Моріа (Махатма)
Моріа (Шаблон:Lang-en; також Морія) — в Теософії та Агні-Йозі один з «Вчителів Мудрості», у Вченні Вознесених Владик один з «Вознесених Владик» (під іменем Ель Морія). Перші згадки про Махатму Моріа належать Олені Блаватській. За її твердженням, Махатма Моріа та Кут Хумі допомогли їй заснувати Теософське товариство.<ref name="Мелтон">Шаблон:Книга</ref><ref name="Енциклопедія">Шаблон:Cite web</ref><ref name="Теософія">Шаблон:Книга</ref>
Історія
Теософське товариство
О. П. Блаватська писала, що основні її труди («Таємна Доктрина — синтез науки, філософії і релігії» і «Викрита Ізіда») є результатами її тісної співпраці з махатмами Моріа і Кут Хумі. Опубліковані труди Блаватської були оцінені як такі що демонструють глибоке дослідження теми. Так 1892 р. в нью-йоркській газеті Шаблон:Не перекладено подано наступне свідчення щодо авторства цих книг: Шаблон:Цитата Блаватська стверджувала що Махатма Морія з дитинства являвся їй у снах і видіннях, і що 12 серпня 1851 р., в день її двадцятиріччя, в Гайд-парку (Лондон) відбулася їх перша зустріч. Графиня Шаблон:Не перекладено, вдова шведського посла в Лондоні, зі слів Блаватської, передає деталі тієї розмови, в якій Морія сказав, що «потребує її участі в справі яку він має намір розпочати», а також, що «їй доведеться провести три роки в Тибеті, щоб підготуватися до виконання цього важливого завдання».<ref>Шаблон:Книга</ref><ref>Шаблон:Книга</ref> У своїй книзі «З печер та хащ Індостану» Блаватська в літературній формі описала подорож по Індії зі своїм Вчителем, якого в книзі вона називає Такур Гулаб-Сингом.<ref>Шаблон:Книга</ref>
Жива Етика (Ангі-йога)
За твердженням Миколи Реріха та Олени Реріх, вчення Живої Етики (Агні-йога) виникло в процесі їх спілкування з «Великим Вчителем» відомим в теософських колах під іменем Махатми Моріа.<ref>Шаблон:Книга</ref> Це спілкування відбувалося в період з 1924 по 1938 рр..<ref>Шаблон:Книга</ref> З щоденників О. Реріх слідує що на перших етапах для спілкування використовувалось так зване автоматичне письмо<ref>Шаблон:Книга</ref>, подальші ж записи були отримані шляхом ясночуття, яким, за її власним твердженням, володіла О. Реріх.<ref>Шаблон:Книга</ref> Пізніше вона запевняла що сама вона автоматичним письмом для контактів з «Великим Вчителем» не користувалася.<ref>Шаблон:Книга</ref> Основу вчення Живої Етики складають 14 книг з текстами, що описуються О. Реріх як записи таких бесід. О. Реріх вважала що володіє даром ясновидіння і ясночуття, але не вважає це медіумізмом і в листах писала: Шаблон:Цитата
Вчення Вознесених Владик
Вчення Вознесених Владик відноситься дослідниками Новітніх релігійних рухів до теософської традиції.<ref name="теософська традиція">Шаблон:Книга</ref> «Вознесені Владики» — це ті кого теософи називають «Вчителями мудрості».<ref name="вчення вознесених владик">Шаблон:Cite web</ref> Такі представники Вчення як Шаблон:Не перекладено (активна діяльність 1951-61 рр.) та Шаблон:Не перекладено (1958—1973 рр.) вказували на особливу роль Ель Морії, називаючи його ініціатором своєї діяльності.<ref>Шаблон:Книга</ref><ref>Шаблон:Книга</ref>
У Вченні вважається що Ель Морія досяг вознесіння в кінці ХІХ ст. (так Елізабет Профет вказує на 1898 р.). Вся подальша його діяльність, в тому числі й діяльність через сім'ю Реріхів, розглядається як діяльність з вознесеного стану.<ref>Шаблон:Книга</ref> Описується ряд втілень які передували його вознесінню. Серед них Авраам, Король Артур, Сергій Радонезький, Акбар Великий та інші.<ref>Шаблон:Книга</ref>
Послання від імені Ель Морії публікували Д. Іннесент, Марк та Елізабет Профет, Т. Мікушина.<ref>Шаблон:Cite web</ref><ref>Шаблон:Cite web</ref><ref>Шаблон:Cite web</ref>
Згідно з Вченням, серед семи божественних променів або семи еманацій якими Абсолют виражається у світі форми, Морія досконало оволодів першим променем, що відповідає волі й силі Бога. Відповідно від вважається Владикою (Чоханом) першого променя.<ref name=" Мелтон "> </ref>
Відносини Ель Морії з втіленими людьми описуються як відносини Учителя з учениками.<ref name="Мелтон"/>
Шаблон:Цитата
Докази існування і полеміка
Листи Махатм
Шаблон:Не перекладено являють собою листування двох Махатм (Кут Хумі та Морії) з А. П. Синнетом, редактором індійської газети «Піонер» і А. О. Юмом, орнітологом, високопоставленим чиновником англійської адміністрації в Індії. Листування почалося в 1880 році та продовжувалося близько п'яти років. Пізніше листи були зібрані та видані Т. Баркером в 1923 р., вже після смерті Синнета, який з певних причин був проти публікації листування.<ref>Шаблон:Книга</ref>
Полеміка про існування Махатм
Хоча багато хто з членів Теософського товариства ХІХ ст. описували свої зустрічі з Махатмою Моріа та іншими Махатмами, саме їх існування багато людей та організацій (в тому числі Шаблон:Не перекладено) піддавали сумніву навіть в ті часи. Критики відмічають що є мало доказів того, що Учителя Блаватської коли-небудь існували.<ref>Шаблон:Книга</ref> Разом з тим сестра Блаватської Віра Желіховська, з посиланням на «Boston Courier» від 15 липня 1886 року, наводить наступну думку семидесяти вчених пандитів з Негапатама відносно звіту Лондонського Товариства психічних досліджень, що поставив під сумнів існування Махатм: Шаблон:Цитата
Коментарі
<references group="К"/>
Примітки
Джерела
Посилання
- Листи Махатм (укр.)
- Послання від імені Ель Морії (в діяльності подружжя Профетів) (англ.)
- Послання від імені Ель Морії (в діяльності Т. Мікушиної) (укр.)