Перегляд вихідного коду сторінки Теософія

[[Файл:Emb logo.png|thumb|190px|right|{{center|Емблема Міжнародного Теософічного товариства. Напис на емблемі: «Немає релігії вищої від істини» }}]]
'''Теософія''' (д.-грецьк. θεοσοφία)&nbsp;— сукупність різних релігійно-філософських [[Містика|містичних]] та [[Окультизм|окультичних]] [[вчення|вчень]] та [[Релігійна практика|практик]]; так звана «божественна» та «релігійна мудрість», джерелом якого вважається містична [[інтуїція]]{{sfn|Трефилов|2005|loc=Часть 1}}.

Основи теософії були закладені [[Беме Якоб|Якобом Беме]], [[Еммануїл Сведенборг|Еммануїлом Сведенборгом]] та іншими філософами. Засновником сучасної філософської теософії в Європі вважається [[Рудольф Штайнер]]. В Росії як засновника [[Окультизм|окультистської]] теософської школи шанують [[Блаватська Олена Петрівна|Олену Блаватську]]. За її ініціативою у 1875&nbsp;р. у [[Нью-Йорк]]у засноване [[Теософське товариство]]{{sfn|Трефилов|2005|loc=Часть 1}}, яке незабаром переїхало у [[Індія|Індію]]. На теренах [[Російська імперія|Російської імперії]] теософської практики не було.

== З історії термінології ==
[[Файл:Boehme Portrait 1730.jpeg|thumb|175px|[[Якоб Беме]]&nbsp;— німецький філософ (портрет 1730)]]
[[Файл:Paracelsus-HZ-Tobias-Stimme.jpg|thumb|left|160px|[[Парацельс]]&nbsp;— знаменитий лікар і алхімік XVI&nbsp;ст.]]
Термін «теософія» відомий з другого століття н.&nbsp;е., коли його стали вживати [[неоплатонізм|неоплатоніки]]: [[Аммоній Саккас]] та його учні, що створили філософську систему, головною метою якої було примирити всі релігії, затвердивши єдиний універсальний принцип і загальну систему етики, заснованої на вічних істинах.

У «Ареопагітиках» термін «теософія» використовується як синонім терміну «теологія».
Пізніше теософію стали протиставляти богослів'ю (теології), яке спирається на ідею свідоцтва, і догмати церкви. Теософією стали називати богопізнання через містичний досвід (безпосереднє спілкування з божеством в стані екстазу). Точніше: теософія&nbsp;— це таке вчення про божество, яке спирається на суб'єктивний містичний досвід, але, на відміну від чистої містики, прагне викласти цей досвід у вигляді зв'язкової системи. Коли теософія розуміється в такому широкому сенсі, в неї включають [[гностицизм]], [[неоплатонізм]], [[каббала|каббалу]], [[герметизм]], [[Розенкрейцери|розенкрейцерство]].

Частіше використовується більш вузький зміст слова: тоді теософією називаються містичні теорії XVI—XVIII століть, які, як правило, перебували за межами певної конфесії та церковної християнської традиції в цілому. Це теорії [[Якоб Беме|Якоба Беме]], [[Теофраст Парацельс|Парацельса]], {{не перекладено|Луї Клод де Сен-Мартен|Л. К. де Сен-Мартена||Louis Claude de Saint-Martin}}, [[Еммануїл Сведенборг|Емануеля Сведенборга]], [[Фрідріх Етінгер|Фрідріха Етінгера]], [[Сен-Жермен (теософія)|Сен-Жермена]]. Багато теософів (наприклад, Парацельс) припускали, що теософія містить у собі не тільки містичний досвід споглядання Божества, а й розкриття таємниць зовнішньої природи і здійснення чудес (тауматургію).

У ще більш вузькому сенсі, головним чином в Росії, під терміном «теософія» розуміють доробок або так зване «вчення», основи і фрагменти якого викладені у збірці текстів [[Блаватська Олена Петрівна|О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватської]] під назвою «[[Таємна доктрина]]»{{sfn|Трефилов|2005|loc=Часть 1}}.

У філософії [[Фрідріх Вільгельм Шеллінґ|Фрідріха Шеллінга]] термін «теософія» позначав синтез містичного богопізнання і раціональної філософії. Теософії він протиставляв «теософізм»&nbsp;— вид [[містицизм]]у, що виключає можливість наукового пізнання.
Після Шеллінга термін «теософія» вживали як назви свого світогляду Ф.&nbsp;К.&nbsp;фон Баадер, А.&nbsp;Розміні («Teosofia»), Ф.&nbsp;Б.&nbsp;Трентовський («Teosofia wszyskich ludów»).

Під впливом Шеллінга, в системі [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]] з'являється термін «вільна теософія». Вільна теософія є цілісним знанням&nbsp;— вищим синтезом раціонального та емпіричного знання з містичним знанням. Характеристика «вільна» підкреслює відміну від традиційної теософії: вільна теософія є творчий продукт критичної думки, досвіду і містичного одкровення.{{sfn|Шабанова|2016}}

== Вчення [[Олена Петрівна Блаватська|О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватської]] та [[теософське товариство|Теософського товариства]] ==
Найчастіше при згадуванні терміна «теософія» розглядаються книга Олени Блаватської (збірка різних неоднорідних текстів, авторство яких Блавацька приписала собі), яка взяла на озброєння цю назву. При цьому ніякого відношення до ранніх теософських концепцій (християнський містицизм, гностицизм) неотеософія Блаватської не має і носить яскраво виражений анти-християнський характер. Досліджуючи історичні форми релігії, неотеософія прагне об'єднати різні віросповідання через тотожність езотеричного сенсу всіх релігійних символів.

Основні положення вчення викладені нижче, проте, в декількох словах його можна виразити так: в основі походження світу лежить Першопричина або Абсолют. Все існуюче у Всесвіті, в тому числі людина, несе в собі частку першопричини. Людина має можливість з'єднатися з Першопричиною. Вчення О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватської спирається на індійську філософію (перш за все, на буддизм, індуїзм і брахманізм). Існує відома схожість між Теософією О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватської й Теософією Беме і [[Плотін]]а.

У працях О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватської та інших неотеософів ставилася мета врятувати від перекручення архаїчні істини, що є основою всіх релігій, розкрити їх єдину основу, вказати людині її законне місце у [[Всесвіт]]і.
<blockquote>
«…вчення Блаватської&nbsp;— теософія&nbsp;— ставило за мету довести, що [[Природа]] не є „випадкове поєднання [[атом]]ів“, і вказати людині її законне місце у схемі [[Всесвіт]]у; врятувати від перекручення архаїчні [[істина|істини]], які є основою всіх [[релігія|релігій]]; прочинити до деякої міри основне єдність, звідки всі вони походять; показати, що прихована сторона [[природа|Природи]] ніколи ще не була доступна науці сучасної цивілізації. У вченні заперечувалося існування [[Антропоморфізм|антропоморфного]] [[бог]] а-творця і утверджувалася віра в Універсальний Божественний Принцип&nbsp;— [[Абсолют]], віра в те, що [[Всесвіт]] розгортається сам, зі своєї власної Сутності, не будучи створеним. Найважливішим для теософії Блаватська вважала очищення [[душа|душ]], полегшення страждань, моральні ідеали, дотримання принципу Братства людства. Блаватська називала себе не творцем системи, а лише провідником Вищих Сил, зберігачем потаємних знань Вчителів, Махатм, від яких вона отримала всі теософські істини».
</blockquote>
Завдяки діяльності «Теософічного товариства», заснованого О.Блаватською та іншими в 1875 році в [[Нью-Йорк]]у, теософія стала розповсюджуватися в різних країнах світу в середовищі інтелігенції&nbsp;— переважно в [[Азія|Азії]], а також у [[США]], країнах [[Європа|Європи]] та в Російській Імперії. На початку 1910-х у світі видавалося 50 теософічних журналів, у тому числі й на території сьогоднішньої України: «Вісник теософії», «Теософічний огляд», «Теософське життя».

Одні дослідники відносять вчення О.Блаватської до релігійної філософії, інші&nbsp;— до містичної філософії, треті&nbsp;— до езотеричних вчень, четверті&nbsp;— до космізму.

Теософія Блаватської викликала великий резонанс у суспільстві. У [[ХХІ століття|ХХІ столітті]] регулярно проводяться наукові конференції, присвячені теософії, наприклад, щорічна науково-практична конференція у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] «О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватська&nbsp;і&nbsp;сучасність».{{sfn|Орион|2016}}{{sfn|Новини|2016}}

== Основні положення теософії ==

=== [[Походження Всесвіту]] ===
Вихідною точкою Всесвіту є «Непізнаване», невимовний Абсолют, безособовий Принцип, завдяки якому все стало{{sfn|Kuhn|1992|p=199}}. Вищу тріаду складають непроявлений Логос, Потенційна мудрість і Вселенська Мислеоснова. Сходження в світ божественних енергій здійснюється через сфери прояву Логосу, потім через плани: духовний, психічний, астральний і матеріальний.

=== Людина ===
Людина&nbsp;— відображення проявленого Абсолюту (мікрокосм), і його справжнє внутрішнє «Я» вічне і єдине з Божественним «Я» Всесвіту{{sfn|Трефилов|2005|loc=Раздел 1.2}}.

=== Вчення про [[реінкарнація|реінкарнацію]] ===
«Еволюція людини відбувається шляхом численних втілень, в яких він набуває досвід, знання і самопожертвування життям, служінням людям стає активним учасником божественного перетворення та будівництва на Землі й у Всесвіті. <…> Гносеологічна доктрина теософії спирається на вчення про [[карма|карму]], перевтілення, закон жертви і сходженні людини до свого істинного „Я“, і укладеним у вищій Триєдності „[[атман|Атма]]-Будга-[[манас (філософський термін)|Манас]]“. Людина, що вступила на шлях самовдосконалення і збагнення Божественної Мудрості, зустрічає, за теософією, безліч перешкод і небезпек: тільки чисте, вогняне серце здатне встояти під натиском стихій і витримати вплив нижчих бажань, пристрастей, думок».{{sfn|Трефилов|2005|loc=Раздел 1.1}}

=== Закон [[Карма|Карми]]&nbsp;— закон причин і наслідків ===
У теософії Блаватської закон [[карма|карми]] розглядається з погляду гармонії і злагоди з законами природи:
<blockquote> Єдиний закон карми, закон вічний і незмінний, це гармонія у світі матерії, настільки ж абсолютна, яка вона у світі духу. З цього випливає, що не карма нагороджує або карає нас, але ми самі нагороджуємо або караємо себе в залежності від того, працюємо ми разом з природою, перебуваючи в гармонії з її законами, або ж порушуємо їх.</blockquote>

=== Філософська концепція ===
В основі концепції теософії знаходиться сімковий принцип: 7 планів буття, 7 принципів людини, 7 еволюціонуючих рас й ін{{sfn|Трефилов|2005|loc=Раздел 1.1}}.

=== Соціально-історична концепція ===
Соціально-історична концепція теософії будується на ідеї «Всесвітнього Братства Людства»{{sfn|Kuhn|1992|p=113}}, яка є провідною в усіх світових навчаннях ([[Сангха]] [[буддизм]]у, Умма [[іслам]]у, Громада [[Християнство|християнства]] та ін.)

== Див. також ==
* [[Чи є теософія релігією?]]
* [[Теософія та буддизм]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література і джерела ==
* ''Я. Любивий''. Теософія // {{ФЕС|сторінки=635}}
{{commonscat|Theosophy}}
* {{книга|автор=Kuhn A. B.|заголовок=Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom| посилання = http://www.archive.org/details/TheosophyAModernRevivalOfAncientWisdom | місце =Whitefish, MT| видавництво =Kessinger Publishing | рік =1992 |allpages=381 | серія = American religion series: Studies in religion and culture |isbn=978-1-56459-175-3 |ref=Kuhn}}
* {{книга|автор=[[Трефілов Володимир Олександрович|Трефилов В. А.]]|частина= Надконфессиональная синкретическая религиозная философия |посилання частина= http://trefilov.blogspot.ru/2009/04/blog-post.html |заголовок= Основы религиоведения. Учебник |оригінал= |посилання= |відповідальний=Под ред. И. Н. Яблокова |видання=4-е изд |місце= Москва |видавництво= Высшая школа |рік=2005 |том= |сторінки=364—381 |сторінок=508 |серія=Классический университетский учебник |isbn=5-06-004254-5 |ref=Трефилов}}
* {{Стаття |автор=Шабанова Ю. А. |назва=Что такое теософия |посилання=http://theosophy.in.ua/statti/Shabanova.pdf |тип=сайт |рік=2016 |місяць= |дата_цитати=2016-6-2 |видання=Бібліотека |місце= |видавництво=Теософське Товариство в Україні |мова=ru |ref=Шабанова |accessdate=3 червня 2016 |archivedate=8 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160808022207/http://theosophy.in.ua/statti/Shabanova.pdf }}
* {{Стаття |автор= |назва=Е. П. Блаватская. Теософия |посилання=http://yro.narod.ru/bibliotheca/rubricator/elbib01.htm |тип=сайт |рік=2016 |місяць= |дата_цитати=2016-6-2 |видання=Библиотека |місце= |видавництво=Ярославское Рериховское общество «Орион» |мова=ru |ref=Орион |accessdate=3 червня 2016 |archivedate=5 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160805121629/http://yro.narod.ru/bibliotheca/rubricator/elbib01.htm }}
* {{Стаття |автор= |назва=Наукова конференція у Дніпропетровську, 6 травня 2016 |посилання=http://theosophy.in.ua/novyny/PrNPK16.pdf |тип=сайт |рік=2016 |місяць= |дата_цитати=2016-6-2 |видання=Новини |місце= |видавництво=Теософське Товариство в Україні |мова=ru |ref=Новини |accessdate=3 червня 2016 |archivedate=8 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160808022856/http://theosophy.in.ua/novyny/PrNPK16.pdf }}
* «Філософський словник» / За ред.&nbsp;В.&nbsp;І.&nbsp;Шинкарука.&nbsp;— 2.вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/bogopiznannya/ Богопізнання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920172957/https://ure-online.info/encyclopedia/bogopiznannya/ |date=20 вересня 2020 }}; [https://ure-online.info/encyclopedia/teosofiya/ Теософія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210303013114/https://ure-online.info/encyclopedia/teosofiya/ |date=3 березня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/21847.html Теософія]}}
{{Бібліоінформація}}
{{Релігійні теми}}

[[Категорія:Теософія]]
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]