<br /> {{бібліоінформація}}<br /> {{портали|Буддизм}}<br /> {{buddhism-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D2%90%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0&diff=2275 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Hdeity infobox| <br /> | Image = Garuda by Hyougushi in Delhi.jpg<br /> | Name = Ґаруда<br /> | Devanagari = गरुड<br /> | Sanskrit_Transliteration = Garuḍa<br /> | Pali_Transliteration = Garuḷa<br /> | Tamil_script = <br /> | Script_name = <br /> | Script = <br /> | Affiliation = <br /> | God_of = <br /> | Abode = <br /> | Mantra = <br /> | Weapon = <br /> | Consort = <br /> | Mount = <br /> | Planet = <br /> }}<br /> '''Ґару́да''' або '''Гаруда'''&lt;ref&gt;[https://vue.gov.ua/Гаруда Гаруда], Ґаруда // ВУЕ&lt;/ref&gt; ({{lang-sa|गरुड}}, {{IAST|Garuḍa}}, [[палі (мова)|палі]]: {{IAST|Garuḷa}}&amp;nbsp;— «орел»)&amp;nbsp;— велика схожа на птаха [[міфічна істота]] в [[індуїстська міфологія|індуїстській]] та [[Буддійська міфологія|буддистській міфології]]. Зокрема, в індуїзмі істота є другорядним божеством та [[вахана|ваханою]] (верховою твариною) [[Вішну]]. Їй присвячено кілька літературних творів, зокрема [[пурани|пурана]]&amp;nbsp;— [[Ґаруда-Пурана]] і [[упанішади|упанішада]]&amp;nbsp;— [[Ґаруда-Упанішад]], вона часто згадується у [[Махабхарата|Махабхараті]]. В буддизмі Ґаруди вважаються розумними істотами, вони мають навіть свої міста і розвинуте суспільство. Назва істоти також використовується мовою гінді до [[Орел (сузір'я)|сузір'я Орла]], а [[шуліка королівський]] (''Haliastur indus'') вважається її сучасним втіленням&lt;ref&gt;Russel, RV &amp; Lal, H. 1916 The tribes and castes of the central provinces of India. Published Under the Orders of the Central Provinces Administration ''In Four Volumes'' Vol. I. Macmillan and Co., Limited St. Martin's Street, London. pp. 2231&lt;/ref&gt;. В буддизмі [[Ваджраяна|Ваджраяни]]&amp;nbsp;— [[ідам]], один з символів просвітленого розуму.<br /> <br /> == Образ і функції ==<br /> Ґаруда в індуїстській міфології&amp;nbsp;— [[Вагана|вахана]] (їздова істота) бога [[Вішну]] у вигляді птаха чи людино-птаха. В Магабхараті Ґаруда описується як молодший брат Аруни, візника бога сонця [[Сур'я|Сур'ї]]. Мати змій на ім'я Кадру обманом обернула свою сестру Вінату, матір птахів, у рабство. Віната народила від мудреця [[Каш'япа (індуїзм)|Каш'япи]] яйце, з якого через 500 років вилупився Ґаруда. Він з'явився на світ одразу дорослим і могутнім. Його крила сяяли так сильно, що боги спершу сприйняли його за бога вогню [[Аґні]]. Ґаруда поставив собі мету визволити матір. Цим пояснюється ворожнеча між птахами та зміями. Змії [[наги]] погодилися відпустити Вінату, якщо Ґаруда зможе принести їм напій безсмертя амріту. Ґаруда полетів на небо і викрав амріту. Кілька її крапель впали на гостру траву. Змії облизали її і їхні порізані язики лишилися назавжди роздвоєними. [[Індра]] кинув у Ґаруду свою зброю [[Ваджра|ваджру]], але той був настільки могутній, що ваджра розбилася. Змії, випивши амріту, набули здатності омолоджуватися, скидаючи стару шкіру. Вішну приборкав Ґаруду клятвою, що той стане його ваханою та емблемою&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite news|url=https://www.britannica.com/topic/Garuda|title=Garuda {{!}} Vedic deity, Mount of Vishnu, Eagle-man {{!}} Britannica|language=en|work=Encyclopedia Britannica|archive-url=https://web.archive.org/web/20250908224013/https://www.britannica.com/topic/Garuda|archive-date=2025-09-08|access-date=2025-11-26|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.termatree.com/blogs/termatree/garuda-terrifying-mythology-or-inordinate-symbolism |title=Garuda: Terrifying Mythology or Inordinate Symbolism |website=termatree |language=en |access-date=2025-11-26}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Як в індуїстській, так і в буддійській традиціях Ґаруда є володарем птахів&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.termatree.com/blogs/termatree/garuda-terrifying-mythology-or-inordinate-symbolism |title=Garuda: Terrifying Mythology or Inordinate Symbolism |website=termatree |language=en |access-date=2025-11-26}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У джайнізмі Ґаруда&amp;nbsp;— [[якша]] або охоронець Шантінатха&lt;ref name=&quot;Dalal2010p145&quot;&gt;{{cite book|author=Roshen Dalal|title=Hinduism: An Alphabetical Guide|url=https://books.google.com/books?id=DH0vmD8ghdMC |year=2010|publisher=Penguin Books |isbn=978-0-14-341421-6|page=145}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Glasenapp1999p532&quot;&gt;{{cite book|author=Helmuth von Glasenapp|title=Jainism: An Indian Religion of Salvation|url=https://books.google.com/books?id=WzEzXDk0v6sC&amp;pg=PA532|year=1999|publisher=Motilal Banarsidass|isbn=978-81-208-1376-2|page=532|access-date=6 січня 2018|archive-date=6 липня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230706205929/https://books.google.com/books?id=WzEzXDk0v6sC&amp;pg=PA532|url-status=live}}&lt;/ref&gt;. Джайнська іконографія показує Ґаруду як людську фігуру з крилами та нитковим колом&lt;ref&gt;{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=2K83AAAAIAAJ|title=Studies in South Asian Culture|publisher=Universiteit van Amsterdam. Institute of South Asian Archaeology|page=24}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Іконографія ==<br /> У вигляді Ґаруди поєднані людські та пташині риси. В нього людське тіло, пташиний дзьоб, крила та кігті. Буває чотирируким; тоді дві руки побожно склажені, а в інших двох він може тримати парасольку й посудину з амрітою&amp;nbsp;— напоєм безсмертя&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;. Тибетська іконографія зображує Ґаруду з людською верхньою частиною тулуба та руками людини, а решта тіла пташині. Голову Ґаруди часто прикрашає коштовність, яку він викрав у царя змій. Також іноді зображається з царем змій у дзьобі чи восьма зміями, оберненими навколо рук і ніг, як браслети, сережки і наголовні прикраси&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;.<br /> <br /> == Культ Ґаруди ==<br /> Зооморфні варіації зображень Ґаруди вельми поширені в південно-східній Азії. Воно популярні по всій Індії, Непалу, Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланду. На Балі його анімалістичний образ набув великої популярності. Зображення Ґаруди використовують для захисту від змій, їхніх укусів і отруйних тварин взагалі. В Китаї Ґаруду ототожнюють з місцевим богом грому: він носить молоток і зубило, що символізують гуркіт грому та спалахи блискавки&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;.<br /> <br /> Тибетська традиція буддизму приписує Ґаруді здатність захищати від отрут і важких хвороб, які вважалися пов'язаними зі зміями. Також цей персонаж постає охоронцем скарбів&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;.<br /> <br /> == Ґаруда як символ ==<br /> Зв'язки Ґаруди з [[Вішну]]&amp;nbsp;— індуїстським богом, який бореться з несправедливістю та знищує зло у своїх різноманітних аватарах, щоб зберегти [[Дхарма|дхарму]], зробили його культовим символом обов'язку та влади короля, символом королівської влади чи дхарми. Його орлоподібна форма зображена або окремо, або з Вішну, що означає божественне схвалення могутності держави&lt;ref name=&quot;Williams2008p138&quot;&gt;{{cite book|author=George M. Williams|title=Handbook of Hindu Mythology|url=https://books.google.com/books?id=N7LOZfwCDpEC&amp;pg=PA138|year=2008|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-533261-2|pages=138–139|access-date=6 січня 2018|archive-date=6 липня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230706205929/https://books.google.com/books?id=N7LOZfwCDpEC&amp;pg=PA138|url-status=live}}&lt;/ref&gt;. Його можна знайти на поверхнях багатьох монет раннього індуїстського королівства, або як одноголовий птах, або як триголовий птах, який спостерігає з усіх боків&lt;ref name=&quot;Bajpai2004p19&quot;&gt;{{cite book|author=K. D. Bajpai|title=Indian Numismatic Studies|url=https://books.google.com/books?id=chGrJUMarHoC|date=October 2004|publisher=Abhinav Publications|isbn=978-81-7017-035-8|pages=19–24, 84–85, 120–124, 148-149|access-date=7 січня 2018|archive-date=6 липня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230706210945/https://books.google.com/books?id=chGrJUMarHoC|url-status=live}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> * Ґаруда є національним символом і зображена на гербах [[Герб Індонезії|Індонезії]] і [[Герб Таїланду|Таїланду]]; як покровитель священної монгольської гори [[Богд-Хан-Уул]] присутня на [[Герб Улан-Батора|гербі Улан-Батора]]. В азійській геральдиці найчастіше зображується з червоно-золотим оперенням; може бути повністю золотим або білим.<br /> * [[Калмики|Калмицькі]] військові частини в [[Російська імперія|Російської імперії]] наносили зображення Ґаруди на бойові знамена&lt;ref&gt;{{ref-ru}}[http://www.bumbinorn.ru/2008/08/26/kalmyckie_boevye_znamena_48654.html агентство «Бумбін орн». Калмицькі бойові знамена] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141102184958/http://www.bumbinorn.ru/2008/08/26/kalmyckie_boevye_znamena_48654.html |date=2 листопада 2014 }}{{нд}}&lt;/ref&gt;.<br /> * Ґаруда є символом підрозділів [[Військово-повітряні сили|ВПС]] і авіакомпаній в декількох країнах.<br /> * «Ґаруда»&amp;nbsp;— назва [[Індонезія|індонезійської]] авіакомпанії, що виконує внутрішні авіарейси в [[Індонезія|Індонезії]].<br /> * [[Крішна]] несе зображення Ґаруди на своєму прапорі&lt;ref&gt;{{Cite book |url=https://books.google.com/books?id=VW6fDwAAQBAJ&amp;dq=Krishna+Garuda+banner&amp;pg=PA338 |title=Krishna's Lineage: The Harivamsha of Vyasa's Mahabharata |date=2019-07-02 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-027920-2 |pages=338 |language=en}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Coat of Arms of Indonesia Garuda Pancasila.svg | '''Ґаруда''' як [[Герб Індонезії|національний символ]] [[Індонезія|Індонезії]]<br /> Emblem of Thailand.svg | '''Ґаруда''' як національний символ [[Таїланд]]а<br /> Ulanbataar.svg | '''Ґаруда''' (''Хангарід'') як символ [[Улан-Батор]]а, [[Монголія]]<br /> Garuda02.jpg | '''Ґаруда''' [[мурті]] в Західній Бенгалії, Індія<br /> Airlangga.jpg | Статуя короля [[Айрлангга|Айрланггі]] (10-е століття) в образі [[Вішну]] верхом на '''Ґаруді''', з храму Белахан, [[музей Тровулана]], [[Східна Ява]]<br /> Garuda_Thap_Mam_13th_c.jpg | Скульптура Чамської культури (13-е століття), що зображає '''Ґаруду''', який пожирає змію<br /> Ornate Garuda Thap Mam.jpg | Скульптура Чамської культури (12-е століття), що зображає '''Ґаруду''' як [[Атлант (архітектура)|Атланта]]<br /> --Garuda-- figure, gilt bronze, --Khmer Empire--, 12th-13th century, --John Young Museum--, --University of Hawaii at Manoa--.jpg Бронзова скульптура '''Ґаруди''', [[Камбуджадеша]], (12-е&amp;nbsp;— 13-е століття), [[Музей Джона Янга]], [[Гавайський університет в Маноа]]<br /> Vishnu on Garuda det.jpg | [[Барельєф]] 12-го століття в [[Ангкор-Ват]]і ([[Камбоджа]]), який зображає [[Вішну]] в бою верхи на '''Ґаруді'''<br /> Karura of Kofukuji.jpg|Безкрила статуя '''Ґаруди''' або [[Карур]] в храмі [[Монастир Кофуку]], [[Нара]], Японія, 8-е століття<br /> GARUDA HAT YAI.jpg | Тайська '''Ґаруда''' в муніципальному парку міста [[Хат'яй]], південний Таїланд<br /> Garuda of the HTMS Rattanakosin.jpg | '''Ґаруда''' на носі тайського корвета ''Раттанакосін'', Королівський Військово-Морський Музей Таїланду, [[Самутпракан (провінція)|Самутпракан]]<br /> Acala, the Buddhist Protector cropped Garuda.jpg|thumb|Червоний Ґаруда, частина зображення Акали, тиснення з золотом на тканині, XV ст<br /> Garuda (238493567).jpeg|thumb|Ґаруда<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Матріки]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * Віртуальна галерея [http://pixshark.com/garuda-mythical-bird.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150212195638/http://pixshark.com/garuda-mythical-bird.htm |date=12 лютого 2015 }} (12.2.2015)<br /> <br /> <br /> {{Доробити}}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїстська міфологія]]<br /> [[Категорія:Міфічні птахи]]<br /> [[Категорія:Ідами]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Дгармапали]]<br /> [[Категорія:Міфічні гібриди]]<br /> [[Категорія:Чудовиська]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2273 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Видання <br /> | назва = Голос Безмовності<br /> | назва_оригіналу = The Voice of the Silence<br /> | переклад = <br /> | фото = Leo Tolstoy The Voice of the Silence.jpg<br /> | ширина = <br /> | підпис = Книга «Голос Безмовності» (видання 1889 р.) з бібліотеки [[Толстой Лев Миколайович|Льва Толстого]]{{refn|group=K|Толстой в [http://psylib.org.ua/books/tolst02/index.htm «Думках мудрих людей на кожен день»] (раздел ''Березень, 3'') приводить фрагмент з книги Блаватської, називаючи його брамінською мудрістю: «Твої тіні живуть і зникають. Те, що в тобі вічно, те, що розуміє, належить нескороминущому життю. Це вічне є та людина, яка була, є і буде і година якого не проб'є ніколи».}}<br /> | автор = [[Блаватська Олена Петрівна|Олена Петрівна Блаватська]]<br /> | ілюстрації =<br /> | дизайн_обкладинки =<br /> | країна = [[Велика Британія]]<br /> | мова = [[англійська]]<br /> | серія =<br /> | тема = [[теософія]]<br /> | жанр =<br /> | видавництво = Theosophical Publishing Company<br /> | дата_публікації = [[1889]]<br /> | публікація_українською_мовою =<br /> | media_type =<br /> | сторінки =<br /> | isbn =<br /> | попереднє_видання =<br /> | наступне_видання =<br /> | тираж =<br /> }}<br /> '''«Голос Безмовності»''' ({{lang-en|The Voice of the Silence}})&amp;nbsp;— книга [[Блаватська Олена Петрівна|Олени Петрівни Блаватської]]. Написана в 1889 році в [[Фонтенбло]]{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}. Вперше була опублікована в тому ж році в [[Лондон]]і{{refn|group=K|З 1889 по 2011 рік було опубліковано 169 видань на 14 мовах. // [http://www.worldcat.org/identities/lccn-n79032225/ WorldCat identities.]}}. Дослідники віднесли її до «авторитетних документів сучасної [[теософія|теософії]]», включивши в список основних праць письменниці{{sfn|Religious Encyclopedia|1911|p=409}}.&lt;br/&gt;Книга складається з трьох фрагментів: «Голос Безмовності», «Два Шляхи» та «Сім Брам», записані автором по пам’яті з «Книги Золотих Правил»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}, одній з багатьох книг, які на [[Східна культура|Сході]] використовуються учнями [[містицизм| містичних]] шкіл{{refn|group=K|Відзначивши, що в сучасній містичній літературі «Голос Безмовності» займає «абсолютно особливе» положення, [[Успенський Петро Дем'янович|П. Д. Успенський]] привів в своїй книзі [http://psylib.org.ua/books/uspen01/index.htm «Tertium Organum»] (в главі XX) декілька цитат з нього, щоб продемонструвати цю, як він сказав, «колекцію мудрості Сходу».}}. Джерело, з якого були узяті згадані три фрагменти, належить до тієї ж серії, що і «[[Книга Дзіан]]», що послужила основою для [[Таємна доктрина|«Таємної доктрини»]]{{sfn|Kalnitsky|2003|p=321}}.<br /> <br /> == Думка дослідників ==<br /> [[Вільям Джеймс]] в лекції, присвяченій містицизму, відмітивши, що в містичній літературі постійно зустрічаються суперечливі вирази, на кшталт: «сліпучий морок», «шепіт тиші», «плідна безплідність», привів декілька витримок з «Голосу Безмовності»{{refn|group=K|Див. [http://psylib.org.ua/books/james01/index.htm «Многообразие религиозного опыта»].}}.<br /> <br /> Арнольд Калнітський у своїй книзі про теософський рух писав, що твердження Блаватської про її фізичне перебування та життя в [[Тибет]]і протягом довгого часу бралося під сумнів, проте вміст її книги «відображає дійсні переживання [[буддизм|буддиста]]», навіть якщо не визнавати її як створену на основі справжнього буддійського джерела{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}.<br /> <br /> Відзначивши, що ця книга&amp;nbsp;— «унікальне поетичне зображення шляху духовної реалізації», він привів свідоцтво [[Анні Безант]] про деяких, як він виразився, «інтригуючих і містифікуючих» обставинах того, як О.&amp;nbsp;П.&amp;nbsp;Блаватська працювала над книгою:<br /> {{Початок цитати}}<br /> Вона написала її у Фонтенбло, і велика частина була зроблена, коли я була з нею й сиділа в кімнаті, тоді як вона працювала. Мені відомо, що вона писала, не справляючись ні по яких книгах, в точності неначебто вона брала з пам'яті, або читала звідти, де не було жодної книги. Написавши при мені за вечір цей рукопис, вона попросила мене та інших перевірити її на правильність англійської [мови], оскільки вона писала настільки швидко, що була упевнена, що вийшло погано.{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}<br /> {{Кінець цитати}}<br /> У самих віршах відчувається «якась таємничість і поетична символіка», тоді як коментарі нечисленні та без підтексту. Головна мета книги полягає в тому, щоб ясно показати прагнучій до духовності людині «дорогу, ведучий до містичної реалізації»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}.<br /> <br /> На відміну від інших своїх вигадувань, в цій книзі Блаватська не займається порівнянням, захистом або виправданням вмісту або заперечуванням пануючих вистав. Та і за своїм розміром книга значно менше її головних робіт, і коментарі, головним чином, складаються з визначень термінів і пояснень віршів{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}.<br /> <br /> Ідентифікація «[[Крішна|Крішни]]-[[Христос|Хріста]]» як «Вищого Я» недвозначно вказує, що питання, що розглядаються в книзі, є «містичними за змістом», і хоча вони виражені в буддійських термінах, їх неважко замінити «еквівалентними термінами і поняттями, прийнятними для теософів, що розділяють положення синкретичної філософії»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=324}}.<br /> <br /> На думку Калнітського, ця книга повністю сумісна з принципами теософського світогляду, вираженого в інших творах Блаватської, але в ній більше, ніж в інших книгах, є «істинно релігійних відчуттів і вистав»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=328}}.<br /> <br /> Дослідник теософського руху [[Елвін Бойд Кун|Елвін Кун]] написав про книгу Блаватської наступне:<br /> {{Початок цитати}}<br /> Своєю ритмічною модуляцією її поезія сприяє посиленню відчуття містичної відданості. Як і інші книги Сходу, вона складається з морально-духовних повчань, представляти які у вигляді систематичної експозиції етичних принципів не має сенсу, якщо не привести їх духовну суть до молитовної форми, здібної до виявлення магічної сили при її ритуальному використанні. У цій книзі неважко виявити головну причину тієї недовіри до примітивного психизму, яка так різко виділяє теософію серед сучасних культів. Докласти зусилля для зменшення «важкої [[карма|карми]] людства» вважається істотнішою заслугою, ніж підпорядкувати своїй волі які-небудь ефірні або електричні сили природи.{{sfn|Kuhn|1992|p=271}}<br /> {{Кінець цитати}}<br /> <br /> == Відгуки буддистів ==<br /> Японський філософ і буддист [[Д. Т. Судзукі]] стверджував, що в книзі Блаватської представлені глибокі положення вчення [[махаяна|махаяни]]{{refn|group=K|Див. {{не перекладено|The Middle Way|«The Middle Way»||The Middle Way}}, August 1965.&amp;nbsp;— P. 90.}}, в яких вона, поза сумнівом, була посвячена{{refn|group=K|«О. П. Блаватська була однією з тих, хто воістину досяг». «Eastern Buddhist», old series. Vol. 5. — P. 377.}}.<br /> <br /> У 1927 році адміністрація {{не перекладено|Панчен-лама IX|Панчен-ламі IX||Thubten Choekyi Nyima, 9th Panchen Lama}} Тубден Чокьі Ньіма{{refn|group=K|Tub-ten Chö-gyi Nyima, 1883—1937.}} допомогла Китайському товариству дослідження буддизму в [[Пекін]]і опублікувати книгу Блаватської. Книга була доповнена посланням самого Панчен-лами, спеціально для цього ним написаним{{refn|group=K|Див. ''Blavatsky H. P.'' The Voice of the Silence, ed. Alice Cleather and Basil Crump. Peking: Chinese Buddhist Research Society, 1927. — [http://blavatskyarchives.com/voice12.htm P. 113.]}}.<br /> <br /> У 1989 році в ознаменування 100-ї річниці виходу у світ «Голосу Безмовності», було випущено ювілейне видання, передмову для якого написав [[Далай-лама XIV]] Тендзін Гьяцо. У цій передмові, озаглавленій «Шлях [[Бодгісаттва|Бодгісаттви]]», він говорить, що книга Блаватської робить сильний вплив на людей, які щиро шукають і прагнуть залучитися до мудрості і співчуття{{refn|group=K|Див. ''Blavatsky Helena'' The Voice of the Silence. Centenary edition. Santa Barbara: Concord Grove Press, 1989. — Foreword by the XIVth Dalai Lama.}}.<br /> <br /> === Парадокси й поезія ===<br /> {{не перекладено|Санґгаракшита|||Sangharakshita}} писав, що зміст «Голосу Безмовності» так само парадоксальний, як і його назва. Наприклад, у першому фрагменті книги учня попереджають: «Ти не можеш слідувати по Шляху, якщо не зробившся сам цим Шляхом».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 14.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}} Всі школи буддизму вважають, що ідея незмінності душі (або Его) є помилкою, тому безглуздо говорити про досягнення [[нірвана|нірвани]] тією або іншою людиною. Духовний прогрес полягає не в накопиченні духовних досягнень Его (як якби вони були якимось особистим майном), але в ослабленні Его, або, вірніше, помилкової ідеї &quot;ячества&quot; ({{lang-en|Egohood}}), таким чином, що з грубого Его стає тонким, з тонкого — ще більш тонким, поки, зрештою, прагне не стає як би «безособовим потоком духовної енергії, яка поступово стає все ширше й глибше, і, нарешті, він виявляє, що вона збігається з бездонним океаном нірвани». І «Голос Безмовності», парадоксально ідентифікуючи Шлях і прагне, в дійсності нагадує нам, що, подібно до того, як індивідуальність, або людина, є всього лише назвою «деякого набору психосоматичних станів», так і Шлях — це всього лише зручне позначення для послідовності думок, слів і вчинків, орієнтованих в напрямку [[Бодгі|Просвітлення]].{{sfn|Sangharakshita|1958}} Ще один приклад парадоксу узятий із фрагмента III, де бодгісаттва, перебуваючи на порозі Просвітлення, говорить: «Якщо хочеш стати [[Аргат (буддизм)|Татхагатою]], іди по слідах попередника твого, будь безкорисливим до нескінченного кінця».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 78.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}<br /> <br /> Також «Голос Безмовності» рясніє поетичними образами. Наприклад, людські душі порівнюються з птахами: «Поглянь на сонми душ; стеж, як вони метаються над бурхливим морем людського життя».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 9.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}} Про людину, що пройшла Шлях до кінця й стала [[Будда| Буддою]], сказано так: «І стоїть він відтепер, подібний білосніжній колоні на заході; висхідне світило вічної думки виливає на його лик перші яскраві хвилі свої».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 71.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}<br /> <br /> Але сутність поезії не зводиться до образів, також необхідні й інші елементи, наприклад, ритм. Хоча в наш час визнано, що поезія може обійтися без розміру й рими, «важко уявити собі поезію без будь-якого ритму». Немає ніяких сумнівів у тому, що поезія «Голосу Безмовності» вельми ритмічна. Спеціаліст по [[просодія|просодії]] відзначить, що такі строфи «легко скандуються»:<br /> {{Початок цитати}}&lt;poem&gt;<br /> Нехай душа твоя слух<br /> Зверне до всіх болю стогонів,<br /> Лотоса серцю подібно, відкритому<br /> Ранковим сонця променів згріваючим.<br /> <br /> Не дозволяй спеку сонця жорстокому<br /> Висушити гіркі сльози страждання,<br /> Перш ніж сам ти витреш<br /> Очі стражденних.<br /> <br /> Кожній сльози людської<br /> Вологу горючу в серце прийми<br /> І бережи там до того часу,<br /> Як згине біль, що ту сльозу породила.{{refn|group=K|Cit. Ibid., p. 14.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}<br /> &lt;/poem&gt;{{Кінець цитати}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Теософія та буддизм]]<br /> * [[Книга Дзіан]]<br /> <br /> == Коментарі ==<br /> {{reflist|group=K}}<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist|2}}<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * ''Campbell G. V.'' Introductory study notes on ''The Voice of the Silence'' (H.P. Blavatsky). Wheaton, Ill.: Theosophical Society in America, Dept. of Education, 1969.<br /> * {{книга|автор= Fussel J. H., Poutz M. |частина= Theosophy <br /> |посилання частина= http://www.ccel.org/ccel/schaff/encyc11.t.vi.html#t.vi-Page_407 <br /> |заголовок= The New Schaff-Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge |посилання= |видання= | відповідальний = S. Jackson, ed|місце= New York |видавництво= Funk and Wagnalls |рік=1911|volume=11|pages=407—410|allpages= |серія= |isbn= |ref= Religious Encyclopedia}}<br /> * ''Johnson K. P.'' [https://web.archive.org/web/20160304072457/http://theos-world.com/archives/html/tw199807.html#ARTICLE0288 Dialectic in ''The Voice of the Silence''.] 1994. // ''Theosophy World:'' July, 1998.<br /> * {{книга|автор=Kalnitsky A.|заголовок =The Theosophical Movement of the Nineteenth Century: The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable| посилання = http://hdl.handle.net/10500/2108| місце = Pretoria| видавництво =University of South Africa| рік =2003|allpages=443|ref= Kalnitsky}}<br /> * {{книга|автор=Kuhn A. B.| заголовок =Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom| посилання = http://www.archive.org/details/TheosophyAModernRevivalOfAncientWisdom | місце =Whitefish, MT| видавництво =Kessinger Publishing | рік =1992 |allpages=381 | серія = American religion series: Studies in religion and culture|isbn=978-1-56459-175-3|ref=Kuhn}}<br /> * ''Mills Joy.'' From inner to outer transformation: lectures on ''The Voice of the Silence''. Amsterdam: Uitgeverij der Theosofische Vereniging in Nederland, 1996.<br /> * {{h|Sangharakshita|1958}}''Sangharakshita B.'' [http://www.theosophical.org/files/resources/articles/ParadoxAndPoetry.pdf Paradox and poetry in «The Voice of the Silence»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161026192329/http://www.theosophical.org/files/resources/articles/ParadoxAndPoetry.pdf |date=26 жовтня 2016 }}. — Bangalore: Indian Institute of World Culture, 1958.<br /> * ''Spierenburg H. J.'', ed. The Buddhism of H.P. Blavatsky. San Diego: Point Loma Publications, 1991.<br /> * ''Tyberg Judith M.'' Die Sprache der Götter: Sanskrit als Schlüssel zu den Mysterienlehren. Verlag Esoterische Philosophie, Hannover 2012, ISBN 978-3-924849-66-5.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.phx-ult-lodge.org/asound.htm «The Voice of the Silence».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924072844/http://www.phx-ult-lodge.org/asound.htm |date=24 вересня 2015 }}<br /> * [http://www.theosophy.ru/lib/golos.htm «Голос Безмолвия» (рос.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151022230856/http://www.theosophy.ru/lib/golos.htm |date=22 жовтня 2015 }}<br /> * [https://7promeniv.com.ua/zdiisneni-pereklady/138-olena-blavatska-holos-bezmovnosti.html «Голос Безмовності»(укр.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140921143348/http://7promeniv.com.ua/zdiisneni-pereklady/138-olena-blavatska-holos-bezmovnosti.html |date=21 вересня 2014 }}<br /> * [http://blavatskyarchives.com/hpbwritingsvoice.htm Blavatsky Study Center.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120504183109/http://blavatskyarchives.com/hpbwritingsvoice.htm |date=4 травня 2012 }}<br /> <br /> [[Категорія:Релігійна література]]<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Твори Олени Блаватської]]<br /> [[Категорія:Окультизм]]<br /> [[Категорія:Езотерика]]<br /> [[Категорія:XIX століття]]<br /> [[Категорія:Англомовні літературні твори]]<br /> [[Категорія:Літературні твори Великої Британії]]<br /> [[Категорія:Книги 1889]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=2271 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Буддизм}}{{Самоусвідомлення}}<br /> '''Буддійська медитація'''&amp;nbsp;— в широкому сенсі, це сукупність методів фізичного і духовного самовдосконалення{{Sfn|Далай-лама|2017|місце=розд. Медитація - спрямування сили розуму (природа розуму, техніка)}}, пов'язаних з трьома групами практик [[Вісімковий Шлях|Вісімкового шляху]]. У вузькому сенсі, під буддійською медитацією розуміється «культивування» (''бхавана''), що складається з практики самоспостереження ''[[Вісімковий Шлях|смріті]]'', концентрації уваги ([[самадхі]] і [[Дх'яна|дх'яни]]) та інтуїтивного прозріння ([[Праджня|праджні]]) істинності основ буддійського вчення{{Sfn|Лисенко|2011|с=464}}.<br /> <br /> Буддійська медитація&amp;nbsp;— це узагальнююча умовна назва, якою європейські вчені позначають основні духовні практики, націлені на<br /> досягнення головних цілей буддійської культури: звільнення від [[Самсара|сансари]], досягнення [[Нірвана|нірвани]], набуття стану [[Аргат (буддизм)|аргата]] і [[Будда|Будди]], любові, співчуття, незворушності та інших подібних станів. Термін «медитація» є недостатньо точним, оскільки має узагальнюючий характер: його використовують при перекладі десятків доктринальних понять з безлічі мов, і ним позначають цілий ряд духовних практик, які належать до кількох стадій та рівнів складності при роботі зі свідомістю ([[дх'яна]], [[самадхі]], [[віпасана]], [[шаматха]], самапатті і&amp;nbsp;т.&amp;nbsp;д.)&lt;ref&gt;{{ref-ru}}{{книга|автор= Андросов Валерій Павлович|частина= |заголовок= Буддизм Нагарджуни: Релігіозно-філософські трактати|оригінал= |посилання= |відповідальний= Редактор Т. М. Швецова|видання= |місто=[[Москва]] |видавництво= Видавнича фірма «Східна література» РАН|рік= [[2000]]|том= |сторінки=735 |сторінок=799 |серія= |isbn=5–02–018115–3|тираж= 2000}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Базові техніки медитації, описані у доступних для нас стародавніх [[Буддійські джерела|буддійських джерелах]], одержали подальший розвиток і були багаторазово модифіковані протягом століть при передачі від вчителів до учнів.<br /> <br /> Буддійська медитація включає в себе безліч медитаційних технік, спрямованих на розвиток уважності, концентрації, [[Шаматха|умиротворення]] і [[Віпасана|прозріння]]. Буддисти використовують медитацію як один із способів досягнення [[Бодгі|просвітлення]] і [[Нірвана|нірвани]]&lt;ref&gt;For instance, Kamalashila (2003), p. 4, states that Buddhist meditation «includes any method of meditation that has Enlightenment as its ''ultimate'' aim.» Likewise, Bodhi (1999) writes: «To arrive at the experiential realization of the truths it is necessary to take up the practice of meditation…. At the climax of such contemplation the mental eye … shifts its focus to the unconditioned state, Nibbana….» A similar although in some ways slightly broader definition is provided by Fischer-Schreiber ''et al.'' (1991), p. 142: «'''Meditation'''&amp;nbsp;— general term for a multitude of religious practices, often quite different in method, but all having the same goal: to bring the consciousness of the practitioner to a state in which he can come to an experience of 'awakening,' 'liberation,' 'enlightenment.'» Kamalashila (2003) further allows that some Buddhist meditations are «of a more preparatory nature» (p. 4).&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> ==Етимологія==<br /> '''Буддійська медитація''' — це практика [[медитація| медитації]] в [[Буддизм| Буддизмі]]. Найближчі слова для медитації в класичних мовах буддизму — це ''[[бгавана]]'' (&quot;розвиток розуму&quot;) та ''[[дг'яна]]''<br /> <br /> ==Можливий вплив до-буддійської Індії== <br /> Сучасні буддистські дослідження намагалися реконструювати практики медитації раннього буддизму, здебільшого за допомогою філологічних і текстуальних методів, використовуючи ранні канонічні тексти.<br /> <br /> Згідно з індологом Йоганнесом Бронкгорстом, «вчення Будди, представлене в ранньому каноні, містить низку суперечностей» {{sfnp|Bronkhorst|2012|p=2}}, представляючи «різноманітні методи, які не завжди узгоджуються між собою»,{{sfnp|Bronkhorst|2012|p=4}} і містять «погляди та практики, які іноді приймаються, а іноді відкидаються»{{sfnp|Bronkhorst|2012|p=2}}. Ці суперечності виникають через вплив небуддистських традицій на ранній буддизм. Один з прикладів цих небуддистських медитативних методів, знайдений у ранніх джерелах, описаний Бронкгорстом:<br /> <br /> {{Blockquote|Вітаккасантхана Сутта з [[Маджджхіма Нікая |Маджджхіма Нікаї]] та її паралелі в китайському перекладі рекомендують практикуючому монаху «стримувати свою думку розумом, придушувати і стирати її». Ті ж самі слова використовуються в інших місцях [[Палійський канон| Палійського канону]] (у Махасаччака Сутті, Бодгіраджакумара Сутті та Сангарава Сутті), щоб описати марні спроби Будди до його просвітлення досягти визволення способом джайнів. За словами [[Йоганнесом Бронкгорст |Бронкгорста]], такі практики, що базуються на «пригніченні активності», не є автентичними буддистськими, але пізніше були запозичені від джайнів буддійською спільнотою.{{sfnp|Bronkhorst|2012}}}}<br /> <br /> Двома основними традиціями медитативної практики в до-буддистській Індії були аскетичні практики [[джайни |джайнів]] та різноманітні [[веди |ведичні]] брахманічні практики. Досі триває велика дискусія в буддистських дослідженнях щодо того, який вплив ці дві традиції мали на розвиток ранньої буддистської медитації. Ранні буддистські тексти згадують, що Будда Гаутама тренувався у двох вчителів, відомих як [[Алара Калама]] і [[Уддака Рамапутта]], обидва з яких навчали [[Дг'яни без форми| дг'ян без форми]] (або ментальних поглянень) &lt;ref&gt;Anālayo, Early Buddhist Meditation Studies, 2017, p. 165.&lt;/ref&gt;. Alexander Wynne вважає цих осіб історичними особами, пов'язаними з доктринами ранніх [[Упанішади |Упанішад]] &lt;ref&gt;Wynne, Alexander, The origin of Buddhist meditation, pp. 23, 37&lt;/ref&gt;. Інші практики, які Будда здійснював, були пов'язані з аскетичною традицією джайнів індологом [[Йоганнесом Бронкгорст |Йоганнесом Бронкгорстом]], зокрема екстремальне голодування та зусилля в «медитації без дихання». Згідно з ранніми текстами, Будда відкинув більш екстремальні аскетичні практики джайнів на користь [[серединний шлях| серединного шляху]].<br /> <br /> ==Досектарний буддизм==<br /> [[File:Lying Buddha Statue Polonnaruwa.jpg|thumb|Рання буддійська традиція також навчала інших медитаційних поз, таких як поза стоячи та поза лева, виконувана лежачи на одному боці.]]<br /> [[Досектарний буддизм|Ранній буддизм]], який існував до розвитку та поділу на школи, називається [[досектарним буддизмом]]. Його техніки медитації описані в [[Палійський канон|Палійському каноні]] та китайських [[Аґама (буддизм)|аґамах]].<br /> <br /> === Підготовчі практики ===<br /> Медитації та спогляданню передують підготовчі практики.{{sfn|Vetter|1988}} Як описано у [[Вісімковий Шлях|Благородному вісімковому шляху]], правильні погляди призводять до відмови від світського життя та переходу до життя мандрівного [[монах]]а. ''Сіла'', моральність, включає настанови правильної поведінки. Стримування почуттів і правильне зусилля, тобто [[Чотири правильні зусилля|чотири правильні зусилля]], є важливими підготовчими практиками. Стримування почуттів означає контроль реакції на чуттєві сприйняття, не піддавання хтивості та відразі, а натомість просте усвідомлення об'єктів сприйняття такими, як вони є.&lt;ref&gt;Аналайо, ''Дослідження ранньобуддійської медитації'', с. 69-70, 80&lt;/ref&gt; Правильне зусилля спрямоване на запобігання виникненню нездорових станів (свідомості) і створення благотворних станів. Дотримуючись цих підготовчих кроків і практик, розум майже природно налаштовується на досягнення ''дг'яни''.{{sfn|Vetter|1988|p=xxv}}{{sfn|Polak|2011}}<br /> <br /> === ''Саті/Смріті'' (усвідомленість)===<br /> {{Main|Саті (Буддизм)|Сатіпаттана|Сатіпаттана Сутта}}<br /> Важливою якістю, яку має розвивати буддійський медитатор, є [[Усвідомленість|усвідомленість]] ([[Саті (Буддизм)|саті]]). Усвідомленість – це багатозначний термін, який стосується запам'ятовування, пригадування та «утримування в розумі». Це також пов’язано з пам’яттю про вчення Будди та розумінням того, як ці вчення співвідносяться з власним досвідом. Буддійські тексти згадують різні види практики усвідомленості.<br /> <br /> Палійська Сатіпаттана сутта та її паралелі, а також численні інші ранні буддійські тексти перелічують чотири об’єкти (сатіпаттани), на яких встановлюється усвідомленість: тіло (включаючи чотири елементи, частини тіла та смерть); відчуття ([[ведана]]); свідомість ([[чітта]]); і явища або принципи ([[дгамма|дгамми]]), такі як п’ять перешкод і [[сім факторів просвітлення]]. Різні ранні тексти наводять різні переліки цих чотирьох практик усвідомленості. Медитація на цих об’єктах, як зазначається, розвиває прозріння.&lt;ref&gt;For instance, see Solé-Leris (1986), p. 75; and, Goldstein (2003), p. 92.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> За словами [[Йоганнес Бронкгорст|Бронкгорста]], спочатку існували два види усвідомленості: «спостереження положень тіла» та чотири сатіпаттани – «встановлення усвідомленості», які становили формальну медитацію.&lt;ref name=&quot;Bhikkhu 148&quot;&gt;{{citation|last=Sujato|first=Bhante|author-link=Bhante Sujato|title=A History of Mindfulness|publisher=Santipada|year=2012|url=http://santifm.org/santipada/wp-content/uploads/2012/08/A_History_of_Mindfulness_Bhikkhu_Sujato.pdf|isbn=9781921842108|page=148}}&lt;/ref&gt; Бгікку Суджато і Бронкгорст обидва стверджують, що усвідомленість положень тіла (що називають «ясним усвідомленням») спочатку не була частиною формули чотирьох сатіпаттхан, але пізніше була додана до неї в деяких текстах.&lt;ref name=&quot;Bhikkhu 148&quot;/&gt;<br /> <br /> Бронкгорст (1985) також стверджує, що найдавніша форма Сатіпаттхана сутти містила лише спостереження нечистих частин тіла в контексті усвідомленості тіла, а усвідомленість дхамм спочатку зводилася до спостереження семи факторів пробудження.{{sfn|Kuan|2008|p=107}} Реконструкція Суджато подібним чином залишає лише споглядання нечистого під усвідомленістю тіла, тоді як до усвідомленості дхамм включає лише п’ять перешкод і сім факторів пробудження.{{sfn|Kuan|2008|p=108}} За словами Analayo, усвідомленість дихання, ймовірно, була відсутня в початковій схемі, оскільки легко споглядати розкладання тіла іншої людини, але &quot;усвідомлювати&quot; дихання (іншої людини).{{sfn|Anālayo|2013|p=48-49}}<br /> <br /> За словами Gregorz Polak чотири упассани неправильно зрозуміли в буддійській традиції, що розвивалася, включаючи [[Тгеравада|Тгераваду]], як чотири різні основи. На думку Polak, чотири упассани не відносяться до чотирьох різних основ, які слід усвідомлювати, а є альтернативним описом [[дг'яна|дг'ян]], що описує, як заспокоюються [[Самскара |самскари]]:{{sfn|Polak|2011|pp=153-156, 196-197}}<br /> <br /> * шість [[Аятана | основ сприйняття]], які потрібно усвідомлювати (''каяанупассана'');<br /> * споглядання [[Ведана|ведан]], які виникають при контакті між основами сприйняття та їх об'єктами (''ведананупассана'');<br /> * змінені стани свідомості, до яких веде ця практика (''чіттанупассана'');<br /> * розвиток: внаслідок подолання п’яти перешкод, перехід до семи факторів просвітлення (''дхамманупассана'').<br /> <br /> == Відмінні риси буддійської медитації ==<br /> Основну проблему визначення специфіки буддійської медитації буддологи бачать в тому, що буддійська форма медитативної практики, з одного боку, виникла на основі [[Брахмани|брахмансько]]-[[Шрамана|шраманської]]&amp;nbsp;йоги, а з іншого боку, вона займає центральне місце в буддійській [[Сотеріологія|сотеріології]]. Саме буддійська медитація вважається в релігієзнавстві тим новим елементом, який [[Сіддгартха Ґаутама|Будда Шак'ямуні]] вніс в релігійне життя Індії.<br /> <br /> У деяких буддійських джерелах стверджується, що [[Аргат (буддизм)|архат]] (буддійський святий) може здійснювати будь-які злочини і при цьому не осквернятися (тобто не накопичувати неблагу [[карма|карму]]){{Джерело}}. Європейські дослідники побачили в таких твердженнях схожість з «білявою бестією»,{{Джерело}} або надлюдиною [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], що перебуває «по ту сторону добра і зла». Інша точка зору полягає в тому, що подібне розуміння має поверхневий характер, так як архат знаходиться «по той бік добра і зла» не з власної аморальності, а, навпаки, тому, що він досяг вищої моральної досконалості, при якому всі його думки, слова і вчинки стають добрими автоматично, без будь-яких зусиль з його боку. Надзвичайно важлива риса буддійського вчення полягає в тому, що, хоча моральна поведінка і не є самоціллю для його послідовників, воно все ж являє собою невід'ємну і присутню на всіх етапах релігійного шляху складову частину програми порятунку{{Sfn|Лисенко|1994|с=179}}.<br /> <br /> Буддійський шлях порятунку являє собою сукупність моральних норм, психотехніки та певних теоретичних уявлень. Відповідно до палійської традиції, вони позначаються наступними поняттями: «культура поведінки», «культура психіки», «культура мудрості». Кожна з даних категорій специфікується в безлічі матрик (термінологічних списків, забезпечених числовою індексацією). В європейській буддологічній літературі «культура поведінки» зазвичай називається етикою, а «культура психіки» і «культура мудрості» часто об'єднуються в понятті «буддійська медитація». Згідно з буддійським вченням, успіх медитації можливий тільки при дотриманні моральної чистоти медитуючого, тому «культура поведінки» служить підготовчим етапом медитації. Цьому етапу відповідають наступні ланки вісімкового шляху: правильна дія, правильна мова і правильний спосіб життя.<br /> <br /> '''Буддійська чеснота включає в себе чотири рівня етичних настанов:'''<br /> <br /> # Правила поведінки для звичайних мирян, збігаються з нормами морального кодексу давньоіндійського суспільства. Головні з них&amp;nbsp;— п'ять заповідей (панча шила): «не убий», «не вкради», «не прилюбодій», «не бреши», «не оп'яняй себе».<br /> # Правила зовнішньої поведінки для членів буддійської громади.<br /> # Загальні методи самотренінгу, спрямовані на досягнення членами громади різних рівнів порятунку.<br /> # Методи самотренінгу за програмою досягнення вищої мети буддійської сотеріології&amp;nbsp;— стану аргата. Четвертий рівень являє собою сукупність попередніх трьох рівнів плюс реалізацію головних буддійських доктрин чотирьох благородних істин, вісімкового шляху і усунення афектів.<br /> <br /> Перші три рівня мають багато спільного з методами тренування брахманістських і шраманських громад. Четвертий же є повністю буддійським нововведенням.<br /> <br /> Унікальна буддійська точка зору на духовний шлях полягає в тому, що будь-яка людина може досягти Просвітлення власними зусиллями без опори на сліпу віру&lt;ref&gt;{{ref-ru}}{{книга |автор= Камалашила (Ентоні Маттьюз) |заголовок= Медитація. Буддійський шлях спокою і прозріння|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= перекл. з англ. |місто= СПб |видавництво= Уддіяна |рік= [[2003]]|том= |сторінки= |сторінок= 320 |серія= |isbn= 5-94121-016-7}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У буддійській літературі поняття «буддійська медитація» вживається у двох основних значеннях: широкому і вузькому. У широкому сенсі цей термін є синонімом всієї сукупності різноманітних методик фізичного і духовного самовдосконалення, у вузькому сенсі&amp;nbsp;— як позначення всіх методів споглядання (bhavana).<br /> <br /> Буддійська медитація у вузькому сенсі (бхавана) включає в себе практику «самовладання» (смріті), практику концентрації ([[самадхі]]) і практику мудрості ([[праджня]]), інакше звану віпасана. Саме віпасана являє собою головну складову буддійської медитації. [[Віпасана]]&amp;nbsp;— це інтенсивне розуміння, яке надає проникнення в глиб речей. Згідно з раннього буддизму, істинна природа речей&amp;nbsp;— це [[Дгарма|дхарми]] (найпростіші елементи буття). У буддійській медитації [[шаматха]] і віпасана доповнюють один одного, але якщо шаматха націлена на очищення свідомості від усіх його колишніх об'єктів, то віпасана забезпечує перекодування реальності в термінах буддійського вчення, тобто виробляє звичку бачити і мислити дискретно (розкладати реальність на дгарми-елементи).<br /> <br /> Для планомірної перебудови психіки в ранньому буддизмі були створені різні класифікації дгарм. Спочатку вони представляли собою керівництва з медитації і лише згодом, у період розвитку різних буддійських шкіл, стали предметом теоретичного розгляду. За словами [[Конзе, Едвард|Е. Конзе]], «теорія дгарм&amp;nbsp;— це, по суті, техніка медитації»&lt;ref&gt;Conze E. Buddhist Thought in India. Michigan 1970, p. 98.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{примітки}}<br /> <br /> == Література ==<br /> * Серце медитації. У пошуку глибинної усвідомленості ({{lang-en|The Heart of Meditation by Dalai Lama, Jeffrey Hopkins}}). Далай-лама// Переклад. Г. Ровенскіх.- 2017.- 144 с. ISBN 978-617-7535-16-3 [https://www.youtube.com/watch?v=RSvKp1-542I Аудіо]<br /> * {{Citation | last =Arbel | first =Keren | year =2017 | title =Early Buddhist Meditation: The Four Jhanas as the Actualization of Insight | publisher =Taylor &amp; Francis | url =https://www.taylorfrancis.com/books/9781317383994 | accessdate =20 червня 2020 | archive-date =4 квітня 2019 | archive-url =https://web.archive.org/web/20190404224523/https://www.taylorfrancis.com/books/9781317383994 }}<br /> * {{ref-ru}}{{книга |автори= Лисенко В. Г., Терентьєв А. А., Шохін В. К. |заголовок= Рання буддійська філософія. Філософія джайнізма |оригінал= Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма |посилання= |відповідальний= Степанянц М. Т. |видання = |місто= М. |видавництво= «Східна література» |рік= [[1994]]|том= |сторінок=383 |серія= Історія східної філософії |isbn= 5-02-017770-9 }}<br /> * {{ref-ru}}Медитация в буддизме Лысенко В. Г. М.:Вост. лит.,ИФ РАН.- 2011.- 1045 с. ISBN 978-5-02-036492-9 (С.463—469)<br /> ;Traditional Theravada<br /> * [[Henepola Gunaratana|Gunaratana, Henepola]] (1988), [http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/gunaratana/wheel351.html ''The Jhanas in Theravada Buddhist Meditation''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180709025909/https://www.accesstoinsight.org/lib/authors/gunaratana/wheel351.html |date=9 липня 2018 }} (Wheel No. 351/353). Kandy, Sri Lanka: [[Buddhist Publication Society]]. {{ISBN|955-24-0035-X}}.<br /> * Bodhi, Bhikkhu (1999). ''The Noble Eightfold Path: The Way to the End of Suffering''. [http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/bodhi/waytoend.html Електронне джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190828222920/https://www.accesstoinsight.org/lib/authors/bodhi/waytoend.html |date=28 серпня 2019 }}<br /> * Bodhi, Bhikkhu (trans.) (2000). ''The Connected Discourses of the Buddha: A Translation of the Samyutta Nikaya''. Boston: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-331-1.<br /> * Bodhi, Bhikkhu (ed.) (2005). ''In the Buddha's Words: An Anthology of Discourses from the Pāli Canon''. Boston: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-491-1.<br /> * Brach, Tara (ed.) (2003) ''Radical Acceptance: Embracing Your Life With the Heart of a Buddha''. New York, Bantam Publications. ISBN 0-553-38099-0<br /> * Brahm, Ajahn (2006). ''Mindfulness, Bliss, and Beyond: A Meditator's Handbook''. Somerville, MA: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-275-7.<br /> * Buddhaghosa, Bhadantacariya &amp; Bhikkhu Nanamoli (trans.) (1999), ''The Path of Purification: Visuddhimagga''. Seattle: Buddhist Publication Society Pariyatti Editions. ISBN 1-928706-00-2.<br /> * Epstein, Mark (1995). ''Thoughts Without a Thinker: Psychotherapy from a Buddhist Perspective''. BasicBooks. ISBN 0-465-03931-6 (cloth). ISBN 0-465-08585-7 (paper).<br /> * Fischer-Schreiber, Ingrid, Franz-Karl Ehrhard, Michael S. Diener &amp; Michael H. Kohn (trans.) (1991). ''The Shambhala Dictionary of Buddhism and Zen''. Boston: Shambhala. ISBN 0-87773-520-4 (French ed.: Monique Thiollet (trans.) (1989). ''{{iw|Dictionnaire de la Sagesse Orientale||fr|Dictionnaire de la sagesse orientale}}''. Paris: Robert Laffont. ISBN 2-221-05611-6.)<br /> * Gethin, Rupert (1998). ''The Foundations of Buddhism''. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-289223-1.<br /> * Goldstein, Joseph (2003). ''One Dharma: The Emerging Western Buddhism''. NY: HarperCollins Publishers. ISBN 0-06-251701-5.<br /> * Hart, William (1987). ''The Art of Living: Vipassana Meditation: As Taught by S.N. Goenka''. HarperOne. ISBN 0-06-063724-2<br /> * Gunaratana, Henepola (1988). ''The Jhanas in Theravada Buddhist Meditation'' (Wheel No. 351/353). Kandy, Sri Lanka: Buddhist Publication Society. ISBN 955-24-0035-X. Retrieved 2008-07-21 from &quot;Access to Insight&quot; at http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/gunaratana/wheel351.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180709025909/https://www.accesstoinsight.org/lib/authors/gunaratana/wheel351.html |date=9 липня 2018 }}.<br /> * Kabat-Zinn, Jon (2001). ''Full Catastrophe Living''. NY: Dell Publishing. ISBN 0-385-30312-2.<br /> * Kamalashila (1996, 2003). ''Meditation: The Buddhist Art of Tranquility and Insight''. Birmingham: Windhorse Publications. ISBN 1-899579-05-2. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061101181404/http://kamalashila.co.uk/Meditation_Web/index.htm |date= }}<br /> * Kapleau, Phillip (1989). ''The Three Pillars of Zen: Teaching, Practice and Enlightenment''. NY: Anchor Books. ISBN 0-385-26093-8.<br /> * Linehan, Marsha (1993). ''Cognitive-Behavioral Treatment of Borderline Personality Disorder''. NY: Guilford Press. ISBN 0-89862-183-6.<br /> * Mipham, Sakyong (2003). ''Turning the Mind into an Ally''. NY: Riverhead Books. ISBN 1-57322-206-2.<br /> * Nyanaponika Thera (1996). ''The Heart of Buddhist Meditation''. York Beach, ME: Samuel Weiser, Inc. ISBN 0-87728-073-8.<br /> * Olendzki, Andrew (trans.) (2005). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/sn/sn47/sn47.019.olen.html Sedaka Sutta: The Bamboo Acrobat]'' (Samyutta Nikaya 47.19).{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170930120209/http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/sn/sn47/sn47.019.olen.html |date=30 вересня 2017 }}.<br /> * Rhys Davids, T.W. &amp; William Stede (eds.) (1921-5). ''[http://dsal.uchicago.edu/dictionaries/pali/ The Pali Text Society’s Pali–English Dictionary]''. Chipstead: [[Pali Text Society]]. A general on-line search engine for the PED {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100226181115/http://dsal.uchicago.edu/dictionaries/pali/ |date=26 лютого 2010 }}.<br /> * Sogyal Rinpoche, ''The Tibetan Book of Living and Dying'', ISBN 0-06-250834-2<br /> * Solé-Leris, Amadeo (1986). ''Tranquillity &amp; Insight: An Introduction to the Oldest Form of Buddhist Meditation''. Boston: Shambhala. ISBN 0-87773-385-6.<br /> * Thanissaro Bhikkhu (1997). ''[http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/thanissaro/onetool.html One Tool Among Many: The Place of Vipassana in Buddhist Practice]''.{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100412055344/http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/thanissaro/onetool.html |date=12 квітня 2010 }}.<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998a). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.044.than.html Culavedalla Sutta: The Shorter Set of Questions-and-Answers]'' (Majjhima Nikaya 44). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080612020628/http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.044.than.html |date=12 червня 2008 }}.<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998b). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an03/an03.088.than.htm Sikkha Sutta: Trainings (1)]'' (Anguttara Nikaya 3:38). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110202143058/http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an03/an03.088.than.html |date=2 лютого 2011 }}.<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998c). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/sn/sn35/sn35.204.than.html Kimsuka Sutta: The Riddle Tree]'' (Samyutta Nikaya 35.204). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190901184845/https://www.accesstoinsight.org/tipitaka/sn/sn35/sn35.204.than.html |date=1 вересня 2019 }}.<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998d). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an04/an04.094.than.html Samadhi Sutta: Concentration (Tranquillity and Insight)]'' (Anguttara Nikaya 4.94). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181013172229/https://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an04/an04.094.than.html |date=13 жовтня 2018 }}. {{ref-ru}}{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170711153751/http://dhamma.ru/canon/an/an4-94.htm |date=11 липня 2017 }}<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998e). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an02/an02.030.than.html Vijja-bhagiya Sutta: A Share in Clear Knowing]'' (AN 2.30).{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130619063012/http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an02/an02.030.than.html |date=19 червня 2013 }}. {{ref-ru}}{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170524195437/http://dhamma.ru/canon/an/an2-29.htm |date=24 травня 2017 }}<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (1998f). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an04/an04.170.than.html Yuganaddha Sutta: In Tandem]'' (AN 4.170). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130619025018/http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/an/an04/an04.170.than.html |date=19 червня 2013 }}. {{ref-ru}}{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160925153542/http://dhamma.ru/canon/an/an4-170.htm |date=25 вересня 2016 }}<br /> * Thanissaro Bhikkhu (trans.) (2006). ''[http://www.accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.062.than.html Maha-Rahulovada Sutta: The Greater Exhortation to Rahula]'' (MN 62). {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210201104736/https://www.accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.062.than.html |date=1 лютого 2021 }}.<br /> * Vipassana Research Institute (VRI) (n.d.). ''[http://www.tipitaka.org/romn/cscd/s0202m.mul1.xml Bhikkhuvaggo]'' (second chapter of the second volume of the Majjhima Nikaya).{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180502190022/http://www.tipitaka.org/romn/cscd/s0202m.mul1.xml |date=2 травня 2018 }}.<br /> * {{ref-ru}} Аюшеева Д. В. [http://97901.selcdn.ru/bscnet/iblock/4b4/4b4dc59e0ae77f7ace7cad3809fe61f8/vestnik.pdf Буддийская созерцательная традиция и современная наука] Улан-Удэ, БНЦ СО РАН, 2016, номер 4 (24), С.55—60,issn=2222-9175<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.vipassana.com/index.php Buddhist Meditation in the tradition Theravada] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141025012033/http://www.vipassana.com/index.php |date=25 жовтня 2014 }}<br /> * [http://thubtenchodron.org/GradualPathToEnlightenment/MeditationOutline.pdf Guided Meditations on the Lamrim — The Gradual Path to Enlightenment] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130828220901/http://www.thubtenchodron.org/GradualPathToEnlightenment/MeditationOutline.pdf |date=28 серпня 2013 }} by Bhikshuni Thubten Chodron (PDF-файл).<br /> * {{ref-ru}}[http://dhamma.ru/lib/authors/thanissaro/guided.htm Вказівки, прочитані під час медитації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181228035133/https://dhamma.ru/lib/authors/thanissaro/guided.htm |date=28 грудня 2018 }} Тханиссаро Бхіккху<br /> * [http://www.buddhanet.net/ebooks_m.htm Buddhanet - Buddhist Meditation E-Books] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180412193817/http://buddhanet.net/ebooks_m.htm |date=12 квітня 2018 }}<br /> * [http://www.dhammatalks.net/Articles/Karen_Andrews_Forty_Meditations_Who_should_use_Which.htm 40 Types of Buddhist Meditation - Who should use which?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180307200918/http://www.dhammatalks.net/Articles/Karen_Andrews_Forty_Meditations_Who_should_use_Which.htm |date=7 березня 2018 }} | [http://www.dhammatalks.net/Articles/Dhamma_Quotes.htm The Essence of Buddhist Meditation - Dhamma quotes &amp; guides in attaining inner peace &amp; release] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180420153807/http://www.dhammatalks.net/Articles/Dhamma_Quotes.htm |date=20 квітня 2018 }}<br /> * [https://web.archive.org/web/20120229172106/http://www.dharmaweb.org/index.php/Category:Buddhist_Meditation Buddhist Meditation]{{недоступне посилання|date=2018-12-27}}<br /> * [https://web.archive.org/web/20120323011935/http://www.buddhadordenma.org/meditation/ Self-guided Basic Vajrayana Meditation]{{недоступне посилання|date=2018-12-27}}<br /> * [http://www.dhammakaya.or.th/meditation/meditation1.php Dhammakaya Meditation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180113073513/http://www.dhammakaya.or.th/meditation/meditation1.php |date=13 січня 2018 }}{{недоступне посилання|date=2018-12-27}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Медитація]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=2269 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Вегетаріанство]] не є обов'язковим у [[Буддизм|буддизмі]]. У буддизмі вбивство [[Життя|живої істоти]] суперечить [[Шила (буддизм)|п'яти заповідям]], яких повинен дотримуватися кожен буддист. Однак їсти [[м'ясо]] чи [[Риба|рибу]] — це не те саме, що вбивати живу істоту.<br /> <br /> == Тгеравада ==<br /> Згідно з [[Тхеравада|тхеравадою]] (і деякими течіями махаяни), споживання м'яса вважається етично нейтральною дією, яка не створює поганої карми. Первинним фактором карми є намір, а при споживанні м'яса немає наміру вбивати живу істоту. Однак, навмисне вбивство живої істоти — це дійсно поганий вчинок, який приносить негативні наслідки в теперішньому і майбутньому.<br /> <br /> Важливою сутрою, що стосується споживання м'яса Буддою та його ченцями в [[Палійський канон|палійському каноні]], є Дживака-сутра, де Будда пояснює лікарю Дживаці, який занепокоєний, бо чув, що люди вбивають тварин, щоб забезпечити м'ясом Будду. Будда пояснює Дживаці, яке м'ясо дозволене для ченців, і повідомляє йому, що вбивство тварин для ченців є дуже поганим вчинком з п'яти причин.<br /> <br /> == Магаяна ==<br /> У буддизмі [[Махаяна|махаяни]] споживання м'яса зазвичай вважається негативною практикою. Однак багато буддистів-махаяністів у Тибеті все ще споживають м'ясо, оскільки через велику висоту над рівнем моря та непридатні для сільського господарства землі, овочі там доступні в обмеженій кількості.<br /> <br /> У сутрі Ланкаватара, написаній задовго після життя Будди, і в китайському чань-буддизмі (відомому на заході як дзен-буддизм), який значною мірою спирається на неї, існує явна опозиція до споживання м'яса.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> * [https://www.dhammatalks.org/suttas/MN/MN55.html Дживака Сутта] про вживання м'яса Буддою та його ченцями{{Ref-en}}<br /> * [https://daitangkinh.net/Books/T16n0670/The%20Lankavatara%20Sutra%20%28Suzuki%29/lanka-chapter-3.htm Ланкаватара-сутра] про вегетаріанство згідно з Махаяною{{Ref-en}}<br /> {{Бібліоінформація}}{{Портали|Буддизм}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Вегетаріанство]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC&diff=2267 2026-06-09T18:01:09Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Буддизм}}<br /> {{Традиційні релігії |image=Kamakura Budda Daibutsu front 1885.jpg |caption=Великий Будда [[Аміда]] у позі медитації, [[Камакура|Камакурі]], [[префектура Канаґава]], [[Японія]] |expanded= Історичні }}<br /> '''Будди́зм''' ({{lang-sa|बुद्ध धर्म}}, {{IAST|buddha dharma}}; [[Палі (мова)|палі]] बुद्ध धम्म, ''buddha dhamma'', «вчення Просвітленого»&lt;ref&gt;[http://sanskritdocuments.org/dict/ Online Sanskrit Dictionary] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120615040941/http://sanskritdocuments.org/dict/ |date=15 червня 2012 }} {{ref-en}} Buddha&amp;nbsp;— Просвітлений (The Enlightened One). Dharma&amp;nbsp;— Закон, Істина, Вчення (Law, Truth, Doctrine).&lt;/ref&gt;)&amp;nbsp;— [[релігія|релігійно]]-[[філософія|філософське]] вчення ([[дхарма]]) про духовне пробудження ([[бодгі]]), яке виникло близько [[VI століття до н. е.|VI століття до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.]] в [[Стародавня Індія|Стародавній Індії]]. Засновником вчення вважається [[Будда Шак'ямуні|Сіддхартха Гаутама]], який надалі отримав ім'я Будда Шак'ямуні. Оригінальна назва вчення&amp;nbsp;— '''[[дгарма]]''' (закон, вчення) або '''будда-дгарма''' (вчення Будди). Термін «буддизм» введений європейцями у XIX столітті&lt;ref name=&quot;Т5&quot;/&gt;.<br /> <br /> Будди́зм&amp;nbsp;— одна зі [[світова релігія|світових релігій]]&lt;ref name=&quot;Т5&quot;&gt;Торчинов E.A. ''Введение в буддологию''. Курс лекций.&amp;nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&amp;nbsp;— С.5.&lt;/ref&gt;, яка зародилася в [[Індія|Індії]] і поширилася переважно в [[Азія|Азії]]: від [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]] до [[Бурятія|Бурятії]], і від [[Калмикія|Калмикії]] до [[Японія|Японії]]&lt;ref name=&quot;Т5&quot;/&gt;. Найбільше послідовників має в країнах [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], [[Східна Азія|Східній Азії]] та [[Тибет]]і&lt;ref name=&quot;Т5&quot;/&gt;. «Без розуміння буддизму неможливо зрозуміти і великі культури Сходу&amp;nbsp;— [[Індійська культура|індійську]], [[Культура Китаю|китайську]], не говорячи вже про культури [[Тибет]]у та [[Монголія|Монголії]], які пронизані духом буддизму до самих основ»&lt;ref name=&quot;Т5&quot;/&gt;. Однак, послідовники буддизму зустрічаються в усьому світі, зокрема в Україні&lt;ref&gt;https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2017/67269/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181229201903/https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2017/67269/ |date=29 грудня 2018 }} Релігійні організації в Україні на 1 січня 2017 року&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Буддизм є предметом вивчення [[буддологія|буддології]]. Хоча буддизм вважається релігією і має багато ознак релігії, як-от храми, чернецтво, молитви, у ньому немає віри в Бога-творця, тому його нерідко називають «атеїстичною» релігією&lt;ref&gt;{{ref-en}}http://www.bbc.co.uk/religion/religions/atheism/types/buddhistatheism.shtml {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150527054330/http://www.bbc.co.uk/religion/religions/atheism/types/buddhistatheism.shtml |date=27 травня 2015 }} Атеїстичний буддизм. BBC.&lt;/ref&gt;.<br /> [[File:Buddha123.jpg|thumb|Будда]]<br /> <br /> == Історія буддизму ==<br /> {{main|Історія буддизму}}<br /> <br /> === Виникнення ===<br /> {{main|Шрамана|Сіддгартха Ґаутама}}<br /> Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав [[Маґадга]], [[Кошала]] і [[Вайшалі (стародавнє місто)|Вайшалі]], де проповідував історичний [[будда]] [[Сіддгартха Ґаутама]]&lt;ref name=&quot;Т7&quot;&gt;Торчинов E.A. ''Введение в буддологию''. Курс лекций.&amp;nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&amp;nbsp;— С.7.&lt;/ref&gt;. Час появи цієї релігії пов'язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції існує дві&amp;nbsp;— [[544 до Р.Х.|544 до н.&amp;nbsp;е.]] і [[486 до Р.Х.|486 до н.&amp;nbsp;е.]]. Перша дата була прийнята [[ЮНЕСКО]] як дата заснування буддизму. Проте вона заперечується буддологами&lt;ref name=&quot;Т6&quot;&gt;Торчинов E.A. ''Введение в буддологию''. Курс лекций.&amp;nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&amp;nbsp;— С.6.&lt;/ref&gt;, які вважають, що будда помер близько [[400 до Р.Х.|400 до н.&amp;nbsp;е.]], до походів [[Александр Македонський|Александра Македонського]] в Індію. Відповідно, появу буддизму слід датувати початком [[4 століття до Р.Х.|4 століття до н.&amp;nbsp;е.]], серединою «[[осьовий час|осьового часу]]»&lt;ref name=&quot;Т6&quot;/&gt;.<br /> <br /> Причиною виникнення буддизму називають кризу традиційного [[веди]]чного [[брахманізм]]у в середині [[1 тисячоліття до Р.Х.|1 тисячоліття до н.&amp;nbsp;е.]]. Місце зародження буддизму&amp;nbsp;— північно-східна Індія&amp;nbsp;— була форпостом альтернативних релігійно-філософських рухів, які підтримувалися [[варна (стан)|станом]] воїнів-[[кшатрії]]в для боротьби за владу із жерцями-[[брахман]]ами&lt;ref name=&quot;Т8&quot;&gt;Торчинов E.A. ''Введение в буддологию''. Курс лекций.&amp;nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&amp;nbsp;— С.8—9.&lt;/ref&gt;. Відповідно, соціальною опорою буддизму в Індії стали воїни, а точніше їхні лідери&amp;nbsp;— правителі [[раджа|раджі]]&lt;ref name=&quot;Т7&quot;/&gt;. Сам Будда Ґаутама також походив зі стану воїнів&lt;ref name=&quot;Т8&quot;/&gt;.<br /> <br /> === Вплив на політичні вчення Стародавньої Індії ===<br /> <br /> Офіційна наука брахманів&amp;nbsp;— [[брахманізм]]&amp;nbsp;— зустріла реакцію в новій релігії буддизмі. Нові релігії поширилися серед нижчих класів, бо не визнавали суспільної нерівності й навіть [[Парія|паріїв]] приймали за своїх визнавців. Але вищі верстви залишилися при вигідному положенні.<br /> <br /> Традиційно-теологічному брахманістичному тлумаченню дгарми буддизм протиставив свій, в багатьох випадках раціоналістичний підхід до розуміння тодішньої політико-правової думки та ідеології в цілому. Трактування дгарми, як і все світосприйняття раннього буддизму, пронизане проповіддю гуманізму, добрих відносин між людьми, любові до ближнього, ненасильства. Для буддизму притаманна тенденція до зменшення ролі і масштабів покарань. Саме вчення вихваляє законність і законний шлях в житті. Для того, щоб виконувати ці закони, людина повинна знаходитись на певному рівні розвитку.<br /> <br /> === Період розквіту в Індії та поширення в інших краях ===<br /> <br /> З ростом числа її поборників зміцнювались їхні позиції в суспільно-політичному житті. Згодом ідеї буддизму почали сильніше впливати на державну політику і законодавство. Під час правління [[Ашока|Ашоки]] (268—232&amp;nbsp;рр. до н.&amp;nbsp;е.), який об‘єднав Індію, буддизм був визнаний державною релігією. Пізніше вплив релігії розповсюдився на інші країни [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]. До I-го століття нової ери були записані й кодифіковані священні тексти буддизму, зібрані в три «кошики». Це зібрання отримало назву [[Трипітака]]. Проте, одночасно з поширенням вчення почало дробитися&amp;nbsp;— виникли численні школи.<br /> <br /> Десь на початку I-го тисячоліття буддизм проник у Китай, а десь з VII-го століття&amp;nbsp;— в Корею та Японію. У нових краях виникали свої власні школи.<br /> У самій Індії в період [[Імперія Гуптів|Імперії Гуптів]] буддизм став занепадати, Із завоюванням Індії мусульманами буддизм у ній занепав зовсім, поступившись частково ісламу, а частково [[індуїзм]]у.<br /> <br /> У Європі серйозний інтерес до буддизму виник у XIX столітті, спочатку в інтелектуальних колах. У XX столітті, з еміграцією на захід значного числа китайців та представників інших народів, що сповідували буддизм, ця релігія стала справді всесвітньою.<br /> <br /> === Постмодерністський буддизм ===<br /> На Шрі-Ланці Обесекері та {{нп|Гомбріх|||Richard Gombrich}}&lt;ref&gt;Buddhism Transformed: Religious Change in Sri Lanka. Richard Gombrich, Gananath Obeyesekere, 1990, 504 p. ISBN 9780691019017&lt;/ref&gt; обґрунтували зміни, що відбулися в останні десятиліття ХХ ст.. При цьому вони характеризували їх як широке проникнення в усі верстви суспільства побожної релігійності та [[Магія|магічних практик]], вказуючи на постмодерністський характер таких змін.<br /> <br /> Показові десять основних нових тенденцій у сучасному буддизмі:<br /> <br /> -- співпраця буддистів із так званим всесвітнім «зеленим рухом»;<br /> <br /> -- протидія буддистському націоналізму;<br /> <br /> -- перегляд навчань та цінностей традиційного буддизму;<br /> <br /> -- радикальне повернення до основ буддизму (наприклад, {{нп|Santi Asoke|||Santi Asoke}});<br /> <br /> -- відновлення ідеалу «лісових» ченців (araiiiiasthiina{{Уточнити термін|Цей термін ніде не &quot;проявляється&quot;- дуже схоже на ОД?}})&lt;ref&gt;Carrithers Michael &quot;The Forest Monks of Sri Lanka: An Anthropological and <br /> Historical Study&quot;, Delhi (1983)&lt;/ref&gt;;<br /> <br /> -- відродження медитації [[шаматха]].Традиційно медитація проводилася тільки всередині [[Санґга]], однак із другої половини ХХ ст. метод медитації {{нп|Махасі Саядава|||Mahasi Sayadaw}} зарекомендував себе коротшим шляхом (принаймні, через попередню стадію, саматху). В центрах bhavana madyasthana під опікою майстра займалося (1972 рік) понад 700 000 учнів&lt;ref&gt;Gombrich &quot;From monastery to meditation centre: lay meditation in modern Sri Lanka&quot;, in Denwood &amp; Piatigorsky &quot;Buddhist Studies Ancient and Modern&quot;, pp. 20–34;<br /> https://ru.ua1lib.org/book/2034484/7e41a6{{Недоступне посилання}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> -- відродження ритуалізму;<br /> <br /> -- [[Релігійний синкретизм|синкретизм]] з іншими буддійськими традиціями;<br /> <br /> -- тенденція до &quot;реміфологізації&quot;;<br /> <br /> -- відновлення прав жінок&lt;ref&gt;Bechert, Heinz, “Buddhistic Modernism: Present Situation and Current Trends,” in Buddhism into the Tear 2000. Bangkok: Dhammakaya Foundation, 1995, pp. 251-60.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> 28 березня 2006 р. 11-й президент Індії [[Абдул Калам]] запропонував ідею відродження {{нп|університету Наланди|||Nalanda_International_University}}<br /> <br /> Рішення про створення університету було схвалено на другому та четвертому [[саміт країн Східної Азії]].<br /> <br /> 1 вересня 2014 року пройшли перші заняття у сучасному Міжнародному Університеті Наланди у прилеглому місті Раджгір за участю 15 студентів&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Nalanda University starts today with 15 students, 11 faculty members|url=https://indianexpress.com/article/india/india-others/nalanda-univ-starts-today-from-a-convention-centre-with-15-students-lodged-in-a-hotel/|website=The Indian Express|date=2014-09-01|accessdate=2022-04-21|language=en|archive-date=21 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220421154400/https://indianexpress.com/article/india/india-others/nalanda-univ-starts-today-from-a-convention-centre-with-15-students-lodged-in-a-hotel/}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У новому кампусі площею 455 акрів Університет почав функціонувати із січня 2020 року&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Nalanda University set to move to new campus {{!}} Patna News - Times of India|url=https://timesofindia.indiatimes.com/city/patna/nu-set-to-move-to-new-campus/articleshow/72076750.cms|website=The Times of India|accessdate=2022-04-21|language=en|first=Piyush Tripathi / TNN / Updated:|last=Nov 16|last2=2019|first3=10:51|last3=Ist|archive-date=26 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220426183924/https://timesofindia.indiatimes.com/city/patna/nu-set-to-move-to-new-campus/articleshow/72076750.cms}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Основні вчення ==<br /> Будда-дгарма є релігійно-філософським вченням, що спирається на загальні для індійського світобачення поняття [[Карма|карми]] й [[Реінкарнація|реінкарнації]]. Мета буддиста&amp;nbsp;— покласти край стражданням та досягти згасання ([[Ніббана|ніббани]]) жадоби, злостивості та хибних поглядів, досягаючи при цьому пробудження (''[[бодгі]]''). Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати вчинків злих та невмілих, а також очищувати та розвивати розум.<br /> <br /> === Чотири шляхетні істини ===<br /> {{main|Чотири шляхетні істини}}<br /> Основні положення буддизму викладені в [[Чотири шляхетні істини|Чотирьох шляхетних істинах]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://awake.kiev.ua/dhamma/canon/sn56-11.htm |title=Дхамма-чакка-паваттана сутта |accessdate=12 квітня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080721015559/http://awake.kiev.ua/dhamma/canon/sn56-11.htm |archivedate=21 липня 2008 |deadurl=yes }}&lt;/ref&gt;, які Гаутама Будда виголосив своїм учням після того, як досяг пробудження, медитуючи під [[Дерево Бодгі|деревом Бодгі]]:<br /> # життя неминуче пов'язане зі стражданнями;<br /> # причиною страждання є жага буття і чуттєвих насолод;<br /> # щоб уникнути страждань, слід звільнитися від цієї жаги буття і досягти повного заспокоєння&amp;nbsp;— [[нірвана|нірвани]];<br /> # існує шлях до припинення жаги буття, а отже, страждань.<br /> <br /> Центральним поняттям першої істини є страждання &amp;nbsp;— ''[[дукха]]'' або ''дуккха'' ({{lang-sa|दुःख}}, [[Палі (мова)|палі]] dukkhaṃ&amp;nbsp;— «страждання», «фрустрація», «дискомфорт»). Переклад слова ''дукха'' як страждання приблизний. Воно може означати страждання тіла чи душі, але в загальному розумінні воно означає скоріше ''незадовільність''. Тобто першу шляхетну істину можна розуміти як «життя незадовільне».<br /> <br /> Центральним поняттям другої істини є причина (страждань)&amp;nbsp;— ''дукха самудая'' ({{lang-sa|समुदाय}}, [[Палі (мова)|палі]] dukkhasamudayo (samudayo&amp;nbsp;— «виникнення», «походження», «поява»). Вчення Будди проголошує принцип універсального зв'язку причин і наслідків (''[[пратітья самутпада]]''). Зустрічається дуже спрощене трактування: «причина страждань&amp;nbsp;— бажання». Це звучить поетично, але бажання теж мають причину. Будда виділив дванадцять [[Нідана|нідан]], які утворюють замкнуте коло, яке називають [[Дванадцятичленна формула буття|дванадцятичленною формулою буття]]. Найважливішою ніданою є незнання (''[[авідья]]'').<br /> <br /> Третя істина говорить про згасання (страждань)&amp;nbsp;— ''дуккха ніродга'' ({{lang-sa|निरोध}}, {{IAST|nirodha}}, [[Палі (мова)|палі]] dukkhanirodho (nirodho&amp;nbsp;— «припинення», «згасання», «притамування»). Зі словом ''ніродга'' споріднене слово ''[[нірвана]]'', що буквально означає задування (свічки). Нірвана є передумовою духовного пробудження (''[[бодгі]]''). Досягнувши стану пробудження, людина отримує знання істини про цей світ, долає незнання (''авідью''), а отже розірве цикл народжень і смертей і стане [[Будда|буддою]].<br /> <br /> Четверта істина вказує шлях до такого звершення&amp;nbsp;— ''дуккха ніродга гаміні патіпада марга''; ({{lang-sa|मार्ग}}, {{IAST|mārga}}&amp;nbsp;— дослівно означає «шлях»); [[Палі (мова)|палі]] dukkhanirodhagāminī paṭipadā (gāminī&amp;nbsp;— «той, що веде до», paṭipadā&amp;nbsp;— «шлях», «практика»). Будда Гаутама рекомендував [[Вісімковий Шлях|Шляхетний вісімковий шлях]], що встановлює правила поведінки для тих, хто бажає досягти просвітлення.<br /> <br /> Виділяють [[чотири ступені просвітлення]]:<br /> * ті, хто увійшов у потік;<br /> * ті, хто повернеться ще раз;<br /> * ті, хто вже більше не повернеться;<br /> * людина, котра досягла нірвани називається шляхетною (''[[Аргат (буддизм)|аргатом]]'').<br /> <br /> Існує велике число різних інтерпретацій цих базових істин. Намагаючись збагнути їх, прихильники вчення Будди розділилися на велику кількість шкіл і сект, кожна з яких пропагує свій шлях до пробудження.<br /> <br /> === Три ознаки існування ===<br /> ''Докладніше:&amp;nbsp;[[Буддійська філософія|Буддистська філософія]]''<br /> <br /> Попри велику кількість шкіл буддизму, існують фундаментальні елементи вчення, які поділяють всі буддисти, зокрема [[трилакшана]] (три ознаки буддистського вчення):<br /> <br /> # ''[[анітья]]''&amp;nbsp;— визнання непостійного, мінливого характеру [[всесвіт]]у. Нема нічого постійного.<br /> # ''[[дуккха]]''&amp;nbsp;— страждання як універсальний принцип непробудженого [[буття]].<br /> # ''[[анатман]]''&amp;nbsp;— відсутність віри в індивідуальну «[[душа|душу]]».<br /> <br /> Буддизм заперечує існування абсолютного трансцендентного [[Бог]]а-творця, який вшановується в авраамічних релігіях, зокрема в християнстві. Натомість буддисти допускають існування багатьох божеств або богів, які є частиною світу і залежні від його законів. Ці божества так само як люди, прагнуть стати [[будда]]ми&amp;nbsp;— істотами, що вийшли з [[самсара|кола перероджень і смертей]], досягнувши [[бодгі|пробудження]], але завдяки довготривалості свого життя не задумуються над мінливістю та хиткою природою власного існування.<br /> <br /> Спільним для всіх буддистських шкіл є заперечення існування індивідуальної [[атман|душі]] людини. Віра в її існування вважається основною перепоною на шляху до досягнення стану пробудження.<br /> <br /> === Напрямки ===<br /> <br /> У межах буддизму в Індії виникли два напрями: Хінаяна та Магаяна (Махаяна), кожен з яких пропонує способи пробудження людської свідомості.<br /> <br /> [[Хінаяна]]&amp;nbsp;— «вузький» (або дослівно&amp;nbsp;— «малий») шлях до пробудження, який передбачає певний аскетизм, відлюдництво і був розрахований в основному для практики ченцями-[[бгікшу]]. Хінаяна встановлює високі вимоги до буддиста. Пробудження на шляху Хінаяни досягається після багатьох смертей і народжень, а мирянин може сподіватися тільки накопичити позитивну карму впродовж свого життя, щоб бути в наступному ченцем.<br /> <br /> [[Махаяна]]&amp;nbsp;— «широкий» (або дослівно&amp;nbsp;— «великий») шлях до пробудження, при якому припускається можливість досягнення [[самадгі]] та нірвани мирянином, який дотримується обітниці духовного вдосконалення під керівництвом [[Бодгісаттва|бодисаттви]]. На відміну від ченців, мирянам давався більш спрощений етичний кодекс поведінки, який зводився до дотримання п'яти заповідей: 1) відмова від вбивства; 2) відмова від привласнення чужого майна; 3) відмова від надмірного статевого життя; 4) відмова від зловживання довірою, брехні та шахрайства; 5) відмова від речовин, які збуджують свідомість.<br /> <br /> == Практика буддизму ==<br /> <br /> === Відданість ===<br /> Відданість є важливою частиною практики багатьох буддистів.&lt;ref&gt;Harvey, p. 170&lt;/ref&gt; Практикування включає певні ритуали; поклони, паломництво та чанти&amp;nbsp;— монотонні буддистські співи. У [[Буддизм Чистої Землі|буддизмі Чистої землі]] вшанування будди [[Амітабга]] є основною практикою. У буддизмі [[Нітірен-сю]] основною практикою є відданість [[Сутра Лотоса|Сутрі Лотоса]].<br /> <br /> ==== Йога ====<br /> [[Файл:Buddha in Haw Phra Kaew.jpg|thumb|left|upright|Будда в [[Хо Пхра Кео]], [[В'єнтьян]], [[Лаос]]]]<br /> Буддизм традиційно включає практикування медитативного зосередження (палі: ''[[Дх'яна|jhāna]]''; санскрит: ''[[Дх'яна|dhyāna]]'').&lt;ref name=&quot;Heisig&quot;&gt;''Zen Buddhism: A History (India and China)'' by [[Heinrich Dumoulin]], James W. Heisig, Paul F. Knitter (page 22)&lt;/ref&gt; Уже проповіді Будди посилалися на ідеї [[Йога|йоги]].&lt;ref&gt;Barbara Stoler Miller, ''Yoga: Discipline of Freedom: the Yoga Sutra Attributed to Patanjali; a Translation of the Text, with Commentary, Introduction, and Glossary of Keywords.'' University of California Press, 1996, page 8.&lt;/ref&gt; Одне з ключових нововведень Будди в порівнянні з відомою раніше практикою йоги полягало в тому, що медитативне зосередження повинно поєднуватися з вільним пізнанням.&lt;ref&gt;Alexander Wynne, ''The Origin of Buddhist Meditation''. Routledge, 2007, page 73.&lt;/ref&gt; Ця різниця між вченням Будди та йоги відображена в брахманічних текстах. [[Медитація]] сама по собі не є кінцем, як каже Будда, навіть найвищі медитативні стани не дають звільнення. Замість досягнення повної зупинки думок повинна бути деяка ментальна активність: звільнювальне пізнання, засноване на практиці уважної усвідомленості.&lt;ref&gt;Alexander Wynne, ''The Origin of Buddhist Meditation''. Routledge, 2007, page 105.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Йоги практикували [[Медитація|медитацію]] протягом століть ще до Будди. Будда взяв у них практику заглиблення в себе, зацікавленого зосередження та інтроспекцію, розвинув їхню медитативну техніку, але відкинув їхні теорії звільнення.&lt;ref&gt;Michael Carrithers, ''The Buddha.'' Taken from ''Founders of Faith'', published by Oxford University Press, 1986, page 30.&lt;/ref&gt; У буддизмі уважність, усвідомленість та ясне бачення необхідно розвивати завжди, а в добуддистській практиці йогів немає такої інструкції. Йог брахманічної традиції не зобов'язаний практикувати під час дефекації, наприклад, тоді як буддистський чернець зобов'язаний.&lt;ref&gt;Alexander Wynne, ''The origin of Buddhist meditation.'' Routledge, 2007, p. 72.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Як буддистські, так і зовнішні джерела відзначають, що результатом медитації є релігійне знання або «бачення». ''Саманнафала Сутта'' зазначає, що таке бачення виникає в адепта буддизму внаслідок поєднання успіхів у «медитації» та успіхів у «дисципліні» (''[[сіла]]'' мовами палі та санскрит). Деякі з буддистських методів медитації набули популярності й вживаються не тільки буддистами, але первинною була ідея, що етика має причинно-наслідковий зв'язок з досягненням «надлюдської мудрості» (''[[праджня]]'').&lt;ref name=&quot;westernbuddhistreview.com&quot;&gt;Dharmacarini Manishini, ''Western Buddhist Review.'' Accessed at http://www.westernbuddhistreview.com/vol4/kamma_in_context.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130808043640/http://www.westernbuddhistreview.com/vol4/kamma_in_context.html |date=8 серпня 2013 }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Буддистські тексти, мабуть, першими почали описувати практикування медитації.&lt;ref&gt;[[Richard Gombrich]], ''Theravada Buddhism: A Social History from Ancient Benares to Modern Colombo.'' Routledge and Kegan Paul, 1988, page 44.&lt;/ref&gt; Вони згадують медитативну практику, що існувала до Будди, та практику, що розвинулася в буддизмі.&lt;ref&gt;Johannes Bronkhorst, ''The Two Traditions of Mediation in Ancient India.'' Franz Steiner Verlag Weisbaden GmbH, pages 1-17.&lt;/ref&gt; Дві [[Упанішади]], написані після зародження буддизму, справді містять цілком зрілі описи йоги як засобу досягнення мокші.&lt;ref&gt;Randall Collins, ''The Sociology of Philosophies: A Global Theory of Intellectual Change.'' Harvard University Press, 2000, [http://books.google.com/books?id=2HS1DOZ35EgC&amp;pg=PA177&amp;source=gbs_toc_r&amp;cad=0_0#PPA199,M1 page 199] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130509203521/http://books.google.com/books?id=2HS1DOZ35EgC&amp;pg=PA177&amp;source=gbs_toc_r&amp;cad=0_0#PPA199,M1 |date=9 травня 2013 }}.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Хоча немає переконливих доказів медитації в добуддистських брахманічних текстах, це не є переконливим свідченням, що безформна медитація походить зі [[Шрамана|шраманічної]], а не брахманічної традиції. Міцні паралелі між космологічними твердженнями Упанішад та медитативними досягненнями обох вчень, на які спирався Будда, проступають у ранніх буддистських текстах.&lt;ref name=&quot;Alexander Wynne 2007, page 51&quot;&gt;Alexander Wynne, The Origin of Buddhist Meditation. Routledge 2007, page 51.&lt;/ref&gt; Згадуються і менш ймовірні можливості&lt;ref&gt;Alexander Wynne, The Origin of Buddhist Meditation. Routledge 2007, page 56.&lt;/ref&gt;. Переконуючи, що космологічні твердження Упанішад також відображають традицію контемпляції, робляться спроби довести, що ведичний гімн «[[Насадія Сукта]]» містить докази контемпляційної традиції не пізніше пізнього доведичного періоду.&lt;ref name=&quot;Alexander Wynne 2007, page 51&quot;/&gt;<br /> <br /> ==== Спасіння у Трьох дорогоцінностях ====<br /> [[Файл:Buddha-Footprint.jpeg|thumb|upright|Відбиток ноги [[Будда|Будди]] з [[Дхармачакра|Дгармачакрою]] та [[Три дорогоцінності|Триратна]], 1-е століття до н.&amp;nbsp;е., [[Гандхара]].]]<br /> <br /> Традиційно першим кроком, початком релігійної практики особи, у більшості буддистських шкіл є вимога довіритися Трьом дорогоцінностям (''[[триратна]]'')&lt;ref&gt;{{cite web<br /> |title = Refuge<br /> |url = http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/thanissaro/refuge.html#goi<br /> |author = Bhikku, Thanissaro<br /> |year = 2001<br /> |work = An Introduction to the Buddha, Dhamma, &amp; Sangha<br /> |publisher = Access to Insight<br /> |archiveurl = https://www.webcitation.org/6HZMDQnai?url=http://www.accesstoinsight.org/lib/authors/thanissaro/refuge.html#goi#goi<br /> |archivedate = 2013-06-22<br /> |accessdate = 2012-07-09<br /> |deadurl = no<br /> }}&lt;/ref&gt;, знайти в них опору, стати під їхній захист. Практика отримання захисту від імені маленької чи навіть ненародженої дитини згадується&lt;ref&gt;''Middle-Length Discourses of the Buddha'', tr. Nanamoli, rev. Bodhi, Wisdom Publications, 1995, pp. 708f&lt;/ref&gt; в «[[Мадджхіма Нікая]]», що визнається більшістю шкіл як ранній текст. Тибетський буддизм деколи додає четверту опору&amp;nbsp;— ''[[Лама (буддизм)|ламу]]''. У Махаяні особа, яка вибирає шлях [[бодхісатва|бодисатви]], дає обітницю або дає заставу{{fact}}, що вважається крайнім виразом співчуття.<br /> <br /> У Махаяні Три дорогоцінності сприймаються також, як наділені вічною та незмінною суттю, та як такі, що мають незворотний ефект: «Три дорогоцінності мають якість неперевершеності. Як і справжні самоцвіти ніколи не змінюють своєї здатності та добротності, чи хвалені чи критиковані, так само і Три дорогоцінності, оскільки вони мають вічну і незмінну природу. Ці Три дорогоцінності приносять плоди, які незмінні, якщо людина вже досягнула стану просвітлення Будди, то немає можливості впасти назад у страждання.»&lt;ref&gt;Professor C.D. Sebastian, ''Metaphysics and Mysticism in Mahayana Buddhism'', Sri Satguru Publications, Bibliotheca Indo-Buddhica Series No. 238, Delhi, 2005, p. 83&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Трьома дорогоцінностями є:<br /> * [[Будда]]&amp;nbsp;— так називають тих, хто досягнув нірвани (див.також [[Татаґата]] та [[Сіддгартха Ґаутама]]). Будду можна також сприймати як концепцію, а не як конкретну особу: ідеальна мудрість, що розуміє ''дгарму'' та бачить реальність у її правдивій формі. У буддизмі Махаяни будда може розглядатися як верховний захисник: «Будда&amp;nbsp;— унікальний абсолютний захисник. Будда є непорушним, вічним, незламним та абсолютним захисником.»&lt;ref&gt;Professor C.D. Sebastian, ''Metaphysics and Mysticism in Mahayana Buddhism'', Delhi, 2005, p. 82&lt;/ref&gt;<br /> <br /> * ''[[Дгарма]]'' (інколи ''дхарма'')&amp;nbsp;— вчення або закон природи як його проповідував будда Ґаутама. Вона також, особливо в Махаяні, може передбачати крайню та підтверджувану реальність, яка є невіддільною від будди. Далі, з певних поглядів Махаяни, дгарма втілена у формі великої сутри (буддистських писань) може замінити потребу в особистому вчителі та може бути прямими й спонтанними ворітьми до істини. Це особливо стосується «[[Сутра Лотоса|Сутри Лотоса]]». Доктор Хіроші Канно пише про цей погляд на ''Сутри Лотоса'': «це дгарма-ворота до раптового просвітлення притаманного Великій колісниці; це дгарма-ворота через спонтанне пробудження особи, без звертання до вчителя».&lt;ref&gt;Hiroshi Kanno, ''Huisi's Perspective on the Lotus Sutra as Seen Through the Meaning of the Course of Ease and Bliss in the Lotus Sutra'', p. 147, http://www.iop.or.jp/0414/kanno2.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110719125258/http://www.iop.or.jp/0414/kanno2.pdf |date=19 липня 2011 }}, consulted 5 February 2010&lt;/ref&gt;<br /> <br /> * ''[[Санґга]]''&amp;nbsp;— ті, які досягли одної з [[Чотири стадії просвітлення|чотирьох стадій просвітлення]], або просто спільнота [[Буддистське чернецтво|буддистських ченців та черниць]].<br /> <br /> Як стверджують священні тексти, Будда Ґаутама пропонував себе як зразок для наслідування. Дгарма пропонує захист шляхом надання вказівок щодо уникнення страждань та досягнення нірвани. Вважається, що санґга забезпечує захист, правильно подаючи вчення Будди та власним прикладом доводячи, що вчення Будди є досяжним.<br /> <br /> === Етика в буддизмі ===<br /> <br /> [[Буддійська етика]] побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.<br /> <br /> '''Благородний шлях до врятування містить 8 елементів (граней)'''(також відомий як [[Вісімковий Шлях]]):<br /> <br /> # Правильні погляди&amp;nbsp;— бачення реальності такою як вона є насправді, а не такою, якою вона здається, віра у вчення Будди.<br /> # Правильний намір&amp;nbsp;— тверде рішення пройти шляхом до пробудження, намір самозречення, звільнення і нешкідливості.<br /> # Правильна мова&amp;nbsp;— правдива і необразлива мова.<br /> # Правильна дія&amp;nbsp;— дія, яка не завдає шкоди, не вбивати, не брати того, чого не дають, відмовитися від статевого життя.<br /> # Правильний спосіб життя&amp;nbsp;— мати тільки необхідне для життя, жити на пожертвування.<br /> # Правильне зусилля&amp;nbsp;— докладати зусиль не думати про те, що може завадити медитації.<br /> # Правильна усвідомленість&amp;nbsp;— ясно усвідомлювати свої дії, своє тіло як своє тіло, свої відчуття як відчуття, думки як думки, без пристрасної симпатії чи відрази.<br /> # Правильна зосередженість&amp;nbsp;— правильна медитація чи концентрація.<br /> <br /> У буддистській етиці існує 10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста, так і його оточення. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки. До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови, які ведуть до сварок), образливі слова та безглузда розмова. Духовними невмілими діями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до інших та невірні погляди.<br /> <br /> Для звичайних людей Будда давав прості моральні накази: не вбивати ніякої живої істоти, не красти, не говорити неправди, не вживати п'янких напоїв, не провадити розгнузданого життя, бути прихильним до всіх. Але за найвищий ідеал він уважав мудреця, що уникає любові й радості та перебуває в повній душевній бездіяльності. Через те в буддистів поширилося незвичайне чернече життя, постала велика сила монастирів і пустинь, в яких прихильники нової релігії наслідували свого вчителя.<br /> <br /> === Чернече життя ===<br /> [[Файл:Japanese buddhist monk by Arashiyama cut.jpg|міні|праворуч|300пкс|Японський махаянський буддистський чернець медитує.]]<br /> <br /> [[Віная|Віная&amp;nbsp;—]] це специфічний моральний кодекс для ченців. Він містить у собі [[Патімокга]], 227 правил для монахів за Теравадійською редакцією. Точний зміст [[вінаяпітака]] (писання Віная) трошки відрізняється відповідно до різних шкіл, та різні школи і їхні підшколи встановлюють різні стандарти щодо строгості дотримання Віная. Маленькі монахи-новіціати використовують [[Десять заповідей буддизму]], які є базовими заповідями для монахів.<br /> <br /> Відповідно до чернечих правил Будда постійно нагадує своїм слухачам, що є моральна сторона, яка є важливою. З другого боку правила самі по собі створені, щоб забезпечити прийнятне життя, та прекрасний трамплін для вищих досягнень. Монахам даються настанови Буддою жити як «острови в собі». У цьому сенсі жити життя як приписує Віная&amp;nbsp;— це як один послідовник ставить це: «більш ніж просто засіб для досягнення цілі: це вже майже сама ціль як така.»&lt;ref&gt;[[Richard Gombrich]], ''Theravada Buddhism: A Social History from Ancient Benares to Modern Colombo.'' Routledge and Kegan Paul, 1988, page 89. He is quoting Carrithers.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У Східному Буддизмі також існує відмінна Віная та етика, що включається до Махаянської Брахмаяла Сутри (не плутати з палійським текстом за таким же ж іменем) для [[Бодхісатва|бодхісатв]], у якій, наприклад, вживання м'яса не схвалюється, а [[вегетаріанство]] активно заохочується. У Японії вона майже повністю замінила монастирську Вінаю, та дозволяє клиру одружуватись.<br /> <br /> === [[Медитація]] ===<br /> <br /> [[Буддійська медитація]] фундаментально є пов'язана з двома темами: трансформування розуму та використання його для дослідження себе та інших явищ.&lt;ref&gt;B. Alan Wallace, ''Contemplative Science.'' Columbia University Press, 2007, p. 81.&lt;/ref&gt; Згідно з Буддизмом Теравади Будда навчав двох видів медитації&amp;nbsp;— медитації [[Шаматха]](Sanskrit: ''śamatha'') та медитації ''[[Віпасана]]'' (Sanskrit: ''vipaśyanā'', Палі: Vipassanā). В китайському буддизмі вони існують (транслітерується ''чі куан''), але найпопулярнішою є [[Чань]] (Дзен) медитація.&lt;ref&gt;Welch, ''Practice of Chinese Buddhism'', Harvard, 1967, p. 396&lt;/ref&gt; Згідно з Пітером Гарві весь час коли буддизм був здоровий не тільки монахи, монахині та одружені лами, але і вірні мирські люди практикували медитацію.&lt;ref&gt;Peter Harvey, ''An Introduction to Buddhism.'' Cambridge University Press, 1990, page 144.&lt;/ref&gt; Згідно з Енциклопедією Буддизму Рутледжа навпаки, протягом майже всієї Буддистської історії до сучасності, серйозна медитація для мирських людей була нетиповою.&lt;ref&gt;Damien Keown, Charles S Prebish, editors, ''Encyclopedia of Buddhism''. Routledge, 2007. p. 502&lt;/ref&gt; Свідчення ранніх текстів повідомляють, що в часи Будди багато мирських чоловіків і жінок практикували медитацію, деякі навіть на рівні вміння всіх восьми [[Дх'яна|Дх'ян]].&lt;ref&gt;Sarah Shaw, ''Buddhist Meditation: An Anthology of Texts from the Pāli Canon''. Routledge, 2006, page 13. Shaw also notes that discourses on meditation are addressed to «bhikkhave», but that in this context the terms is more generic than simply (male) «monks» and refers to all practitioners, and that this is confirmed by Buddhaghosa.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==== Саматхі (медитативний розвиток): медитація шамата ====<br /> <br /> Мовою [[Вісімковий Шлях|Благородного вісімкового шляху]] ''сам'яксамад&lt;sup&gt;х&lt;/sup&gt;і'' це «правильна концентрація». Первинним значенням культивування ''самад&lt;sup&gt;х&lt;/sup&gt;і'' є медитація. Після напрацювання ''самад&lt;sup&gt;х&lt;/sup&gt;і'' розум стає очищеним від скверни, спокійним, врівноваженим та ясним.<br /> <br /> Коли медитатор досягає стійкої та сильної концентрації і врівноваженості ({{lang-sa|ध्यान|д&lt;sup&gt;х&lt;/sup&gt;'яна}}), його розум готовий до практики прозріння природи реальності ([[віпасана]]), врешті-решт досягаючи звільнення від усіх страждань. Культивування [[усвідомленість|усвідомленості]] є основоположним для ментальної концентрації, яка необхідна для досягнення просвітлення.<br /> <br /> Медитація [[шамата]] починається з уважності до об'єкта чи ідеї, поширюється на тіло, розум та все оточення, що веде до стану повної концентрації та врівноваженості. Існує багато варіацій стилів медитації, починаючи з сидіння з перехрещеними ногами, вклякання для молитви або ходьба. Найбільш вживаним способом медитації є спостерігання за диханням тому, що ця практика може вести як до ''шамати'' так і до ''віпасани''.<br /> <br /> У буддистській практиці говориться, що під час медитації ''шаматхи'' можна заспокоїти розум, але тільки медитація ''віпасани'' може відкрити, яким розум був збаламученим, починаючи зі знань (''[[г'яна]]'') та розуміння (''[[праджна]]''), і так може вести до ''нірвани''. Коли перебуваєш у дх'яні, весь бруд тимчасово придушується. Тільки розуміння (''праджня'' або ''віпасана'') повністю знищує мотолох у голові. Дх'яни це також такі стани, які [[Аргат (буддизм)|аргати]] переживають, щоб відпочити.<br /> <br /> ==== У [[Тхеравада|Тхераваді]] ====<br /> <br /> У Буддизмі [[Тхеравада|Тхеравади]] причина людського існування та страждання полягає у пристрасному бажанні, яке тягне за собою різноманітні осквернення. Ці різноманітні осквернення традиційно підсумовуються як жадоба, ненависть та ілюзії. Вони вважаються глибоко закоріненими хворобами розуму, які створюють страждання та стрес. Для того, щоб звільнитися від страждання та стресу ці джерела осквернення необхідно постійно викорінювати шляхом внутрішнього дослідження, аналізу, переживання досвіду та розуміння правдивої природи цих джерел осквернення використовуючи ''Дж'яна'', техніку, яка є частиною Благородного восьмикратного шляху. І це приведе медитатора до усвідомлення Чотирьох Благородних істин, Просвітлення та ''[[Нірвана|Нірвани]]''. Нірвана&amp;nbsp;— це кінцева мета Теравадійців.<br /> <br /> ==== Праджня (мудрість): медитація віпасана ====<br /> <br /> ''[[Праджня]]'' означає мудрість, що базується на усвідомленні [[Пратітья самутпада|причинно-наслідкового ланцюга]], Чотирьох благородних істин та [[Три ознаки існування|Трьох ознак існування]]. ''Праджня'' є мудрістю, яка спроможна усунути причини страждання та привести до ''бодгі''. Кажуть, що це основний спосіб досягнути ''нірвани'' через осягання правдивої природи всіх речей: ''[[дукха|дукхи]] (незадовільності, страждання), [[анітья|анітьї]] (непостійності) та [[анатман]]у (не-Я). ''Праджня'' є також шостою з шести ''[[Параміта|параміт]]'' Махаяни.<br /> <br /> Спочатку ''праджня'' осягається на концептуальному рівні через слухання проповідей (розмов про дгарму), читання, вивчення, деколи через повторення вголос буддистських текстів та участь у бесідах. Коли досягнуто концептуальне розуміння, його застосовують до щоденного життя щоб кожен буддист міг перевірити правдивість вчень Будди на практиці. Між іншим, теоретично можна досягнути нірвани на будь-якому рівні практики, чи то глибоко медитуючи, слухаючи проповідь, здійснюючи щоденні справи чи будь-яку іншу діяльність.<br /> <br /> ==== Чань / дзен ====<br /> Чань-буддизм (禅, ''сеон'' по-корейськи або ''дзен'' по-японськи) отримав назву від санскритського терміну ''дх'яна'', який означає «медитація». Школи цього напрямку роблять менший наголос на книжному навчанні та надають перевагу фокусуванню на прямому духовному прориві, шляхом до якого є медитація.&lt;ref&gt;According to Charles S. Prebish (in his ''Historical Dictionary of Buddhism'', Sri Satguru Publications, Delhi, 1993, p. 287): «Although a variety of Zen 'schools' developed in Japan, they all emphasize Zen as a teaching that does not depend on sacred texts, that provides the potential for direct realization, that the realization attained is none other than the Buddha nature possessed by each sentient being …».&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У японській традиції існують дві основні школи, [[Секта Ріндзай|Ріндзай]] (臨済宗) та [[Секта Сото|Сото]] (曹洞宗), які колись надавали перевагу медитації на [[Коан]] (公案, медитативна загадка чи головоломка) та пізніше (після певного практикування коанів)&amp;nbsp;— на ''шікантадза'' чи «просто сидження».&lt;ref&gt;Prebish comments (op. cit., p. 244): «It presumes that ''sitting in meditation itself'' (i.e. ''[[zazen]]'') is an expression of Buddha nature.» The method is to detach the mind from conceptual modes of thinking and perceive Reality directly. Speaking of Zen in general, Buddhist scholar Stephen Hodge writes (''Zen Masterclass'', Godsfield Press, 2002, pp. 12-13): «… practitioners of Zen believe that Enlightenment, the awakening of the Buddha-mind or Buddha-nature, is our natural state, but has been covered over by layers of negative emotions and distorted thoughts. According to this view, Enlightenment is not something that we must acquire a bit at a time, but a state that can occur instantly when we cut through the dense veil of mental and emotional obscurations.»&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Вчення чань/дзен є часто повне парадоксів для того, щоб послабити хватку його та для полегшення проникнення в сферу Правдивого Я або Безформного Я, яке дорівнює самому Будді.&lt;ref&gt;(''Critical Sermons on the Zen Tradition'', Hisamatsu Shin'ichi, Palgrave Macmillan, New York, 2002, ''passim'') Commenting on Rinzai Zen and its Chinese founder, Linji, Hisamatsu states: «Linji indicates our true way of being in such direct expressions as 'True Person' and 'True Self'. It is independent of words or letters and transmitted apart from scriptural teaching. Buddhism doesn't really need scriptures. It is just our direct awakening to Self …» (Hisamatsu, op. cit., p. 46).&lt;/ref&gt; Згідно зі словами майстра дзен Учіями Кошо, коли думки та фіксація на маленькому «Я» виходять за межі «Я», тоді стається Пробудження до всесвітнього, недуалістичного Я: 'Коли ми відпускаємо наші думки та пробуджуємося до реальності життя, яке працює поза ними (думками), ми відкриваємо Я, яке живе всеохопне недуалістичне життя (перед поділом надвоє), що пронизує всі живі істоти та все існування&lt;ref&gt;Kosho Uchiyama, ''Opening the Hand of Thought: Approach to Zen'', Penguin Books, New York, 1993, p. 98&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Harvey, ''Introduction'', pp. 165f&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> ==== Ваджраяна і Тантра ====<br /> Тибето-монгольський буддизм, хоча й базується на Махаяні, є однією зі шкіл, що практикують [[Ваджраяна|Ваджраяну]] або «Діамантову колісницю» (відому також як Мантраяна, Тантраяна, Тантричний буддизм або езотеричний буддизм). Ваджраяна приймає всі основні концепції Махаяни, але також включає величезну масу духовних та фізичних методів, призначених для покращення буддистської практики. Тантричний буддизм сильно пов'язаний з ритуалами та медитативною практикою.&lt;ref&gt;Williams, ''Mahayana Buddhism'', Routledge, 1st ed., 1989, p. 185&lt;/ref&gt; Одним компонентом Ваджраяни є об'єднання (збирання) психофізичної енергії через ритуали, візуалізації, психічні вправи та медитацію як засоби розвитку розуму. Стверджується, що, використовуючи ці прийоми, практик може досягнути стану будди протягом свого життя, або навіть за три роки. У тибетській традиції ці методи можуть включати сексуальні практики та ритуали з партнером ([[Кармамудра]]), хоча тільки для дуже просунутих практиків.&lt;ref&gt;Routledge ''Encyclopedia of Buddhism'', p. 781 .&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Тексти ==<br /> {{main|Сутра}}<br /> Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму&amp;nbsp;— [[Трипітака|Трипітаки]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://awake.kiev.ua/dhamma/canon/tipitaka.htm |title=Тіпітака |accessdate=12 квітня 2008 |archive-date=5 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131005080022/http://awake.kiev.ua/dhamma/canon/tipitaka.htm }}&lt;/ref&gt;; це слово означає мовою палі «три кошики». Трипітаку було кодифіковано в 1 ст. до н.&amp;nbsp;е. Тексти Трипітаки розділено на три частини&amp;nbsp;— пітаки: [[Віная-пітака]], [[Сутта-пітака]] й [[Абгідгамма-пітака]]. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих громадах. Центральну і найбільшу частину Трипітаки складає Сутта-пітака. Вона містить величезну кількість оповідей про окремі епізоди життя Будди та його висловів. У третьому «кошику»&amp;nbsp;— Абгідгамма-пітака&amp;nbsp;— містяться головним чином проповіді й повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.<br /> <br /> * «[[Абгідгармакоша]]»&amp;nbsp;— філософський трактат [[Васубандгу]]<br /> <br /> == Течії та школи ==<br /> &lt;!--[[Файл:Rank celebration of Thai Buddhist monk 1.jpg|thumb|Буддистські монахи моляться. [[Таїланд]].]] --&gt;<br /> [[Файл:Buddhist sects.png|міні|праворуч|477x477px|Поширення сучасних напрямків буддизму]]<br /> Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: ''[[Нікая (буддизм)|Нікая]], [[Махаяна]] та [[Ваджраяна]]''. Зі шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа ''[[Тхеравада]]''. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами.<br /> <br /> Школа ''[[Тхеравада]]'', що означає «Вчення старійшин», будує вчення та практику винятково на [[Трипітака|Палійському каноні]]. Він вважається найстарішим з наявних буддистських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною («Ницою колісницею»), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Таїланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism |title=Буддизм за кількістю прихильників |accessdate=14 грудня 2004 |archive-date=15 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150315022054/http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150315022054/http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism |date=2015-03-15 }}&lt;/ref&gt; мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://dhamma.nibbanka.com/ |title=Ніббанка |accessdate=27 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100423184600/http://dhamma.nibbanka.com/ |archivedate=23 квітня 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100423184600/http://dhamma.nibbanka.com/ |date=2010-04-23 }}&lt;/ref&gt;, проводяться семінари з [[Віпассана|Віпассани]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://vipassana.org.ua/ |title=Віпасана |accessdate=30 травня 2022 |archive-date=21 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130521015033/http://vipassana.org.ua/ }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> У ''[[Махаяна|Махаяні]]'' («Великій колісниці») підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви. В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записаних біля першого сторіччя нашої ери. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. У зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в «Чистій землі», що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism |title=www.adherents.com |accessdate=14 грудня 2004 |archive-date=15 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150315022054/http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150315022054/http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism |date=2015-03-15 }}&lt;/ref&gt; мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи [[Нітірен-сю]] (Ніппондзан Мьоходзі) [[Дзен]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://boozers.fortunecity.com/brewerytap/695/ |title=web.archive.org |accessdate=14 грудня 2004 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20000914054740/http://boozers.fortunecity.com/brewerytap/695/ |archivedate=14 вересня 2000 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20000914054740/http://boozers.fortunecity.com/brewerytap/695/ |date=2000-09-14 }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> ''[[Ваджраяна]]'' («Діамантова колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддистської практики. Одна зі складових Ваджраяни&amp;nbsp;— використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибоких станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддистські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тибеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20 [http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150315022054/http://www.adherents.com/adh_branches.html#Buddhism |date=15 березня 2015 }} мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є [[Далай-лама]]. В Україні Ваджраяна представлена громадами [[Карма Каг'ю|Карма Каґ'ю]] (Й. С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та [[Оле Нідал]]а [http://www.buddhism.org.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061205233201/http://www.buddhism.org.ua/ |date=5 грудня 2006 }}, [[Лама Пунцог|Лами Пунцога]], а також Й. С. 17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та [[Чог'ям Трунгпа|Чог'яма Трунгпи]]), [[Дрікунґ Каґ'ю]]&lt;ref&gt;{{Cite web|title = Про Центр|url = http://ratnashri.org.ua/about-us/|website = ratnashri.org.ua|accessdate = 2016-01-08|archive-date = 25 січня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160125034856/http://ratnashri.org.ua/about-us/}}&lt;/ref&gt; та громадами [[Ньїнґма]] та [[Дзогчен]].<br /> {|<br /> |width = 300 align = top| ||width = 300 align = top| ||width = 300 align = top|<br /> |-<br /> | colspan =3 align = center| Перелік шкіл<br /> |-<br /> |<br /> * Нікая (школи раннього буддизму)<br /> ** Стхавіравада<br /> *** Вібхадж'явада<br /> **** [[Тхеравада]]<br /> **** Махіщасака<br /> **** Кащ'япія<br /> **** Дхармагуптака<br /> **** Ватсіпутрія (Саммітія)<br /> ***** Дхармоттарія<br /> ***** Бхадраянія<br /> ***** Саннагаріка<br /> *** Пудгалавада<br /> *** Сарвастівада<br /> **** Вайбхашика<br /> **** Саутрантіка<br /> **** Муласарвастівада<br /> ** Махасангхіка<br /> *** Екав'явіхаріка<br /> **** Локоттаравада<br /> *** Голуліка<br /> **** Бахушрутія<br /> **** Праджняптівада<br /> **** Четіявада<br /> *** Чайтіка<br /> **** Апара Щаіла<br /> **** Уттара Щаіла<br /> |align = top|<br /> * [[Махаяна]]<br /> ** [[Мадг'яміка]]<br /> *** Мадх'яміка-прасангіка<br /> *** Мадх'яміка-сватантріка<br /> ** [[Йогачара]]<br /> ** Татхагатагарбха<br /> ** Дашабхуміка<br /> ** Хуаянь<br /> ** [[Чань]] (Дзен)<br /> ** [[Дзен]] (Чань)<br /> *** Японські школи [[Дзен]]<br /> **** [[Ріндзай-сю]]<br /> **** [[Сото-сю]]<br /> ** Тяньтай<br /> *** [[Тендай]]<br /> ** [[Амідаїзм]]<br /> *** [[Дзьодо сінсю]]<br /> *** [[Дзьодо-сю]]<br /> *** [[Дзі-сю]]<br /> *** Юдзу нембуцу-сю<br /> ** [[Нітіренізм]]<br /> *** Нітірен Сьосю<br /> *** Ніппондзан Мьоходзі<br /> *** Сока Гаккай<br /> |align = top|<br /> * [[Ваджраяна]]<br /> ** Віджнянавада<br /> ** Тибетський буддизм<br /> *** [[Ньїнґма]]<br /> *** [[Сак'я (школа)|Сак'я]]<br /> **** Чжонанг<br /> *** {{не перекладено|треба=Кадам (буддизм)|є=Kadam (Tibetan Buddhism)}}<br /> **** Гелуг<br /> *** [[Каґ'ю]]<br /> **** Другпа Каґ'ю<br /> **** [[Карма Каг'ю|Карма Каґ'ю]]<br /> **** [[Дрікунґ Каґ'ю]]<br /> *** Ріме<br /> ** Міккьо (Японія)<br /> *** [[Секта Сінґон|Сінгон]]<br /> |}<br /> <br /> == Освіта ==<br /> * [[Наланда]]&amp;nbsp;— один з найбільших університетів середньовіччя.<br /> * [[Вікрамашіла]]&amp;nbsp;— один з найбільших університетів середньовіччя.<br /> <br /> == Поширення ==<br /> [[Файл:Buddhist distribution (version2).png|300px|right|thumb|Відсоток буддистів за країнами світу]]<br /> Нині у світі є близько 360&amp;nbsp;млн мирян, які сповідують буддизм&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html#Buddhism |title=Релігії за кількістю прихильників |accessdate=14 грудня 2004 |archive-date=25 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181225142637/http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html#Buddhism }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070707044255/http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html#Buddhism |date=2007-07-07 }}&lt;/ref&gt;, і близько 1&amp;nbsp;млн ченців та черниць. Буддисти світу об'єднані у дві міжнародні організації&amp;nbsp;— Всесвітнє Братерство буддистів&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.wfb-hq.org/ |title=Сайт Всесвітнього братерства |accessdate=30 травня 2022 |archive-date=26 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220526035059/http://www.wfb-hq.org/ }}&lt;/ref&gt; (штаб-квартира в [[Бангкок|Бангкоці]], [[Таїланд]]) та Азійську буддистську конференцію за мир (штаб-квартира в [[Улан-Батор]]і, Монголія). В Україні є 56 буддистських громад згідно з релігійно-інформаційною службою станом на 1 січня 2015.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2015/60129/ |title=Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2015 р.) |accessdate=29 січня 2016 |archive-date=17 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180717212648/https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2015/60129/ }}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Відмінності від інших вчень та вірувань ==<br /> На відміну від [[Монотеїзм|монотеїстичних релігій]] ([[юдаїзм]], [[християнство]], [[іслам]]), у буддизмі немає ні всемогутнього [[Бог]]а-творця чи Бога-особи, ні вічної [[Душа|душі]]. У буддизмі немає також поняття про «багатьох богів». Ці ж положення та заперечення [[Каста|кастової системи]] відрізняє буддизм від [[індуїзм]]у та [[Ведизм|брахманізму]], хоча він і визнає вчення про [[Карма|карму]]. Буддистські вчителі кажуть, що буддизм не є релігійною вірою&amp;nbsp;— нічого не потрібно сприймати лише на віру, він є знанням, результати якого видно в житті.<br /> <br /> Представники інших релігій та ідеологій критикують буддизм із різних позицій, які не узгоджуються з їхніми власними засадами. [[Християнство]] дорікає буддизму за заперечення існування Бога та егоїзм, [[марксизм-ленінізм]] бачить у буддизмі не тільки заперечення [[матеріалізм]]у, а й відволікання трудящих від класової боротьби, сучасна [[філософія науки]] вважає буддизм науково недоведеним, містичним та ідеалістичним.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> {{Вікіпосилання<br /> |Вікіцитати= Буддизм<br /> |Вікісловник= буддизм}}<br /> * [[Бхімрао Рамджі Амбедкар]]<br /> * [[Авадана]]<br /> * [[Будда (індуїзм)|Будда в індуїзмі]]<br /> * [[Буддистський прапор]]<br /> * [[Теософія та буддизм]]<br /> * [[Буддизм в Україні]]<br /> * [[Буддистська криза]]<br /> * [[Буддистські монастирі в Японії]]<br /> <br /> == При&lt;!-- #1Lib1Ref --&gt;мітки ==<br /> {{reflist|3}}<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Бодуен Ж. Вступ до політології.&amp;nbsp;— К., 1995.<br /> * Брегеда А.&amp;nbsp;Ю.&amp;nbsp;Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц.&amp;nbsp;— К., 1999.<br /> * Гелей С., Рутар С. Основи політології.&amp;nbsp;— Львів, 1996.<br /> * [[Лазоренко Олена Володимирівна|Лазоренко О. В.]], [[Лазоренко Олена Олександрівна|Лазоренко О.&amp;nbsp;О]].&amp;nbsp;Теорія політології: Навч. посібник.&amp;nbsp;— К., 1996.<br /> * Макарчик В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Історія держави і права зарубіжних країн. К.:2000, стр. 19-25.<br /> * Мудрак І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Історія держави і права зарубіжних країн. Ірпінь, 2001. Ч.1. стр. 18-69.<br /> * Муляр В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Політологія. Курс лекцій.&amp;nbsp;— Житомир, 1999.<br /> * Піча В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Соціологія. Загальний курс.&amp;nbsp;— К., 2000.<br /> * ''Стрелкова А.&amp;nbsp;Ю''. Буддизм: філософія порожнечі: [монографія].&amp;nbsp;— К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015.&amp;nbsp;— 408&amp;nbsp;с. ISBN 978-966-518-684-7.<br /> * Шевченко О.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Історія держави і права зарубіжних країн. К.: Вен турі, 1995. стр. 92-95<br /> * Буддизм // 『日本大百科全書』 [''[[Енциклопедія Ніппоніка]]].&amp;nbsp;— 第2版.&amp;nbsp;— 東京: 小学館, 1994—1997.&amp;nbsp;— 全26冊.<br /> * {{ref-ru}}Торчинов Е.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Введение в буддизм. Курс лекций.&amp;nbsp;— СПб.: Амфора,2005.&amp;nbsp;— 430 с.<br /> * {{ref-uk}} Крижанівський О.&amp;nbsp;П.&amp;nbsp;Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій.&amp;nbsp;— Київ.: Либідь, 1996.<br /> * {{ref-uk}} Крижанівський О.&amp;nbsp;П.&amp;nbsp;Історія стародавнього Сходу: Підручник.&amp;nbsp;— Київ.: Либідь, 2000.<br /> * Рубель В.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник.&amp;nbsp;— Київ: Либідь, 1997.<br /> * ''П. Яроцький''. Буддизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&amp;nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&amp;nbsp;— 808 с. ISBN 978-966-611-818-2.<br /> {{Торчинов Буддологія}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> === Огляди ===<br /> * [https://ure-online.info/encyclopedia/buddyzm/ Буддизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122051544/https://ure-online.info/encyclopedia/buddyzm/ |date=22 січня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія<br /> * {{ЛСД2007|частина =Буддизм|сторінки =92-94 }}<br /> * [http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Етика джайнізму і буддизму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026073858/http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf |date=26 жовтня 2020 }} ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&amp;nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&amp;nbsp;— 416с. ISBN 978-966-485-156-2<br /> * [http://newacropolis.org.ua/articles/yevanheliie-buddy-ta-ezoterychnyi-buddyzm-chastyna-1 «ЄВАНГЕЛІЄ» БУДДИ ТА ЕЗОТЕРИЧНИЙ БУДДИЗМ, ЧАСТИНА 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190721091647/http://newacropolis.org.ua/articles/yevanheliie-buddy-ta-ezoterychnyi-buddyzm-chastyna-1 |date=21 липня 2019 }}<br /> * [[Александр Берзін|А. Берзін]]. [https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/pro-buddyzm/svit-buddyzmu/buddyzm-v-suchasnomu-sviti Буддизм в сучасному світі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240807022537/https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/pro-buddyzm/svit-buddyzmu/buddyzm-v-suchasnomu-sviti |date=7 серпня 2024 }}<br /> * {{ref-ru}} [[Александр Берзін|А. Берзін.]] [https://studybuddhism.com/ru/prodvinutyy-uroven/istoriya-i-kultura/buddizm-v-sovremennom-mire/privlekatelnost-buddizma-dlya-sovremennogo-mira Привлекательность буддизма для современного мира.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240715192728/http://studybuddhism.com/ru/prodvinutyy-uroven/istoriya-i-kultura/buddizm-v-sovremennom-mire/privlekatelnost-buddizma-dlya-sovremennogo-mira |date=15 червня 2024 }}<br /> * [https://studybuddhism.com/ru/prodvinutyy-uroven/istoriya-i-kultura/buddizm-v-sovremennom-mire/buddizm-i-nauka {{ref-ru}} Буддизм и наука.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240715074441/https://studybuddhism.com/ru/prodvinutyy-uroven/istoriya-i-kultura/buddizm-v-sovremennom-mire/buddizm-i-nauka |date=15 червня 2024 }} ( studybuddhism.com )<br /> * {{ref-ru}} ''[[Реріх Юрій Миколайович|Ю.М.Реріх]].'' [http://mith.ru/alb/roerich/index.htm Буддизм и культурное единство Азии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110206084059/http://mith.ru/alb/roerich/index.htm |date=6 лютого 2011 }} (Сборник статей, выпущенный к столетию со дня рождения ученого)<br /> * {{ref-ru}} ''[[Торчинов Євген Олексійович|Є.О.Торчинов]].'' [http://anthropology.ru/ru/texts/torchin/buddhism.html Введение в буддологию] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101225212938/http://anthropology.ru/ru/texts/torchin/buddhism.html |date=25 грудня 2010 }} ISBN 5-93597-019-8<br /> * ''Щербатский Ф. И.'' Избранные труды по буддизму.&amp;nbsp;— М.: [[Наука (видавництво)|«Наука»]], 1998<br /> * ''[[Дхаммавирантха Ньяка Махатхера]].''[http://buddhist.ru/buddhism/vvedenie-v-buddizm Введение в буддизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100918172159/http://buddhist.ru/buddhism/vvedenie-v-buddizm |date=18 вересня 2010 }}<br /> * ''[[Сангхаракшита]].'' [http://buddhayana.ru/путь-будды.html Благородный Восьмеричный Путь Будды] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101223061329/http://www.buddhayana.ru/путь-будды.html |date=23 грудня 2010 }} ISBN 5-94121-033-7 Читати online<br /> * ''[[Сангхаракшита]].'' [http://buddhayana.ru/кто-такой-будда.html Кто такой Будда?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101223061309/http://www.buddhayana.ru/кто-такой-будда.html |date=23 грудня 2010 }} ISBN 5-94121-022-1 Читати online<br /> * ''[[Сангхаракшита]].'' [http://buddhayana.ru/буддизм-основы-пути.html Буддизм: основы пути] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101223061445/http://www.buddhayana.ru/буддизм-основы-пути.html |date=23 грудня 2010 }} ISBN 5-87761-019-8 Читати online<br /> <br /> === Буддійська практика ===<br /> <br /> * ''[[Далай-лама XIV|14-й Далай-лама]].'' [https://studybuddhism.com/uk/osnovy/zahalnoliudski-tsinnosti/dosiahnennia-myru-cherez-vnutrishnie-vmyrotvorennia Досягнення миру через внутрішнє вмиротворення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240808103602/https://studybuddhism.com/uk/osnovy/zahalnoliudski-tsinnosti/dosiahnennia-myru-cherez-vnutrishnie-vmyrotvorennia |date=8 серпня 2024 }}<br /> * ''Ценжаб Серконґ Рінпоче.'' [https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/shliakh-do-prosvitlennia/poetapnyi-shliakh/sansara-prynosyt-strazhdannia-dharma-prynosyt-shchastia Сансара приносить страждання – Дгарма приносить щастя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240614095454/https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/shliakh-do-prosvitlennia/poetapnyi-shliakh/sansara-prynosyt-strazhdannia-dharma-prynosyt-shchastia |date=14 червня 2024 }}<br /> * ''[[Александр Берзін|А. Берзін]].'' [https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/pro-buddyzm/yak-vyvchaty-buddyzm/intehratsiia-buddyzmu-v-nashe-zhyttia Інтеграція буддизму в наше життя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240624021929/https://studybuddhism.com/uk/tybetskyi-buddyzm/pro-buddyzm/yak-vyvchaty-buddyzm/intehratsiia-buddyzmu-v-nashe-zhyttia |date=24 червня 2024 }}<br /> <br /> === Інші посилання ===<br /> * [https://studybuddhism.com/uk Буддійська бібліотека Берзіна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20241213140159/https://studybuddhism.com/uk |date=13 грудня 2024 }}<br /> * [http://dharma.org.ua Сайт, присвячений Майтреї] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220409062930/https://dharma.org.ua/ |date=9 квітня 2022 }}<br /> * [http://www.buddhism.org.ua Українське Об'єднання Буддистів лінії Карма Каґ'ю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061205233201/http://www.buddhism.org.ua/ |date=5 грудня 2006 }}<br /> * [http://ratnashri.org.ua/ Буддійський Центр «Дрікунґ Спільнота Ратнашрі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160109194359/http://ratnashri.org.ua/ |date=9 січня 2016 }}<br /> * {{ref-ru}}[http://ningma.org.ua/ Вебпортал «Буддизм в Україні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130129014540/http://ningma.org.ua/ |date=29 січня 2013 }}<br /> * {{ref-ru}}[http://ningma.org.ua/forums/ Інтернет-форум «Буддизм в Україні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130810043357/http://ningma.org.ua/forums/ |date=10 серпня 2013 }}<br /> * {{ref-ru}}[http://awake.kiev.ua/dhamma/ Колесо Дхамми. Сайт буддизму традиції Тхеравада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080409145006/http://awake.kiev.ua/dhamma/ |date=9 квітня 2008 }}<br /> * [http://shambhala.org.ua/ Шамбала Україна. Лінія Від'ядхара Чог'яма Трунгпи Рінпоче] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101205003351/http://shambhala.org.ua/ |date=5 грудня 2010 }}<br /> * [https://web.archive.org/web/20000914054740/http://boozers.fortunecity.com/brewerytap/695/ Дзен сторінка Жанни]<br /> * [http://www.zen-kaisen.org.ua Українська Сангха Сото-дзен учнів Майстра Кайсена.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220412201157/http://www.zen-kaisen.org.ua/ |date=12 квітня 2022 }}<br /> * {{ref-ru}}[http://www.khinajati.narod.ru Сторінка, присвячена Тхераваді] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220330092853/http://www.khinajati.narod.ru/ |date=30 березня 2022 }} (з рекламою)<br /> * {{ref-ru}}[http://www.otveti.ucoz.ru Живі відповіді Майстра Дзен (сайт переЇхав на новий домен)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402064903/http://otveti.ucoz.ru/ |date=2 квітня 2022 }} (з рекламою)<br /> * [https://web.archive.org/web/20100423184600/http://dhamma.nibbanka.com/ Пробудження. Сайт вчення Будди в його первісному вигляді]{{недоступне посилання|date=2018-04-25}}<br /> * {{ref-ru}}[http://vipassana.org.ua Медитація Віпасани в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130521015033/http://vipassana.org.ua/ |date=21 травня 2013 }}{{недоступне посилання|date=2018-04-25}}<br /> * [https://web.archive.org/web/20120203122902/http://buddhika.nexuswebs.net/ Буддіка&amp;nbsp;— Шлях до Просвітлення через медитації]{{недоступне посилання|date=2018-04-25}}<br /> <br /> {{Філософія}}<br /> {{Релігійні теми}}<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм| ]]<br /> [[Категорія:Релігії та релігійні течії]]<br /> [[Категорія:Надпопулярні статті]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%83%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D1%96%D1%8F&diff=2263 2026-06-09T18:01:08Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>'''Бахушрутія''' ({{Lang-pi|Bahuśrutīya}}) — це рання буддійська школа, яка була одним із пізніх відгалужень [[Махасамґіка|махасанґіки]], заснована вченим буддійським майстром, ерудованим у буддійській традиції, внаслідок чого й отримала відповідну назву.&lt;ref&gt;{{Cite book<br /> |title=The Princeton dictionary of Buddhism<br /> |url=https://archive.org/details/isbn_9780691157863<br /> |last=Buswell<br /> |first=Robert E.<br /> |last2=Lopez<br /> |first2=Donald Sewell<br /> |date=2014<br /> |publisher=Princeton University Press<br /> |location=Princeton (N.J.)<br /> |pages=[https://archive.org/details/isbn_9780691157863/page/91 91]<br /> |isbn=978-0-691-15786-3<br /> }}&lt;/ref&gt; Цій школі приписують численні написи в Амараваті ({{Lang-pi|Amarāvatī}}) та Наґарджуніконі ({{Lang-pi|Nāgārjunikoṇḍa}}).<br /> <br /> Хоча їх зазвичай відносять до групи махасанґіки, у багатьох питаннях їхнє вчення збігається з вченням [[Сарвастівада|сарвастівадінів]]. Доктринальні особливості цієї школи включають те, що вчення [[Сіддгартха Ґаутама|Будди Шак'ямуні]] про [[Анітья|анітьяту]] (непостійність), [[Дукха|дуккху]] (страждання), [[Шуньята|шунья]] (внутрішнє неіснування об'єктів), [[анатман]] (бездушність) і [[Нірвана|нірвану]] (найвищий екстаз) є локоттарою ({{Lang-pi|lokottara|lit=надземний}}), на противагу іншим його вченням на інші теми, які тому називаються лаукікою ({{Lang-pi|laukika}}).<br /> <br /> == Доктрини ==<br /> Вони вважали, що [[Санґга|санґха]], чернеча спільнота, перебуває поза земними законами, і повністю погоджувалися з п'ятьма догмами або положеннями [[Махадева|Махадеви]], а саме з тим, що араханти:&lt;ref&gt;Lal Hazra, pagg. 113-4&lt;/ref&gt;<br /> <br /> * піддаються спокусам;<br /> * мають залишок невігластва<br /> * мають сумніви щодо певних речей;<br /> * досягають знання за допомогою інших<br /> * досягають плодів шляху з вигуком.<br /> <br /> [[Махаяна|Махаяни]] вірили в існування двох видів істини: сангвріті ({{Lang-pi|saṃvṛti|lit=умовна}}) та парамартхи ({{Lang-pi|paramārtha|lit=абсолютна}}). Вчений XXI століття Парамартха ({{Lang-pi|Paramārtha}}) вважає, що ця школа відіграла значну роль у примиренні двох основних систем буддизму, а саме {{Не перекладено|Шравакаяна|шравакаяни|en|Śrāvakayāna}} та [[Махаяна|махаяни]]. Кажуть, що Бахушрутія стала «мостом між ортодоксальною та махаянською школами», а «Сатьясіддхішастра» ({{Lang-pi|Satyasiddhiśāstra}}) вважається її головним доктринальним трактатом.<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist|2}}<br /> <br /> == Література ==<br /> <br /> * Kanai Lal Hazra. ''Buddhism and Buddhist Literature in Early Indian Epigraphy''. Munshiram Manoharlal Publishers Pvt. New Delhi, 2002. ISBN 81-215-1037-6<br /> {{Буддизм-доробити}}<br /> {{Бібліоінформація}}<br /> {{Портали|Буддизм}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%90%D1%88%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%85%D0%B0&diff=2261 2026-06-09T18:01:08Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>[[Файл:Anandabodhi.jpg|міні]]<br /> '''Ашваттха''' ({{lang-sa|अश्वत्थ}}, ''aśvattha'', «кінська стоянка»)&amp;nbsp;— у [[веди|ведійський]] і [[індуїзм|індуїстській]] міфології священне [[інжир]]не (фігове, фікусове) дерево. Часто виступає одним із варіантів [[світове дерево|світового дерева]] в [[Індія|Індії]]. Найдавніші відомі літературні згадки містяться в «[[Рігведа|Рігведі]]» (1700—1100&amp;nbsp;р. до.н.&amp;nbsp;е.; I 135, 8; X 97, 5). Також зустрічається в [[брахман]]ах, [[упанішади|упанішадах]] і епосі «[[Махабхарата|Магабгарата]]». У багатьох випадках, коли дається опис світового дерева, йдеться саме про Ашваттху.<br /> <br /> У перекладі слово «ашваттха» буквально означає «кінська стоянка» за ототожнення в давньоіндійській міфології коня з вогнем. Тертям брусків деревини інжиру добувався священний вогонь.<br /> <br /> В упанішадах Ашваттха описується перевернутим світовим деревом, корені якого закріплені в небі, а на гілках розміщені різні площини буття. В «Магабгараті» це дерево, яке буквальне використовувалося для отримання трьох священних видів вогню: для домашніх обрядів, для жертвопринесень і для [[Лібація|лібації]] (безкровної жертви). Також воно згадувалося як засіб від безпліддя. Жінка мала обійняти ашваттху, а її чоловік&amp;nbsp;— дерево удумбара. У буддизмі [[Сіддгартха Ґаутама|Будда Ґаутама]] отримав просвітлення, сидячи під інжирним деревом.<br /> <br /> {{hinduism-stub}}<br /> {{buddhism-stub}}<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * {{Енциклопедія Ніппоніка-2}} (С.?)<br /> * {{Накамура-дзусецу}} (С.?)<br /> * {{Торчинов Буддологія}} (С.?)<br /> * {{ref-ru}} Топоров В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Заметки о буддийском изобразительном искусстве в связи вопросом о семиотике космологических представлений // ''Труды по знаковым системам'', т. 2.&amp;nbsp;— Тарту, 1965.(С.?)<br /> * {{ref-ru}} Топоров В. Н. О брахмане. К стокам концепции // ''Проблемы истории языков и культуры народов Индии''. Сборник статей.&amp;nbsp;— Москва, 1974.<br /> * {{ref-ru}} Иванов В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Опыт истолкования древнеиндийских ритуальных и мифологических терминов, образованных от asva-«конь» // ''Проблемы истории языков и культуры народов Индии''. Сборник статей.&amp;nbsp;— Москва, 1974. (С.?)<br /> * {{ref-en}} Coomaraswamy А. К., The inverted tree // ''The Quarterly Journal of the Mythic Society''.&amp;nbsp;— Bangalore, 1938, v. 29.(С.?)<br /> * {{ref-en}} Chaudhuri N.. A pre-historic tree cult // ''Indian Historical Quarterly''.&amp;nbsp;— 1943, v. 19, №&amp;nbsp;4. (С.?)<br /> * {{ref-en}} Emeneau М. В. The strangling figs in Sanskrit literature // ''University of California-Publications in Classical Philology'', 1949, v. 13, №&amp;nbsp;10. (С.?)<br /> * {{ref-de}} Thieme P., Das Rätsel vom Baum // ''Untersuchungen zur Wortkunde und Auslegung des Rigveda''.&amp;nbsp;— Halle, 1949. (С.?)<br /> * {{ref-fr}} Viennot O. Le culte de 1'arbre dans 1'Inde ancienne.&amp;nbsp;— Paris, 1954. (С.?)<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{ref-ru}} [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/1739/АШВАТТХА В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Топоров. Ашваттха // ''Мифы народов мира''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150604131159/http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/1739/АШВАТТХА |date=4 червня 2015 }}<br /> <br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Дерева Азії]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC)&diff=2259 2026-06-09T18:01:08Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Otheruses2|Аргат}}<br /> {{Буддизм}}<br /> <br /> '''Арга́т''' (санскр. अर्हत्, [ərɦˈət̪] «гідний») — у [[буддизм]]і — людина, яка досягла повного звільнення від [[клеша|клеші]] ([[Авідья|невідання]], жага ([[пристрасть]]), [[ненависть]]) і яка вийшла з «колеса перероджень», але водночас не має всевідання [[Будда|Будди]].&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.britannica.com/topic/arhat|title=Arhat {{!}} Arahant, Theravada &amp; Enlightenment {{!}} Britannica|website=www.britannica.com|language=en|access-date=2025-01-27}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Arhat#CITEREFWarder2000|title=Arhat|date=2024-11-01|language=en|work=Wikipedia|access-date=2025-01-27}}&lt;/ref&gt; <br /> <br /> Набуття аргатства є головною метою [[Тхеравада|тхеравади]]. На шляху до аргатства людина спочатку повинна стати ''сротапанною'' - «увійти в потік», після чого вона вже ніколи не деградує до стану «звичайної людини». Наступний рівень&amp;nbsp;— [[сакрідагамін]] («той, хто повертається лише один раз»); той, хто став сакрідагаміном народиться ще тільки один раз. Потім&amp;nbsp;— [[анагамін]] (той, хто не повертається); він не повернеться в світ бажань&amp;nbsp;— [[Камалока|Камалоку]], але ще може народитися у вищих божественних світах&amp;nbsp;— [[рупалока|рупалоці]] і [[арупалока|арупалоці]]. Стаючи з анагаміна аргатом, людина досягає [[нірвана|нірвани]] лише для самої себе і не прагне ні до чого іншого. Згідно з [[Махаяна|махаяною]], будди спонукають аргатів вийти з егоїстичної «нірвани для себе» і вступити на шлях [[Бодхісаттва|боддгісаттви]]. З точки зору буддійської філософської школи [[Мадг'яміка]]&amp;nbsp;— Прасангіка, аргати хінаяни не повністю позбулися затьмарень, тому що хінаянська практика (у тому числі в школі тхеравада), дотримується філософських поглядів шкіл [[Саутрантіка]] або [[Вайбгашика]], що відносяться до Першого [[Три повороти|повороту Колеса Вчення]].<br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://ure-online.info/encyclopedia/arhat/ Архат] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія<br /> <br /> {{без джерел|дата=серпень 2021}}<br /> <br /> <br /> {{buddhism-stub}}<br /> [[Категорія:Буддизм]]<br /> [[Категорія:Буддійська філософія]]<br /> [[Категорія:Буддійські терміни]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0&diff=2257 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{otheruses}}<br /> [[Файл:Sriyantra.svg|thumb|Шрі Янтра]]<br /> '''Я́нтра''' ({{lang-sa|यन्त्र}})&amp;nbsp;— зображення, що використовується в деяких релігійних течіях, передовсім в [[індуїзм]]і, де йому приписують магічні властивості. Це графічний аспект Божества, уявлення про Всесвіт, а також карта свідомості.<br /> <br /> Склад ''ян'' перекладається як утримання (утримує сутність об'єкта, думки, концентрації). ''Тра'' від слова ''тран''&amp;nbsp;— звільнення, очищення. Таким чином янтра є засобом звільнення від обмежень, що стримують сутність.<br /> <br /> Друге значення слова Янтра&amp;nbsp;— символ. Символ&amp;nbsp;— це творче вираження недосяжного. Ця символічна композиція, функціонально близька до [[мандала|мандали]].<br /> <br /> Існують як плоскі зображення (часто&amp;nbsp;— різнокольорові), так і об'ємні (наприклад, відлиті з [[бронза|бронзи]]).<br /> <br /> Янтра&amp;nbsp;— це особлива енергетична діаграма. Кожна [[планета]] начебто має свою янтру, так само як і свою [[мантра|мантру]] (звукові вібрації, наповнені енергією). Янтра це візуальна форма енергетичної структури мантри або планети, якій відповідає дана мантра.{{Джерело}}<br /> <br /> == Різновиди янтр ==<br /> Існують два види янтр: геометричні й числові.<br /> Найпоширеніші графічні янтри, що використовують геометричні символи&amp;nbsp;— коло, трикутник тощо, накреслені особливим образом у строго певних пропорціях. Крім того, у таких янтрах повинні бути присутніми Бідж Акшари&amp;nbsp;— первинні букви мантр або найменувань відповідних енергій.<br /> <br /> Геометричні янтри засновані на певнім сполученні ліній і фігур, числові являють собою [[магічний квадрат|магічні квадрати]], тобто сітку із числами, вписаними в неї таким чином, що сума чисел у будь-якій вертикалі, горизонталі й діагоналі однакова.<br /> Як правило, янтри симетричні або мають виражений центр, але відомі асиметричні янтри. Візерунок зазвичай містить точку, прямі лінії, спіраль, геометричні фігури.<br /> <br /> Матеріалом для виготовлення янтр може бути [[папір]], [[метал]], [[камінь]], [[пісок]] та ін. Також існують правила їх виготовлення й використання.<br /> <br /> == Застосування янтр ==<br /> [[Файл:Sri_Yantra_256bw.gif|right|thumb|Шрі Янтра, контур]]<br /> Якщо янтра зроблена правильно, її мовляв можна застосовувати для очищення води, для зарядки цілющого зілля доброчинною енергією, можна розмістити на вівтарі, на місці молитов, медитацій. Невеликі янтри також носять замість дорогоцінних каменів у кулонах або кільцях практично з тим же ефектом, що несе посилення тієї або іншої планети Вашого гороскопа.<br /> <br /> Янтра&amp;nbsp;— використається як у Ведичній, так і в [[Тантра|Тантричній]] традиції. Янтра є схематичним зображенням форми того або іншого природного аспекту або енергії.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;180&quot;&gt;<br /> Файл: Sri Yantra Correct Colors Johari 1974.jpg| Шрі Янтра<br /> Файл: Ashtamatrika yantra.jpg| ashta matruka Янтра<br /> Файл: Bhagalamukhi yantra color.jpg| bahalamukhu Янтра<br /> Файл: Bhuvaneswari yantra color.jpg| bhuvaneswari Янтра (antargata yoga yaMtra)<br /> Файл: Kali yantra color.jpg| kali Янтра<br /> Файл: Tripura-bhairavi yantra color.jpg| tripurabhairava Янтра<br /> Файл: Kamala_yantra_color.jpg| kamana Янтра<br /> Файл: Chinnamasta_yantra_color.jpg| chinnamasta Янтра<br /> Файл: Dhumavati_yantra_color.jpg| dhoomavathi Янтра<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Шрі Янтра]]<br /> * [[Мандала]]<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * Khanna, Madhu (2005). «Yantra». In Jones, Lindsay (ed.). Gale's Encyclopedia of Religion (Second ed.). Thomson Gale. ISBN 0-02-865997-X.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://ccat.sas.upenn.edu/george/yantra.html «Yantra: Hindu Tantric Diagrams»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090429215810/http://ccat.sas.upenn.edu/george/yantra.html |date=29 квітня 2009 }}{{ref-en}}&amp;nbsp;— Спосіб побудови і колекція зображень Шрі-Янтри.<br /> * [http://sivasakti.com/yantras/dasha_maha_vidyas.html Різні варіанти Янтр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090403172445/http://sivasakti.com/yantras/dasha_maha_vidyas.html |date=3 квітня 2009 }}{{ref-en}}<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> [[Категорія:Символи]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Медитація]]<br /> [[Категорія:Буддійські терміни]]<br /> [[Категорія:Поняття буддизму]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BC%D0%B0_(%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B0)&diff=2255 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{індуїзм}}<br /> [[Файл:Yama.jpg|thumb|left|250px|Тибетське представлення Ями]]<br /> '''Яма''' ({{lang-sa|यम}}&amp;nbsp;— «Близнюк»)&amp;nbsp;— [[Дева (індуїзм)|дева]], божество, в [[індуїзм]]і син [[Сур'я|Сур'ї]], Володар Пекла, Страж Півдня. Цар Смерті і Справедливості. Був першою людиною і першим померлим й тому став царем загробного світу. Відповідно до [[Веди|Вед]] син Сур'ї, солярного божества [[індуїзм]]у (божество Савітур) і Саранью, дочки Тваштара. У Ведах зберігся діалог Ями з його сестрою [[Ями (міфологія)|Ями]] (та пропонує йому [[інцест]], але він відмовляється, мотивуючи це близьким спорідненням; цей принцип пізніше відбитий в індійських правових кодексах, дхарма шастрах). Діалог Ями із сином брахмана по імені Начікета складає собою Катха Упанішада. Господар потойбічного царства обіцяє виконати три його бажання в нагороду за виконану [[Аскетизм|аскезу]]. <br /> <br /> == Історія ==<br /> <br /> Яма і його сестра-близнюк [[Ямі (міфологія)|Ямі]], що стала річкою [[Ямуна|Ямуною]], були першими живими істотами, що залишили цей світ і вирушили в царство смерті, вказавши шлях туди всім живим. Він син Сонця&amp;nbsp;— Вівашвата. Відповідно до Макса Мюллера він, осягнувши зміст щоденних сходів і заходів Сонця, був першим, хто пройшов життєвий шлях зі сходу на захід, першим смертним, першим, хто вказав нам дорогу в те місце, де сонце життя закочується&amp;nbsp;— захід. Він владика Смерті. Яма виступає провідником для тих, хто йде зі світу живих, у цьому йому допомагає пара величезних псів з чотирма очима і величезними ніздрями. Охороняючи володіння бога смерті, вони блукають серед живих, хапають тих, чий термін скінчився, і тягнуть на суд до хазяїна. Як Суддя він керує своїм судом. Його переписувач Чітрагупта зачитує вголос свій журнал Агра-Сандхані, у якому зафіксовані всі земні діяння і помисли людини. Після того, як запис прочитаний, Яма зважує добрі і злі вчинки, і душу померлої людини або підносить на Небеса ([[Сварґа (Веди)|Сварга]]), або опускає в ХІІ пекельну обитель ([[Нарака]]).<br /> <br /> Вважається, що через чотири години сорок хвилин після того, як душа залишить тіло, вона з'являється перед Ямою, і до того часу тіло покійного не можна спалювати.<br /> <br /> За легендою [[Брахма]], створивши світ, вирішив, що необхідно спеціальне місце для суду над грішниками і їхнього покарання. Він попросив божественного майстра Вішвакармана створити це місце. Відтоді в житлі Ями м'який клімат, там немає нічого, що може доставити незручності або тривоги душі або тілу&amp;nbsp;— адже покійний одержить по заслугах лише після того, як Яма зробить над ним свій суд. Сам же Яма з'являється перед померлим в різних виглядах, в залежності від того, грішним або праведним було його земне життя. Перед праведниками Яма з'являється у вигляді лотосоокого усміхненого [[Вішну]], для грішників же він є гігантським чудовиськом із трьома тисячами рук, сплутаним волоссям і величезними очима без дна. Традиція каже, що царство Ями знаходиться десь на півдні. Тому цього бога вважають також заступником південної сторони світу .<br /> <br /> == Прізвиська ==<br /> <br /> * '''Антака'''&amp;nbsp;— «Згубник»<br /> * '''Дхармараджа'''&amp;nbsp;— «Цар Справедливості»<br /> * '''Самодержець'''<br /> * '''Пекельний Князь'''<br /> * '''[[Дхарма]]'''&amp;nbsp;— «Держава», «Обов'язок», «Закон»; персоніфікована іпостась '''Ями-Дхарми'''.<br /> <br /> == Іконографія ==<br /> <br /> Яму звичайно зображують зеленим, у червоному одязі, з короною або квіткою на голові. В одній руці у Ями [[булава]] (гада), в іншій&amp;nbsp;— аркан, яким він ловить грішників. Це божество може зображуватися з двома або чотирма руками. Його їздова тварина&amp;nbsp;— [[буйвіл]].<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Емма (міфологія)|Емма]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> {{commonscat|Yama}}<br /> * [http://www.simbolarium.ru/iconography/hinduism/ihindu.htm Иконография: Индуизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061107143858/http://www.simbolarium.ru/iconography/hinduism/ihindu.htm |date=7 листопада 2006 }}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Індуїстські боги]]<br /> [[Категорія:Дгармапали]]<br /> [[Категорія:Боги справедливості та правосуддя]]<br /> <br /> {{Локапали}}<br /> {{Індуїстський пантеон}}</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%B7_%D0%94%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D1%83&diff=2253 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Витвір мистецтва<br /> |тип=скульптура<br /> |назва = Якшині із Дідарганджа<br /> |рік=III—II ст. до нашої ери<br /> }}<br /> '''Якшині з Дідарганджа''' ({{lang-en|Didarganj yakshi}}, {{lang-hi|दीदारगंज यक्षी}})&amp;nbsp;— [[Історія Індії|давньоіндійська]] кам'яна [[скульптура]] жінки в натуральну величину, статуя якої датується з III по II століття до н. е. Експерти висувають кілька гіпотез стосовно того, кого зображає ця скульптура. Найбільш поширеною та популярною є гіпотеза про те, що це статуя [[Якша|Якшині]] — божественного духа природи. Згідно з іншими версіями, в статуї зображена дружина правителя або ж скульптура уособлює жіночу красу при царському дворі ([[сурасундарі]]){{Sfn|Wolpert|2006|с=30}}.<br /> <br /> Статуя знайдена на берегах [[Ганг]]у в 1917 році біля місцевості Дідаргандж (поруч із містом [[Джамалпур]], штат [[Біхар]]), від якої вона отримала свою назву. Якшині з Дідарганджа зберігається в Музеї Біхара в [[Патна|Патні]].<br /> <br /> == Рання індійська скульптура ==<br /> [[Файл:Yakshi._Bharhut,_Satna,_C._2nd_cent_BC._Bhopal_Museum.jpg|ліворуч|міні|210x210пкс|Портрет якши на барельєфі ступи в Бхархуті, Індія, II століття до н.е. З колекції Музею Бхопала]]<br /> Зображень людей, міфічних персонажів або богів [[Ведизм|ведійського періоду]] до сьогодні майже не збереглося. З одного боку, це пояснюється тим, що, імовірно, тоді поклонялися образам, виконаним із нестійких матеріалів. З іншого боку, релігійний культ був орієнтований на необразотворчі об'єкти, такі, як магічні діаграми — [[Шрі Янтра|янтри]] і [[Мандала|мандали]]. Формування художніх образів божеств і міфічних персонажів можна простежити з середини [[Імперія Маур'їв|маурійського]] періоду в IV—II століттях до н. е. Збереглися різноманітні пам'ятки образотворчого мистецтва того часу. Зокрема, монументальна скульптура, висічена з каменю, дрібні теракотові голівки і цілі фігурки людей. Популярними людиноподібними персонажами того часу були якши і якшині (духи природи){{Sfn|Горбушина|1996|с=194—195}}.<br /> <br /> Характеризуючи духів природи, можна сказати, що всі якши і якшині мають фізично розвинене тіло. Вони зображуються з опуклим животом і округлими рисами тіла, що нагадує про зв'язок [[ожиріння]] з ідеєю [[Родючість ґрунту|родючості]]. Якшині з Дідарганджа також має пишні жіночі форми, що підкреслюють її спорідненість з богинею родючості. У статуї можна виявити не тільки міфічні риси, які є наслідком фольклорного стилю, але і світські риси, які відображають стиль царського двору, помпезність і монументальність. В цілому образ Якшині свідчить про прагнення скульптора до урочистості, конкретності і безпосередності в зображенні жінки{{Sfn|Guha‐Thakurta|2006|с=63—64}}.<br /> <br /> == Відкриття статуї та її доля ==<br /> Скульптура Якшині була виявлена 18 жовтня 1917 року на березі [[Ганг]]у ({{Coord|25.571667|85.2625}}) біля Дідарганджа поруч з містом Джамалпур. Згідно з листом Волша, британського уповноваженого в справах міста Патна, богослов Гулам Расул (''Ghulam Rasul'') побачив у прибережних пісках Гангу кам'яний уламок, який стирчав із піску. Почавши його розкопувати, Гулам виявив скульптуру, після чого вона була доставлена владі. Інша версія виявлення Якши виникла на основі секретного звіту інспектора поліції від 20 жовтня 1917 року. На березі Ганга представники касти недоторканних дхобі прали одяг для своїх клієнтів. Прання відбувалося на кам'яній плиті, що багато років стирчала із землі. Одного разу сільські жителі, переслідуючи змію, помітили, що вона прослизнула в нору біля плити. Розкопавши нору, переслідувачі виявили, що плита є основою дивовижної статуї. Неграмотні жителі вирішили, що перед ними [[мурті]] [[Богиня|богині]], оскільки в околицях розташовувалося безліч храмів на честь [[Калі]] і [[Дурґа|Дурги]]. Статуї було споруджено тимчасове святилище з бамбуковим навісом, в якому місцеві жителі стали здійснювати поклоніння їй. Знахідка привернула увагу Спунера (''Spooner''), директора колоніального Музею в Патні, який визнав у ній стародавню скульптуру. Спунер вважав, що перед ним або якшині, або «небесна красуня»&lt;ref&gt;''Jain J.''&amp;#x20;[https://static1.squarespace.com/static/58fa260a725e25c4f30020f3/t/594ba181414fb54310f6320a/1498128825535/11+EXH_spg11_Museum+and+Museum+like+Structures_Jain.pdf Museum and Museum-Like Structures: The Politics of Exhibition and Nationalism in India] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180811220916/https://static1.squarespace.com/static/58fa260a725e25c4f30020f3/t/594ba181414fb54310f6320a/1498128825535/11+EXH_spg11_Museum+and+Museum+like+Structures_Jain.pdf |date=11 серпня 2018 }}&amp;nbsp;// Exhibitionist.&amp;nbsp;— 2011.&amp;nbsp;— Т.&amp;nbsp;Spring.&amp;nbsp;— С.&amp;nbsp;50.&lt;/ref&gt;. Зусиллями поліції артефакт був вилучений зі святилища і переданий на зберігання в Музей Біхара&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web|url=http://biharmuseum.org/story/the-magnificent-didarganj-yakshi/|title=The magnificent Didarganj Yakshi|date=2012|website=Patna Museum Publication|publisher=Patna Museum|author=Jai Prakash Narayan Singh and Arvind Mahajan|accessdate=15 вересня 2018|archive-date=4 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180804021905/http://biharmuseum.org/story/the-magnificent-didarganj-yakshi/}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180804021905/http://biharmuseum.org/story/the-magnificent-didarganj-yakshi/ |date=2018-08-04 }}&lt;/ref&gt;. Конфіскація об'єкта поклоніння досі викликає полеміку в індійському професійному співтоваристві. Індолог Тапаті Гуха-Тхакурта з Центру досліджень у сфері суспільних наук ([[Колката|Калькутта]]) в роботі «Наші боги, їх — музеї: суперечливі кар'єри предметів мистецтва Індії» зазначає неоднозначне ставлення колоніальної влади Великої Британії до давніх релігійних артефактів&lt;ref&gt;{{Стаття|автор=Guha–Thakurta T.|назва=“For the Greater Glory of Indian Art”: The Life of an Endangered Art Treasure in Modern India|посилання=https://www.cambridge.org/core/journals/international-journal-of-cultural-property/article/for-the-greater-glory-of-indian-art-the-life-of-an-endangered-art-treasure-in-modern-india/441FFE022EBB3B6A880208363EB29793|мова=|видання=International Journal of Cultural Property|тип=|рік=2002|місяць=|число=|том=11|номер=1|сторінки=1-27|issn=|ref=Guha–Thakurta|accessdate=15 вересня 2018|archivedate=11 серпня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180811195556/https://www.cambridge.org/core/journals/international-journal-of-cultural-property/article/for-the-greater-glory-of-indian-art-the-life-of-an-endangered-art-treasure-in-modern-india/441FFE022EBB3B6A880208363EB29793}}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Якшині як предмет мистецтва пережила кілька етапів у своїй «біографії». Скульптура пройшла шлях від [[експонат]]а аматорської [[Археологія|археології]] до національного шедевра та символу індійської жіночності, а потім стала міжнародним «емісаром» давньоіндійського мистецтва і культури{{Sfn|Guha‐Thakurta|2002|с=17}}. У рік здобуття Індією незалежності (1947 рік) скульптура вирушила на свою першу «Виставку мистецтва домініонів Індії та Пакистану» в Лондон. Після повернення за рік вона посіла місце в колекції Національного музею в Делі. У 1980-х роках предмет мистецтва знаходився в турне по Франції і США. Скульптура брала участь у міжнародних виставках за кордоном у «рік Індії». Зокрема, Якшині виставлялася в [[Національна галерея мистецтва|Національній галереї мистецтва]] у [[Вашингтон|Вашингтоні]] 1985 року, де в ході перевезення їй був відбитий ніс. Тим не менш, скульптура Якшині і далі вважається неповторним зразком монументального мистецтва, що свідчить про високий рівень розвитку індійської цивілізації. На думку деяких індійських учених, доля цього археологічного об'єкта відображає еволюцію статусу давньоіндійського мистецтва: колоніальна «старовина», національний шедевр і міжнародний символ індійського мистецтва{{Sfn|Guha–Thakurta|2002|с=21—22}}. В честь Якши в 1985 році [[Уряд Індії|урядом Індії]] була випущена поштова марка номіналом в одну рупію&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.daakticketindia.com/1985-06-13/|title=Didarganj Yakshi – Festival of India|date=2018|publisher=Daak Ticket|accessdate=2018-09-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180811195730/http://www.daakticketindia.com/1985-06-13/|archivedate=2018-08-11|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180811195730/http://www.daakticketindia.com/1985-06-13/ |date=2018-08-11 }}&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Скульптура якшині ==<br /> Скульптура заввишки 1,58 метра стоїть на п'єдесталі в 0,53 метра. Статуя зроблена з кам'яної породи, званої «чунарською» (''chunar''). Це червонуватий зернистий твердий [[пісковик]], що видобувається біля міста Чунар штату [[Уттар-Прадеш]] ({{Coord2|25.1055076|82.8601364}}). З неї ж складаються інші відомі культурні пам'ятки Індії, такі як [[колони Ашоки]] і Собор Святого Павла в [[Колката|Калькутті]].<br /> <br /> Якшині — жіноча фігура, висічена з цільного шматка каменю. Статуя має повні, округлі риси тіла, виражені жіночі груди, широкі стегна і вузьку талію. Голова Якшині прикрашена гребенем для волосся, з вух звисають великі сережки з потрійними кільцями. На шиї видно [[Перли|перлове]] намисто, а також подвійний ланцюжок спадає нижче грудей. Стегна охоплені поясом із п'ятьма шнурами, кісточки прикрашають важкі ножні [[браслет]]и. Якшині одягнена в традиційний індійський одяг [[дхоті]], схематичні складки якого дають ефект прозорого одягу{{Sfn|Wolpert|2006|с=30}}.<br /> <br /> Якшині уособлює ідеал жіночої краси Стародавньої Індії. Згідно з давнім каноном краси, шию Якшині прикрашають три шкірні складки (''griva trivali'') і три складки на животі (''katyavali''). У правій руці вона тримає [[чамара|чамару]] — ритуальне [[опахало]] з волосся хвоста [[як]]а. Звідси пішла друга назва статуї — «та, що тримає чамару» (''Chauri-bearer''). Ліва рука в скульптури відсутня. Вираз обличчя Якшині припускає, що вона уважно спостерігає за якоюсь подією чи чиїмись діями. Верхня частина тулуба в напруженні злегка нахилена вперед. Праве коліно трохи зігнуте, немов під вагою опахала Якшині припала на ногу. Лінії тіла і контури фігури висічені скульптором ідеально без порушення основних пропорцій. Зовнішній вигляд передає царську гідність і елегантність. Скульптура ретельно відполірована, що посилює враження від ідеальних ліній тіла{{Sfn|Wolpert|2006|с=30}}.<br /> <br /> Статуя Якшині вважається символом давньоіндійського мистецтва, порівнянного з грецькою [[Венера Мілоська|Венерою Мілоською]], що датується пізнішим періодом (між 130 і 100 роками до н. е.). Деякі мистецтвознавці вважають, що на фігуру Якшині вплинула творчість елліністичних скульпторів, які потрапили до Індії після завоювань [[Александр Македонський|Олександра Македонського]]. Греки підтримували зв'язки в регіоні з [[Греко-Бактрійське царство|греко-бактрійським]] (250-125 роки до н. е.) та [[Індо-грецьке царство|індо-грецьким]] (180 рік до н. е. — 10 рік н. е.) царствами, що відбилося на мистецтві [[Імперія Маур'їв|імперії Маур'їв]] (321—185 роки до н. е.). Іконометричні дослідження показали, що оголені скульптури періоду Маур'їв мало відрізняються від грецьких скульптурних ідеалів з точки зору пропорцій людського тіла. Обробка скульптором каменю, що дозволяє через прямі геометричні лінії створити ефект прозорою одягу, визнана елліністичної технікою. Зразки ранньої скульптури Стародавньої Індії, які свідчать про те, що подібна техніка могла народитися самостійно, не знайдені. Таким чином, Якшині з Дідарганджа має коріння в пізній архаїці Стародавньої Греції&lt;ref&gt;''Le Valley P.'' Greek Influence on Indian Sculptures as early as Alexander’s Campaign&amp;nbsp;// Journal of the Indian Society for Greek and Roman Studies.&amp;nbsp;— 1996.&amp;nbsp;— №&amp;nbsp;6.&amp;nbsp;— С.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> == Галерея зображень Якшині ==<br /> {| class=&quot;graytable&quot; style=&quot;margin-bottom: 10px;&quot;<br /> |+ Фотографії з Музею Біхара в [[Патна|Патні]]<br /> | align=&quot;center&quot; |[[Файл:Didarganj_Yakshi_in_the_Bihar_Museum_(cropped).jpg|243x243пкс]] <br /> | align=&quot;center&quot; |[[Файл:Yakshini_(cropped).jpg|центр|242x242пкс]] <br /> | align=&quot;center&quot; |[[Файл:Didarganj-Yakshi-3bc-Patna.jpg|центр|243x243пкс]]<br /> |}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Апсара]]<br /> * [[Гандгарви]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist|2}}<br /> <br /> == Література ==<br /> * {{Книга|автор=Горбушина М. Д.|частина=Иконография индуизма|відповідальний=Под общ. ред. М. Ф. Альбедиль и А. М. Дубянского|назва=Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь|місце=М.|видавництво=Республика|рік=1996|сторінки=194-195|сторінок=|isbn=|isbn2=|ref=Горбушина}}<br /> * {{Книга|автор=Краснодембская Н. Г.|частина=Якша|відповідальний=Под общ. ред. М. Ф. Альбедиль и А. М. Дубянского|назва=Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь|місце=М.|видавництво=Республика|рік=1996|сторінки=480|сторінок=|isbn=|isbn2=|ref=Краснодембская}}<br /> * {{Книга|автор=|назва=Encyclopedia of India|відповідальний=Wolpert S. (ed.)|видання=Vol. 4 (S–Z)|місце=NY|видавництво=Thomson Gale|рік=2006|сторінки=30|сторінок=|isbn=0-684-31349-9|isbn2=|ref=Wolpert}}<br /> * {{Стаття|автор=Guha–Thakurta T.|назва=“For the Greater Glory of Indian Art”: The Life of an Endangered Art Treasure in Modern India|посилання=https://www.cambridge.org/core/journals/international-journal-of-cultural-property/article/for-the-greater-glory-of-indian-art-the-life-of-an-endangered-art-treasure-in-modern-india/441FFE022EBB3B6A880208363EB29793|мова=|видання=International Journal of Cultural Property|тип=|рік=2002|місяць=|число=|том=11|номер=1|сторінки=1-27|issn=|ref=Guha–Thakurta|accessdate=15 вересня 2018|archivedate=11 серпня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180811195556/https://www.cambridge.org/core/journals/international-journal-of-cultural-property/article/for-the-greater-glory-of-indian-art-the-life-of-an-endangered-art-treasure-in-modern-india/441FFE022EBB3B6A880208363EB29793}}<br /> * {{Книга|автор=Guha‐Thakurta T.|назва=The Edangered Yakshi: Careers of an Ancient Art Object in Modern India|посилання=https://books.google.com/books?hl=uk&amp;lr=&amp;id=-1eCdLyrpV8C&amp;oi=fnd&amp;pg=PP2&amp;dq=%22Didarganj+Yakshi%22&amp;ots=Aciy98E8sr&amp;sig=9XpDGUoq0oH4i1PZx-W6tRakVPI&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=false|відповідальний=Chatterjee P. and Ghosh A. (eds.)|видання=History and the Present|місце=London; Des Plaines, IL|видавництво=Anthem Press|рік=2006|сторінки=51—59|сторінок=|isbn=|isbn2=|ref=Guha‐Thakurta}}<br /> * {{Книга|автор=Varadpande M.|назва=Woman in Indian sculpture|місце=New Delhi|видавництво=Abhinav Publications|рік=2006|сторінки=30|сторінок=|isbn=|isbn2=|ref=Varadpande|посилання=https://books.google.com/books?hl=uk&amp;lr=&amp;id=IsE5KAja3jAC&amp;oi=fnd&amp;pg=PA5&amp;dq=%22Didarganj+Yakshi%22&amp;ots=6N_wC1ZpzH&amp;sig=141z5Wkrc1_fBdU9A1LoZPE03JM&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=%22Didarganj%20Yakshi%22&amp;f=false}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://biharmuseum.org/story/the-magnificent-didarganj-yakshi/ Сторінка Якшині з Дідарганджа на сайті Музею Біхара] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180804021905/http://biharmuseum.org/story/the-magnificent-didarganj-yakshi/ |date=4 серпня 2018 }}<br /> {{портали|Скульптура|Індія|Індуїзм}}<br /> <br /> [[Категорія:Індійська міфологія]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Скульптури Індії]]<br /> [[Категорія:Кам'яні скульптури]]<br /> [[Категорія:Скульптури за алфавітом]]<br /> [[Категорія:Біхар]]<br /> [[Категорія:Статуї]]<br /> [[Категорія:Імперія Маур'їв]]<br /> [[Категорія:Археологічні відкриття 1917]]<br /> [[Категорія:1917 в Індії]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%80-%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B0&diff=2251 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Картка книги}}<br /> <br /> {{Індійська література}}<br /> '''Яджур-веда''' ({{lang-sa|यजुर्वेद}}, {{IAST|yajurveda}})&amp;nbsp;— dsl {{lang-sa| यजुस्}}, {{IAST | yajus}}&amp;nbsp;— «правила жертвоприношень» та {{lang-sa| वेद}}, {{IAST | veda}}&amp;nbsp;— «знання»)&amp;nbsp;— одна з [[Веди|Вед]], «Веда жертовних формул». На думку більшості вчених, «Яджур-веда» була складена на початку [[Залізна доба|залізної доби]], близько X століття до н.&amp;nbsp;е., і відображала практики ведичної релігії тих часів.<br /> <br /> «Яджур-веда» складається з двох основних [[Самхіта|самхіт]]: «білої» (''Шукла'') і «чорної» (''Крішна''). Обидві містять в собі [[Мантра|мантри]], необхідні для проведення ведичних ритуалів, але в «Крішна Яджур-веді» до складу основної Самгіти входить додатковий коментар в прозі, тоді як у «Шукла Яджур-веді» коментарі були виділені в окремий [[Брахмани (книги)|брахман]]&amp;nbsp;— «[[Шатапатха-брахман]]».<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Упанішади]]<br /> * [[Брахмани (книги)]]<br /> * [[Веданта-сутри]]<br /> <br /> == Література ==<br /> * Ralph Thomas Hotchkin Griffith, ''The Texts of the White Yajurveda. Translated with a Popular Commentary'' (1899).<br /> * Devi Chand, ''The Yajurveda. Sanskrit text with English translation. Third thoroughly revised and enlarged edition'' (1980).<br /> * ''The Sanhitâ of the Black Yajur Veda with the Commentary of Mâdhava ‘Achârya'', Calcutta (Bibl. Indica, 10 volumes, 1854—1899)<br /> * Kumar, Pushpendra, ''Taittiriya Brahmanam (Krsnam Yajurveda)'', 3 vols., Delhi (1998).<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.sanskritweb.net/yajurveda Sanskrit Web] Вільні для скачування відредаговані тексти «Тайттірія-Самгіти», «Тайттірія-брахмани», «Тайттірія-араньяки», «Екагні-канди» і&amp;nbsp;т.&amp;nbsp;д. на санскриті з перекладом на англійську.<br /> * [http://www.sacred-texts.com/hin/yv/index.htm Sacred Texts] Електронний текст перекладу «Тайттірія-Самгіти», виконаний в 1914 році Артуром Кейтом<br /> * [https://web.archive.org/web/20091224081111/http://forizslaszlo.com/visszateremtes_taitt_up_en.html «Тайттірія-упанішада» (шикша-Валлі)]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> {{Authority control}}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Індійська література]]<br /> [[Категорія:Книги]]<br /> [[Категорія:Індійська філософія]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%AE%D2%91%D0%B0&diff=2249 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{індуїзм}}<br /> '''Ю́ґа''' ([[деванагарі]]: युग)&amp;nbsp;— назва тривалого періоду світової історії в [[індійська філософія|індійській філософії]]. Всього є чотири юґи, кожна наступна коротша за попередню та характеризується занепадом моралі, посиленням страждань і зростанням невігластва. Разом юґи утворюють махаюґу, з кінцем якої світ гине і історія починається заново.<br /> <br /> == Чотири юґи ==<br /> В [[Індуїстська космологія|індійській космології]] існує чотири ери: [[Сатья-юґа]] (Кріта-юґа), [[Двапара-юґа]], [[Трета-юґа]], і [[Калі-юґа]]. За індійською космологією життя у Всесвіті створюється і зникає з періодом від 4,1 до 8,2&amp;nbsp;млрд років, які складають одну добу [[Брахма|Брахми]]. Впродовж неї цикли юґ повторюються, як [[пори року]]. Добробут під час них спирається на правдивість, милосердя, [[аскетизм]] і чистоту&amp;nbsp;— «ноги бика [[Дгарма|дхарми]]». Разом вони панують тільки на початку циклу, в кожній наступній юзі одна зі складових занепадає, як наслідок занепадає і [[мораль]], зростає страждання і коротшає термін життя людей.<br /> <br /> * '''Сатья-юґа'''&amp;nbsp;— епоха, в яку бик дхарми стоїть на чотирьох ногах. Це епоха правди, спокою, терпимості та стриманості. Немає поділу на божественних і демонічних істот. Всі люди поклоняються [[Вішну]] та його втіленням. Людям доступні всі можливі блага, кожна праця близька до ідеалу та приносить задоволення. Люди народжуються вже з ясним розумом і живуть до 100 тисяч років. Усі рівні між собою, здорові та прекрасні. Сатья-юґа триває 1,728 мільйона земних років (4800 років девів, вчетверо довше Калі-юґи)&lt;ref&gt;Шрімад-Бхагаватам 12.3; Нарада-пурана 1.41.7−11; Курма-пурана 1.29.14−17; Падма-пурана 7.26.2−5&lt;/ref&gt;;<br /> * '''Трета-юґа'''&amp;nbsp;— епоха, в якій бик дхарми стоїть на трьох ногах. З'являється невдоволеність, брехня, жорстокість і чвари. Проте більшість людей все ще благочесні. Виникають касти суспільства. Люди живуть до 10 тисяч років. Триває 1,296 мільйона земних років (3600 років девів, втроє довше Калі-юґи)&lt;ref&gt;Шрімад-Бхагаватам 2.3.20 і далі; Падма-пурана 7.26.6−9&lt;/ref&gt;;<br /> * '''Двапара-юґа'''&amp;nbsp;— епоха, в якій бик дхарми стоїть на двох ногах. Виникає честолюбство і марнославство, людство потерпає від незгоди та війн, пристрастей і нерівності. В той час як одні дуже щасливі, інші зазнають горя. Люди живуть по тисячі років. Триває 864 тисяч земних років (2400 років девів, вдвічі довше Калі-юґи)&lt;ref&gt;Падма-пурана 7.26.10−13; Ваю-пурана 58.24−25&lt;/ref&gt;;<br /> * '''Калі-юґа'''&amp;nbsp;— теперішня епоха, в якій у бика дхарми залишилася лише одна опора. Благочестя майже зникає, люди перестають вірити в духовний світ, занепадає мораль, панує невігластво, обман, гординя, жадоба і ненависть. Виникають численні лжепророки, шарлатани та самозванці, котрі проголошують себе вчителями для задоволення власних пристрастей. Заповіді виконуються лише задля марнославства. Термін життя зменшується до щонайбільше 100 років. Триває 432 тисячі земних років (1200 років девів). Що ближче до кінця Калі-юґи, то дрібнішими ставатимуть всі істоти, природа марнітиме. Епоха закінчується, коли Вішну знищує світ в образі [[Калкі]] та створює його заново, після чого починається Сатья-юґа наступного циклу&lt;ref&gt;Падма-пурана 7.26.15−17 і 3.7.13−14; Шрімад-Бхагаватам 12.2.29−33; Вішну-пурана 4.24&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> Всі чотири юґи складають махаюґу або дівйа-юґу&amp;nbsp;— 4,32&amp;nbsp;млн земних років (12000 років девів).<br /> <br /> == Датування ==<br /> [[Файл:Yugas-Ages-based-on-Sri-Yukteswar af.jpg|міні|Юґи у зв'язку з зодіаком за Шрі Юктешваром]]<br /> Поширена думка, що сучасна юґа (Калі-юґа), почалася у 3102 році до н. е. після того як [[Крішна|Шрі Крішна]] покинув світ. Проте астролог [[Свамі Шрі Юктешвар Гірі]] стверджував, що це датування помилкове і виникло близько 700 року до н. е. [[Магараджа]] [[Юдхіштхіра]], вирушивши в усамітнення, не лишив матеріалів про літочислення і до Калі-юґи було додано ще 2400 років Двапара-юґи. Справжня Калі-юґа завершилася після 499 року н. е., коли [[Сонце]] пройшло [[Терези (знак зодіаку)|сузір'я Терезів]], у якому знаходилася точка [[рівнодення]]. Після цього юґи ідуть у зворотному порядку, таким чином зараз триває Двапара-юґа, про що свідчить науково-технічний прогрес і зростання рівня життя. Для пояснення розбіжності між тривалістю юґи та положенням Сонця земні роки було замінено роками девів&lt;ref&gt;{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=ABycBQAAQBAJ&amp;printsec=frontcover&amp;dq|title=The Holy Science|last=Yukteswar|first=Sri|date=2014-11-27|publisher=Clearfield Group|language=en}}&lt;/ref&gt;. <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Індуська космологія]]<br /> * [[Золота доба|Чотири доби]]<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> *[http://www.veda.harekrsna.cz/planetarium/index.htm Vedic cosmology&amp;nbsp;— planetarium]<br /> *[http://www.krishna.md/ru/about-us.html Международное Общество сознания Кришны: Время]<br /> <br /> [[Категорія:Індійська філософія]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Одиниці часу]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0&diff=2247 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{індуїзм}}<br /> [[Файл:Shukra graha.JPG|thumb|left|150px| Шукра - гуру асурів і дайтїв]]<br /> '''Шу́кра''' ({{lang-sa|शुक्र}}, {{[[IAST]]|Śukra}} «ясний, чистий, білий») або '''Шукрача́ря''' ({{lang-sa|शुक्राचार्य}})&amp;nbsp;— син [[Бхрігу]] в [[індуїзм]]і, наставник [[Дайтьї|дайтьїв]] і [[гуру]] [[Асури|асурів]]. За різними джерелами [[Вахана|ваханою]] Шукри є [[верблюд]], [[кінь]] або [[крокодил]]. В руках він тримає тростину, [[Джапа-мала]] [[чотки]] і квітку [[лотос]]а, а іноді— [[лук]] і стріли. З Шукрою пов'язаний [[Веди|ведичний]] [[ріші]] Ушанас. В [[Джйотиша|Джйотиші]] Шукра ототожнюється з планетою [[Венера (планета)|Венера]], однією з [[Наваграха|Наваграх]] (дев'яти небесних тіл). Правитель дня п'ятниці.<br /> [[Файл:Shukradeva.jpg|thumb|left|150px| Шукра з супутницею Дваржашвіні]]<br /> <br /> ==Мантри==<br /> Умиротворення Шукри.<br /> *Ом Хрім Шукрая Намах<br /> *Ом Шукрая Намах<br /> *Ом Драм Дрім Друм Сах Шукрайе намах<br /> <br /> Повторення мантри сприяє розвитку музичних і художніх нахилів, а також вокальних даних, дає щастя в любові, збільшує чарівливість, привабливість особистості та притягає матеріальні блага.<br /> <br /> Шукра Гаятрі<br /> <br /> Om aswadhwajaaya vidmahae <br /> dhanur hastaaya dheemahi <br /> tanno shukra: prachodayaat<br /> <br /> Om, Дозвольте мені медитувати на того, хто має коня на прапорі,<br /> О, Той, хто має лук у руці, дай мені більш високий інтелект,<br /> І нехай Шукра просвітлює мій розум.<br /> <br /> Милостиня. Жертвують шовковий одяг, сметану, йогурт, ароматні масла, цукор, коров'ячий гній, або камфору бідній молодій жінці ввечері в п'ятницю.<br /> <br /> Пост - у п'ятницю, особливо в перебігу Махадаси і бхукті Шукрі і протягом несприятливих транзитів Венери.<br /> <br /> Мантра - повторюється в п'ятницю на сході сонця, особливо протягом періодів і підперіодів Шукрі.<br /> Шукра Сіід мантра: ом драм дрім драум сах шукрайа намах<br /> <br /> Планетарне божество Шукра благословляє на багатство і щасливе подружжя.<br /> == Посилання ==<br /> Mythology of the Hindus By Charles Coleman p.134<br /> <br /> [[Категорія:Венера]]<br /> [[Категорія:Індійська астрологія]]<br /> [[Категорія:Індійська астрономія]]<br /> [[Категорія:Індуїстські боги]]<br /> [[Категорія:Рігведійські боги]]<br /> [[Категорія:Індуїстська міфологія]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Персонажі індуїстської міфології]]<br /> [[Категорія:Мантри]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8&diff=2245 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Індуїзм}}<br /> '''Шудри''' ([[санскрит]]: शूद्र, Śūdra)&amp;nbsp;— є четвертою [[варна (стан)|варною]], тобто слуги, яких [[Брахма]] створив зі своїх ніг.<br /> <br /> Роль цієї варни у постведичній [[Індія|Індії]] полягала у виконанні важких і простих робіт. Варна шудр&amp;nbsp;— це найнижчий стан [[слуга|слуг]]. Так, більшість індуїстських [[селяни|селян]] є шудрами. Серед індусів на острові [[Балі]] ([[Індонезія]]) шудри становлять 97&amp;nbsp;% населення, що практикує [[індуїзм]].<br /> <br /> Чотирма варнами є [[брахмани]], [[кшатрії]], [[вайшії]] і [[шудри]].<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * {{cite book |title=Shudras in Ancient India |first1=R. |last1=Chandra |first2=K. L. |last2=Chanchreek |location=New Delhi |publisher=Shree Pub. |year=2004 |isbn=81-88658-65-0}}<br /> * {{citation |last=Aurobindo |first=Sri |authorlink=Sri Aurobindo |title=The synthesis of Yoga |publisher=Lotus light publication |year=1996 |isbn=0-941524-65-5}}<br /> <br /> {{Бібліоінформація}}<br /> [[Категорія:Касти]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%80%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D1%96_%D0%9D%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96&diff=2243 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Особа<br /> |ім'я = Нірмала Шрівастава<br /> |інші_імена = Шрі Матаджі Нірмала Деві<br /> |жінка = 1<br /> |зображення = Shri Mataji Nirmala Shrivastava.jpg<br /> |рід = Шаліваханів<br /> |оригінал імені = {{lang-hi|निर्मला श्रीवास्तव}}<br /> |дата_народження = 21.3.1923<br /> |відомий_(відома) = Засновниця [[Сахаджа йога|Сахаджа йоги]]<br /> |місце_народження = [[Чхіндвара]], штат [[Мадх'я-Прадеш]], [[Індія]]<br /> |дата_смерті = 23.2.2011<br /> |місце_смерті = [[Генуя]], [[Італія]]<br /> |чоловік = {{нп|Чандіка Прасад Шрівастава|||Chandrika Prasad Srivastava}}<br /> |місце народження = <br /> |дата смерті = <br /> |місце смерті = <br /> |поховання = <br /> |громадянство = <br /> |національність = <br /> |військове звання = <br /> |партія = <br /> |нагороди = <br /> }}<br /> <br /> '''Шрі Матаджі Нірмала Деві''', або ж '''Нірмала Шрівастава''' ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] '''Сальве''', [[21 березня]] [[1923]], [[Чхіндвара]], [[Британська Індія]] &amp;nbsp;— [[23 лютого]] [[2011]], [[Генуя]], [[Італія]]) — індійська [[гуру]], духовна лідерка, місіонерка, засновниця духовного вчення [[Сахаджа йога|Сахаджа йоги]], докторка філософії та медицини. Більше відома саме як Шрі Матаджі або Нірмала Деві (з [[гінді]] «Шрі»&amp;nbsp;— звернення до шанованої особи, «Матаджі»&amp;nbsp;— матінка, «Нірмала Деві»&amp;nbsp;— повна форма імені Нірмала).<br /> <br /> == Дитинство та юність ==<br /> <br /> Нірмала Сальве народилася 21 березня 1923 року (в день [[Весняне рівнодення|весняного рівнодення]]) рівно опівдні в містечку [[Чхіндвара]] (сучасний штат [[Мадх'я-Прадеш]]) у християнській родині. Її предки належали до древньої імператорської династії Шаліваханів, тому сім'ї були близькі традиції індуїзму. Батько Нірмали&amp;nbsp;— Прасад Рао Крішнан Сальве&amp;nbsp;— знав багато мов, був обізнаний в різних областях мистецтва та літератури, знав напам'ять священну для індусів «[[Бхагават-гіта|Бхагават-гіту»]]. Саме він переклав на гінді священну книгу мусульман [[Коран]]. Він здобув повагу всіх, хто його оточував, його знали як людину щедру і скромну. Батько Нірмали також відіграв важливу роль у національно-визвольному русі [[Індія|Індії]]. Він брав безпосередню участь у боротьбі [[Індія|Індії]] за незалежність від [[Британська імперія|Британської Імперії]] і був єдиним християнським представником у Конституційній Асамблеї та першому Парламенті, а пізніше мав власну юридичну практику. Матір Шрі Матаджі Корнелія Сальве була високоосвіченою жінкою і мала вчений ступінь в області математики, але відмовилася від наукової кар'єри, обмежившись обов'язками домогосподарки. Вона була чесною і порядною людиною й ніколи не йшла на компроміси із совістю.<br /> <br /> Ім'я «Нірмала» означає «незаплямована», оскільки дитина народилася без жодної плями на тілі. У неї було щасливе дитинство, вона дуже любила тварин і проявляла себе в самодіяльності, музиці, спорті та образотворчому мистецтві. Батьки Нірмали віддали Її в традиційну індійську школу та сприяли розвитку в неї інтуїції та високих духовних якостей. Коли їй було сім, вона познайомилася з [[Махатма Ганді|Махатмою Ганді]], який дозволив Нірмалі бувати в його [[ашрам]]і. Строгий розпорядок життя в ашрамі&amp;nbsp;— підйом о четвертій ранку, обмивання, вранішні молитви і прогулянки природним чином увійшли до життя Шрі Матаджі, залишившись із нею назавжди. Багато ідей Ганді згодом стали частиною її ідеології: збалансована економіка та виробництво, соціальне служіння, простота життя, єдність світових релігій.<br /> <br /> Після закінчення школи Нірмала вступила до медичного коледжу. Її студентські роки були далеко не такі безтурботні, як дитинство, адже тоді відбувалася боротьба за свободу Індії, тож лідери [[Національний Конгрес|Національного Конгресу]] часто потрапляли до в'язниці. Так, батько Нірмали провів ув'язненим два з половиною роки, а Її мати побувала у неволі п'ять разів.<br /> <br /> У 1942 році Нірмала очолила Студентський Визвольний Рух і сама кілька разів потрапляла під арешт. У результаті Її виключили з Коледжу і Вона була змушена провести кілька місяців у підпіллі.<br /> <br /> == Шлюб та сім'я ==<br /> <br /> Коли боротьба за незалежність завершилася, в 1947 році Нірмала Сальве одружилася з членом індійського уряду Чандікою Прасадом Шріваставою, який згодом став одним із найшанованіших державних діячів незалежної Індії. Незабаром Чандіка Шрівастава став секретарем прем'єр-міністра Лала Бахадура Шастрі, а в 1961 році очолив [[Індійська Пароплавна Компанія|Індійську Пароплавну Компанію]] (ІПК), перетворивши це малоприбуткове підприємство на одну з найбільших світових корпорацій. У 1974 році, після злиття ІПК з [[Міжнародна Морська Організація|Міжнародною Морською Організацією]] при [[ООН]], він до 1991 року був її Генеральним Секретарем. Чандіка Шрівастава отримав Лицарський Знак від [[королева Великої Британії|королеви Великої Британії]] [[Єлизавета II|Єлизавети II]] і ще 31 нагороду 17-ти країн світу. Він був першим індусом з часів одержання незалежності, що отримав в 1990 році титул «Лицар Капітан» серед нагороджених британським орденом Св. Михаїла і Св. Георгія.<br /> <br /> Коли він 1947 року одружувався з мало кому відомою тоді Сальве, він чекав знайти в ній вірну дружину і люблячу матір для своїх дітей, але менш за все міг припустити, що його дружина стане духовною лідеркою, авторитет якої буде визнаний на п'яти континентах світу. Втім, у перші роки подружнього життя Нірмала повністю занурилася у домашні та сімейні справи. Вона народила двох дочок (Кальпана і Садхана), має четверо онуків. Коли дочки стали дорослими та самостійними, вона зрозуміла, що її роль як дружини та домогосподарки виконана і настав час для роботи на благо людства.<br /> <br /> == Духовна Матір ==<br /> [[Файл:HH Shri Mataji Nirmala Devi.jpg|міні|236x236пкс|Храм Шрі Матаджі Нірмала Деві в індійському селищі Надді.]]<br /> Шрі Матаджі з дитинства мала інтерес до самопізнання і духовних практик. Після того, як обидві Її дочки одружилися, вона вирішила знайти власний метод пробудження в людей сакральної енергії [[кундаліні]], за допомогою якого відбувається повна трансформація особистості. 5 травня 1970 року Шрі Матаджі Нірмала Деві ввійшла у глибоку медитацію на березі океану в Нарголі та отримала одкровення. «Я побачила [[Кундаліні]], що представляє первинну силу, [[Святий Дух]] усередині нас. Вона піднімалася, розкриваючись і як би телескопічно розгортаючись. Неначе величезний потік променів вирвався з моєї голови в різні боки. Я відчула, що зникаю, розчиняюся, мене більше немає. Є тільки Милосердя. Я усвідомила&amp;nbsp;— ЦЕ відбулося в Мені». Після цього вона почала духовну діяльність, яка привела до пробудження [[кундаліні]] мільйонів людей по всьому світу.<br /> <br /> Перший досвід був здійснений в [[Індія|Індії]], де за два роки 14 осіб отримали свою духовну самореалізацію. Пізніше, коли чоловік Нірмали був обраний до [[ООН]] і вони переїхали у [[Лондон]], її робота продовжилася за кордоном. Шрі Матаджі поставила перед собою завдання духовного перетворення людства&amp;nbsp;— спочатку на індивідуальному рівні, а потім і на колективному, що має на меті трансформацію всього світу, перетворення сучасного суспільства на високодуховне та моральне. Вона проводила свої програми у [[Британія|Британії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]] [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Росія|Росії]], [[Україна|Україні]] та в десятках інших країн світу, розповідаючи про будову тонкого тіла людини і пробуджуючи у них кундаліні. Свою методику вона назвала «[[Сахаджа йога]]» («сахаджа»&amp;nbsp;— природжена, «[[йога]]»&amp;nbsp;— союз, з'єднання), підкреслюючи цим, що в кожній людині з народження існує механізм, за допомогою якого вона може з'єднати свою індивідуальну свідомість з колективною свідомістю, віднайти шлях до Бога всередині себе.<br /> <br /> Нині [[Сахаджа йога]] отримала поширення на всіх континентах у понад 140-ка країнах світу, включаючи [[Україна|Україну]]. До 2004 року Шрі Матаджі щорічно проводила кілька місяців у поїздках та виступала на програмах в різних містах планети. Вона ніколи не просила за це грошової плати: «Як можна платити за те, що є ваше, що дано від народження? Чи можна заплатити за те, що проросло зерно, за те, що світить сонце? Так само і [[Кундаліні]]: вона&amp;nbsp;— це сила Любові, і кожна людина має право і можливість пізнати її як приємний подих». Саме за свою місіонерську діяльність Нірмала Шрівастава отримала титул Шрі Матаджі («Духовна Мати Людства»). Співчуття, терпіння, любов і безкорисливість, якими керувалася вона,&amp;nbsp;— це докази щирості почуттів, які Шрі Матаджі відчуває до людей. «Найважче,&amp;nbsp;— каже вона,&amp;nbsp;— це переконати людей в тому, що в усьому всесвіті людина є найбільш розвинена істота, і що вона наділена здатністю стати дивовижною особою».<br /> <br /> Шрі Матаджі Нірмала Деві покинула цей світ 23 лютого 2011 року приблизно о п'ятій годині вечора в [[Генуя|Генуї]], [[Італія]]. Їй було 87 років. Сорок років свого життя вона віддала служінню людству.<br /> <br /> == Оцінка внеску ==<br /> <br /> [[Файл:Nirmala Srivastava.jpg|міні|263x263px|Нірмала Шрівастава у свої останні роки]]<br /> <br /> Шрі Матаджі зробила внесок у розвиток сучасної цивілізації. Її знання в області [[медицина|медицини]], [[генетика|генетики]], [[біологія|біології]], [[фізика|фізики]], [[хімія|хімії]], [[психологія|психології]], [[педагогіка|педагогіки]] та інших наук зробили тиху революцію в науці та духовності. Щорічно проходять наукові міжнародні конференції по вивченню феномена Сахаджа Йоги. В 1998&amp;nbsp;р. на науковій конференції в [[Москва|Москві]] директор Міжнародного інституту теоретичної та прикладної фізики АПНР академік А. Акімов, досліджуючи енергетичний потенціал Шрі Матаджі, зробив висновок, що вона є джерелом Космічної енергії. [[Вібрації]], які випромінює вона, а також Її фотографії, мають цілющі властивості{{джерело?}}.<br /> <br /> Сфера діяльності Нірмали Шрівастави була широкою. Вона була талановитою архітекторкою. За її проєктом споруджені пам'ятники й будівлі по всьому світу. В [[Лакнау]], наприклад, за її проєктом споруджено будинок у формі теплохода. Нею винайдений новий штучний матеріал, який має вигляд природного каменю. Нірмала Шрівастава мала смак до мистецтв, захоплювался живописом, музикою, поезією. Організовувала концерти, на які запрошувалися найкращі музиканти світу. За її ініціативою в [[Індія|Індії]] відкрита Музична Академія. Будучи покровителькою мистецтв, Нірмала Шрівастава відіграла велику роль у відродженні [[класицизм]]у. Вона доводила, що вібрації сучасної модної поп- і рок-музики наносять велику шкоду [[чакри|чакрам]] і клітинам головного мозку, тоді як вібрації класичної музики позитивно впливають на нервову систему.<br /> <br /> Шрі Матаджі створила молодіжне кінематографічне товариство, щоб спрямувати енергію молоді на відродження моральних принципів. Вона писала у книзі «Метасучасна ера»: «Митці повинні піднімати публіку на рівень високого мистецтва, а не опускатися до її дешевих потреб. Митці&amp;nbsp;— квіти творчості, найдорожчі члени людського суспільства».<br /> <br /> Шрі Матаджі любила вирощувати квіти. В 1993 році вона вперше виростила в [[Пуна|Пуні]] тюльпани. Її троянди отримували призи на виставках в усьму світі. Її методи з насичення води та продуктів харчування позитивними вібраціями за допомогою виконання мантр стали використовувати в сільському господарстві для підвищення врожайності. <br /> <br /> Нірмала Шрівастава лікувала безнадійно хворих методами [[Сахаджа йога|Сахаджа йоги]]. Серед тих, кого вона врятувала і кому допомогла, є відомі громадські та політичні діячі. Вона заснувала лікарні, які лікують методами [[Сахаджа йога|Сахаджа Йоги]] безкоштовно. Вона також заснувала притулок для бідних в [[Делі]] для надання їм притулку та для допомоги їм у виправленні та покращенні духовних якостей за допомогою методів [[Сахаджа йога|Сахаджа йоги]].<br /> <br /> Нірмала Шрівастава розробила систему освіти, яка застосовується в багатьох країнах світу.<br /> <br /> Питання покращення освіти, важливість благополучної сім'ї, успіх в роботі (бізнесі), самовдосконалення особистості, творча реалізація людини, соціальна відповідальність, екологія, покращення самопочуття людей та оздоровлення, релігійна терпимість та побудова мультирелігійного суспільства, культурна інтреграція людства, питання встановлення миру на Землі, свобода політична та духовна&amp;nbsp;— перелік проблем, якими Шрі Матаджі займалася впродовж життя.<br /> <br /> І все ж основною місією Нірмали Шрівастави було принести людям самореалізацію (пробудження [[кундаліні]]). Вона невпинно вела протягом 40 років наукову, практичну та духовну діяльність, виступала з доповідями в академіях наук різних країн, брала участь у міжнародних наукових конференціях. Її програми збирали великі аудиторії, транслюються по телебаченню. Шрі Матаджі неодноразово запрошувалась в [[ООН]] для проведення програм [[Сахаджа йога|Сахаджа йоги]].<br /> <br /> В 1993 році Петровська Академія наук і мистецтв у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] обрала Шрі Матаджі своєю Почесною членкинею. Це єдина жінка, яка за 30 років існування Академії удостоєна такого почесного звання. <br /> <br /> За заслуги перед людством і за миротворчу діяльність Шрі Матаджі нагороджена медаллю Миру ООН і є почесною громадянинкою багатьох країн світу. За внесок в розвиток науки й духовності в 1997 році Єдиним міжнародним фондом Нірмала Шрівастава занесена в список найвидатніших людей планети. В 1999 році на науковій конференції у [[Київ|Києві]] російський учений А.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Шипов підкреслив: «Сьогодні з повною відповідальністю ми заявляємо, що Шрі Матаджі є [[надсвідомість]] на землі. Учення [[Сахаджа йога]], яке подарувала світу Шрі Матаджі, може змінити і врятувати світ». Відомий [[Ошо]] Раджніш, коли побачив Її вперше, припав до її стоп, визнавши Шрі Матаджі як Аді Шакті. Цей факт він пізніше широко не оголошував. На початку 1990-х [[Сахаджа йога]] в Росії підтримувался на державному рівні Міністерством охорони здоров'я. Десятки інших нагород і відзнак Шрі Матаджі та Її метод отримували визнання її заслуг перед людством та підтвердження унікальності Її методу.<br /> <br /> Нірмала Шрівастава ввійшла у історію як засновниця унікального вчення, яке змінило життя сотень тисяч людей, як видатна громадська та релігійна діячка, а також як велика гуру та любляча духовна Мати Нірмала. «Як мати дивиться на своє дитя, так само і ви повинні дивитися на весь світ, як на втілений спокій, який [[Бог]] створив для вас»&amp;nbsp;— заповідала вона своїм учням.<br /> <br /> == Нагороди та визнання ==<br /> <br /> * Італія, 1986. Проголошена урядом Італії «Особистістю року».&lt;ref&gt;{{cite web|last1=Rome|first1=Marcus|title=Yogi shared teachings at no cost|url=https://www.smh.com.au/national/yogi-shared-teachings-at-no-cost-20110520-1ewo1.html|publisher=The Sydney Morning Herald|date=21 травня 2011|access-date=19 листопада 2019|ref=The Sydney Morning Herald|archive-url=https://web.archive.org/web/20170202065059/http://www.smh.com.au/comment/obituaries/yogi-shared-teachings-at-no-cost-20110520-1ewo1.html|archive-date=2 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * Нью-Йорк, 1990-1994. Запрошена ООН чотири роки поспіль поговорити про засоби досягнення світового миру.&lt;ref name=&quot;A Selection of Awards and Recognitions&quot;&gt;{{cite web|title=A Selection of Awards and Recognitions|url=http://shrimataji.org/site/life/awards-and-recognition.html|access-date=2 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170330195304/http://shrimataji.org/site/life/awards-and-recognition.html|archive-date=30 березня 2017|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170330195304/http://shrimataji.org/site/life/awards-and-recognition.html |date=2017-03-30 }}&lt;/ref&gt;<br /> * Санкт-Петербург, 1993. Призначена почесною членкинею Петровської академії мистецтв і наук.&lt;ref&gt;{{cite web|title=International Scientific Conference, St. Peterburg|url=https://www.amruta.org/1994/09/14/medical-conference-in-st-petersburg-1994/|location=00:15:46|archive-url=https://web.archive.org/web/20170207031239/https://www.amruta.org/1994/09/14/medical-conference-in-st-petersburg-1994/|url-status=live|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}&lt;/ref&gt;<br /> * Румунія, 1995 рік. Присуджено почесну докторську ступінь в області когнітивних наук Екологічного університету Бухареста.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Medical Conference, Ecological University of Bucharest|url=https://www.amruta.org/1995/08/02/medical-conference-at-ecological-university-of-bucharest-1995/|access-date=2 березня 2017|location=55:17|archive-url=https://web.archive.org/web/20170207112955/https://www.amruta.org/1995/08/02/medical-conference-at-ecological-university-of-bucharest-1995/|archive-date=7 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * Китай, 1995 рік. Офіційна гостя уряду Китаю на Міжнародній жіночій конференції Організації Об'єднаних Націй.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Fourth World Conference On Women, Beijing, China|url=https://www.amruta.org/1995/09/13/conference-on-women-in-beijing-1995/|access-date=2 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170207031349/https://www.amruta.org/1995/09/13/conference-on-women-in-beijing-1995/|archive-date=7 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * Пуна, Індія, 1996 рік. З нагоди 700-річчя святого Гьянешварі вона виступила на конференції «Зустріч філософів світу 96 — Парламент науки, релігії та філософії» в Технологічному інституті Махараштри.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Public Program at Maharashtra Institute of Technology|url=https://www.amruta.org/1996/11/25/pp-on-the-700th-birthday-of-shri-gyaneshwara-1996/|access-date=2 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170207031412/https://www.amruta.org/1996/11/25/pp-on-the-700th-birthday-of-shri-gyaneshwara-1996/|archive-date=7 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * Лондон, 1997. Клаес Нобель, онук племінника [[Альфред Нобель|Альфреда Нобеля]], голови організації «Об'єднана Земля», вшанував її життя та діяльність публічним виступом у Королівському Альберт-Холі.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Tribute To Shri Mataji Nirmala Devi By Claes Nobel|url=https://www.amruta.org/1997/07/03/public-program-tribute-to-shri-mataji-nirmala-devi-by-claes-nobel-royal-albert-hall-london/|access-date=2 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170110035516/http://www.amruta.org/1997/07/03/public-program-tribute-to-shri-mataji-nirmala-devi-by-claes-nobel-royal-albert-hall-london/|archive-date=10 січня 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * На її честь названо дорогу в Наві Мумбаї, поруч із Центром охорони здоров'я та досліджень Сахаджа Йоги.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Awards and Achievements|url=http://www.sahajayogahealthcentre.org/awards-and-achievments.html|access-date=2 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170201132827/http://sahajayogahealthcentre.org/awards-and-achievments.html|archive-date=1 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> * Італія, 2006. Їй було присвоєно почесне італійське громадянство.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Cittadinanza onoraria, Il Secolo XIX|url=http://www.ilsecoloxix.it/p/basso_piemonte/2011/02/25/AOJ2KW-cabella_addio_santona.shtml|publisher=Il Secolo XIX|access-date=2 березня 2017|language=it|archive-url=https://web.archive.org/web/20170207032009/http://www.ilsecoloxix.it/p/basso_piemonte/2011/02/25/AOJ2KW-cabella_addio_santona.shtml|archive-date=7 лютого 2017|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170207032009/http://www.ilsecoloxix.it/p/basso_piemonte/2011/02/25/AOJ2KW-cabella_addio_santona.shtml |date=2017-02-07 }}&lt;/ref&gt;<br /> * Італія, 2009. Бхаджан Сопорі та його син Абхай Сопорі склали на її честь каунські нігмари.&lt;ref&gt;{{cite web|title=Nirmalkauns (Pandit Bhajan Abhay Sopori) in honor of Shri Mataji|url=https://www.youtube.com/watch?v=6lCWb-ZSSp0|access-date=3 березня 2017|location=0:14-3:03|archive-url=https://web.archive.org/web/20170208024013/https://www.youtube.com/watch?v=6lCWb-ZSSp0|archive-date=8 лютого 2017|url-status=live}}&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Бібліографія ==<br /> <br /> * Mataji Shri Nirmala Devi, ''Meta modern era'' (New Delhi: Ritana Books, 1997) &lt;nowiki&gt;ISBN 81-86650-05-9&lt;/nowiki&gt;<br /> * Pullar, Philippa (1984) ''The shortest journey'', &lt;nowiki&gt;ISBN 0-04-291018-8&lt;/nowiki&gt;<br /> * Kakar, Sudhir (1984) ''Shamans, mystics and doctors: a psychological inquiry into India and its healing traditions'', &lt;nowiki&gt;ISBN 0-226-42279-8&lt;/nowiki&gt;<br /> * Coney, Judith (1999) ''Sahaja yoga: socializing processes in a South Asian new religious movement'', (London: Curzon Press) &lt;nowiki&gt;ISBN 0-7007-1061-2&lt;/nowiki&gt;<br /> * H.P. Salve [her brother], ''My memoirs'' (New Delhi: LET Books, 2000)<br /> * Gregoire de Kalbermatten, ''The advent'' (Bombay, 1979: reprint: New York: daisyamerica, 2002) &lt;nowiki&gt;ISBN 1-932406-00-X&lt;/nowiki&gt;<br /> * Gregoire de Kalbermatten, ''The third advent'' (New York: daisyamerica, 2003; Melbourne: Penguin Australia, 2004; Delhi: Penguin India, 2004) &lt;nowiki&gt;ISBN 1-932406-07-7&lt;/nowiki&gt;<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{Reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> * {{official website|http://www.shrimataji.org/}}<br /> *{{cite web<br /> |url = http://vimeo.com/17435022<br /> |title = Claes Nobel speech, Royal Albert Hall, London<br /> |accessdate = 2011-07-05<br /> |archiveurl = https://www.webcitation.org/64qZjBoPf?url=http://vimeo.com/17435022<br /> |archivedate = 2012-01-21<br /> |deadurl = no<br /> }} — Відеозапис промови Класа Нобеля в [[Альберт-холл]]і 3 липня [[1997|1997 року]] про Сахаджа-йогу і Нірмалу Шріваставу<br /> * {{cite web<br /> |url = http://www.sahajayoga.org<br /> |title = Sahaja Yoga Meditation<br /> |accessdate = 2011-07-05<br /> |language = англійською<br /> |archiveurl = https://www.webcitation.org/64qej5kYS?url=http://www.sahajayoga.org/<br /> |archivedate = 2012-01-21<br /> |deadurl = no<br /> }}<br /> * {{cite web<br /> |url = http://shrimataji.org<br /> |title = Welkome to shrimataji.org<br /> |language = англійською<br /> |archiveurl = https://www.webcitation.org/6IHw8KnVG?url=http://shrimataji.org/<br /> |archivedate = 2013-07-21<br /> |accessdate = 2012-04-11<br /> |deadurl = no<br /> }}<br /> * {{cite web<br /> | url = http://sahajayoga.org.ua<br /> | title = Сахаджа йога в Україні<br /> | archiveurl = https://www.webcitation.org/6IHw9YSh6?url=http://sahajayoga.org.ua/<br /> | archivedate = 2013-07-21<br /> | accessdate = 2019-05-14<br /> | deadurl = no<br /> }}{{commons category}}{{wikiquote}}<br /> {{Authority control}}<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Індуїстські гуру]]<br /> [[Категорія:Індійські філософи]]<br /> [[Категорія:Підпільниці]]<br /> [[Категорія:Жінки-філософи]]<br /> [[Категорія:Релігійні діячки]]<br /> [[Категорія:Місіонерки]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%80%D1%96_%D0%90%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE&diff=2241 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{особа}}<br /> {{Індуїзм}}<br /> '''Шрі Ауробіндо ''' ({{lang-en|Sri Aurobindo}}, (бенг. শ্রী অরবিন্দ&amp;nbsp;— Шрі Ауробіндо, санскр. श्री अरविन्दः&amp;nbsp;— Шрі Аравінда, англ. Sri Aurobindo, урожд. Ауробіндо Гхош (бенг. অরবিন্দ ঘোষ Ôrobindo Ghosh, санскр. अरविन्दो घोष, англ. Aurobindo Ghosh (Ghose), ([[1872]]–[[1950]])&amp;nbsp;— [[індійська філософія|індійський філософ]], поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху [[Індія|Індії]], [[Індійський націоналізм|націоналіст]], [[йоґ|йоґґґ]]ін, [[ґуру|ґґґуру]] і основоположник [[Інтегральна йоґа|Інтегральної йоґґґи]].<br /> <br /> == Шрі Ауробіндо ==<br /> <br /> === Ранні роки ===<br /> '''Шрі Ауробіндо''' народився в [[Калькутта|Калькутті]] [[15 серпня]] [[1872]]. З народження отримав англійське ім'я Акройд і разом з двома своїми братами виховувався в дусі англійської культури. У п'ять років почав відвідувати ірландську монастирську школу в [[Дарджилінг|Дарджилінзі]] ''Darjeeling''. Двома роками пізніше (в [[1879]]) був відправлений у [[Англія|Англію]], де до двадцяти років завершив свою освіту в Королівському коледжі [[Кембридж]]а. Отримавши західну освіту і повернувшись до Індії (в [[1893]]), Шрі Ауробіндо присвячує себе самостійному вивченню [[санскрит]]у, сучасних індійських мов, філософських систем і древніх священних книг Індії&amp;nbsp;— [[Упанішади|Упанішад]], [[Бгаґавад-Ґіта|Бгаґавад-Ґіти]], [[Рамаяна|Рамаяни]], [[Веди|Вед]].<br /> <br /> Протягом наступних 13 років Шрі Ауробіндо займає різні пости в адміністрації міста Барода (''Baroda'') (зараз [[Вадодара]]), викладає англійську та французьку літературу в місцевому університеті, а в [[1906]] році переїжджає в [[Калькутта|Калькутту]], де стає ректором Національного коледжу. З перших днів перебування в Індії Шрі Ауробіндо невпинно стежить за політичною ситуацією в країні. Після спалаху заворушення проти поділу [[Бенгалія|Бенгалії]] в [[1905]] році Шрі Ауробіндо відкрито приєднується до визвольного націоналістичного руху. Протягом восьми років ([[1902]]–[[1910]]) бере активну участь у політичному житті країни, що двічі приводить його до арештів з подальшим виправданням.<br /> <br /> === Новий напрямок досвіду ===<br /> Під час другого арешту та перебування у аліпорській в'язниці ([[1908]]–[[1909]]) Шрі Ауробіндо відчуває духовне осяяння, яке поклало початок нового етапу його життя. У [[1910]] році Шрі Ауробіндо йде з активного політичного та суспільного життя і зосереджує свої сили на духовній роботі. Цією роботою було дослідження планів свідомості, що лежать за межами звичайного людського розуму, і підготовка свідомої еволюційної зміни природи людини. Він переселяється в [[Пудучеррі]], французьку колонію на півдні Індії, щоб почати інтенсивні заняття [[Йога|йогою]].<br /> <br /> === Реалізація ===<br /> «Переживання&amp;nbsp;— це слово, яке охоплює майже все, що відбувається у йозі, тільки коли щось міцно встановлюється, це вже не переживання, а частина [[сиддхи]]; наприклад, мир, коли він приходить і йде, є переживанням&amp;nbsp;— коли він встановлюється і більше не йде, тоді це&amp;nbsp;— [[сиддхи]]. ''Реалізація''&amp;nbsp;— інша річ: це коли щось, до чого ви прагнете, стає реальним для вас, наприклад, ви маєте ідею про Божество в усьому, але це&amp;nbsp;— тільки ідея, коли ж ви відчуваєте і бачите Божество в усьому, це стає ''реалізацією''». (Листи про Йогу, т.2).<br /> {{Кінець цитати}}<br /> <br /> ==== Символ Шрі Ауробіндо ====<br /> ''Символ Шрі Ауробіндо'' складено двома трикутниками, один з яких звернений вершиною вниз і символізує Сат-Чит-Ананду (''абсолютне буття, всеохопну свідомість-силу-волю і чисте безпримісне блаженство буття''), інший, звернений вершиною вгору, Манас-Прана-Аннам (розум, життя і матерія), які є фундаментом для реалізації Сат-Чит-Ананди і усвідомлення єдності цих начал. Їх перетин&amp;nbsp;— квадрат в центрі&amp;nbsp;— є чистою ідеєю, яка сприймає Себе в порядку і розташуванні всеосяжної єдності у множині&amp;nbsp;— все суще в єдності, і кожен об'єкт у належному місці, час і обставини (''що об'єднує обидві ідеї&amp;nbsp;— і єдність, і множинність''). Сім цих начал є сімома ріками чи водами Пракріті, що згадуються у Ведах (симеричність Природи). Квітка Лотоса, розташована в квадраті,&amp;nbsp;— уособлення Аватара Божественного; вода символізує різноманіття творіння.<br /> <br /> === Основні дати ===<br /> [[1872]]&amp;nbsp;— [[15 серпня]] день народження Шрі Ауробіндо. &lt;br/&gt;<br /> [[1884]]&amp;nbsp;— Переїзд до Англії.&lt;br/&gt;<br /> [[1893]]&amp;nbsp;— Повернення до Індії. &lt;br/&gt;<br /> [[1900]]&amp;nbsp;— Початок націонал-визвольної революційної діяльності. &lt;br/&gt;<br /> [[1904]]&amp;nbsp;— Звернення до йоги, щоб використовувати духовну силу для здійснення політичних ідей. &lt;br/&gt;<br /> [[1908]]&amp;nbsp;— Зустріч з Вішну Бхаскаром Леле. Перше фундаментальне духовне переживання&amp;nbsp;— переживання безмовного Брахмана (Нірвани). &lt;br/&gt;<br /> [[1908]]&amp;nbsp;— Арешт у Справі про «Банде Матарам». &lt;br/&gt;<br /> [[1909]]&amp;nbsp;— Виправдання та звільнення з аліпорской в'язниці. &lt;br/&gt;<br /> [[1910]]&amp;nbsp;— Переїзд в Пондічеррі. &lt;br/&gt;<br /> [[1914]]&amp;nbsp;— 29 березня. Перша зустріч Шрі Ауробіндо і Матері: Мірра і Поль Рішар приїхали в Пондічеррі. &lt;br/&gt;<br /> [[1914]]&amp;nbsp;— 15 серпня. Перший випуск «Арьи». &lt;br/&gt;<br /> [[1921]]&amp;nbsp;— 15 січня. Останній випуск «Арьи». &lt;br/&gt;<br /> [[1922]]&amp;nbsp;— Мати бере на себе обов'язки з управління будинком Шрі Ауробіндо. &lt;br/&gt;<br /> [[1926]]&amp;nbsp;— 24 листопада. Четверта фундаментальна реалізація. Сходження Крішни, Божества Надразума, у фізичне. &lt;br/&gt;<br /> [[1928]]&amp;nbsp;— 15 лютого. Зустріч з [[Рабіндранат Тагор|Рабіндранатом Тагором]]. &lt;br/&gt;<br /> [[1934]]&amp;nbsp;— У Ашрамі Шрі Ауробіндо&amp;nbsp;— 150 учнів. &lt;br/&gt;<br /> [[1942]]&amp;nbsp;— У Ашрамі Шрі Ауробіндо&amp;nbsp;— 350 учнів. &lt;br/&gt;<br /> [[1943]]&amp;nbsp;— 2 грудня. Відкриття школи в Ашрамі, яка пізніше стане [[Ашрам Шрі Ауробіндо#Ашрам Шрі Ауробіндо в Пондічеррі|Міжнародним центром освіти]]. &lt;br/&gt;<br /> [[1947]]&amp;nbsp;— [[15 серпня]]. Звільнення Індії. Послання Шрі Ауробіндо по Всеіндійському радіо. &lt;br/&gt;<br /> [[1950]]&amp;nbsp;— Медаль «За мир і культуру Азійського суспільства». &lt;br/&gt;<br /> [[1950]]&amp;nbsp;— [[5 грудня]], 1:26. Махасамадхі.<br /> <br /> == Мірра Альфасса ==<br /> Після відходу з життя Шрі Ауробіндо в [[1950]] році його роботу продовжила його сподвижниця [[Мірра Альфасса]] ([[1878]]–[[1973]]), відома також як Мати (''La Mère'' (''франц .''), ''The Mother'' (''англ .'')).<br /> <br /> ''Мірра Альфасса'' (згодом ''Мірра Рішар'', а після утворення Ашрама&amp;nbsp;— ''Мати'') народилася в Парижі 21 лютого [[1878]] року. Як і Шрі Ауробіндо вона володіла потужними духовними здібностями і задовго до зустрічі з ним мала декілька сильних психічних переживань, які поклали початок її індивідуальної трансформації. 29 березня [[1914]] року вона зустрічається зі Шрі Ауробіндо і вирішує приїхати в Пондічеррі, для того, щоб присвятити своє життя спільній духовній роботі. Протягом семи років ([[1914]]–[[1921]]) Шрі Ауробіндо і Мати разом готують і випускають журнал «Арья». У [[1922]] році Мати бере на себе обов'язки з управління будинком Шрі Ауробіндо, а [[1926]] році, коли Шрі Ауробіндо пішов у повне усамітнення, Мати взяла на себе всі турботи, пов'язані з діяльністю Ашрама.<br /> <br /> Шрі Ауробіндо писав: «Свідомість Матері і моя свідомість&amp;nbsp;— це одне й те саме». Символічним є те, що в результаті цієї зустрічі Шрі Ауробіндо і Матері був досягнутий живий синтез між Сходом і Заходом, який є однією з цілей навчання Шрі Ауробіндо.<br /> <br /> У 1968 році Мірра Альфасса відкрила місто [[Ауровіль]], що було збудоване за принципами вчення Шрі Ауробіндо. У цей час (2011 рік) у місті проживає близько 2000 жителів.<br /> <br /> == Шрі Ауробіндо в Індійській філософії ==<br /> <br /> === Внесок в [[Веданта|Веданту]] ===<br /> : У своїй концепції ''«інтегральної веданти»'' Шрі Ауробіндо прагнув до синтезу традицій індійської та європейської думки. Це виразилося в його полеміці з двома полярними позиціями&amp;nbsp;— філософією «аскетичного» спіритуалізму [[адвайта Веданта|адвайта Веданти]] і матеріалізмом західної філософії. Шрі Ауробіндо працював над створенням нової ''інтегральної філософії'', яка увібрала б у себе найкраще від першої й другої, позбувшись при цьому від їхніх слабких сторін. В основі цієї нової філософії повинен бути принцип, з якого можна було б вивести все ''якісне різноманіття світу''. Ця філософія мусить показати зв'язок ''Духа'' і ''Матерії'', не намагаючись заперечувати реальність обох, і при цьому вона повинна бути позбавлена ''дуалізму'' при поясненні всесвіту. Вона повинна пояснити поступальний процес світової ''еволюції'', її закони, місце і призначення людини в цьому процесі.<br /> <br /> ''''' Вирішення проблеми дуалізму в поясненні Всесвіту'''''<br /> <br /> * Полемізуючи з теорією [[Шанкара|Аді Шанкар]], Шрі Ауробіндо відзначає, що адвайта Веданта не змогла добитися головної мети своєї філософії&amp;nbsp;— дати моністичне розуміння світу («адвайта»&amp;nbsp;— «недвоякість»). Неминуче прагнучи подолати відрив ''сутності'' від ''явища'', адвайта змушена була визнати наявність двох сутностей: вічного, реально існуючого ''[[Брахман]]а'' (Абсолют), і ілюзорну, що творить всесвіт, ''[[Майя (індуїзм)|майя]]''.<br /> * Долаючи дуалізм адвайта Веданти (Брахман&amp;nbsp;— майя), Шрі Ауробіндо наділяє майю ''реальною силою''. Це ''сила Брахмана'', яка робить можливим Його самовиявлення, самообмеження і самопоглинання, які проявляються на різних етапах створення всесвіту.<br /> * Він долає характерний для філософії адвайта метафізичний відрив явища від сутності у формі вчення про ''збіг протилежностей'' в Абсолюті: визначеного та невизначеного, єдиного і множинного, нерухомого і мінливого, безформного і такого, що має форму, без'якісного і якісного, скінченного і нескінченного буття. Він посилається на ідеї [[Геракліт]]а, а також [[Упанішади|«Іша-Упанішади»]] і [[Бгаґавад-Ґіта|«Бхагавад Гіти»]]. Такий збіг протилежностей робить нову філософію Шрі Ауробіндо вільною від протиставлення сутності та явища при поясненні світу.<br /> * Синтез ідеалізму і матеріалізму в філософії Шрі Ауробіндо дає збіг ''духовного'' і ''матеріального'' начал в Абсолюті. Однак духовне начало виявляється все-таки «сильнішим», бо воно здатне до самостійного існування, в той час як матеріальне може існувати лише як протилежність духовному як його прояв.<br /> <br /> '''''Рішення проблеми єдності і різноманіття'''''<br /> * Шрі Ауробіндо критикує ідею ''майа вада'' адвайта Веданти, і вирішує проблему зв'язку між невимовним єдиним Брахманом і світом множинності, поміщаючи між ними перехідну іпостась&amp;nbsp;— ''Надрозум''. Надрозум у філософії Шрі Ауробіндо&amp;nbsp;— це активний принцип, це Єдиний Розум, в якому наші індивідуальні свідомості і тіла постають як ''маніфестація множинності''&amp;nbsp;— являють безліч маленьких частинок.<br /> <br /> '''''Нове розуміння Еволюції'''''<br /> * Одним з найвидатніших нововведень, зроблених Шрі Ауробіндо у філософську думку [[Веданта|Веданти]], є новий виклад концепції космічної і людської еволюції. Філософія [[Санхья|Санхьі]] виклала свою теорію еволюції декількома століттями раніше, однак Ауробіндо відкинув матеріалістичні уявлення про еволюцію у філософії Санхьі і [[Чарлз Дарвін|Дарвіна]] і розвинув концепцію ''інтегральної еволюції'' духу і матерії, засновану на сходженні Божественної сили в Матерію і подальшої трансформації Матерії.<br /> * Відповідно до еволюційної теорії Шрі Ауробіндо ''людство'' як форма існування не є кінцевим пунктом еволюційної ієрархії, але, за допомогою інтеграції з Божественним, може бути залучене до подальшого духовного існування, яке долає наявні матеріальні обмеження, що виходить за межі невідання до стану ''Супраментально існування''. Цей стан, згідно з Шрі Ауробіндо, стане ''Божественним життям'' на Землі, яке буде супроводжувати знання, істина, а також субстанція і енергія Супраментальної свідомості.<br /> <br /> === Основні положення [[Інтегральна йога|Інтегральною йоги]] ===<br /> '''''Інтегральна йога як шлях трансформації свідомості'''''<br /> <br /> Духовний досвід Шрі Ауробіндо синтезований в його багатогранній філософській системі ''Інтегральною йоги'', метою якої є не тільки звільнення людської свідомості, але також глибока трансформація самої природи людини.<br /> <br /> Шрі Ауробіндо почав свою практику йоги в [[1904]] році. Зібравши основні елементи духовного досвіду, отримані різними шляхами, він продовжив пошук більш ''інтегрального'' шляху, що об'єднує і гармонізує два полюси існування&amp;nbsp;— ''Дух'' і ''Матерію''. Більшість традиційних систем йоги пропонують шлях реалізації Духовного існування через відхід від матеріальної фізичного життя; сходження Шрі Ауробіндо до Духа має на меті трансформацію самої людської природи через привнесення світла і свідомості в Матерію. Згідно з Інтегральною йогою, справжнє існування людини в матеріальному світі є життям у невігластві і несвідомості, але навіть у її темряві й незнанні існує присутність Божественного. Створений матеріальний світ&amp;nbsp;— це не помилка, яку потрібно відкинути душею, спрямованою до небес або Нірвани, але найважливіший еволюційний рівень, що робить можливим подальший розвиток духу. Духовна робота в матеріальному світі є тим ключем, за допомогою якого має бути відкрито зростаюче Божественне Свідомість в Матерії.<br /> <br /> Загальноприйнято сприймати ''людський розум'' як найвищий рівень, досягнутий на сучасному еволюційному етапі розвитку природи. Згідно з Інтегральною йогою, розум&amp;nbsp;— це не кінцева точка розвитку свідомості. Існують плани свідомості вищі й нижчі за людський рівень&amp;nbsp;— це ''супраментальний'' і ''субментальний'' плани. Проте людський розум не має з ними контакту і не може охопити всіх можливих діапазонів свідомості, точно так само, як людський зір не може охопити всі колірні відтінки, а людський слух&amp;nbsp;— всі рівні звуку. Подальша еволюція людини полягає саме в тому, щоб стати свідомою істотою на всіх рівнях і планах існування. Реалізація цієї еволюції є головною метою йоги Шрі Ауробіндо.<br /> <br /> Інтегральна йога підкреслює індивідуальність кожної людської свідомості і не обмежує ти, хто практикує її, яким-небудь певним набором правил для реалізації досвіду йоги, даючи лише основні напрямки та роз'яснюючи основні труднощі шляху. Йогічні устремління через роботу, медитацію, любов, відданість і відкритість Божественному свідомості, згідно з досвідом Шрі Ауробіндо, є рушійною силою для перетворення свідомості та трансформації людської природи.<br /> <br /> === Вибрані праці ===<br /> З [[1914]] рік а Шрі Ауробіндо починає публікацію своїх робіт у щомісячному філософському огляді [[«Арья»]] ([[1914]]–[[1921]]). Його літературна спадщина налічує 35 томів, серед яких світоглядні праці, листування з учнями, безліч віршів, п'єс і грандіозна епічна поема ''[[Савітрі (поема)|«Савітрі»]]'', яку він створював протягом останніх тридцяти п'яти років життя і яка стала дієвим втіленням його багатогранного духовного досвіду.<br /> <br /> == Основні філософські праці Шрі Ауробіндо ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20020317043127/http://www.orlov-yoga.com/Aurobindo/sy/index.htm ''Синтез йоги'']. М.: Алетейя, 1992&amp;nbsp;— ISBN 5-88596-003-8. М.: Академічний проект, 2010.&amp;nbsp;— ISBN 978-5-8291-1245-7.<br /> * [http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/Sri_Aurobindo/Savitri.erD/Contents.win.html ''Савітрі'']. Видавництво: Видавництво Чернишова, 1993. ISBN 5-85555-012-5<br /> * [http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/Sri_Aurobindo/The_Foundation_of_Indian_Culture/Sri_Aurobindo.The_Foundation_of_Indian_Culture.rus.word.zip ''Основи Індійської Культури'']. Видавництво: Адіті, 1998. ISBN 5-7938-0007-7<br /> * ''[http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/Sri_Aurobindo/The_Human_Cycle/Sri_Aurobindo.The_Human_Cycle.rSh.word.zip Людський Цикл]''{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Видавництво: [[Роза Миру]], 1999.<br /> * ''Есе про Гіту''. Одкровення стародавньої мудрості. Веди, Упанішади, Бхагавадгита. Видавництво: Адіті, 2001. ISBN 5-7938-0020-4<br /> * П''оезія майбутнього''. [https://web.archive.org/web/20110325101417/http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/Sri_Aurobindo/The_Upanishads/Mandukya_Upanishad.win.html ''Упанішади'']. Видавництво: Адіті, 2002. Собр. соч., том 5. ISBN 5-7938-0013-1<br /> * [https://web.archive.org/web/20110325101343/http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/Sri_Aurobindo/The_Life_Divine/Contents.win.html ''Життя Божественне''].<br /> * [http://psylib.org.ua/books/aurob04/index.htm ''Таємниця Веди'']. Видавництво: Адіті, 2004. ISBN 5-7938-0034-4<br /> * [http://www.aurobindo.ru/workings/sa/22-24/index.htm ''Листи про Йогу'', Том 1,2.]. Видавництво: Амріта-Русь, 2004, 2005. ISBN 5-94355-090-9, ISBN 5-94355-303-7<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.sriaurobindoyoga.org Центр Інтегральної Йоги Шрі Ауробіндо і Матері]<br /> * [http://www.aurobindo.ru Сайт Шрі Ауробіндо і Матері] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080509060100/http://www.aurobindo.ru/ |date=9 травня 2008 }}<br /> * [https://web.archive.org/web/20110527030849/http://integral-yoga.narod.ru/IntegralYoga/etc/contents-long.win.html Інтернет Сервер з Інтегральної Йоги]<br /> * [http://www.scribd.com/doc/2342856/- Філософія Йоги і філософська поезія Шрі Ауробіндо Гхоша], стаття<br /> * [http://aspiration.net.ua/index.php Форум Інтегральної йоги Шрі Ауробіндо і Матері]<br /> <br /> == Джерела ==<br /> {{commonscat|Sri Aurobindo}}<br /> * ''Шрі Ауробіндо, ''Думки і Афоризми. 2003.<br /> * ''Шрі Ауробіндо, ''Листи про Йогу. 2004.<br /> * Sri Aurobindo, ''On Himself''. 1972.<br /> * ''Сатпрем'' [https://www.auro-ebooks.com/ru/подорож-свідомості/, Шрі Ауробіндо або подорож свідомості]. Ауро-книга<br /> * ''Федоренко Г.'', [http://anthropology.ru/ru/text/fedorenko-gg/integralnyy-podhod-aurobindo-ghosha-kak-popytka-sinteza-zapadnogo-materializma-i Інтегральний підхід Ауробіндо Гхоша як спроба синтезу Західного матеріалізму і Східного спіритуалізму. СПбДУ, 2003. (російською)]<br /> <br /> == Література ==<br /> * Ауробіндо, Гош // {{ФЕС}}<br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> {{ВП-портали|Індія|Азія|Індуїзм|Філософія|Біографії}}<br /> <br /> {{DEFAULTSORT:Ауробіндо, Шрі}}<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Філософи XX століття]]<br /> [[Категорія:Індійські філософи]]<br /> [[Категорія:Індійські есеїсти]]<br /> [[Категорія:Перекладачі XIX століття]]<br /> [[Категорія:Випускники Кембриджського університету]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%80%D1%96&diff=2239 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Сирий переклад|}}<br /> {{без джерел|дата=квітень 2015}}{{індуїзм}}'''Шрі''' ({{lang-sa|श्री}}, {{IAST|śrī}},'' «удача, щастя, процвітання»)'' — у класичному [[індуїзм]]і ― епітет [[Лакшмі]], богині щастя та процвітання. Найчастіше використовується як частина імен відомих релігійних і філософських вчителів [[Індія|Індії]] ([[гуру]]), святих чи [[Праведники народів світу|праведник]]ів (в цьому випадку може означати «великий, поважний, високий, відомий, святий, блаженний, божественний). У схожому значенні дане слово використовується у назві держави [[Шрі-Ланка]]. <br /> <br /> Шрі (श्री) ввічлива форма адресного еквівалента англійському «пан» або «Пані». Назва походить від санскритського श्रीमान् (Шріман). Це використання може бути пов'язано з пуранічною концепцією процвітання.<br /> <br /> Також часто використовується як епітет деяких індуїстських богів, в цьому випадку він часто перекладається на англійську мову як св. Крім того, в мові та загального користування, Шрі якщо використовується сам по собі, а не слідувати будь-яке ім'я, то це відноситься до вищої істоти, тобто Бога.<br /> <br /> Шрі Деві (або скорочено Шрі, інша назва Лакшмі, дружина Вішну) є деві (богиня) багатства відповідно до індуїстських переконань. Серед сьогоднішніх вайшнавів, слово &quot;Shree&quot; є шанованим склад і використовується для позначення Лакшмі як вищої богині, в той час, як &quot;Shri&quot; використовується для вирішення людей.<br /> <br /> Є одним з імен [[Ґанеша|Ганеші]], індуїстського бога процвітання.<br /> <br /> Може повторюватися до п'яти разів, залежно від статусу особи, напр. король Бірендра Непалу було адресовано як Шрі paanch (Шрі- х5), як і в Шрі- paanch KO sarkaar (Уряд Його Величності).<br /> == Див. також == <br /> * [[Янтра|Шрі Янтра]] <br /> * [[Шрі Ауробіндо]] <br /> * [[Крішна|Шрі Крішна]]<br /> {{Індуїстський пантеон}}<br /> [[Категорія:Індуїзм]] <br /> [[Категорія:Богині індуїзму]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B8%D0%B2%D0%B0&diff=2237 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Hdeity infobox| <br /> | Image = Sivakempfort.jpg<br /> | Name = Шива<br /> | Devanagari = शिव<br /> | Sanskrit_Transliteration = Śiva<br /> | Pali_Transliteration = <br /> | Tamil_script = <br /> | Script_name = <br /> | Script = <br /> | Affiliation = [[Дева]] ([[трімурті]])<br /> | God_of = руйнування<br /> | Abode = [[Кайлас]]а<br /> | Mantra = [[Ом намах Шивая]]<br /> | Weapon = [[Тришула]] (тризуб)<br /> | Consort = [[Саті (богиня)|Саті]], [[Парваті]]<br /> | Mount = [[Нанді (бик)|бик Нанді]]<br /> | Planet = <br /> }}<br /> {{індуїзм}}<br /> '''Шива''' або '''Шіва''' ([[санскрит]] शिव&amp;nbsp;— сприятливий, прихильний, дружній)&amp;nbsp;— бог-руйнівник у трійці (''[[трімурті]]'') головних богів [[індуїзм|індуїстського]] пантеону поряд з [[Брагма|Брахмою]] і [[Вішну]]. Покровитель [[йога|йоги]] та [[тантра|тантри]].<br /> <br /> Відгалуження [[індуїзм]]у, що вважає Шиву головним божеством, називається [[шайвізм]]ом. Це найстаріша та одна з найпопулярніших течій індуїзму. Традиційно вважається, що існує 1008 різних конфесій шайвізму, найбільшими серед яких є пашупата і лінгаятизм. Решта традицій індуїзму теж містять у своєму пантеоні бога Шиву, хоча він не має визначальної ролі.<br /> <br /> Найбільшим релігійним святом, присвяченим Шиві, є [[Маха-Шиваратрі]]. Основна мантра на честь Шиви&amp;nbsp;— [[Ом намах Шивая]].<br /> <br /> == Походження, прообрази і витоки культу ==<br /> Прообразом Шиви був протоіндійський міфологічний персонаж Сіва (Сіван)&amp;nbsp;— рогате божество доарійського населення [[Індія|Індії]], зображення якого знаходили зокрема у [[Мохенджо-Даро]]. У [[Веди|ведійському]] варіанті йому відповідав [[Рудра]] («рудий» або «червоний»)&amp;nbsp;— стихійне божество грози і бурі, червоношкірий і чорнявий мисливець з луком і отруйними стрілами, одягнений в звірячу шкуру. За однією з версій&amp;nbsp;— також бог родючості, з яким пов'язувався [[фаллос|фалічний]] культ. У Ведах Рудра&amp;nbsp;— породження гніву [[Брахма|Брахми]], руйнівник, каратель, мешканець кладовищ, що посипає себе попелом з похоронних багать. В іншій іпостасі він же&amp;nbsp;— Шива («благий»), захисник, покровитель медицини і тварин. Найперша згадка імені бога Шиви в Ведах зустрічається в одному з текстів [[Рігведа|Рігведи]] під назвою Шатарудрія. З часом Рудра стає одним з епітетів Шиви, який входить до [[арії|арійського]] пантеону на правах одного з центральних богів, одного з трійці-трімурті, де [[Брахма]]&amp;nbsp;— творець, [[Вішну]]&amp;nbsp;— охоронець, а Шива-руйнівник.<br /> <br /> В своєму творі «{{нп|Індика (Арріан)|Індика|en|Indica (Arrian)}}» [[Арріан]] цитує [[Меґасфен]], який говорить, що індійці вважають, що від Шиви до [[Чандрагупта Маур'я|Чандрагупти Маур'ї]] було «153 царя протягом періоду, який тривав 6043&amp;nbsp;р.», тобто Шива був реальною особистістю і перебував у Індії близько 6365&amp;nbsp;р. до н.&amp;nbsp;е.<br /> <br /> В сучасному образі Шиви закладені дві контрастні характеристики&amp;nbsp;— [[еротика|еротизм]] та [[аскетизм]]. Шива, з одного боку&amp;nbsp;— творець [[йога|йоги]], бог аскетів, що прагнуть поєднання з вічністю й абсолютом. Шива також вважається грозою [[демон]]ів, і в цьому проявляється його руйнівна сила. Але, з іншого боку,&amp;nbsp;— це бог життєвої сили і чоловічого начала. З ним пов'язаний культ родючості, поклоніння шіва[[лінгам]]у і [[тантра|тантричні]] практики. З точки зору індуїзму аскеза, йога, танець, тантра&amp;nbsp;— це різні шляхи до одного і того ж, до звільнення від оман, ілюзій і [[Мая (філософія)|маї]], до виходу з [[сансара|кола перероджень]].<br /> <br /> == Імена ==<br /> <br /> [[Файл:Shiva Pashupati.jpg|міні|праворуч|200пкс|Печатка з [[Мохенджо-Даро]] з прообразом Шиви]]<br /> [[Файл:India statue of nataraja.jpg|thumb|[[Бронза|Бронзова]] статуетка епохи [[Чола]], що зображає танець Шиви [[Натараджа|Натараджі]]. [[Метрополітен-музей]], Нью-Йорк.]]<br /> <br /> У [[Махабхарата|Магабхараті]] і [[Пурани|Пуранах]] наводиться список з 1008 імен Шиви, у більш давніх текстах також зустрічається цифра 108. На практиці ж кількість [[епітет]]ів Шиви необмежена, існує щонайменше 8 версій 1008 імен, які вважаються канонічними у різних традиціях. Промовляння 1008 імен Шиви вважається різновидом молитви в індуїзмі, а перелік їх є одним з видів гімнологічної поезії&amp;nbsp;— {{нп|сахасранама||en|Sahasranama}}. Нижче наведені деякі з розповсюджених імен Шиви з приблизним перекладом і поясненнями.<br /> <br /> * Шива&amp;nbsp;— благий, той, хто приносить щастя;<br /> * [[Бгайрава]]&amp;nbsp;— «жахливий», жорстокий прояв Шиви, пов'язаний зі знищенням;<br /> * Бголанатг&amp;nbsp;— «покровитель (володар) простих». Оскільки слово «бхола» значить і «простий, нелицемірний» і «простий, дурник» то Бхоланатх часто розуміється в значенні «володар простаків», яким іноді зображується Шива у [[вішнуїзм|вішнуїтів]]<br /> * Вайкунтганатга&amp;nbsp;— володар Вайкунтга<br /> * Махешвара, Махадева, Парамешвара&amp;nbsp;— Верховний володар, великий бог, перший серед богів<br /> * Трілочана&amp;nbsp;— триокий. За однією з легенд праве око&amp;nbsp;— сонце, [[Сур'я]], що бачить все світле і добре, ліве&amp;nbsp;— місяць, [[Чандра]], бачить недоліки і зло, вертикальне третє око на лобі&amp;nbsp;— око мудрості, здатне аналізувати і те, і інше. За іншою версією три ока бачать минуле, сьогодення і майбутнє. Легенда про появу третього ока розповідає, що одного разу, коли іншим богам була потрібна його допомога проти демона, який загрожував світу, Шиву не могли докликатись, тому [[Індра]] відправив бога кохання [[Кама|Каму]], щоб той вразив Шиву любов'ю до дівчини Парваті і вивів з глибокої [[медитація|медитації]]. Щоб не порушувати аскетичного зосередження, Шива відкрив на лобі третє око та вивергнув з нього полум'я, щоб спопелити Каму, який відтак став безтілесним<br /> * Чатурбгуджа&amp;nbsp;— чотирирукий<br /> * [[Натараджа]]&amp;nbsp;— володар танцю, що виконує божественну [[тандава|тандаву]], яка може створювати і знищувати світи. Значна частина культу Шиви пов'язана з [[музика|музикою]] та [[танці|танцями]]. Його іконографічний образ Натараджі є одним з найпопулярніших.<br /> * Кайласанатха&amp;nbsp;— той, що живе на горі [[Кайлас]]і<br /> * Нілакхантха&amp;nbsp;— синьошиїй. За легендою, коли боги збивали Світовий океан в надії знайти [[амріта|амріту]], першим вони знайшли отруту, яка могла знищити все живе. Цю отруту випив Шива, тим самим врятувавши світ, після чого його шия назавжди стала синьою<br /> * Йогешвара&amp;nbsp;— бог йогів. Шива вважається творцем [[йога|йоги]] і ідеальним [[Аскетизм|аскетом]], а також їхнім покровителем<br /> * Пашупаті&amp;nbsp;— хазяїн худоби, одне з найстаріших імен Шиви<br /> * Ардханарішвара&amp;nbsp;— напівчоловік-напівжінка. Одна частина тіла Ардханарішвари має чоловічу форму (Шівджі), інша частина&amp;nbsp;— жіночу (Маа). Цей образ символізує єдність чоловіка і жінки, їхньої свідомості, чоловічої та жіночої енергій, [[Брахман]]а й Ааді [[Шакті]], [[пуруша|Пуруші]] і [[Пракріті]]. В індійських штатах [[Карнатака]] і [[Керала]] також відомі інші [[андрогін]]ні форми&amp;nbsp;— Джумаді, або Дхумаватхі, або Ксену.<br /> * Тріпуратака&amp;nbsp;— той, хто знищив Тріпуру<br /> * Хара&amp;nbsp;— той, що забирає<br /> * Харіхара&amp;nbsp;— форма, в якій в одній особі втілились [[Вішну]] ([[Харі]]) і Шива (Хара). Також відомий як Шанкаранараяна<br /> * Гангадхара («стримав Гангу»). Згідно з легендою, річка [[Ганг]]а колись текла тільки на небі, а земля була позбавлена ​​води, і якийсь мудрець вирішив це виправити. Але якби всі води Ганги відразу звалилися на землю, це більше нашкодило б, ніж допомогло, і тому втрутився Шива, підставивши під потік свою голову. Заплутавшись у волоссі, Ганга потекла на землю повільніше, сімома спокійними потоками.<br /> * Омкарешвара&amp;nbsp;— творець сакрального звуку «[[ом (індуїзм)|ом]]»<br /> * [[Ішана]]&amp;nbsp;— охоронець північно-східної сторони світу<br /> <br /> == Родина ==<br /> [[Файл:Hindukailash.JPG|thumb|right|250px|Ілюстрація XVIII&amp;nbsp;сторіччя, що зображує священне сімейство, яке складається з Шиви, [[Парваті]], [[Ганеша|Ганеші]] та [[Сканда|Сканди]], на горі [[Кайлас]]. ]]<br /> Згідно з мітами першою дружиною Шиви була [[Саті (богиня)|Саті]]. Через неповагу її родичів до її чоловіка Саті здійснила [[саті (ритуал)|самоспалення]]. Згорьований Шива присвятив себе аскетичним подвигам у [[Гімалаї|Гімалаях]]. У цей час світу почав загрожувати демон Тарака, якого не міг вбити ніхто, окрім сина Шиви, тому боги влаштували зустріч Шиви із дівчиною [[Парваті]], у тіло якої [[реінкарнація|переродилася]] Саті. Парваті стала другою дружиною Шиви і у них народився син [[Сканда]], бог війни. Другим сином Шиви є бог мудрості [[Ганеша]]. Триєдність Шива-Парваті-Ганеша може символізувати в індуїзмі ідеальний тип божественної сім'ї.<br /> <br /> У ведичних гімнах [[Амбіка]]&amp;nbsp;— сестра Рудри (Шиви), але згодом відбулось її ототожнення з Парваті, дружиною Шиви.<br /> <br /> У [[тантра|тантричній]] традиції поширеніший союз Шиви і [[Шакті]]&amp;nbsp;— його коханої.<br /> <br /> За легендами Шива з родиною мешкає на горі [[Кайлас]] у Гімалаях. Його їздовою твариною є бик [[Нанді (бик)|Нанді]].<br /> <br /> == Іконографія ==<br /> <br /> === Звичайні форми ===<br /> [[Файл:Shiva Statue Murdeshwara Temple.jpg|міні|праворуч|200px|Величина статуя Шиви в [[Мурдешвар]]i.]]<br /> # Чотири руки&amp;nbsp;— тризуб (тришула), барабан (дамару), благодатна позиція (варада-мудра) і [[вервечка]] (акшамала).<br /> # Вісім рук. Праві&amp;nbsp;— вервечка (акшамала), спис (шакті), жезл (данда) і спис (шула), або тризуб (тришула). Ліві&amp;nbsp;— ритуальний жезл, чаша-череп ([[капала]]), благодайна позиція (варада-мудра) і кобра. Слонова шкіра і місячний серп (каумуді).<br /> # Чотири руки&amp;nbsp;— благодійна (варада) і захисна (абхайя) позиції, спис (шула), або тризуб (тришула), петля. Двоє очей. Каранда-корона.<br /> # Дві руки&amp;nbsp;— спис (шула), або тризуб (тришула), лук (дханус). Троє очей.<br /> # Чотири руки&amp;nbsp;— захисна (абхайя) і благодайна (варада) позиції, олень (мріга) і барабан (дамару). Троє очей. Супроводжується Парваті.<br /> # Дві руки&amp;nbsp;— тризуб (тришула) і чітки (акшамала). Троє очей.<br /> # Дві руки&amp;nbsp;— змія і бойова сокира (парашу). Стоїть на карлику [[Апасмара]] пуруші.<br /> <br /> Усі форми умовно поділяють на милостиві ([[ануграха-мурті]]) і немилостиві ([[самхара-мурті]]).<br /> <br /> === Атрибути ===<br /> <br /> * '''Тризуб (Шула, [[Тришула]])''' у руці&amp;nbsp;— символізує троїстість світобудови&amp;nbsp;— три стадії еволюції світу (творення, буття і руйнування), три часи (минуле, теперішнє і майбутнє), три [[гуни]], три іпостасі Верховного Бога ([[Бхагаван]]а), три рівні буття ([[лока]])&amp;nbsp;— світи богів, земного (середнього) типу, демонів, три форми втілення&amp;nbsp;— люди, тварини, духи.<br /> * '''Півмісяць (Каумуді)''' на чолі або у волоссі&amp;nbsp;— символізує божественність Шиви. Також є символом контролю над [[розум]]ом<br /> * '''Змій (кобра) Васукі Яджнопавіта''', що звивається навколо рук або шиї&amp;nbsp;— його гнів, що скоряє зло, а також мудрість<br /> * '''Тигрова шкіра (В'яґхра-Чамара)''', яку Шива використовує як підстилку або пов'язку навколо стегон&amp;nbsp;— символізує перемогу над бажаннями<br /> * '''Бик Нанді'''&amp;nbsp;— символізує [[дхарма|дхарму]], Закон. Зазвичай зображується поряд з Шивою<br /> * '''Третє око''' на чолі, яким Шива спопелив бога кохання [[Кама|Каму]], символізує аскетизм та всезнання. Третє око Шиви в храмових статуях іноді оздоблювали дорогоцінним [[алмаз]]ом<br /> * '''Попіл''', яким вкрите тіло Шиви, символізує [[аскетизм]] та руйнування<br /> * '''Синя шия''' нагадує про отруту, яка могла зруйнувати світ, чому запобіг Шива<br /> * '''[[Ганг]]а''', небесна річка, що стікає на лоб Шиви. Символізує силу і безсмертя<br /> * '''Барабан (дамару)''' у руці є елементом божественного танцю Шиви тандави. Символізує звук Ом, з якого бере початок Всесвіт. Вважається, що Шива створив мову [[санскрит]] зі звуків дамару<br /> * '''Акшамала '''&amp;nbsp;— [[чотки]] з плодів священного дерева [[Рудракша|Рудракші]]<br /> * '''[[Лінгам]]''' ([[фалос]] Шиви)&amp;nbsp;— символізує відсутність форми Абсолютного [[Брагман|Брахману]]. Може зображуватися поряд з Шивою<br /> * '''Сережка''' на правому вусі (макара Кундала)&amp;nbsp;— знак вченого, браміна, гуру<br /> * '''Жезл (Данда)'''&amp;nbsp;— символізує смерть<br /> * '''Лимон (Джамбхара)'''&amp;nbsp;— насіння світу<br /> * '''Щит (Кхетака)'''&amp;nbsp;— символізує [[дхарма|дхарму]], Закон.<br /> * '''[[Віна (музичний інструмент)|Віна]]'''&amp;nbsp;— музичний інструмент типу лютні, кобзи<br /> * '''Сплутане волосся'''&amp;nbsp;— різноманіття [[Брахманізм|Брахмана]]-Абсолюту, свобода, життєва енергія<br /> * '''[[Капала]]'''&amp;nbsp;— чаша з черепу. Символізує [[аскетизм]]<br /> * '''Кунда'''&amp;nbsp;— глечик з водою. Символ [[Амріта|амріти]]<br /> * '''Кхадга'''&amp;nbsp;— різновид [[меч]]а. Символізує духовну мудрість<br /> * '''Агні'''&amp;nbsp;— первинний вогонь<br /> * '''Гада'''&amp;nbsp;— булава-жезл<br /> * '''Чіллум'''&amp;nbsp;— ритуальна люлька<br /> <br /> == [[Мантра|Мантри]] ==<br /> Головною та найважливішою мантрою у шайвізмі є панчакшара (п'яти-складова) мантра&amp;nbsp;— [[Ом намах Шивая|namaH shivAya]]. Зазвичай їй передує містичний склад «Aum» [[Ом (мантра)|(«Ом»)]]. Вперше зустрічається в [[Яджур-веда|Яджур-веді]] в {{нп|Рудра-сукта||ru|Рудра-сукта}}.<br /> <br /> Також Шиві присвячені [[Махамрітьюмджая-мантра]] і Шива-Гаятрі-мантра:<br /> <br /> : Om Tat Purushaya Vidhmahe: Mahadevaya Dheemahe: Tanno Rudra Prachodayaath<br /> <br /> == Література ==<br /> * [http://translate.google.ru/translate?u=http%3A%2F%2Fscriptures.ru%2Fshiva%2Fshiva_katha_amrita.htm&amp;sl=ru&amp;tl=uk&amp;hl=&amp;ie=UTF-8 «Шива-катха-амрита» (Нектар історій про Шиві)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120117093310/http://translate.google.ru/translate?u=http%3A%2F%2Fscriptures.ru%2Fshiva%2Fshiva_katha_amrita.htm&amp;sl=ru&amp;tl=uk&amp;hl=&amp;ie=UTF-8 |date=17 січня 2012 }}<br /> *<br /> * {{Cite book<br /> | last=Серебряков<br /> | first=Ігор<br /> | year=1984<br /> | title=Словник імен та назв до &quot;Океану сказань&quot;<br /> | place=<br /> | publisher=Київ: &quot;Дніпро&quot;<br /> | edition=<br /> | isbn=<br /> | ref=<br /> | postscript=<br /> }}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Шайвізм]]<br /> * [[Тандава|Тандава&amp;nbsp;— танок Шиви]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53416/24114.html Шива]}}<br /> {{Портал|Індія}}<br /> {{commons|Shiva}}<br /> * [https://web.archive.org/web/20110309153701/http://enchantingkerala.org/kerala-temples/aspects-of-lord-siva.php Various Aspects of Lord Siva]{{ref-en}}<br /> * [http://www.simbolarium.ru/iconography/hinduism/icon/siva/siva.htm Иконография: Индуизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131016061228/http://www.simbolarium.ru/iconography/hinduism/icon/siva/siva.htm |date=16 жовтня 2013 }} {{ref-ru}}<br /> * [http://scriptures.ru/shiva/ Шива-Шакти и истории 12 джйотир-лингамов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091015100312/http://scriptures.ru/shiva/ |date=15 жовтня 2009 }} {{ref-ru}}<br /> <br /> {{Форми Шиви}}<br /> {{Індуїстський пантеон}}<br /> {{Бібліоінформація}}<br /> <br /> [[Категорія:Шива]]<br /> [[Категорія:Мантри]]<br /> [[Категорія:Боги справедливості та правосуддя]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D1%82&diff=2235 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Календарі}}<br /> {{індуїзм}}<br /> '''Сака ера''', '''Шака самват''' або календар Сака&amp;nbsp;— місячно-сонячний календар, поширений в Індії, в якому початок років йде з 15 березня 78 н.&amp;nbsp;е. Новий рік по ньому відзначають у березні-квітні. [[1970]] рік нашого календаря відповідає [[1892]]-[[1893]] рокам календаря Сака. На основі цього календаря було розроблено [[Індійський цивільний календар]].<br /> <br /> Походження епохи Шака дуже суперечливе {{sfn|Richard Salomon|1998|p=182–184}}. Існують дві системи епохи Шака в науковому використанні, одна з яких називається Старою епохою Шака, епоха якої невизначена, ймовірно, колись у 1-му тисячолітті до н.&amp;nbsp;е. Інший називається епохою Сака 78 р. н.&amp;nbsp;е., або просто ера Сака, система, яка поширена в епіграфічних свідченнях з Південної Індії. Паралельна система Північної Індії&amp;nbsp;— ера Вікрама, яка пов'язана з календарем Бікрамі, пов'язаним з царем Вікрамадітйа .<br /> <br /> Шалівагана (санскрит. Çâlivâhana)&amp;nbsp;— стародавній індійський цар, за переказами, син гончаря, який підняв народне повстання і скинув царя [[Махараштра|Махараштри]] Вікрамадитью, престол якого він зайняв. Столицею Ш. був місто Пратіштхана, на річці [[Ґодаварі]], як припускають&amp;nbsp;— на місці сучасного міста [[Пайтхан]]. Своє життя Ш. скінчив на поле битви. За іншими джерелами, Ш. був царем в [[Магадха|Магадзі]] і переміг Вікрамадитью, полеглого в битві з військами Ш. Початком ери Шака вважається 15 березня 78 р., передбачуваного дня смерті Шалівагана. Ера ця вживається досі в південній Індії й починається з 3179 р періоду [[Калі-юга]].<br /> <br /> Початок епохи Шака тепер широко прирівнюється до сходження царя [[Кхаштана]] в 78 р. Його написи, датовані 11 і 52 роками, були знайдені в районі Андхау в Качу. Ці роки інтерпретуються як Шака років 11 (89 н.&amp;nbsp;е.) і 52 (130 н.&amp;nbsp;е.). Раніше більш поширеною була думка, що початок епохи Шака відповідає сходженню [[Канішка I|Канішки I]] в 78 р. Н.&amp;nbsp;Е.&amp;nbsp;Проте останні дослідження Генріха Фалька свідчать, що Канішка зійшов на трон у 127&amp;nbsp;р. Н. Щобільше, Канішка не був шакою, а правителем Кушани. До інших історичних кандидатів увійшли такі правителі, як Віма Кадфіс, Вононес і Нахапана.<br /> <br /> Згідно з істориком Дінешчандра Сіркар, історично неточне поняття «епохи Шалівахани», здається, базується на перемозі Сатавахани правителя [[Гаутаміпутра Сатакарні]] над деякими царями Шака (Західні Кшатрапа). Сіркар також припускає, що об'єднання північного короля Вікрамадітї з епохою Вікрами (також історично неточної) могло змусити південних учених сфабрикувати подібну легенду. Інший подібний випадок стверджує, що імператор Шалівахан внук [[Вікрамадітйа|Вікрамадітї]] переміг Шака в 78 р. н.&amp;nbsp;е., а ера Шака знаменує день цього завоювання. Ця легенда згадується в працях Брахмагупти (7 ст. н.&amp;nbsp;е.), Аль-Біруні (973—1048&amp;nbsp;рр.) Та інших. Однак це очевидне вигадування. З часом слово «Шака» стало родовим і стало означати «епоха»; Таким чином, епоха стала знана як «Шалівахана Шака».<br /> <br /> Найбільш ранніми відомими користувачами епохи є [[Західні Кшатрапи]], Шака (індо-скіфські) правителі [[Удджайн]]а. З правління [[Рудрасімха I|Рудрасімхи I]] (178—197) вони записали дату викарбування монет в епоху Шака, як правило, написану на аверсі за головою царя в цифрах Брахмі [9].<br /> <br /> Використання календарної ери пережило період Гупта і стало частиною індуїстської традиції після занепаду буддизму в Індії. Це було широко поширене з 6-го по 7-е століття, напр. у творах [[Варахаміхіра|Варахаміхіри]] і [[Брахмагупта|Брахмагупти]], а до 7-го століття також з'являється в епіграфіці в індуїстській Південно-Східній Азії.<br /> <br /> Календарна епоха залишалася у використанні в Індії та Південно-Східній Азії протягом усього середньовічного періоду, головною альтернативною епохою в традиційній індуїстській хронометражі&amp;nbsp;— епохою Вікрама Самват (56 р. до н.&amp;nbsp;е.). Він був використаний яванськими судами до 1633 року, коли його замінив Анно Яваніко, гібридна явансько-ісламська система. На його основі створено [[індійський цивільний календар]] (також відомий як «календар Лака») в 1957 році.<br /> 6 квітня 2019&amp;nbsp;р. Григоріанського календаря відповідає початку 1941&amp;nbsp;р. Шака самват. Це свято [[Угаді]]. 1942&amp;nbsp;р. Шака почнеться 25 березня 2020&amp;nbsp;р.<br /> <br /> == Джерела ==<br /> * [http://grigam.narod.ru/kalend/kalen16.htm Календарі Індії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071109071429/http://grigam.narod.ru/kalend/kalen16.htm |date=9 листопада 2007}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Індійські календарі]]<br /> * [[Вікрам Самват]]<br /> * [[Індійський цивільний календар]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> <br /> [[Категорія:Календар]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:З'явилися 78]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A7%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%81&diff=2233 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Індійська література}}'''Чхандас''' (छंदः)&amp;nbsp;— одна з [[Веданга | веданг]] (розділів, що примикають до [[Веди | Вед]] пояснювальної обрядової та наукової літератури), давньоіндійські трактати з метрики, що пояснюють і трактують [[Веди | ведичний]] поетичний метр.<br /> <br /> == Література ==<br /> * Klaus Mylius, ''Geschichte der altindischen Literatur'', Wiesbaden 1983.<br /> * B. van Nooten und G. Holland, ''Rig Veda, a metrically restored text'', Department of Sanskrit and Indian Studies, Harvard University, Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts and London, England, 1994.<br /> * E.V. Arnold, ''[http://www.archive.org/details/vedicmetreinitsh00arnouoft Vedic metre in its historical development]'', Cambridge, UP, 1905.<br /> * H. Oldenberg, ''Prolegomena on Metre and Textual History of the {{IAST|Ṛgveda}}'', Berlin 1888. Tr. V.G. Paranjpe and M.A. Mehendale, Motilal Banarsidass 2005 ISBN 81-208-0986-6<br /> * F. Max Müller, ''Vedic Hymns, Part I'' (''Sacred Books of the East'', Vol. 32)<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.vedarahasya.net/rigbk10.htm Appendix II of Griffith’s translation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100307021620/http://www.vedarahasya.net/rigbk10.htm |date=7 березня 2010 }}, a listing of the names of various Vedic meters, with notes.<br /> * [http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/RV/ Metrically Restored Text of the Rigveda] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081229011515/http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/RV/ |date=29 грудня 2008 }}<br /> <br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Індійська філософія]]</div>

Admin https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0&diff=2231 2026-06-09T17:56:54Z

<p>Admin: Імпортовано 1 версія</p> <hr /> <div>{{Otheruses|Чандра (значення)}}{{індуїзм}}<br /> [[File:Chandra on chariot.jpg|thumb|Чандра]]<br /> [[Файл:Chandra deva.jpg|thumb|100px|Чандра. Скульптура з Британського музею]]<br /> '''Ча́ндра''' ({{lang-sa|चन्द्र}}) — «блискучий», на [[санскрит]]і «місяць») — в [[індуїзм]]і ім'я бога [[Місяць (супутник)|Місяця]] ([[Чандралока|Чандралоки]]), а також багатьох інших персонажів [[Індуїзм]]у. Правитель дня понеділка. Входить до складу імен і прізвищ. В [[джйотиша|джйотиші]] положення Чандри у гороскопі є найважливішим серед [[наваграха|наваграх]]. В практиці йоги є комплекс вправ, для взаємодії з енергіями Місяця, цей комплекс називається «Чандра-намаскара»[http://yoga-club.com.ua/yoga-day/kompleks_asan_chandr_116.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120627235957/http://yoga-club.com.ua/yoga-day/kompleks_asan_chandr_116.html |date=27 червня 2012 }}. Існує аналогічний комплекс асан зі зверненням до Сонця — «&lt;nowiki/&gt;[[Сур'я намаскара|Сур'я- намаскара]]&lt;nowiki/&gt;».<br /> <br /> ==Опис==<br /> Сома - Привабливий Бог, особливо прихильний до дітей. Чандра, як і Сур’я доступний нашому зору і сприйняттю.<br /> Його обличчя сяє білизною і привабливістю. Сома одягнений у білі шати і сидить в лотосі, на білій колісниці, запряженій сім'ю білими кіньми. Його голову вінчає золота корона, а шию прикрашають прикраси з перлів.<br /> Однією рукою Сома тримає булаву, а іншою благословляє.<br /> <br /> Інший опис Чандри, являє нам наступний лик цього Бога.<br /> Чандра управляє жіночою природою і материнством, уявою та інтуїцією, розумом і свідомістю, Чандра трансформує пекучу енергію Сур’ї в цілющу, притягує, енергію материнської турботи, яка відбивається на планету Земля. Місяць керує нашою душею, вірніше її проявом у вигляді емоцій і ментальних процесів, атман уособлений антилопою, на якому сидить Чандра. В одній руці, він тримає чакру, щоб видаляти світлом знання і мудрості наше невігластво, в іншій руці Шанкх-раковину (символ ОМ-кари), який дарує звільнення. У своїй третій руці він тримає лотос - символ чистоти, і четвертою керує антилопою, що символізує нашу душу.<br /> <br /> У ведичних гімнах, Чандра ототожнюється з нектаром «[[Сома (Веди)|сома]]», який дає сили натхнення і творчості, сили духу і впевненості ... в гімнах Рігведи, напій сома вшановується, як «божество», що дарує благі дари своїм шанувальникам і богам.<br /> Також, як і сомі, арії поклонялися і Сомі, Небесному Вершнику, котрий також дарував життєві сили, силу натхнення і творчості, захист і благодать ... Численні гімни Вед містять вихваляння, поклоніння і молитви «Місячному Царю», якого оспівують і як Сому-Небесного, і як сому-амриту ... благаючи його про благословлення ...<br /> Вважається, що саме сік соми надавав мудрецям натхнення і мудрість, як місячне світло заспокоює розум і пробуджує дух, так і сома додавала натхнення і сили шанували його ...<br /> Богам амріта-сома надавала силу і сміливість ...<br /> Як Місяць впливає на води і життєві соки в природі, так і в ритуалі яджня, сома надавав сили і устремління ...<br /> Практично вся дев'ята книга Рігведи присвячена Сомі, крім цього Сома прославляється і в інших мандалах Рігведи, «зливаючись» з Агні, Індрою, Рудрою ....<br /> <br /> Підношення - солодка вівсяна каша на молоці, молочний рис, сушені та свіжі фрукти, які ставлять на місячне світло, крім цього відбувається садхана, яка приносить гармонізацію впливу Місяця, здоров'я і ізцеленія від астми.<br /> Найсприятливіший понеділок, який випадає на Шиваратрі або коли Місяць знаходиться у Тельці.<br /> <br /> Розумові або ментальні проблеми, психічні та емоційні відхилення, захворювання шкіри, набряки і порушення балансу дош це ті проблеми, які «дарує» Місяць у своєму «шкідливий» аспекті.<br /> Здійснюючи Шанті-пуджу Соме цих проблем можна уникнути або пом'якшити їх тяжкість.<br /> <br /> Для тих, кому Сома прихильний, Він дарує щасливий шлюб, процвітання, щастя і благополуччя, чистота розуму і свідомості, влада і слава, знання і божественну мудрість.<br /> Місяць сильна з десятого дня зростаючого циклу Місяця до п'ятого дня спадної циклу Місяця і вважається сприятливою планетою (шубха Граха).<br /> Це сприятливо для тих, хто народжені в зростаючий цикл Місяця і надає шкідливий вплив на тих, хто народжені в регресний цикл Місяця.<br /> <br /> Місячним днем ​​є понеділок - Сомвар (гінді), який сприятливий для виконання підношень і шанування Місяця.<br /> Сома є «котрі виявляють» материнських почуттів і жіночності, добробуту і щастя, краси, зору, пам'яті і розуму.<br /> <br /> Управляє божество Місяця - Кайласанатхар (Шива) і Його дружина - Періянаякіамман (Деві).<br /> Сома управляє водою, а його впливом керує - Гаурі Деві.<br /> Його колір - білий, їздова тварина (вахана) - білий кінь. Підношенням йому служить рис і сир, квіти білої аралії, біла тканина, його каменями є перли і місячний камінь.<br /> <br /> Також слід зазначити, що в присутності Раху в гороскопі, може відбуватися придушення місяця, що несе нерішучість і слабшанню позицій Місяця.<br /> Для того, що гармонізувати вплив Місяця або «зняти» негативний вплив необхідна Шанті Сома-пуджа або хома Чандрі ...<br /> <br /> == Чандра у індуїзмі ==<br /> Індуїсти називають Чандру також іншими іменами, в «[[Бхаґавата-Пурана|Бхагавата-пурані]]». Оскільки від Місяця йде цілюща прохолода, яка сприятливо впливає на посіви, [[Бхаґавата-Пурана]] характеризує Чандру як ''життя всього живого'', і називає його ''Дживою'' — головною істотою [[Всесвіт]]у. Ще одне з імен Чандри — ''Маномая'' — означає, що Чандра є божеством, яке керує розумом кожної живої істоти. За те, що Чандра дає енергію росту всім рослинам, Бхагавата-пурана називає його ''Аннамая'', а ім'ям ''Амрітамая'' Чандра названий за те, що є джерелом життєвої сили всіх істот&lt;ref&gt;Шрімад-бхагаватам.(5.22.12)&lt;/ref&gt;. Хто служить Верховній Особі Бога в образі бога Місяця називають Чандру ім'ям ''[[Сома (напій)|Сома]]''. Він встановлює часу і панує над всесвітом&lt;ref&gt;Шрімад-Бхагаватам.(5.20.11-12)&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> В традиції [[Вайшнавізм|гаудіа-вайшнавізма]] Чандра (як і всі інші божества) знаходиться в підпорядкуванні верховного [[Бог]]а [[Вішну]] ([[Крішна|Крішни]]), який підтримує все творіння і є центром світобудови. <br /> <br /> В «Бхагавата-пурані» Чандра часто згадується в ряду імен інших богів, таких як [[Індра]], [[Сур'я]], [[Варуна]], [[Ваю]]. Всі вони є представниками Вішну (Крішни), наділені особливими повноваженнями і керують різними планетами всесвіту.<br /> <br /> За вченням [[Мадхвачарья|Мадхвачарї]], Чандра знаходиться на 12 ступені ієрархії божественності божеств, які служать Вішну, виконуюючи різні функції в світобудові.<br /> <br /> Якщо чандра грахан (місячне затемнення) не видно неозброєним оком, це не має значення для індусів у релігійних заходах. Напівтіньове місячне затемнення (Penumbral Eclipse) не видно неозброєним оком, отже, не проводять ніяких ритуалів. Якщо затемнення видно під час темної фази (Umbral Phase), тільки його слід розглядати для здійснення релігійної діяльності. <br /> <br /> Якщо Чандра грахан не видно у Вашому місті, то ви не повинні дотримуватися його. Запобіжні заходи, які радили під час сутак повинні бути прийняті, тільки якщо Чандра грахан видна в вашому місті незалежно від погодних умов. Sutak - несприятливий час до Сурья грахан і Чандра грахан. Згідно індуїстським віруванням, атмосфера Землі забруднюється під час нього і додаткові запобіжні заходи повинні бути прийняті, щоб уникнути будь-яких шкідливих побічних ефектів у зв'язку з забрудненням.<br /> <br /> Під час сонячного затемнення сутак спостерігається протягом 4 прахар і перед місячним затемненням спостерігається протягом 3 прахар. Є всього 8 прахар від сходу до сходу сонця. Отже Sutak спостерігається протягом 12 годин до сонячного затемнення і протягом 9:00 до місячного затемнення.<br /> <br /> Всі види продуктів харчування тверді або рідкі заборонені у Sutak. Тому не слід їсти протягом дванадцяти годин до сонячного затемнення і протягом дев'яти годин до місячного затемнення і аж до кінця затемнення. Однак для дітей, хворих і людей похилого віку обмежується тільки однією прахар або 3 години.<br /> <br /> Sutak спостерігається тільки тоді, коли затемнення видно в місці обговорюваного питання.<br /> <br /> Вагітним жінкам строго не рекомендується виходити на вулицю під час затемнення. Вважається, що у зв'язку із згубним впливом Раху і Кету, дитина може стати інвалідом і ймовірність викидня збільшується. Вагітним жінкам також рекомендується не різати або шити будь-яку тканину.<br /> <br /> Заборонені види діяльності - олійний масаж, пиття води, Мал-Mutra Visarjan, розчісування волосся, чищення зубів і сексуальна активність.<br /> Рекомендується вживати їжу тільки ту, яку готували після затемнення. Харчові продукти, такі як пшениця, рис, інші зернові та соління, які не можуть бути відкинуті, повинні бути захищені шляхом додавання трави куша або листя туласі. Після затемнення слід приймати ванну і повинні зробити підношення чи благодійність для брахманів. Підношення після затемнення вважається вельми корисним.<br /> <br /> Також важливим є Чандра даршан - перша поява Місяця після безмісяччя (молодик) після заходу Сонця, 1 тітхі кожного місяця .<br /> <br /> ==Мантри==<br /> Щопонеділка або в період зростаючого Місяця виконується джапа AUM sraM sriiM srauM sah chandraaya namaH – 18Х108 раз. <br /> Один з варіантів Садхани.<br /> <br /> Вночі звернувшись обличчям на північний захід, сидячи на рогожі або килимку, піднести молитви Гуру і Шиві.<br /> І Вимовити наступну шлоку:<br /> <br /> *Praatah smarAmi bhavabhItihar suresham <br /> gangAdharam vrishabha vAhanamambikesham <br /> khatvAngsulam vardabhay hastmesham <br /> sansara roga harmousadam adwitiyam <br /> <br /> Після цього, розміщують янтру Чандри і закликають Сому читаючи молитву:<br /> <br /> *AUM SRAM sriiM srauM sah chandraaya namah<br /> <br /> Далі читаючи Чандра Гайатрі 11 разів наносять на янтру тилак (ставлять крапку) 11 разів з пастою кум-кума.<br /> <br /> *Кшірапутрая відмахе<br /> амрітаттвая дхімахі<br /> танно Чандра прачодаят<br /> <br /> Поклоняємося народженому в молочному океані<br /> медитуємо на сутність амрити<br /> Хай направить нас Чандра<br /> <br /> інший варіант Чандра-гаятрі, вірніше Сома-гаятрі:<br /> <br /> *Om padmadhwajaaya vidmahae <br /> hema rupaaya dheemahi <br /> tanno soma prachodayaat<br /> <br /> *Поклоняємося тому, хто тримає лотос<br /> *Медитуємо на Осяйного білизною<br /> *Хай направить нас Сома.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> *[http://forum.hari-katha.org/index.php?showtopic=1772 Чандра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305004014/http://forum.hari-katha.org/index.php?showtopic=1772 |date=5 березня 2016 }}<br /> == Примітки ==<br /> {{Примітки}}<br /> <br /> == Література ==<br /> * Гададхара Пандит дас. Кто такой Ганеша? // Прапанна-Париджата пресс, 2006; стр.62-63.<br /> <br /> [[Категорія:Місяць у культурі]]<br /> [[Категорія:Індійська астрологія]]<br /> [[Категорія:Індійська астрономія]]<br /> [[Категорія:Індуїстські боги]]<br /> [[Категорія:Рігведійські боги]]<br /> [[Категорія:Індуїстська міфологія]]<br /> [[Категорія:Індуїзм]]<br /> [[Категорія:Персонажі індуїстської міфології]]<br /> [[Категорія:Мантри]]</div>

Admin