Перегляд вихідного коду сторінки Індуїзм

{{Перенаправлено|Індус}}

{{Індуїзм}}
{{Традиційні релігії |image=Thiruvannamalai, Arunachalesvara Temple, Annamalaiyar Temple, India.jpg |caption=[[Храм Аруначалешвара]] в [[Тіруваннамалай]]&nbsp;— один з найбільших індуських храмів у світі |expanded= Історичні }}

'''Індуї́зм''' (історична назва [[санскрит]]ом&nbsp;— '''сана́тана-дха́рма''' ({{lang-sa|सनातन धर्म}}), в перекладі ''«вічна релігія»'', ''«вічний шлях»'', або ''«вічний [[Дхарма|закон»]]''<ref>«Повний Оксфордський словник світових релігій». Джон Боукер. Oxford University Press, 2000;</ref>)&nbsp;— стародавня національна релігія<ref>{{cite web|url=http://java.nationalgeographic.com/studentatlas/clickup/hinduism.html|title=Religion: Hinduism|accessdate=2007-04-10|work=MapMachine Student Edition|publisher=National Geographic Society|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWh3Bx73?url=http://www.nationalgeographic.com/|archivedate=2013-06-20|deadurl=yes}}</ref>, корені якої ведуть до [[ведична цивілізація|ведичної цивілізації]].<ref name="Kenoyer 1998 180–183">{{Harvnb|Kenoyer|1998| pp=180–183}}</ref> Чисельність послідовників перевищує 1,2 млрд осіб, відомих як індуси чи індуїсти.<ref>{{Cite web|url=https://worldpopulationreview.com/country-rankings/hindu-countries|title=Hindu Countries 2022|website=World Population Review|language=англійською мовою|accessdate=7 червня 2022}}</ref><ref>{{СУМ-20|Індуси|url=https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=39152&page=1229}}</ref><ref>{{СУМ-20|Індуїст|url=https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=217719&page=1228}}</ref>

{{Оригінальне дослідження}}

== Етимологія ==
{{Стиль розділу}}
Насправді слова ''[[індус]]'' і ''індуїзм'' не зустрічаються у ведичній літературі. Назва ''Індія'' виникла на Заході в пізніші, античні часи. Саме слово було запозичене [[Греція|греками]] у [[Персія|персів]], котрі через те, що їм було важко вимовляти початковий звук ''с'', називали велику ріку ''Сіндгу'' (сучасний ''[[Інд]]'')&nbsp;— ''Хінду''. Цим словом люди з інших країн і стали називати релігію й культуру народу, що жив на землі, омиваній водами двох річок&nbsp;— Інду й Ґанґу, хоча місцеві мешканці ніколи не користувались цим словом, а свою країну називають «Бгáрата».

Звичайно, слова ''індус'' та ''індуїзм'' дістали значне поширення, так що кожен словник говорить про Вішну, як про ''бога індуїстського пантеону''. Проте, коли Писання говорять про справді ведичне суспільство, вони вживають слово ''[[ар'ян]]''. Для тих, хто дотримується Вед, прогрес людства означає поступ на шляху духовного самоусвідомлення. Суспільство, яке ставить перед собою духовні цілі, називалось суспільством [[арії]]в, тобто ''благородних''. Індус - це послідовники [[Індуїзм|індуїзму]], також відомі як індуїсти.

== Історія і склад ==
Індуїзм&nbsp;— це третя за кількістю послідовників релігія у світі після [[Християнство|християнства]] та [[іслам]]у. Індуїзм сповідує понад 1033&nbsp;млн людей, [https://www.pewforum.org/global-religious-landscape-hindu.aspx] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130506104814/http://www.pewforum.org/global-religious-landscape-hindu.aspx |date=6 травня 2013 }} з яких близько 1000&nbsp;млн проживають в [[Індія|Індії]] та [[Непал]]і.<ref>{{cite web|url=http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html|title=Major Religions of the World Ranked by Number of Adherents|accessdate=2007-07-10|work=|publisher=Adherents.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pybV8dP?url=http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070707044255/http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html |date=2007-07-07 }}</ref> Серед країн, в яких прихильники індуїзму становлять значну частину населення є [[Бангладеш]], [[Бахрейн]], [[Індуїзм у Бутані|Бутан]], [[Гаяна]], [[Індія]], [[Катар]], [[Кувейт]], [[Малайзія]], [[Маврикій]], [[Непал]], [[Об'єднані Арабські Емірати]], [[Оман]], [[Реюньйон]], [[Сінгапур]], [[Суринам]], [[Тринідад і Тобаго]], [[Фіджі]] та [[Шрі-Ланка]]. Країни, в яких прихильників індуїзму понад 1 мільйон, також включають [[Індонезія|Індонезію]] та [[Пакистан]]. Детальніше див. статтю «[[індуїзм за країною]]».

Індуїзм сягає своїм корінням у [[Ведична цивілізація|ведичну цивілізацію]]<ref name="Kenoyer 1998 180–183"/>, через що його називають найдавнішою у світі релігією<ref name = webster>{{cite book | title = Merriam-Webster's Collegiate Encyclopedia| url = https://archive.org/details/merriamwebstersc0000unse_c7i7| publisher = Merriam-Webster | year = 2000 | page = [https://archive.org/details/merriamwebstersc0000unse_c7i7/page/751 751]}}</ref><ref>{{cite book |author=Laderman, Gary |title=Religion and American Cultures: An Encyclopedia of Traditions, Diversity, and Popular Expressions |publisher=ABC-CLIO |location=Santa Barbara, Calif |year=2003 |pages=119|isbn=1-57607-238-X |oclc= |doi= |quote=world's oldest living civilization and religion}}</ref><ref>{{cite book|author=Turner, Jeffrey S.|title=Encyclopedia of relationships across the lifespan|publisher=Greenwood Press|location=Westport, Conn|year=1996|pages=[https://archive.org/details/encyclopediaofre0000turn/page/359 359]|isbn=0-313-29576-X|quote=It is also recognized as the oldest major religion in the world|url=https://archive.org/details/encyclopediaofre0000turn/page/359}}</ref><ref name="Klostermaier1">{{Harvnb|Klostermaier|1994|p=1}}</ref>. На відміну від [[Авраамічні релігії|авраамічних релігій]], у індуїзму не було свого засновника, в ньому відсутня єдина система вірувань і загальна доктрина<ref name = Klostermaier20006 >{{Harvnb|Klostermaier|2000|p=6}}</ref><ref name="Flood6"/>.

Індуїзм є сімейством різноманітних релігійних традицій, філософських систем і вірувань, заснованих на [[монотеїзм]]і, [[політеїзм]]і, [[панентеїзм]]і, [[пантеїзм]]і, [[монізм]]і і навіть [[атеїзм]]і.

Типовими для індуїзму можна визнати такі релігійні положення, як [[дхарма]], [[карма]], [[сансара]], [[Мокша (філософія)|мокша]] і [[йога]]<ref name=weightman>{{Harvnb|Weightman|1998|pp=262–263}}</ref>. Оскільки індуїзм поєднує у собі різні вірування й традиції, у нього немає єдиного засновника.<ref name="Klostermaier1"/><ref>{{Harvnb|Osborne|2005|p=9}}</ref>

В індуїзмі існує велика кількість священних писань, які діляться на дві основні категорії&nbsp;— [[шруті]] та [[смріті]]. Індуїстські писання створювалися протягом тисячоліть, і богослов'я та філософія, котрі у них викладаються дають можливість для духовного усвідомлення і є керівництвом у духовнім житті і практиці дхарми. З ортодоксальної точки зору, серед усіх текстів індуїзму, [[Веди]] та [[Упанішади]] мають найбільший авторитет і вважаються найбільш значущими й прадавніми. До інших важливих священних писань ставлять [[Пурани]] та індійські епічні поеми «[[Махабгарата|Махабгарата]]» і «[[Рамаяна]]». Часто говориться, що в «[[Бгаґавад-Ґіта|Бгаґавад-Ґіті]]», котра є уривком з «[[Махабгарата|Махабгарати]]», викладена основна суть духовного знання усіх [[Веди|Вед]].<ref>{{Harvnb|Chidbhavananda|1997|pp=67–74}}</ref>

== Визначення індуїзму, його типологія та напрямки ==
[[Файл:River Ganges Mayapur.jpg|thumb|250px|Захід сонця над [[Ганг|Ґанґою]] в [[Маяпур]]і. Протягом тисячоліть індуїсти шанують річку Ганг і поклоняються їй у формі уособленої богині Ганги.]]

=== Визначення ===
Дати визначення індуїзму важко через широту спектру традицій і вірувань, які він об'єднує. Як правило, загальним [[термін]]ом «індуїзм» називають сімейство різнорідних традицій, які приймають авторитет [[Веди|Вед]]<ref name=Klostermaier20006/><ref name="Flood6"/>. У той же самий час приналежність будь-якої традиції до індуїзму не залежить від її давнини або від того, наскільки її віровчення і релігійні практики дійсно основані на Ведах<ref name = Klostermaier20006/>. Деякі течії, що зараховують до сфери індуїзму, взагалі не визнають Веди одкровенням<ref>Наприклад, південноіндійські [[брахмани]], що поклоняються [[Вішну]], можуть вважатися типовими індусами. Тоді як послідовників руху Радгасвамі в [[Пенджаб (штат Індії)|Пенджабі]], які поклоняються позбавленому атрибутів Богу і не визнають Веди як одкровення, не можна вважати такими, хоча цей рух також належить до сфери індуїзму.</ref>. Вони ґрунтуються на власних писаннях і традиціях, але при цьому вшановують тих же богів і слідують основним морально-етичним постулатам індуїзму. Таким чином, індуїзм не може розглядатися як «категорія» в класичному розумінні цього слова: коли об'єкти однозначно або належать до неї, або ні. Не будучи єдиною релігією, індуїзм є сімейством релігій і традицій. В індуїзмі відсутня уніфікована система вірувань і загальна доктрина<ref name = Klostermaier20006/>. Немає в ньому також централізованого органу управління. В історії індуїзму, на відміну від інших світових релігій, не було якогось одного засновника<ref name="Flood6">{{Harvnb|Flood|1996|p=6}}</ref>. Попри це, індуїзм має свою власну унікальну форму і риси, що виділяють його в окрему релігію<ref name = Klostermaier20006 />. Індуїзм часто порівнюють з [[баньян]]овим деревом, що постійно пускає нові корені, які з часом перетворюються на стовбури, які також пускають пагони<ref name = Klostermaier20006 />. Цей приклад наочно показує не тільки різноманітність індуїзму, а й взаємозв'язок, що існує між його різними течіями<ref name = Klostermaier20006/>.

=== Типологія ===
Деякі вчені розглядають типологію з шести основних видів індуїзму, і низки менш значних його різновидів<ref name="Corrigan2007">{{Harvnb|Corrigan|2007|pp=52–53}}</ref>.
* Найдавнішою формою індуїзму виступають '''народні вірування''', для яких характерне поклоніння місцевим божествам і обожненим формам.
* '''[[веди]]чний індуїзм''', заснований на [[Священні тексти індуїзму|священних текстах індуїзму]], особливо на [[Веди|ведичних писаннях]], найважливішим і найдавнішим з яких прийнято вважати «[[Ріг-веда|Ріг-веду]]».
* '''[[Веданта|ведантичний]] індуїзм '''базується на [[Упанішади|Упанішадах]]&nbsp;— релігійно-філософських трактатах, які примикають до чотирьох Вед.
* Напрямок '''[[Йога|йоги]]''' в індуїзмі представлений в «[[Йога-сутра]]х» [[Патанджалі]].
* '''[[Дхарма|дгармічний]] індуїзм''' проявляється у повсякденному слідуванні певним моральним підвалинам. Він широко розповсюджений, і його відрізняє невизначеність відносно приналежності до якої-небудь конкретної філософської школи або течії.
* '''[[Бгакті]]''', або шлях любовного відданого служіння [[Бог в індуїзмі|Богу]] в одній з Його форм або [[Іпостась|іпостасей]]<ref name="Corrigan2007"/>. Основною традицією бгакті в індуїзмі є [[вайшнавізм]]<ref name="Corrigan2007"/>.

=== Напрямки індуїзму ===
{{main|Напрямки індуїзму}}
[[Файл:Meenakshi Amman temple in Madurai.JPG|thumb|200px|Одна з дванадцятьох [[ґопурам]] ''храму Мінакші Амман'' у місті [[Мадурай]], присвяченого [[Шива|Шиві]] й [[Парваті]].]]
В індуїзмі не існує загальної, центральної доктрини, авторитетної для всіх [[Напрямки індуїзму|напрямків індуїзму]], а багато хто з послідовників індуїзму взагалі не вважають, що належать до якого-небудь певного напрямку.<ref>{{Harvnb|Werner|1994|p=73}}</ref> Вчені, однак, виділяють в сучасному індуїзмі чотири основні традиції:
* '''[[Вайшнавізм]]'''
* '''[[Шайвізм]]'''
* '''[[Шактизм]]'''
* '''[[Смартизм]]'''
Основна різниця між цими напрямками індуїзму полягає в тому, якій формі Бога належить поклоніння як Всевишньому, і в традиції, пов'язаної з цим поклоніння.

[[Файл:Srirangam main gopuram.JPG|thumb|right|Головний [[ґопурам]] храму [[Вішну]] в [[Шріранґам]]&nbsp;— найбільшого [[Вайшнавізм|вайшнавського]] храму у світі]]

Послідовники [[Монотеїзм|монотеїстичної]] традиції [[вайшнавізм|вайшнавізму]] поклоняються [[Вішну]] і його основним [[аватара]]м, таким як [[Крішна]] і [[Рама]], як Богу в різних Його [[Іпостась|іпостасях]]. [[Шиваїзм|Шиваїти]] поклоняються [[Шива|Шиві]]; [[Шактизм|Шакти]] поклоняються [[Шакті]], уособленій в жіночому божестві або Богині-матері [[Деві (богиня)|Деві]], тоді як [[Смартизм|смарти]] вірять у єдність п'яти божеств [[Шанмата]], які виступають як персоніфікація Всевишнього.

Інші напрямки в індуїзмі, такі як [[ґанапатья]] (культ поклоніння [[Ґанеша|Ґанеші]]) і [[Саура (індуїзм)|саура]] (поклоніння богові [[Сонце|Сонця]] [[Сур'я|Сур'ї]]), не мають багато послідовників і не поширені так широко.

Є також рухи, які важко віднести до однієї зі згаданих вище категорій. Як, наприклад, «[[Ар'я-самадж]]» [[Даянанда Сарасваті|Даянанди Сарасваті]], що відкидає поклоніння [[мурті]] і робить основний акцент на [[Веди]] і ведичні вогненні жертвопринесення ([[Яґ'я|яґ'ї]]).

Також як послідовники інших релігій, деякі [[індус]]и вважають свою традицію більш значущою, ніж інші. Однак, багато хто з індусів розглядає інші традиції індуїзму як прийнятні альтернативи своєї власної. [[Єресь|Єресі]], як такої, не існує в індуїзмі.<ref>{{cite web|url=http://library.thinkquest.org/28038/page1_3.html|title=India and Hinduism|accessdate=2007-07-17|work=Religion of World|publisher=ThinkQuest Library|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pybjRBh?url=http://library.thinkquest.org/28038/page1_3.html|archivedate=2011-08-10|deadurl=yes}}</ref>

== Вірування ==
Індуїзм&nbsp;— це дуже різноманітна релігія. У сучасному індуїзмі існує чотири основні напрямки, до яких належить абсолютна більшість індусів&nbsp;— [[вайшнавізм]], [[Шайвізм|шиваїзм]], [[шактизм]] і [[смартизм]].

Вчені-Індологи виділяють шість основних видів індуїзму, і ряд менш значних його різновидів.<ref name="Corrigan2007"/> Згідно із даною типологією, найдавнішою формою індуїзму виступають '''народні вірування''', для яких характерне поклоніння місцевим божествам і обожненим формам. Другий основний різновид індуїзму&nbsp;— це ведичний індуїзм, заснований на [[Священні тексти індуїзму|священних текстах індуїзму]], особливо на ведичних писаннях, найважливішим і прадавнім з яких прийнято вважати [[Ріґведа|«Рігведу»]]. Третій різновид індуїзму&nbsp;— ведантичний індуїзм&nbsp;— базується на [[Упанішади|Упанішадах]]&nbsp;— релігійно-філософських трактатах, які примикають до чотирьох [[Веди|Вед]]. Напрямок йоги в індуїзмі є його четвертим різновидом, представленим у «[[Йога-сутри|Йога-сутрах]]» [[Патанджалі]]. П'ятий вид індуїзму&nbsp;— це дхармічний індуїзм, котрий проявляється у повсякденному слідуванні певним моральним засадам. Він широко розповсюджений і його відрізняє невизначеність відносно приналежності до якої-небудь конкретної філософської школи або течії. Шостим типом індуїзму виступає '''[[бгакті]]''', або шлях любовного відданого служіння Богу в одній з Його форм або іпостасей.<ref name="Corrigan2007"/>

Учені не можуть сформулювати загальну доктрину, яку прийняли б усі напрямки індуїзму.<ref name=weightman/> Однак, існують основні вірування, які розділяють всі індуси, до таких понять, загальних для абсолютної більшості послідовників індуїзму, ставляться:
* [[Дгарма]]&nbsp;— моральний борг, етичні зобов'язання.
* [[Самсара]]&nbsp;— круговорот народження та смерті, віра у перевтілення душі після смерті в тіла тварин, людей, богів.
* [[Карма]]&nbsp;— віра у те, що порядок перероджень визначається зробленими під час життя вчинками та їх наслідками.
* [[Мокша (філософія)|Мокша]]&nbsp;— звільнення із круговороту народження і смерті самсари.
* [[Йога]] у її різних напрямках.

=== Поняття Бога в індуїзмі ===
Послідовники [[Монотеїзм|монотеїстичної]] традиції '''[[вайшнавізм]]у''', які складають близько 70&nbsp;% від загальної кількості [[Населення Індії|індусів]], поклоняються [[Вішну]] та його [[аватара]]м, таким, як [[Крішна]] та [[Рама]].

Індуїзм є комбінацією найрізноманітніших філософських систем і вірувань, заснованих на [[монотеїзм]]і, [[політеїзм]]і,<ref name="EBpolytheism">{{cite web|url=http://www.britannica.com/eb/article-38143/polytheism|title=Polytheism|accessdate=2007-07-05|year=2007|work=Encyclopædia Britannica|publisher=Encyclopædia Britannica Online|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pyc0FDi?url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/469156/polytheism|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}}</ref> [[панентеїзм]]і, [[пантеїзм]]і, [[монізм]]і та [[атеїзм]]і. Іноді індуїзм відносять до [[генотеїзм]]у (поклоніння одному Богу, і у той ж час прийняття існування інших богів), однак, використання будь-якого подібного терміна є надмірним спрощенням складної та різноманітної системи вірувань індуїзму.<ref name=heno>See {{harvnb|Michaels|2004|p=xiv}} and {{cite web|url=http://ancienthistory.about.com/cs/egyptmyth/g/henotheism.htm|title="Henotheism"|accessdate=2007-07-05|last=Gill|first=N.S|work=|publisher=[[About.com|About, Inc]]|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pycfxa5?url=http://ancienthistory.about.com/cs/egyptmyth/g/henotheism.htm|archivedate=2011-08-10|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070317151629/http://ancienthistory.about.com/cs/egyptmyth/g/henotheism.htm |date=2007-03-17 }}</ref>

Індуїстський автор [[Ситансу Чакраварті]] описує поняття Бога в індуїзмі у такий спосіб:

{{цитата|''Індуїзм — це монотеїстична релігія, послідовники якої вірять у те, що Бог проявляє Себе в різних іпостасях. Людина може поклоняться тій з іпостасей Бога, яка найближча йому, при цьому ставлячись шанобливо до інших форм поклоніння.{{Harvnb||Bhaskarananda|1994}} Згідно зі школою [[адвайта-веданта|адвайта-веданти]], метою життя є усвідомлення своєї єдності, як [[атман]]а із [[Брахман]]ом.<ref>{{Harvnb|Vivekananda|1987}}</ref> У деяких Упанішадах стверджується, що той хто повністю усвідомлює атман усередині себе і його єдність із Брахманом, досягає мокші (звільнення).<ref>{{Harvnb|Chakravarti|1991}} Hinduism is a monotheistic religion which believes that God manifests Himself or Herself in several forms. One is supposed to worship the form that is most appealing to the individual without being disrespectful to other forms of worship.</ref>''}}

Абсолютна більшість індусів вірять у те, що дух або душа (атман) є вічною, споконвічною, дійсною сутністю кожного індивіда.<ref name="monierwilliams2037">{{Harvnb|Monier-Williams|1974|pp=20–37}}</ref> Відповідно моністичним/пантеїстичним богословським школам в індуїзмі (таким, як адвайта-веданта), атман споконвічно невідмінний від верховного духу Брахмана. Вони описують Брахман як «''Єдиний і неподільний''», тому ці школи називають «''моністичними''».

Інші напрямки в індуїзмі, називані дуалістичними, розглядають Брахман, як безособовий аспект Верховної Особистості Бога. Вони поклоняються Богу у формі [[Вішну]], [[Крішна|Крішни]], [[Шива|Шиви]] або [[Шакті]] залежно від богословської школи, до якої належать. Атман перебуває в постійній залежності від Бога, а досягнення мокші стає можливим через любов до Бога й по милості Бога.<ref>{{Harvnb|Werner|1994|p=7}}</ref> Коли Бог розглядається, як Верховна Особистість (а не, як безкінечний безособистісний принцип) Бога називають [[Ішвара]] ('''«Господь»'''<ref name="MW Sanskrit dict.">{{Harvnb|Monier-Williams|2001}}</ref>), [[Бгаґаван|Бгагаван]] ('''«Всеблагий»'''<ref name="MW Sanskrit dict."/>), або [[Парамешвара]] («Всевишній Господь»).<ref name="MW Sanskrit dict."/> Деякі філософські школи, як то [[самкх'я]], притримуються [[атеїзм|атеїстичного]] [[світогляд]]у.<ref name=samkhyaatheism>{{Harvnb|Sen Gupta|1986|p= viii}}</ref>

==== Чоловічі та жіночі аспекти Бога ====
[[Файл:Radha Krishna ISKCON Mayapur.jpg|thumb|250px|right|[[Мурті]] [[Радга|Радги]] та [[Крішна|Крішни]] в [[Гаудія-вайшнавізм|гаудія-вайшнавському]] храмі в [[Маяпур]]і, [[Західний Бенгал]]. ]]
Різні напрямки в індуїзмі дотримуються різних поглядів щодо природи та статевої приналежності Верховної Особи Бога або Верховної Істоти.<ref name="Beck">{{Harvnb|Beck|2005}}</ref> Одні традиції в індуїзмі поклоняються Богові в Його нейтральній, безособистісній формі, як [[Брахман]]у (сам термін «Брахман» на санскриті&nbsp;— слово [[Рід (мовознавство)|середнього роду]]), тоді, як інші напрямки індуїзму представляють Бога, який має чоловічу та жіночу іпостась, і навіть розглядають [[Богиня|жіночу іпостась Бога]] як джерело чоловічої.<ref name="Beck"/>

З точки зору давньоіндійської філософської школи [[Самкх'я|«санкгья»]], космічне творіння являє собою результат взаємодії чоловічої та жіночої енергій Абсолюту, де матерія або матеріальна енергія зветься ''[[пракріті]]'', і являє собою жіноче начало, а духовна енергія, яка представляє чоловічий дух або чоловіче начало, називається ''[[пуруша]]''. Як пракріті, так і пуруша є первинними, вічними енергіями, що існують до прояву матеріального космосу. Початкова природа [[пракріті]] характеризується [[Гендерні стереотипи|пасивністю та інертністю]]; пракріті приходить в рух лише після контакту з кінетичною пурушею, в результаті якого виявляються різні форми матеріального космосу. Ідея пракріті і пуруші також співвідноситься з концепцією Божественного Подружжя&nbsp;— практично всі [[деви]] в індуїстському пантеоні мають [[Наречена|наречену]] чи жіночу половину, яка називається деві.<ref>{{Cite web |url=http://www.adishakti.org/forum |title=Концепція Шакті: Індуїзм як визвольна сила для жінок |accessdate=26 грудня 2008 |archive-date=7 грудня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081207181339/http://www.adishakti.org/forum/ }}</ref> 3агалом можна прийти до висновку, що в індуїзмі Бог, будучи первинним джерелом чоловічого та жіночого начал, має як чоловічі, так і жіночі аспекти.<ref name="Beck"/><ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref>

[[Файл:Mahaprabhu 103.jpg|thumb|[[Мурті]] Чайтаньї в [[Гаудія-вайшнавізм|гаудія-вайшнавістському]] храмі в [[Маяпур]]і.Послідовники гаудія-вайшнавістської традиції індуїзму поклоняються Чайтаньї, в якому чоловіча і жіноча іпостасі Бога&nbsp;— [[Крішна]] та його кохана [[Радга]]&nbsp;— зплелися в єдине ціле.<ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref>]]
У більшості традицій [[Вайшнавізм|вайшнавізму]] [[Вішну]] вважається Всевишнім Богом і виступає як чоловіче начало, одночасно залишаючись за межами гендерних відмінностей, які застосовуються до Нього лише заради живих істот, через свою матеріальну обумовленість нездатних осягнути Його цілком духовний стан. Багато послідовники вайшнавізму поклоняються [[Лакшмі]] та Вішну, які володіють рівною могутністю в чоловічій та жіночій іпостасях Бога. Послідовники [[шиваїзм]]у застосовують ту ж філософську концепцію відносно Шиви і [[Парваті]]. У Гауді-вайшнавізмі особливо підкреслюється важливість поклоніння жіночій іпостасі Бога&nbsp;— [[Радга|Радсі]], яка ставиться вище від Крішни&nbsp;— її коханого, що представляє чоловічу іпостась.<ref name="Beck"/><ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref><ref name=Delmonico>{{Harvnb|Delmonico|2004}}</ref> У цій традиції, Чайтанья Махапрабху розглядається, як спільна аватара Радги і Кришни&nbsp;— чоловіча та жіноча іпостасі Бога, що злилися в одне.<ref name="Beck"/><ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref><ref name="Delmonico"/>

У філософії «[[Адвайта-веданта|адвайта]]» стверджується, що усі існуючі прояви Бога&nbsp;— як жіночі, так і чоловічі&nbsp;— є різними формами безособистісного абсолюту Брахмана, який нейтральний і не піддається опису або визначенню. [[Брахман]] розглядається, як Бог, що не володіє особистістю або атрибутами (ніргуна-брахман) або володіє атрибутами (сагуна-брахман), і прирівнюється до [[Ішвара|Ішвари]]. У адвайта-Веданта, Ішвара&nbsp;— це прояв форми брахмана в людському розумі.

[[Файл:Durga Deity in Tiruvannamalai.JPG|thumb|250px|right|[[Мурті]] богині [[Дурґа|Дурги]] в одному з шактійських храмів [[Труваннамалай]], [[Тамілнад]]у]]

У традиціях [[Шактизм|шактизму]] Богу поклоняються як жіночому началу, як початковій [[Богиня-мати|богині-матері]] [[Шакті]] або Деві в різних її формах.<ref name=Bhattacharyya1996>{{Harvnb|Bhattacharyya|1996}}</ref> За відсутності Шакті чоловіче начало розглядається як пасивне і бездіяльне. В ортодоксальниму шактизмі Великій богині-матері, або [[Махадева|Махадеві]], поклоняються, як Всевишньому, як уособленню Верховного брахмана, єдиної і неподільної, з якої виходять усі інші іпостасі Бога (як чоловічі, так і жіночі) і яка є початковий джерелом матеріального і духовного світу.<ref name="Bhattacharyya1996"/> Ні в якій іншій релігійній традиції світу не зустрічається доктрина, що відрізняється такою відверто «жіночою» орієнтацією.<ref name="Bhattacharyya1996"/>

=== Деви та аватари ===
{{main|Аватара}}
У [[Священні тексти індуїзму|священних писаннях індуїзму]] описуються небесні істоти, називані діви («що світні», «що блищать»), що можна перекласти на українську мову, як «Боги» або точніше «напівбоги».<ref>{{Harvnb|Monier-Williams|2001|p=495}}.</ref> Деви є невід'ємною частиною індуїстської культури&nbsp;— їх зображують у [[мистецтво|мистецтві]], [[архітектура|архітектурі]], [[іконографія|іконографії]], вони описуються в різних історіях, особливо в індійській епічній поезії і [[Пурани|Пуранах]]. Діви, однак, є слугами [[Ішвара|Ішвари]], Верховного Особистісного Бога, якому багато індусів поклоняються в одній з Його іпостасей як своєму ішта-девате або обраному ідеалу;<ref name=werner80>{{Harvnb|Werner|1994|p=80}}</ref><ref>{{Harvnb|Renou|1964|p= 55}}</ref> причому цей вибір ґрунтується на особистих перевагах кожного індуса, а також на регіональних і сімейних традиціях поклоніння.<ref name=harman1>{{Harvnb|Harman|2004|pp=104–106}}</ref>

В індуїстських епосах і [[Пурани|Пуранах]] описується багато історій про те, як Бог сходить на [[Земля|Землю]] в людському вигляді, з метою відновити [[Дгарма|дгарму]] в суспільстві й привести людство до мокші (звільненню із круговороту народження й смерті). Такі втілення або іпостасі Бога називаються «[[аватара]]ми». Найголовнішими аватарами Вішну (якого більшість індусів розглядають, як споконвічну іпостась Бога і джерело всіх аватар) є Крішна (головний герой «[[Махабхарата|Махабхарати]]») і [[Рама]] (протагоніст «[[Рамаяна|Рамаяни]]»).<ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref> У більшості традицій індуїзму [[Крішна|Крішну]] вважають повною аватарою [[Вішну]], у якій виявилися всі трансцендентні якості особистісного Абсолюту.<ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref><ref name=Gupta2007>{{Harvnb|Gupta|2007}}</ref><ref>[http://www.newjaipur.narod.ru/expert.htm Висновок експертної комісії під керівництвом А.&nbsp;А.&nbsp;Куценкова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070626105714/http://www.newjaipur.narod.ru/expert.htm |date=26 червня 2007 }}'' «Бгаґаван, особистісний Бог, проявляє Себе в нескінченному різноманітті форм і втілень, які являють собою різні аспекти Його особистості. Різні форми та прояви Господа носять різні імена, головними з яких для вішнуїтів є Вішну („Всюдисущий“), і Крішна („Всеприваблюючий“)»''. Склад експертної комісії: Куценков Анатолій Акимович&nbsp;— доктор історичних наук, заступник директора Інституту сходознавства, керівник Центру індійських досліджень Російської академії наук; Ткачова Ганна Олександрівна&nbsp;— кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН, автор монографій'' "Індуїські містичні організації та діалог культур "''(М. 1989) і ''"Нові релігії Сходу «''(М, 1991); Іваненко Сергій Ігорович&nbsp;— релігієзнавець, доктор філософських наук, керівник авторського колективу довідника''» Релігійні організації Російської Федерації «'' (М, 1996)</ref> У таких течіях індуїзму, як [[Ґаудія-Вайшнавізм]], [[Валлабха-Сампрадая]] і [[Німбарка-Сампрадая]], Крішні поклоняються, як парам-бгаґавану&nbsp;— верховній іпостасі Бога, джерелу, як усіх аватар, так і самого [[Вішну]].

=== Карма і сансара ===
{{main|Карма|Сансара}}
Карма буквально перекладається як „''дія''“, „''діяльність''“ або „''робота''“<ref>{{Harvnb|Apte|1997}}</ref> і може бути описана як „''закон дії і воздаяння''“.<ref>{{Harvnb|Smith|1991|p=64}}</ref> Згідно з [[Упанішади|Упанішадами]], індивід, називаний терміном джива або джива-атма, розбудовує певні самскари (враження, відбитки) від будь-яких дій, які він робить, як на фізичному, так і на розумовому рівні. Самскари відкладаються у так званому „''лінга-шарірешаріте, шаріке, шарніре''“&nbsp;— тонкому тілі, яке тонше за фізичне тіло, але грубше за душу. У ньому самскари переносяться до наступного життя, формуючи єдину у своєму роді психо-фізичну природу людину, визначаючи його схильності і бажання, визначаючи його карму.<ref>{{Harvnb|Radhakrishnan|1996|p=254}}</ref> Таким чином, концепція загального, нейтрального і безпомилкового закону [[карма|карми]] безпосередньо пов'язана з реінкарнацією, а також з особистістю індивіда, його якостями і його родиною. Карма сплітає разом поняття свободи волі і долі.

Круговорот дії, наслідків дії, народження, смерті, і перенародження зветься самсарою. Поняття [[Реінкарнація|реінкарнації]] і карми лежать в основі індуїзму та різних напрямків у його філософії і віруваннях. У „[[Бгаґавад-Ґіта|Бгаґавад-Ґіті]]“ стверджується:

{{цитата|''Як людина, знімаючи старий одяг, одягає новий, так і душа входить у нові матеріальні тіла, залишаючи старі й безкорисні.''<ref>{{Cite web |url=http://vyasa.ru/books/?id=93 |title=«Бхагавад-Гита» глава 2. Краткое изложение «Бхагавад-Гиты», текст 22 |accessdate=1 вересня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080512090614/http://vyasa.ru/books/?id=93 |archivedate=12 травня 2008 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080512090614/http://vyasa.ru/books/?id=93 |date=2008-05-12 }}</ref>}}

Світ самсари забезпечує ефемерні насолоди, які підтримують у людині бажання народжуватися знову й знову заради задоволення тлінного матеріального тіла. Звільнення зі світу самсари через досягнення мокші приносить вічне щастя і умиротворення.<ref>{{Cite web |url=http://vyasa.ru/books/?id=107 |title=См. «Бхагавад-гита» глава 16. Божественные и демонические натуры. Тексты 8-20 |accessdate=1 вересня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080920042043/http://vyasa.ru/books/?id=107 |archivedate=20 вересня 2008 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080920042043/http://vyasa.ru/books/?id=107 |date=2008-09-20 }}</ref><ref>{{Harvnb|Vivekananda|2005|pp=301-02}}</ref>

Кінцева мета життя позначається такими термінами як [[мокша (філософія)|мокша]], [[нірвана]] або [[самадхі]], і різними напрямками індуїзму розуміється по різному:
* Усвідомлення своєї єдності з Богом
* Усвідомлення своїх вічних взаємин з Богом
* Досягнення чистої любові до Бога
* Усвідомлення єдності усього буття
* Усвідомлення свого дійсного „Я“
* Досягнення ідеального умиротворення
* Повна свобода від матеріальних бажань

Досягши кінцевої мети людського існування, індивід звільняється із самсари і припиняє цикл перевтілень.<ref>{{Harvnb|Rinehart|2004|pp=19–21}}</ref><ref>{{Harvnb|Bhaskarananda|1994|pp=79–86}}</ref> Точне визначення мокші дається різними філософськими школами індуїзму по-різному. Наприклад, адвайта-веданта стверджує, що після досягнення мокші, атман припиняє своє існування, як особистість і зливається з безособовим Брахманом. Послідовники дуалістичних шкіл двайти ототожнюють себе, як часточки Брахмана, які вічно володіють індивідуальністю. Після досягнення мокші вони очікують на потрапляння до однієї з лок (планет) духовного світу, і навічно залишитися там, насолоджуючись вічними взаєминами з однією з форм Бога (ішвариінвари). Духовний світ, називаний Вайкунтха (обитель Вішну) є найближчим аналогом Царства Бога. Також говориться, що послідовники двайти прагнуть „покуштувати насолода цукру“, тоді як послідовники адвайти прагнуть „перетворитися в цукор“.<ref>{{Harvnb|Nikhilananda|1992}}</ref>

Поняття пекла і раю представлені в пураічній літературі індуїзму. Там описуються незліченні райські і пекельні локи (планети або плани буття), де вмерлих винагороджують або карають залежно від зроблених ними благих або гріховних вчинків. Індивід, який потрапив у пекельні тонкі сфери буття, може бути визволений звідти за допомогою жертвоприносин їжі й води, які повинні проводитися його дітьми і онуками. Провівши там певне час, він „знову вмирає“ (мова йде про безперервний рух душі через проміжні стани до наступного втілення), проходить крізь різні матеріальні елементи (землю, воду, повітря, вогонь, ефір та інші, тонші елементи), і нарешті, заново народжується в одному з 8 400 000 типів тіл, які заповнюють всесвіт, одержуючи у такий спосіб нову можливість досягти самоусвідомлення.<ref>{{Harvnb|Rosen|1997}}</ref>

=== Мета життя ===
У класичній [[філософія індуїзму|філософії індуїзму]] описуються дві основні життєві [[дгарма|дгарми]]: ґріхастга-дгарма і саньяса-дгарма.

У ґріхастга-дгармі присутні чотири основні мети, котрі звуться пурушартгі:
# [[Кама (філософія)|Кама]]&nbsp;— чуттєва насолода<ref name="ISBN 0-7007-0279-2">{{Harvnb|Werner|1994}}</ref><ref name="essenhinuism7">{{Harvnb|Bhaskarananda|1994|p=7}}</ref>
# [[Артга]]&nbsp;— матеріальне багатство та успіх<ref name="ISBN 0-7007-0279-2"/><ref name="essenhinuism7"/>
# [[Дгарма]]&nbsp;— правильна діяльність, виконання свого обов'язку у згоді з настановами [[Священні тексти індуїзму|священних писань]]<ref name="ISBN 0-7007-0279-2"/><ref name="essenhinuism7"/>
# [[Мокша (філософія)|Мокша]]&nbsp;— звільнення із [[Самсара|самсари]]<ref name="ISBN 0-7007-0279-2"/><ref name="essenhinuism7"/>

Серед чотирьох пурушартг, дгарма і мокша мають особливе значення<ref name="essenhinuism7"/>&nbsp;— на стадіях Ками та артгі, людина повинна діяти згідно із принципами дгарми і розглядати як кінцеву мету мокшу.

Саньяса визнає, але не використовує Каму, артгу і дгарму, повністю зосереджуючи на мокші. Ті, хто слідує ґріхастга-дгармі, рано або пізно також досягають цієї стадії. Дехто, однак, приходить до саньяса-дгарми миттєво, незалежно від того, на якому етапі вони перебували перед цим.

=== Йога ===
[[Файл:Sivakempfort.jpg|thumb|right|250px|Статуя, що зображує [[Шива|Шиву]] в медитації. [[Бангалор]], [[Карнатака]]]]

Незалежно від того, яка кінцева мета життя для індуса, існує кілька методів йоги, які були дані мудрецями для досягнення цієї мети. Того, хто займається йогою, називають йогом. До текстів, в яких описуються різні види йоги, ставлять „[[Бгаґавад-Ґіта|Бгаґавад-Ґіту]]“, „[[Йога-сутра]]“, „[[Хатга-йога-прадіпіка]]“, а також Упанішади.

До різновидів [[йога|йоги]], слідуючи яким можливо досягти вищої духовної досконалості (мокші, самадхі або нірвани), ставляться:
* [[Бгакті-йога]]&nbsp;— шлях любові та відданості Богу<ref name=bhaskaressentgeneral>{{Harvnb|Bhaskarananda|1994}}</ref>
* [[Карма-йога]]&nbsp;— шлях правильних дій<ref name="bhaskaressentgeneral"/>
* [[Раджа-йога]]&nbsp;— шлях медитації<ref name="bhaskaressentgeneral"/>
* [[Джняна-йога]]&nbsp;— шлях знання або мудрості<ref name="bhaskaressentgeneral"/>

Людина може слідувати одному із цих шляхів або декільком, залежно від нього або її схильностей і розуміння. Традиції [[бгакті]] вчать тому, що для більшості людей бхакті є єдиним практичним шляхом для досягнення духовної досконалості в справжню епоху [[Калі Юґа]]. Практика одного виду йоги не виключає можливість практикувати також й інші. Наприклад, прийнято вважати, що практика гьяна-йоги неодмінно приводить до чистої любові до Бога, яка є основною метою бгакті-йоги, і навпаки.<ref>„Той, хто знає, що мету санкг'ї можна також досягти за допомогою бгакті, і розуміє, що аналітичне вивчення світу і бгакті рівнозначні, бачить дійсний стан речей.“ ({{Harvnb|Bhaktivedanta|1997|loc=ch. [http://bhagavadgitaasitis.com/5/5/en1 5.5]}})</ref> Інші, котрі практикують глибоку медитацію (таку як у раджа-йозі) повинні також прямо або побічно дотримуватись основних принципів карма-йоги, гьяна-йоги і бгакті-йоги.<ref name=bhaskaressentgeneral/><ref>{{Harvnb|Monier-Williams|1974|p=116}}</ref>

== Історія ==
{{main|Історія індуїзму}}
[[Файл:Kailash Tibet edited.jpg|thumb|right|250px|Священна гора [[Кайлас|Кайлаш]] у [[Тибет]]і вважається духовним домом [[Шива|Шиви]].]]
Саме поняття «історія індуїзму» є свого роду протиріччям в [[термін]]ах<ref name = Klostermaier20005>{{Harvnb|Klostermaier|2000|p=5}}</ref>. Самі індуїсти називають свою традицію '''Санатана-дгарма''' «вічною [[Дхарма|дгармою»]], а все, що має яке-небудь релігійне значення, вважають ''анаді''&nbsp;— не маючім початку<ref name = Klostermaier20005 />. У випадку з індуїзмом, його історія не грає у вивченні традиції ту ж роль, що в [[Християнство|християнстві]] або [[буддизм]]і<ref name = Klostermaier20005 />. Виникнення індуїзму і його розвиток не пов'язані з якою-небудь центральною історичною подією або загальним історичним рухом<ref name = Klostermaier20005 />. Більшість індуїстів вірять у те, що низка подій, яку прийнято називати історією, повторюється знову і знову у вічному циклі. Деякі з основних шкіл [[Філософія індуїзму|індуїстської філософії]] ототожнюють цей самоповторний світ [[Самсара|самсари]] з [[Майя (індуїзм)|майею]] ([[Ілюзія|ілюзією]]) і [[Авідья|авідьєю]] ([[невігластво]]м)<ref name = Klostermaier20005 />. Таким чином, базою для «історії», яка документує зовнішню сутність що відбувається, описує зовнішню сторону подій, служить свого роду «вище невігластво»<ref name = Klostermaier20005 />.

Багато [[індологи|індологів]] виділяють три ступені в розвитку релігійного мислення стародавньої Індії: [[ведизм]], [[брахманізм]] і власне індуїзм<ref name = Klostermaier20006 />. Згідно з [[Клаус Клостермайер|Клостермайером]], подібному найменуванню етапів в історичному розвитку індуїзму важко знайти виправдання<ref name = Klostermaier20006 />. Якщо використання терміна «індуїзм» є проблематичним стосовно [[Веди|Вед]] і [[Брахмани (книги)|Брахманів]], де він не згадується, рівнозначно проблематично його застосування у відношенні до давньоіндійського епосу і [[Пурана]]м, де він також не використовується<ref name = Klostermaier20006 />. Сучасні індуїсти, у свою чергу, називають свої живі традиції «ведичними», а індуїзм&nbsp;— «вайдіка-дгармою» («ведичною релігією»)<ref name = Klostermaier20006 />. Прийняття Вед як священного писання вони вважають критерієм ортодоксальності<ref name = Klostermaier20006 />.

Найперші свідоцтва про практику індуїзму датуються періодом від пізнього [[неоліт]]у до періоду [[Хараппська цивілізація|Хараппської цивілізації]] (5500-2600 років до н.&nbsp;е.).<ref name=nikhilupa3to8>{{Harvnb|Nikhilananda|1990|pp=3–8}}</ref><ref>{{Harvnb|Coulson|1992}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.hindunet.org/vedas/rigveda/|title=Rigveda|work=The Hindu Universe|publisher=HinduNet Inc|accessdate=2007-06-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pydcSfw?url=http://www.hindunet.org/vedas/rigveda/|archivedate=2011-08-10|deadurl=yes}}</ref><ref
name=History>[http://www.bbc.co.uk/religion/religions/hinduism/history/history_1.shtml «Hindu History»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110218044649/http://www.bbc.co.uk/religion/religions/hinduism/history/history_1.shtml |date=18 лютого 2011 }} BBC називає фалічні символи Хараппської цивілізації елементами «Доісторичної релігії (3000-1000 до н.&nbsp;е.)».</ref> Вірування і практики докласичного періоду (XVI—VI століття до н.&nbsp;е.) прийнято називати «історичною релігією» Вед або «ведизмом». Сучасний індуїзм походить з [[Веди|Вед]], найдавнішою з яких вважається «Ріґведа», що датується більшістю учених другою половиною II тисячоліття до н.&nbsp;е.<ref>{{Harvnb|Oberlies|1998|p=158}}</ref> Веди, в основному, присвячені поклонінню різним дівам (напівбогам), таким, як [[Індра]], [[Варуна]] та [[Агні]], в них також міститься опис ритуалу [[Сома (Веди)|Сома]]. Основною релігійною практикою релігії вед було здійснення вогненних жертвопринесень, званих [[ягя]], і повторення ведичних [[мантра|мантр]]. Древні традиції вед мають велику схожість із [[зороастризм]]ом та іншими індо-європейськими релігіями. У епічний та пуранічний періоди (приблизно у VI—II століттях до н.&nbsp;е.) були записані перші версії епічних поем «Рамаяни» і «Махабхарати»,<ref>{{harvnb|Goldman|2007|p=23}}.</ref>, хоча усно вони передавалися в перебігу багатьох століть до і після цього періоду.<ref name="Rine28">{{harvnb|Rinehart|2004|p=28}}.</ref> У цих епічних творах описуються історії правителів і війн древньої [[Індія|Індії]], які підносяться у поєднанні з релігійними і філософськими трактатами. У [[Пурани|Пуранах]] описуються історії різних [[аватара|аватар]], а також діви, їх взаємини з людьми і битви з демонами.

[[Файл:Krishna lifting Govardhan Hill (Bas relief in Mahabalipuram).JPG|thumb|250px|[[Крішна]] піднімає гору [[Ґовардгана]]. Барельєф [[VII століття]] у [[Махабаліпурам]], [[Таміл-Наду]]]]
[[Файл:New Delhi Temple.jpg|thumb|right|250px|Храм [[Акшардгам]] у [[Нью-Делі]]]]

Початок нової епохи в історії індуїзму поклав прихід і розповсюдження по всій [[Індія|Індії]] філософії [[Упанішади|Упанішад]], [[джайнізм]]у, і [[Буддизм|буддистської]] релігійно-філософської думки.<ref>Olivelle, Patrick, ''«The renouncer tradition»'', in {{Harvnb|Flood|2003|pp= 273–274}}</ref> [[Махавіра]] і [[Будда]] навчали тому, що для досягнення [[Мокша (філософія)|мокші]] або [[нірвана|нірвани]] немає необхідності приймати авторитет Вед або кастовую систему. [[Буддизм]] пішов далі, заявивши, що «Я», «душа» (як щось, що не піддається змінам), і Бог (фігура, аналогічна творцю) просто не існують.<ref>{{Harvnb|Eliot|2003}}</ref> [[Буддизм]] увібрав безліч елементів образної і понятійної системи індуїзму, але присвоїв їм інші значення. Буддизм досяг свого апогею під час правління імператора [[Ашока|Ашоки]] та [[імперія Маур'їв|імперії Маур'їв]], які змогли об'єднати індійський субконтинент в одну державу в III столітті до н.&nbsp;е. У конкуренції з буддизмом за вплив на царський престол (опора на царський престол з самого початку була характерна для буддизму, як і проведення публічних диспутів при дворі) індуїзм став систематизованішим, практика жертвоприношень тварин, до Ашоки невід'ємна частина державного та громадського життя індусів, перестала відігравати значну роль в Індії у цілому. До II століття до н.&nbsp;е. у філософії індуїзму сформувалися шість основних шкіл:<ref name="Radhaxviii-xxi">{{harvnb|Radhakrishnan|Moore|1967|p=xviii–xxi}}.</ref>
# '''[[Санкх'я]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
# '''[[Йога]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
# '''[[Ньяя]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
# '''[[Вайшешика]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
# '''[[Пурва-мімамса]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
# '''[[Веданта]]'''<ref name="Radhaxviii-xxi"/>
У VI столітті до н.&nbsp;е. [[Чарвака]] заснував у Північній Індії школу атеїстичного матеріалізму.<ref name="ISBN 0-19-563921-9">{{Harvnb|Basham|1999}}</ref> У період між IV та X століттям н.&nbsp;е. індуїзм взяв гору над буддизмом і поширився по всій Індії, витіснивши буддизм за її межі.<ref name="BBC ethics2">{{cite web|title=The rise of Jainism and Buddhism|work=Religion and Ethics—Hinduism: Other religious influences|publisher=BBC|date=2004-07-26|accessdate=2007-04-21|url=http://www.bbc.co.uk/religion/religions/hinduism/history/history_2.shtml|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pydxoXD?url=http://www.bbc.co.uk/religion/religions/hinduism/history/history_1.shtml|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}}</ref>
[[Файл:Sarangapani Vishnu temple Kumbakonam.JPG|thumb|250px|''Храм Шаранґапані'' в [[Кумбаконам]], присв'ячений [[Вішну]]]]

Хоча [[іслам]] прийшов до Індії вже на початку VIII століття, разом з арабськими купцями і завоюванням Сіндха, він перетворився в одну з основних релігій у пізніший період завоювання мусульманами індійського субконтинента.<ref name="ISBN 0-19-563921-9"/> Під час цього періоду [[буддизм]] остаточно прийшов до занепаду, а багато індусів звернулися в іслам. Багато мусульманських правителі, такі, як [[Аурангзеб]] руйнували індуські храми та гнали індусів, а деякі, такі, як [[Акбар]], навпаки відзначались терпимістю. У середні віки індуїзм зазнав великих змін, в основному завдяки відомим ачарьям Рамануджі, Мадхві, та Чайтаньї.<ref name="ISBN 0-19-563921-9"/> Послідовники рухів бхакті замінили абстрактну концепцію Брахмана, яку філософ Шанкара сформулював за кілька століть до цього, емоційно. і пристрасною відданістю Альваро до аватарів Бога, особливо до [[Крішна|Крішни]] та [[Рама|Рами]].<ref name="JordensISBN 0-19-563921-9">J.T.F. Jordens, «Medieval Hindu Devotionalism» in {{Harvnb||Basham|1999}}</ref>

== [[Священні писання]] і богослів'я ==
{{main|Шруті|Смріті|Філософія індуїзму|Священні тексти індуїзму}}
[[Файл:Rigveda MS2097.jpg|thumb|right|250px|[[Рукопис]] [[Ріґведа|„Ріґведи“]] одного з найдавніших релігійних текстів у світі.]]
За одним з визначень, індуїзм ґрунтується ''„на скарбниці духовних законів, встановлених різними людьми в різні часи“.''
Протягом багатьох століть [[священні тексти індуїзму]] передавалися усно в віршованій формі, яка, на думку вчених, використовувалася для полегшення запам'ятовування.<ref name="ReferenceA">{{Harvnb|Sargeant|Chapple|1984|p=3}}</ref> Тільки набагато пізніше вони були записані.<ref name="nikhilupa3to8"/><ref name="ReferenceA"/> Протягом століть, мудреці вдосконалювали вчення та розширювали канон писань. У [[Ведичний період|післяведичному]] та сучасному індуїзмі більшість священних писань, як правило, не тлумачаться буквально. Велика увага приділяється етичному та [[Метафора|метафоричному]] змістові, що містяться в них.<ref Name=nikhilupa3to8/> Більшість священних текстів написані на [[санскрит]]і. Вони діляться на дві категорії '''[[Шруті]]''' та '''[[Смріті]]'''.

Термін „шруті“, який у буквальному перекладі означає ''„почуте“'' використовується відносно [[Веди|чотирьох Вед]], які прийнято вважати найстародавнішими писаннями. Більшість індусів вважає Веди за несотворенні людиною, вічні богооткровенні писання, які були дані людству через посередництво святих мудреців ([[ріші]]).<ref>{{cite web|url=http://hinduwisdom.info/Women_in_Hinduism.htm|title=Hindu Wisdom — Women in Hinduism|accessdate=2006-01-02|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pyfALYt?url=http://hinduwisdom.info/Women_in_Hinduism.htm|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110817220808/http://hinduwisdom.info/Women_in_Hinduism.htm |date=2011-08-17 }}</ref> Також існують деякі течії в індуїзмі, які не пов'язують створення Вед з якою-небудь особистістю або Богом. Веди приймаються як закони духовного світу, які існують вічно, і існували б, навіть якщо б ведичні мудреці не розповіли їх.

'''Існують чотири Веди:'''
# '''[[Ріґведа]]'''
# '''[[Сама-веда]]'''
# '''[[Яджур-веда]]'''
# '''[[Атхарва-веда]]'''

„[[Ріґведа]]“ розглядається як найважливіша з Вед. Вона не тільки вважається найдревнішим ведичним писанням, але і, можливо, найдавнішим [[індоєвропейці|індоєвропейським]] текстом. Кожна Веда ділиться на чотири частини. Основна частина кожної Веди називається „[[Самгіта]]“ і складається зі священних [[Мантра|мантр]]. Інші три частини являють собою збірники коментарів, зазвичай написані прозою і, на думку вчених, відносяться до пізнішого періоду, ніж основні Самгіти.

Чотири частини, на які поділяється кожна Веда:
* '''[[Самгіта|Самгіти]]'''
* '''[[Брахмани (книги)|Брахмани]]'''
* '''[[Араньяки]]'''
* '''[[Упанішади]]'''

''Самгіти'' і ''Брахмани'' прийнято відносити до категорії '''Карма-канди''' (''„обрядового розділу“''), а ''Араньяки'' і ''Упанішади''&nbsp;— до категорії '''Ґ'яна-канди''' (''„розділу про знання“'')<ref name="hinduwebsite">{{cite web|url=http://www.hinduwebsite.com/vedicsection/yajna.asp|title=Hinduwebsite.com explaining the yajnas|accessdate=2007-06-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pyfKr5j?url=http://www.hinduwebsite.com/vedicsection/yajna.asp|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}}</ref><ref name="Shivananda">{{cite web|url=http://www.dlshq.org/religions/vedas.htm|title=Swami Shivananda's mission|accessdate=2007-06-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pyfYj8C?url=http://www.dlshq.org/religions/vedas.htm|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}}</ref><ref name="Vedah">[http://www.vedah.com/org2/literature/essence/what_is_veda.html What is Veda?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080621124033/http://www.vedah.com/org2/literature/essence/what_is_veda.html |date=21 червня 2008 }}, Vedah.com</ref>. У той час як Веди зосереджені на ритуальних практиках, основною темою Упанішад є духовне самоусвідомлення і філософія. У них, зокрема, обговорюється природа [[Брахман]]а і [[реінкарнація]].<ref name=nikhilupa3to8/><ref>{{Harvnb|Werner|1994|p=166}}</ref><ref>{{Harvnb|Monier-Williams|1974|pp=25–41}}</ref>

[[Файл:Kurukshetra.jpg|thumb|right|250px|Ілюстрація, що зображає [[Битва на Курукшетрі|Битву на Курукшетрі]], яка описується в „[[Махабхарата|Махабхараті]]“]]

Інші священні писання індуїзму, що не мають відношення до категорії [[шруті]], називають [[смріті]] (''„запам'ятоване“'').<ref name=Smritis>[http://www.hinduism.8k.com/smritis.html#sruti „Смріті“] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080329141845/http://www.hinduism.8k.com/smritis.html#sruti#sruti |date=29 березня 2008 }} Свамі Шівананди</ref> Найважливіші зі смріті вважаються індійські епічні поеми „[[Махабхарата]]“ і „[[Рамаяна]]“. „[[Бгаґавад-Ґіта]]“ є частиною „Махабхарати“ і вважається найширше відомим із досліджуваних священних текстів індуїзму. У ній викладені філософські настанови [[Крішна|Крішни]] воїну-принцу [[Арджуна|Арджуні]] перед початком великої [[Битва на Курукшетрі|Битви на Курукшетрі]]. Як самі [[індус]]и, так і багато західних вчених та філософів, вважають що в „Бгаґавад-Ґіті“ викладена основна суть усіх Вед. До категорії смріті також належать [[Пурани]], які підносять індуські вірування та філософію в легшій і доступнішій формі, та містять у собі багато різних історій. Також існують окремі писання, якими керуються лише певні напрямки в індуїзмі, до них належать „[[Деви-махатмья]]“, [[Тантри]], „[[Йога-Сутра]]“, „[[Тірумантірам]]“, „[[Шіва-сутри]]“ і [[Агами]]. Також важливим текстом є „[[Ману-смріті]]“, в якому описуються закони та громадські норми [[Варнашрама|варнашрами]].

== Релігійні практики ==
[[Файл:Brahmana performing puja Taptapani Orissa.JPG|thumb|right|250px|[[Брахмани (варна)|Брахмана]]-[[Шактизм|шакта]] здійснює [[Пуджа|пуджу]] в [[Таптапані]], [[Орісса]].]]
Індуїстські релігійні практики в основному спрямовані на усвідомлення Бога, а іноді й на одержання благословень від девів (напівбогів). Тому, в індуїзмі існують різні обряди, які допомагають людині думати про Бога у повсякденнім житті. Наприклад, індуси регулярно роблять пуджу.<ref name="MW Sanskrit dict."/> Вона проводиться, як у храмі, так і вдома. В індуських родинах, як правило, є свій [[вівтар]] з [[мурті]] певної форми Бога або Деви.

=== Храми і мурті ===
{{main|Індуїстський храм|Мурті}}
Поклоніння в індуїзмі здійснюється за посередництвом [[мурті]], які певною мірою можна зрівняти з [[ікона]]ми в [[християнство|християнстві]].<ref name=bhaskaranandaessential137>{{Harvnb|Bhaskarananda|1994|p=137}}</ref> Мурти служить для зв'язку між об'єктом, що поклоняється індусом і, його поклоніння.<ref name="bhaskaranandaessential137"/> [[Мурті]] розглядається, як прояв Бога, як щось невідмінне від Нього.<ref name="Valpey">{{Harvnb|Valpey|2006}}</ref> Оскільки однією з якостей Бога є кругомсутність, Бог також проявляє себе за посередництвом мурті з метою полегшити для людей поклоніння Собі.<ref name="Valpey"/> У „[[Падма-Пуранебурана|Падма-Пуранебурані]]“, Парані, пузані, пуріні, Урані», зокрема, стверджується, що мурті не слід сприймати за звичайний камінь або шматок дерева&nbsp;— мурт є прямою маніфестацією Бога.<ref name="Valpey"/> Деякі течії в індуїзмі, такі як Ар'я-Самадж, не схвалюють поклоніння Богу за допомогою мурті. Кожен індуїстський храм, за звичай, присвячений якомусь одному основному богу, або формі Бога, представленому у вигляді мурті на головному [[вівтар]]і, а також декільком іншим богам або [[аватара]]м.<ref name="Valpey"/> У деяких храмах існує по кілька основних мурті.<ref name="Valpey"/> Відвідування храмів не є обов'язковим.<ref name=bhaskaranandaessential157>{{Harvnb|Bhaskarananda|1994|p=157}}</ref> Багато індусів приходять у храм тільки під час релігійних свят.

=== Символіка ===
{{main|Ом (індуїзм)|Тілака|Свастика}}
[[Файл:Radha Krishna ashta sakhis Tirupati.JPG|thumb|250px|[[Мурті]] [[Радга|Радги]]-[[Крішна|Крішни]] і вісім [[ґопі]] перед обрядом встановлення у новому храмі в [[Тірупаті]], [[Андхра-Прадеш]]]]
Індуїзм має добре розвинену систему [[символіка|символіки]] та [[іконографія|іконографії]], яка знаходить свій прояв у мистецтві, архітектурі, літературі і поклонінні. Символи беруть своє значення з писань і культурних традицій. Склад «Ом» (який символізує Парабрахман) і знак свастики (який персоніфікує благополуччя) в якійсь мірі є символами індуїзму, тоді, як інші знаки, такі, як тилака, вказують на послідовника певної традиції в індуїзмі. Також існує багато символів, які ототожнюються з тими або іншими дівами, формами або аватарами Бога; до них відносять лотос, чакра та віна.

=== Обряди ===
{{main|Пуджа|Мантра|Джапа|Бгаджана}}
[[Файл:Pushpa Abhisheka ISKCON Tirupati 2007.JPG|thumb|right|250px|Індуїстський обряд''пушпа-абгішека'' (омовіння квітковими пелюстками) у храмі [[Харе Крішна|Міжнародного Товариства Свідомості Крішни]] в [[Тірупаті]]]]
Більшість індусів беруть участь в релігійних обрядах щодня.<ref name=religiouslife>{{cite web
 |url         = http://www.religionsofindia.org/loc/india_religious_life.html
 |title       = Religious Life
 |accessdate  = 2007-04-19
 |work        = Religions of India
 |publisher   = Global Peace Works
 |deadurl     = yes
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20071008054150/http://www.religionsofindia.org/loc/india_religious_life.html
 |archivedate = 2007-10-08
}}</ref> Багато індусів також проводять релігійні обряди у себе вдома.<ref name=locceremonies>{{cite web
 |url         = http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+in0055)
 |title       = Domestic Worship
 |accessdate  = 2007-04-19
 |date        = September 1995
 |work        = Country Studies
 |publisher   = The Library of Congress
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60pyfji2h?url=http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd%2Fcstdy%3A%40field%28DOCID+in0055%29
 |archivedate = 2011-08-10
 |deadurl     = no
}}</ref> Індуси здійснюють такі щоденні ритуали:
* '''[[Пуджа]]''' на сході сонця після прийняття омовіння, або в кінці дня. Цей обряд зазвичай відбувається в сімейному храмі або домашньому вівтарі і складається з піднесення мурті запаленої лампи, пахощів і харчів, які після піднесення вважаються [[Прасада|прасадом]].
* Читання різних [[Священні тексти індуїзму|священних писань]].
* '''[[Бгаджана]]''' або '''[[кіртана]]'''&nbsp;— обряд оспівування молитов, мантр і релігійних пісень.
* Різні види '''[[Медитація|медитації]]''', такі як читання мантр на вервиці «[[джапа-мала]]»,&nbsp;— ритуал, який називається «'''[[джапа]]'''».<ref name=locceremonies/>
Мантри і молитви, своїм змістом, звуком і способом повторення допомагають зосередити розум на духовному рівні або висловити свою відданість Богу або [[Дева (індуїзм)|девам]]. Велику роль у індуїстському релігійному житті відіграє ритуальне повторення або оспівування мантр. Воно може здійснюватися індивідуально як [[джапа]] (повторення мантр на вервиці), або проводиться в групі&nbsp;— практика, яка називається [[кіртана]] або [[бгаджана]]. Для багатьох індусів ці практики є основою духовного життя.

Відмітною особливістю релігійних ритуалів є розмежування між чистотою і оскверненням.
Релігійні обряди заздалегідь передбачають деяку ступінь осквернення що чинить їх, який повинен очиститься в процесі обряду або до здійснення його. Очищення зазвичай здійснюється за допомогою води і є невід'ємною частиною більшості релігійних обрядів.<ref name=locceremonies/>

[[Файл:Sri Kokarneshvarar Temple in Tirukokarnam.JPG|thumb|250px|right|Лампи, піднесені індуїстським святим під час вечірньої [[Пуджа|пуджі]] в храмі Шрі Кокарнешварар у містечку Тірукокарнам, [[Таміл-Наду]]]]

Індуси вірять в особливу дієвість жертвування і в поняття ''«доброї карми»'' або ''пуньї'', яка набувається через благодійність, вчинення ''«добрих справ»'' і накопичується протягом життя, забезпечуючи захист і добробут в [[Реінкарнація|наступному перевтіленні]].<ref name=locceremonies/> Ведичні ритуали вогняних жертвопринесень, які називаються «[[яґья]]», також є важливим елементом в обрядовій практиці індуїзму. Вони виступають як невід'ємна частина таких церемоній, як [[весілля]], [[похорон]], [[Дікша|посвячення в учні]] тощо.<ref>{{cite web|url=http://www.sudhirlaw.com/HMA55.htm|title=Hindu Marriage Act, 1955|accessdate=2007-06-25|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070605133731/http://www.sudhirlaw.com/HMA55.htm|archivedate=2007-06-05}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070605133731/http://www.sudhirlaw.com/HMA55.htm |date=2007-06-05 }}</ref>
[[Файл:Varanasi burning ghat.JPG|thumb|right|250px|Індуїстський обряд [[Кремація|кремації]] на [[Поховальне багаття|поховальному багатті]] в одному з основних священних місць паломництва&nbsp;— [[Варанасі]].]]
З нагоди таких подій, як народження дитини, весілля або похорон, проводяться цілий ряд складних релігійних ритуалів. До них належать такі обряди, як [[аннапрашан]] (коли дитині вперше дають тверду їжу), [[упанаянам]] (формальний початок отримання освіти), [[шраддга]] (проводиться за померлими родичами).<ref name=loclifecycle>{{cite web
 |url         = http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+in0056)
 |title       = Life-Cycle Rituals
 |accessdate  = 2007-04-19
 |date        = September 1995
 |work        = Country Studies: India
 |publisher   = The Library of Congress
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60pyftc8C?url=http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd%2Fcstdy%3A%40field%28DOCID+in0056%29
 |archivedate = 2011-08-10
 |deadurl     = no
}}</ref><ref name=shraddha>{{cite web
 |url         = http://banglapedia.search.com.bd/HT/S_0516.htm
 |title       = Shraddha
 |last        = Banerjee
 |first       = Suresh Chandra
 |accessdate  = 2007-04-20
 |work        = Banglapedia
 |publisher   = Asiatic Society of Bangladesh
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60pygS4C9?url=http://banglapedia.search.com.bd/HT/S_0516.htm
 |archivedate = 2011-08-10
 |deadurl     = no
}}</ref> У більшості індійських сімей, точний час проведення різних церемоній, в особливості таких як заручини молодої пари, весілля та ін, визначається після консультації з [[Джйотиша|ведичним астрологом]].<ref Name=loclifecycle/> Обов'язковим обрядом для всіх, за винятком [[Саннйаса|саннйясі]] і дітей до п'яти років, є [[кремація]] тіла після смерті. Під час традиційного індуського обряду кремації тіло загортають у тканину і спалюють на [[Погребальне багаття|погребальному багатті]].

== Паломництво і свята ==
[[Файл:Site-Kumbhamela.jpg|thumb|250px|right|[[Аллахабад]] у [[2001]] під час проведення найбільшого фестивалю у світі&nbsp;— [[Кумбха-мела|Кумбха-мели]]. У [[2007]] у ньому узяло участь близько 70&nbsp;млн. [[індус]]ів, що стало найбільшим зібранням людей в історії]]

Паломництво є однією з релігійних практик, характерних для індуїзму. Святе місце паломництва називають «тіртха» або «дхамадама, драма, хама». Основні тіртхи в індуїзмі:
* [[Аллахабад]]
* [[Харідвар]]
* [[Варанасі]]
* [[Вріндаван]]

Також важливими місцями паломництва є такі міста, які особливо знамениті своїми прадавніми храмами:
* [[Пурі]]&nbsp;— там розміщений один із найбільших вайшнавських храмів у світі, де щорічно проходить найбільший вайшнавський фестиваль [[Ратга-Ятра]].
* [[Тірупаті]]&nbsp;— там розташований вайшнавський храм Тірумала Венкатешвара&nbsp;— найбагатший і найвідвідуваніший індуський храм у світі, який називають ''«індуїстським [[Ватикан]]ом»''.
* [[Катра]]&nbsp;— там знаходиться храм [[Вайшно-деві]].

[[Файл:Navadwipa Mandala Parikrama 2008.JPG|thumb|250px|[[Кіртан]] під час ''Навадвіпа Мандала парікрами''&nbsp;— міжнародної [[Ґаудія-Вайшнавізм|ґаудія-вайшнавської]] [[Парікрама|парікрами]] по св'ятих місцях, пов'язаних з життям і діяльністю [[Чайтан'я Махапрабгу|Шрі Чайтан'ї]]. У цьому щорічному паломництві у [[Бенгалія|Західній Бенгалії]], беруть участь [[індус]]и-вайшнави з більше, ніж 50-ти країн світу.]]
Чотири найсв'ятіші дхарми в індуїзмі, що формують маршрут [[Чаар-Дхам]]:
* [[Пурі]]
* [[Рамешварам]]
* [[Дварака]]
* [[Бадрінатх]]

Також існує чотири основних міста паломництва в [[Гімалаї|Гімалаях]] під назвою [[Чота-Чаар-Дхам]]:
* [[Бадрінатх]]
* [[Кедарнатх (храм)|Кедарнатх]]
* [[Ґанґотрі]]
* [[Ямунотрі]]

[[Кумбха-Мела]]&nbsp;— це найбільший фестиваль в індуїзмі. Він проводиться раз у чотири роки по черзі в чотирьох містах: [[Аллахабад]]і, [[Харідвар]]і, [[Нашік]]е, і [[Удджайн]]і.

[[Файл:Varadaraja Temple float festival.JPG|thumb|250px|right|[[Вайшнавізм|Вайшнавський]] фестиваль у храмі Варадараджа в св'ятому місці паломництва у [[Індія|південно-індійському]] місті [[Канчіпурам]].]]
Дати свят в індуїзмі, як правило визначаються [[Індуїстський календар|індуїстським календарем]]. Свята в індуїзмі, за звичай, проводяться на честь різних [[аватара]] Бога, і подій, пов'язаних з ними. Багато індуїстських фестивалів співвідносяться зі зміною пір року. Деякі свята відзначають тільки послідовники певного напрямку в індуїзмі або жителі певного регіону індійського субконтиненту. Найбільші індуїстські фестивалі, які проводяться повсюдно:
* [[Маха-Шиваратрі]]
* [[Крішна-джанмаштамі]]
* [[Рама-навамі]]
* [[Холі]]
* [[Дивалі]]
* [[Дурґа-пуджа]]
* [[Ґанеш-чатуртгі]]

== Варнашрама ==
{{main|Ашрама|Варнашрама-дхарма}}
Традиційно в індуїзмі життя ділиться на чотири ашрама (періоди або стадії).
* '''[[Брахмачар'я]]'''&nbsp;— Перший період життя, стадія навчання, яку учень проводить як [[монах]], практикуючи [[целібат|статеву стриманість]] і займаючись служінням [[гуру]], отримуючи від нього духовне знання.
* '''[[Ґріхастга]]'''&nbsp;— сімейне життя, робота. У цьому ашрамі здійснюються [[Пурушартга|пурушартгі]] [[Кама (пурушартга)|ками]] і [[Артга|артгі]]. Борг сім'янина-індуса полягає у підтримці своїх батьків, дітей, гостей і святих особистостей.
* '''[[Ванапрастга]]'''&nbsp;— відхід від справ і підготовка до повного зречення від матеріального світу. На цій стадії, всі матеріальні обов'язки поступово передаються вже дорослим дітям і більше часу присвячується духовним практикам та паломництву в святі місця.
* '''[[Саннйаса]]'''&nbsp;— останній етап життя, стадія повного зречення від матеріального світу, яка характеризується [[аскетизм]]ом і повною присвятою самоусвідомленню й духовним практикам. У цьому ашрамі здійснюється необхідна підготовка до моменту смерті і досягненню [[Мокша (філософія)|мокші]].<ref>S.S. Rama Rao Pappu, «Hindu Ethics», in {{Harvnb|Rinehart|2004|pp=165–168}}</ref>

[[Файл:Baba in Kathmandu.jpg|thumb|right|[[Садгу]] в [[Катманду]], [[Непал]]]]

=== Чернецтво ===
{{main|Саннйаса}}
Деякі індуси вибирають чернечий спосіб життя [[Санньяса|«саннйасу»]] з метою зосередитися на досягненні звільнення чи іншої форми духовної досконалості. Ченці присвячують себе простому й [[Аскеза|аскетичному]] життю, складають [[Целібат|обітницю целібату]] і припиняючи всіляку матеріальну діяльність, повністю зосереджуються на духовних практиках, метою яких є усвідомлення Бога.<ref name=bhaskaranandaessential112>{{Harvnb|Bhaskarananda|1994|p=112}}</ref> Ченців в індуїзмі зазвичай називають ''саннйасі'', [[садгу]] або [[свамі]].<ref>{{Harvnb|McGregor|1999}}</ref> Жінок-черниць називають ''саннйасіні''. Ченці користуються величезною повагою в індійському суспільстві. Вони або живуть в [[монастир]]ях, або мандрують, покладаючись лише на Бога в забезпеченні тілесних потреб.<ref>{{Harvnb|Michaels|2004|p=316}}</ref> Нагодувати мандрівного садгу, або надати йому будь-яку іншу допомогу, вважається дуже благочестивим вчинком, а для сімейних людей до того ж є обов'язком. Садгу прагнуть ставитися до всіх з повагою і співчуттям, незалежно від того, чи є людина багатою чи бідною, злодієм або добродієм. Відмінною рисою садгу також є відносна свобода від подвійності матеріального світу: вони як правило байдужі до похвали або критики, страждання або насолоди.<ref name=bhaskaranandaessential112/>

=== Варни і кастова система ===
{{main|Варна (стан)|Варнашрама-дгарма}}
[[Файл:Brihadisvara Temple Nandi Bull.JPG|thumb|250px|[[Брахмани|Брахмана]] проводить [[Пуджа|пуджу]] бику [[Нанді (бик)|Нанді]] в храмі Бріхадішвара в [[Танджавур]]і. Ця статуя бика Нанді має довжину 6 метрів і була вирізблена з одного блоку [[граніт]]у в 10 столітті.]]

В індуїзмі суспільство традиційно поділяється на чотири крупи, так звані ''[[Варна (індуїзм)|варни]]'', що в перекладі з [[санскрит]]у означає '' «колір, форма, зовнішність»''<ref name="MW Sanskrit dict."/>. Чотирма варнами є:
* '''[[Брахмани]]'''&nbsp;— вчителі та священики
* '''[[Кшатрії]]'''&nbsp;— воїни, правителі, землевласники
* '''[[Вайш'ї|Вайшії]]'''&nbsp;— селяни, торговці та підприємці
* '''[[Шудри]]'''&nbsp;— слуги і робітники чорних професій

Як серед самих індусів, так і серед дослідників Індії, існує багато суперечок про те, чи є кастова система невід'ємною частиною індуїзму, заснованою на [[Священні тексти індуїзму|Священних Писаннях]], чи застарілий соціальний звичай.<ref>{{Harvnb|Michaels|2004|pp=188–197}}</ref><ref name=castesystem>{{cite web|url=http://www.hinduwisdom.info/Caste_System.htm|title=The Caste System|accessdate=2007-07-17|publisher=Hindu Wisdom|date=[[15 серпня]], [[2006]]|archiveurl=https://www.webcitation.org/60pygfOxO?url=http://www.hinduwisdom.info/Caste_System.htm|archivedate=2011-08-10|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110820095649/http://www.hinduwisdom.info/Caste_System.htm |date=2011-08-20 }}</ref> [[Веди]], найстарші з писань, докладно описують і підтримують поділ суспільства на чотири стани і вказують на те, що кожен індивід повинен реалізувати себе в житті відповідно до свого характеру і нахилам (відображених, зокрема, в [[Джйотіш|ведичному гороскопі]]), й виконувати свої обов'язки предписані як для свого власного блага, так і для блага всього суспільства. Деякі тексти «Ріґведи»<ref>Мандала 10.90</ref> та інших писань, що відносяться до пізнішого періоду, вказують на те, що з самого початку приналежність до однієї з варн не обов'язково визначалася народженням людини в тій чи іншій родині, а швидше за залежала від роду занять індивіда, його особистих якостей, природи і нахилу:
:: {{cquote|Я — співак, мій батько — лікар, моя мати працює на млині, мелючи зерно.<ref>«Ріґведа» Мандала 9.112.3</ref>}}
Однак, з часом, система варн зазнала змін і перетворилася на жорстку кастовую систему, в якій приналежність до певної варни стала передаватися виключно як спадщина та представники вищих каст не давали можливості «піднятися» тим, хто належав до нижчих каст. Така деградація оригінальної концепції системи варн поклала початок дискримінації, що ґрунтується на приналежності за народженням до тієї чи іншої варни.

[[Файл:Brahmana performing fire sacrifice.JPG|thumb|250px|right|Індуїстський [[Брахмани|брахмана]] здійснює вогняне жертвоприношення ([[Яґ'я|яґ'ю]])]]

Категоризація каст також дається в «[[Ману-смріті]]».<ref>{{Cite web |url=http://www.bergen.edu/phr/121/ManuGC.pdf |title=Manu Smriti Laws of Manu 1.87-1.91 |accessdate=16 листопада 2008 |archiveurl=https://www.webcitation.org/5noFbaeZw?url=http://www.bergen.edu/phr/121/ManuGC.pdf |archivedate=25 лютого 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100528064608/http://www.bergen.edu/phr/121/ManuGC.pdf |date=2010-05-28 }}</ref> У «[[Бгаґавад-Ґіта|Бгаґавад-Ґіті]]» [[Крішна]] стверджує, що поділ суспільства на чотири варни було створено особисто ним, Богом, але нічого не говорить про кастовий поділ суспільства за народженням. Приналежність до тієї чи іншої варни, згідно з «Бгаґавад-Ґітою», визначається в залежності від якостей індивіда і діяльності, якою він займається:
:: {{cquote|Згідно з трьома [[гуна]]ми (якостями) матеріальної природи і пов'язаною з ними діяльністю, Я розділив людське суспільство на чотири стани. Але знай же, що, хоча Я і є творцем цієї системи, Сам Я, вічний і незмінний, непричетний до якої-небудь діяльності.<ref>{{Cite web |url=http://vyasa.ru/books/?id=95 |title=«Бгаґавад-Ґіта» глава 4. Божественне знання 4.13 |accessdate=16 листопада 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071016065343/http://www.vyasa.ru/books/?id=95 |archivedate=16 жовтня 2007 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071016065343/http://www.vyasa.ru/books/?id=95 |date=2007-10-16 }}</ref>}}
[[Файл:ISKCON Tirupati 2007 Balaji priests.JPG|thumb|250px|[[Вайшнавізм|Вайшнавські]] [[брахмани]]-[[пуджарі]] храму [[Венкатешвара]] в [[Тірупаті]], [[Південна Індія]].]]
Це також підтримується різними історіями ведичних мудреців ([[ріші]]), які не були народжені в брахманічних сім'ях, але стали брахманами пізніше. Наприклад, ріші [[Вішвамітра]] народився в родині [[Кшатрії|кшатрія]], і тільки пізніше прославився як великий брахмана-мудрець, що явно вказує на те, що каста не визначалася народженням. Інший мудрець, [[Валмікі]], взагалі був розбійником та знаходився на рівні нижче [[шудри]], але пізніше «перетворився» в святого мудреця, і написав «[[Рамаяна|Рамаяну]]». А укладач всієї [[Ведична література|ведичної літератури]] ріші [[Вьяса]] був сином дочки шудри-рибалки.<ref>{{Cite web |url=http://www.sabhlokcity.com/metaphysics/metaphysics.pdf |title=Sabhlok, Prem ''«Glimpses of Vedic Metaphysics»'' Page 21 |accessdate=16 листопада 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080413220112/http://www.sabhlokcity.com/metaphysics/metaphysics.pdf |archivedate=13 квітня 2008 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080413220112/http://www.sabhlokcity.com/metaphysics/metaphysics.pdf |date=2008-04-13 }}</ref>

Також, у ведичні часи, для шудр не існувало заборони на вивчення Вед і на участь в релігійних ритуалах. Така заборона з'явилася набагато пізніше.<ref>«Шукла Яджур-веда» 26.2</ref>

Протягом історії, багато хто з громадських діячів та соціальних реформаторів, таких як [[Магатма Ґанді|Махатма Ганді]], піддавали критиці кастову дискримінацію.<ref>Elenanor Zelliot, "Caste in Contemporary India, " in {{Harvnb|Rinehart|2004}}</ref> Релігійний учитель [[Рамакрішна]] ([[1836]]—[[1886]]) говорив:
:: {{cquote|Улюблені Бога не належать до жодної касти. Брахмана, який не має любові до Бога — то вже не брахмана, а [[парія]], що полюбили Бога — вже більше не парія. За допомогою [[бгакті]] (любові і відданості Богові) навіть недоторканий очищується і піднімається до найпіднесенішого рівня.<ref>{{Harvnb|Nikhilananda|1992|p=155}}</ref>}}

Багато [[Соціологія|соціологів]] вказують на те, що в сучасному контексті система варн володіє точною гнучкістю і не заслуговує всієї критики щодо соціальної дискримінації, якій її піддають.<ref name="Silverberg Paper">{{Harvnb|Silverberg|1969|pp=442–443}}</ref><ref>{{Harvnb|Smelser|Lipset|2005}}</ref>

[[Файл:Cows in India 2007.JPG|thumb|250px|right|[[Корови]] споконвіку шануються [[індус]]ами як [[мати]] та їх вбивство карається законом майже в усіх [[Адміністративний поділ Індії|штатах]] сучасної [[Індія|Індії]].]]

== Ахімса і вегетаріанство ==
{{main|Ахімса|Священна корова}}
{{see also|Вегетаріанство|Вегетаріанське харчування}}
Індуси йдуть принципом [[Ахімса|ахімси]] (ненасильства) і поважають життя у всіх її проявах, адже вірять у те, що всі живі істоти за своєю природою духовні і є частинками або іскрами Бога, який в одній з Своїх [[Іпостась|іпостасей]] як [[Параматма]], постійно присутня у всіх живих істотах&nbsp;— [[Тварини|тваринах]], [[рослини|рослинах]], [[риба]]х, [[Комахи|комахах]] і навіть [[мікроорганізм]]ах.<ref>Monier-Williams, ''Religious Thought and Life in India'' (New Delhi, 1974 edition)</ref> Термін «ахімса» згадується в [[Упанішада]]х,<ref name="Radhakrishnan">{{cite book |last=Radhakrishnan |first=S |authorlink=Sarvepalli Radhakrishnan |title=Indian Philosophy, Volume 1|edition=2nd edition |series=Muirhead library of philosophy |date= |year=1929 |publisher= George Allen and Unwin Ltd. |location=London|pages=148}}</ref> в епосі «[[Махабхарата]]»,<ref>Ахімса як один з «етичних та релігійних предметів обговорення» в «Махабхараті» дивіться: Brockington, John, «The Sanskrit Epics» {{Harvnb|Flood|2003|p=125}}</ref> ахімса&nbsp;— це також перша з ''ям'' (обітниць самообмеження) в «[[Йога-Сутра]]х» [[Патанджалі]].<ref>Текст «Йога-Сутра» 2.29 та переклад ''яма'' як ''«обітницю самообмеження»'', дивіться у {{Harvnb|Taimni|1961|p=206}}</ref>

З поваги до інших живих істот, багато індусів дотримується [[Вегетаріанське харчування|вегетаріанської дієти]]. Вегетаріанство є одним з важливих аспектів індуїзму&nbsp;— воно розглядається як один із засобів досягнення [[Саттва|саттвічного]] (чистого, благостного) способу життя. Загальна кількість [[Вегетаріанство|лакто-вегетаріанців]] в [[Індія|Індії]] за різними підрахунками становить від 20&nbsp;% до 42&nbsp;% від кількості всіх жителів.<ref name="veg">До досліджень харчування індійців відносяться такі: [http://www.fao.org/WAIRDOCS/LEAD/X6170E/x6170e09.htm#TopOfPage «Diary and poultry sector growth in India»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180817175028/http://www.fao.org/WAIRDOCS/LEAD/X6170E/x6170e09.htm#TopOfPage |date=17 серпня 2018 }}, [http://www.fas.usda.gov/htp/highlights/2001/india.pdf «Indian consumer patterns»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131126101335/http://www.fas.usda.gov/htp/highlights/2001/india.pdf |date=2013-11-26 }} і [http://www.ers.usda.gov/amberwaves/February04/Features/ElephantJogs.htm «Agri reform in India»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061228214808/http://www.ers.usda.gov/amberwaves/february04/features/elephantjogs.htm |date=28 грудня 2006 }}.</ref> Результати досліджень також свідчить про те, що більшість тих [[індійці]]в, які не є вегетаріанцями, вживають невегетаріанську їжу вкрай рідко, і лише менше 30&nbsp;% роблять це регулярно.<ref name = "veg"/> Слідування вегетаріанству також сильно залежить від соціального положення та від регіонів проживання. Наприклад, серед індійців що проживають на морському узбережжі, відсоток вегетаріанців набагато менше з причини великої залежності від морських продуктів.<ref>{{Harvnb|Fox|1999}}</ref><ref name=Food_habits_of_a_nation>{{cite news|author = Yadav, Y.|coauthors = Kumar, S|title = The food habits of a nation|url = http://www.hindu.com/2006/08/14/stories/2006081403771200.htm|work = The Hindu|date = [[14 серпня]] [[2006]]|accessdate = 2006-11-17|archive-date = 29 жовтня 2006|archive-url = https://web.archive.org/web/20061029115715/http://www.hindu.com/2006/08/14/stories/2006081403771200.htm}}</ref> Найортодоксальніші індуси також не вживають в їжу [[цибуля|цибулю]] і [[часник]], які розглядаються як продукти, що відносяться до нижчих якостей або [[гуна]]м матеріальної природи&nbsp;— [[раджас]]у й [[тамас]]у.<ref>Дивіться, Basak, R., «''Індуїстська концепція природного світу''» в {{Harvnb|Morgan|1987|pp=111-112}}; и {{Harvnb|Doshi|2002|p=2}}</ref>

Абсолютна більшість індусів-м'ясоїдів утримуються від вживання в їжу [[Яловичина|яловичини]]. Населення [[Індія|Індії]] за часів [[Ведична цивілізація|ведичної цивілізації]] і в наступні покоління, аж до наших днів, використовували і використовують [[Корова|корову]] як джерело [[протеїн]]у у формі [[Молоко|молока]] і [[Молочні продукти|молочних продуктів]], а також як постачальника добрив та палива у формі коров'ячого гною. Корова завжди уособлювала в індійському суспільстві образ матері. Індуси шанують корову як уособлення безкорисливого жертвування. Вбивство корів заборонено або обмежено законом практично у всіх [[Адміністративний поділ Індії|штатах Індії]].<ref name=beef_without_borders>{{cite news | first = R. | last = Krishnakumar | title = Beef without borders | url = http://www.hinduonnet.com/fline/fl2018/stories/20030912004703100.htm | work = Frontline | publisher = Narasimhan Ram | date = August 30 September 12, 2003 | accessdate = 2006-10-07 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20070601194713/http://www.hinduonnet.com/fline/fl2018/stories/20030912004703100.htm | archivedate = 2007-06-01 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070601194713/http://www.hinduonnet.com/fline/fl2018/stories/20030912004703100.htm |date=2007-06-01 }}</ref>

== Навернення в індуїзм ==
{{seealso|Навернені в індуїзм}}
[[Файл:George Harrison Chanting Hare Krishna.jpg|thumb|200px|'''[[Джордж Гаррісон]]''', навернений в індуїзм ще в [[1960-ті|1960-ті роки]], повторює '''[[Маха-мантра|мантру Харе Крішна]]''' на [[Вервиця|вервиці]] у [[Вріндаван]]і.]]
Широко розповсюджена теза про те, ніби [[Населення Індії|індійці]] категорично не згодні визнавати індуїстами людей іншого етнічного походження. Однак, як у нормах самого індуїзму як релігійної системи, так і в світському індійському законодавстві немає усталень погоджувати приналежність до індуїзму за етнічними критеріями. Юридичне визначення індуїзму було дано Верховним Судом Індії 1966 року. З уточненнями, внесеними [[2 липня]] 1995 року, воно включає 7 основних ознак:
# «Шанобливе ставлення до [[Веди|Вед]] як до вищого авторитету у релігійних та філософських питаннях»;
# Наявність духу терпимості відносно іншої точки зору, що випливає з визнання того, що істина багатогранна;
# Визнання космічного «великого світового ритму»&nbsp;— величезних періодів творіння, збереження і руйнування [[Всесвіт]]у, наступних один за іншим у нескінченній послідовності, уявлення про яку поділяють усі шість основних систем [[Індуська філософія|індуїстської філософії]];
# Віра в переродження ([[Реінкарнація|реінкарнацію]]) та попереднє існування душі (індивідуальної духовної сутності);
# Визнання того, що звільнення (з «[[Самсара|колеса перевтілень]]») є досяжним різними шляхами;
# Усвідомлення як «рівноправних» можливостей «ідолопоклонництва і заперечення шанування зримо образу богів»;
# Розуміння того, що, на відміну від інших релігій, індуїзм не пов'язаний з визнанням певного набору філософських постулатів.

Ні в ознаки самого індуїзму, ні в перелік критеріїв, яким повинен відповідати послідовник індуїзму, Верховний Суд Індії не включив ніяких національно-етнічних критеріїв. 2 липня 1995 року Верховний Суд Індії визнав, що:

<blockquote>''Той, хто з поклонінням приймає Веди, приймає те, що звільнення можна досягти різними способами, визнає ту істину, що можна поклонятися різним богам, що є відмінною особливістю індуїстської релігії, може бути названий індусом.''</blockquote>

Поняття [[прозелітизм]]у й навернення в індуїзм історично ніколи не грали великої ролі, але в сучасному контексті навернення в індуїзм є звичайним явищем. В ранньому періоді розвитку індуїзму не існувало інших релігій, які становили б конкуренцію,<ref name="Davis">{{Harvnb|Davis|2005}}</ref> й індуси брали всіх за послідовників санатана-дгарми.<ref name="Davis"/><ref>{{cite book |title=The History of Caste in India |first=Shridhar |last=Ketkar |publisher=Taylor & Carpenter |year=1909 |pages=87-89 |url=http://books.google.com/books?id=_c9OAAAAMAAJ&pg=PA89&lr=#PPA89,M1 |accessdate=30 листопада 2008 |archive-date=4 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111104212737/http://books.google.com/books?id=_c9OAAAAMAAJ&pg=PA89&lr=#PPA89,M1 }}</ref> Тому необхідності навертати когось в індуїзм просто не існувало.<ref name="Davis"/> З приходом спадкового [[Каста|кастового]] поділу індійського суспільства в післяведичний період, навернення в індуїзм стало дуже проблематичним. У спадковій кастовій системі становище людини в суспільстві в основному було позначене народженням, тому навернення когось в індуїзм як ''санатана-дгарму'' було можливим тільки за правом народження. Хоча, треба зауважити, що кастова система все-таки допускала асиміляції в індуїзм мігруючих груп після зміни декількох поколінь.<ref name="Davis"/>

Сучасний погляд на навернення в індуїзм сформувався в результаті руйнування кастової системи в поєднанні з впливом давніх ідей ''санатана-дгарми''. Багато індусів вважають, що індусом можна лише народитися, у той час як інші продовжують вірити в те, що будь-хто, хто слідує індуїстським віруванням та практикам, є індусом. Також існує третя група послідовників індуїзму, які в тій чи іншій мірі поділяють обидві точки зору.<ref name="Omar">{{Harvnb|Omar|2006}}</ref>

[[Файл:Alfred Ford (Ambarisha Das) puja ISKCON Tirupati 2007.JPG|thumb|250px|right|'''[[Альфред Браш Форд|Альфред Форд]]''', правнук легендарного засновника автомобільного концерну [[Ford Motor Company|«Ford»]] [[Генрі Форд]]а, виконує [[Пуджа|пуджу]] божествам [[Радга|Радги]]-[[Крішна|Крішни]] і восьми [[ґопі]] у храмі [[Міжнародне Товариство Свідомості Крішни|ІСККОН]] в [[Тірупаті]]. Альфред Форд навернувся в індуїзм у 1975 році отримавши духовну посвяту [[Дикшит|«дикшу»]] від [[Бгактіведанта Свамі Прабгупада|Бгактіведанти Свамі Прабгупади]]]]

Індуси, які проживають за межами [[Індія|Індії]], як правило легко приймають бажаючих навернутися в індуїзм. У самій Індії навернення в індуїзм також стає все більше й більше повсякденним. Перехід в індуїзм став набирати темпи також з огляду на посилення [[Реформаторські рухи в індуїзмі|індуїстських реформаторських рухів]].<ref>{{cite book |title=Java's Hinduism Revivial |first=Thomas |last=Reuter |publisher=Hinduism Today |year=2004 |month=9 |url=http://www.hinduismtoday.com/archives/2004/10-12/52-53_revivial.shtml |accessdate=30 листопада 2008 |archive-date=29 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201229174130/https://www.hinduismtoday.com/modules/smartsection/item.php?itemid=1308 }}</ref> Зокрема, перехід [[Населення Індії|індійців]] назад в індуїзм не викликає особливих проблем, адже багато хто з індусів вірить у те, що перейти з індуїзму в іншу релігію є неможливим. Також вважається цілком прийнятним навернення до індуїзму одного з партнерів у подружній парі, якому таким чином дається повна можливість брати участь у індуїстському [[Релігія|релігійному]] і [[Культура|культурному]] житті.

Формального обряду навернення в індуїзм не існує, хоча в багатьох традиціях [[ритуал]], званий [[Дикшит|«дікша»]] (''«духовну посвяту»'', ''«ініціація»''), знаменує початок духовного життя після навернення в індуїзм, а ритуал, який називається «шуддхі» (''«очищення»'') проводиться при поверненні індійців назад в індуїзм з іншої релігії. Багато течій в індуїзмі не є [[Проповідь|проповідницькими]] і не прагнуть навертати будь-кого, бо вірять у те, що досягти досконалості в духовному житті можна практикуючи будь-яку [[Релігія|релігію]], за умови, що ця практика здійснюється щиро.<ref name=bhaskaranandaessential189>{{Harvnb||Bhaskarananda|1994|pp=189-192}}</ref> Однак, деякі напрямки в індуїзмі, такі як [[Гаудія-вайшнавізм]], до якого належить [[Міжнародне Товариство Свідомості Крішни]], є відверто проповідницьким.

Загалом, поняття релігійної свободи в індуїзмі не ґрунтується на волі навертати будь-кого в іншу релігію, але перш за все ґрунтується на праві зберегти свою.<ref name="Omar"/>

== Роль жінок в індуїзмі ==
[[Файл:Village girls West Bengal.JPG|thumb|300px|[[Дівчина|Дівчата]]-індуски в одному з сіл у Західній Бенгалії]]

{{main|Жінка в індуїзмі}}
  
Роль жінок в індуїзмі часто є предметом дискусій&nbsp;— їхнє становище розглядається одними як благополучне, а іншими як [[Сексизм|нетерпимість]]. Позиція жінок у індуїзмі в основному базується на різних релігійних Писаннях, які мають різний авторитет і тематику. Позитивним ставленням до жінки характеризуються такі писання індуїзму, як «[[Рамаяна]]» і [[Магабгарата|«Махабхарата»]], в яких величається образ ідеальної жінки, в той час як інші тексти, такі як «[[Ману-смріті]]», встановлюють обмеження в [[Права жінок|правах жінок]]. У індуїзмі вважається, що жінки повинні обов'язково одружуватися і залишатися поміркованими й чистими будь-якою ціною.<ref name="Tanika">{{Harvnb|Tanika|2001}}</ref> Однак існують історичні свідчення того, що, наприклад, в часи великих індійських царств, професійні [[Повія|повії]] (такі як [[Амрапалі]] з Вайшалі) займали високе і шановне положення в суспільстві, також як і священні храмові танцюристки [[девадасі]], жінки-маги ''басаві'', [[Тантра|тантричні]] ''кулики''.<ref>Abbe Jean Antoine Dubois, ''Hindu Manners, Customs, and Ceremonies'', translated from the French by Henry King Beauchamp, (Oxford: Clarendon Press, 1897)</ref>
  
B [[Упанішади|Упанішадах]] згадуються кілька жінок-мудреців та провидиць, найпомітнішими з яких є Ґарґі і Майтрейі. У «Харіта-Дгарма-сутрі» частини «[[Яджур-веда|Яджур-веди]]») говориться, що існує два види жінок:

* '''Садгьявадгу'''&nbsp;— жінки, які вступають в шлюб.
* '''Брахмавадіні'''&nbsp;— жінки, які мають схильність практикувати духовне життя. Вони можуть носити брахманічний шнур, здійснювати ведичне [[Яґ'я|вогняне жертвоприношення]] [[Аґніхотра|Аґніхотру]] і вивчати [[Веди]].
B «Уттар-рама-чаріте» 2.3 Бгавабгуті говориться, що Атрейі вивчала філософію і Веди в [[Південна Індія|Південній Індії]]. У «Шанкара-дігвіджаі» 9.63 [[Мадхва|Мадгвачар'ї]] описується, як [[Шанкара]] дискутували з філософкою Убгая Бгараті, яка володіла великими знаннями у Ведах. У деяких школах ведичних священиків також [[Ординація жінок|навчаються жінки]].<ref>Vasuda Narayanan, «Women of Power in the Hindu tradition»</ref>

=== Весілля, посаг і розлучення ===
[[Файл:Hindu marriage ceremony offering.jpg|300px|thumb|Індуїстське весілля [[Раджпути|раджпутів]]]]
Згідно зі стародавньою індуїстською традицією, після [[весілля]] [[Чоловік (шлюб)|чоловік]] повинен бути як бог для своєї [[Дружина (шлюб)|дружини]]. У «[[Ману-смріті]]» описується 8 видів весілля: у двох з яких батьки [[Наречена|нареченої]] перед весіллям одягають її в дорогий одяг і покривають коштовностями, у двох інших&nbsp;— сім'я нареченого підносить різні дари родині нареченої, a в інших чотирьох не відбувається жодного обміну подарунками. З гімнів [[Ріґведа|«Ріґведи»]] можна зробити висновок про те, що в ведичній культурі жінки вступали у шлюб у дорослому віці і, можливо, мали право обирати чоловіка.<ref>R. C. Majumdar and A. D. Pusalker (editors): The history and culture of the Indian people. Volume I, The Vedic age. Bombay: Bharatiya Vidya Bhavan 1951, p.394.</ref> У весільному гімні «Ріґведи»<ref>RV 10.85.37-38</ref> йдеться про «чоловіків» ([[Поліандрія|у множині]]) для однієї дружини.<ref>R. C. Majumdar and A. D. Pusalker (editors): The history and culture of the Indian people. Volume I, The Vedic age. Bombay: Bharatiya Vidya Bhavan 1951, p.394</ref>

[[Файл:Narayangarh-52.JPG|thumb|right|Молодята після обряду індуїстського весілля в [[Непал]]i]]

Практика давати [[посаг]] не заохочується в ортодоксальному індуїзмі і на думку деяких дослідників є ''«збоченням санскритських весільних приписів в історії»''.<ref name="Miller">{{Harvnb|Miller|1993}}</ref> Посаг тісно пов'язаний з [[Каста|кастовим]] статусом&nbsp;— у вищих кастах посаг зазвичай повинна давати родина дівчини, а в нижчих&nbsp;— навпаки, родина чоловіка.<ref name="Fowler">{{cite book
|author=Jeaneane Fowler
|title=Hinduism: Beliefs and Practices (The Sussex Library of Religious Beliefs and Practices) |year=1997
|url=https://archive.org/details/hinduismbeliefsp0000fowl
|publisher=Sussex Academic Press
|location=Brighton
|pages=[https://archive.org/details/hinduismbeliefsp0000fowl/page/54 54]
|isbn=1-898723-60-5
|oclc=
|doi=
}}</ref> У сучасному індуїзмі спостерігається тенденція до все ширшого використання обряду давати посаг, у тому числі через вплив таких процесів, як [[санскритизація]] і [[урбанізація]]. Попри це, досі поширені [[Смерть за посаг|вбивства за посаг]] та [[Убивство честі|вбивства честі]]<ref name="Miller" />.

Як в «Ману-смріті», так і в «[[Артга-шастра|Артга-шастрі]]» говориться, що коли чоловік [[Еректильна дисфункція|імпотент]], здійснив [[Подружня зрада|акт подружньої невірності]], став аскетом, був вигнаний з товариства або пропав безвісти і не з'явився протягом певного періоду часу, тоді дружина має право залишити його і знову одружитися. У «Артха-шастрі» також стверджується, що за інших обставин [[розлучення]] можливе лише за обопільної згоди обох сторін.

=== [[Вдівство]] і повторний шлюб ===
У традиційних індуїстських сім'ях [[Вдівство|вдови]] мусили, а в багатьох сім'ях досі мусять носити біле [[сарі (одяг)|сарі]] і відмовитися від використання прикрас, включаючи [[бінді]]. Присутність вдів на релігійних ритуалах розглядалася як поганий знак, і вони були приречені проводити залишок своїх днів, практикуючи духовні аскези.<ref name="WIR">{{cite book
|author=Bowker, John H.; Holm, Jean
|title=Women in religion |publisher=Continuum
|location=London
|year=1994
|pages=79
|isbn=0-8264-5304-X
|oclc=
|doi=
}}</ref> Подібні обмеження в правах для вдів були особливо сильні у вищих кастах індійського суспільства, де жінки навіть мусили голити голову і де була суворо обмежена можливість повторного шлюбу для вдів.<ref>{{Harvnb|Fuller|2004}}</ref> Наразі подібним обмеженням слідує тільки невелика кількість вдів, хоча ореол несприятливості навколо вдівства надалі залишається.<ref name="WIR"/> Хоча у багатьох текстах описується можливість повторного шлюбу для вдів, це завжди розглядається як несприятлива ситуація. Вдови не володіли однаковими правами з жінками, які були одружені тільки один раз, а діти вдовиць обмежувались у деяких правах. Згідно з даними на [[2007 рік]] вдови становили 3&nbsp;% населення [[Індія|Індії]].<ref>{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/south_asia/7157979.stm |title=Aid plan for India's 33m widows |accessdate=13 лютого 2009 |archive-date=23 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170823013214/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/south_asia/7157979.stm }}</ref> Для багатьох удів єдиною можливістю вижити є [[Жебрак|жебракування]] на вулицях. Соціологічні дослідження показують, що багато вдів через острах порушити усталені звичаї не хочуть повторно вступати в шлюб.
[[Файл:A Hindoo Widow Burning Herself with the Corpse of her Husband.jpg|thumb|250px|Індуїстська вдова спалює себе на поховальнім вогнищі разом з тілом свого чоловіка. Гравюра [[1820]] року.]]

=== Спалення вдів ===
{{Main|Саті (ритуал)}}
Спочатку ритуал [[Саті (ритуал)|саті]], тобто [[спалення]] вдів, відбувалося тільки добровільно як акт безсмертної любові дружини до чоловіка і розглядалося як сприятливий ритуал, який звільняв подружню пару від всіх гріхів. У багатьох [[пурана]]х саті згадується як дуже похвальний обряд. Кілька прикладів саті також описуються в індуїстських епосах. Деякі приклади з «[[Махабхарата|Махабхарати]]»:

* Кілька жінок [[Васудева|Васудеви]]&nbsp;— [[Рохіні]], [[Девакі]], Бгадра і Мадіра&nbsp;— здійснили обряд саті.<ref>«Махабхарата» Маусала-парва 7.18</ref>
* [[Мадрі]], друга дружина [[Панди]], яка відчувала себе винною в його смерті, здійснила обряд саті. Тоді як його перша дружина [[Кунті]] не зробила цього.<ref>«Махабхарата» Аді-парва 95.65</ref>

Уже в період [[Імперія Гупта|Гупта]] ([[IV століття]]) з'являються свідчення, що ритуал саті став носити примусовий характер: вдовиць примушували до [[самоспалення]] після смерті чоловіка. Поряд із [[Кастова система|кастовою системою]], обряд саті був одним з аспектів індуїзму, що піддавалися найсуворішій критиці як від самих індуїстів, так і від представників інших релігій, особливо християнства та ісламу. Всередині індуїзму критика обряду саті була характерна для діячів [[Реформаторські рухи в індуїзмі|реформаторських рухів]].

== Індуїзм та інші релігії ==
Індуїзм часто називають національною, а не світовою релігією. Разом з тим, вченими ставиться питання про визнання індуїзму однією зі світових релігій{{Джерело}}. Хоча більшість індуїстів живе в Індії, індуїстські громади розкидані майже по всіх [[континент]]ах, що надає індуїзму глобальний статус. До кінця XX століття індуїзм переступив національні кордони і став популярним в ряді країн Європи та Америки, а також і в Україні, претендуючи на визнання як однієї зі світових релігій. На користь визнання індуїзму як світової релігії свідчить той факт, що за чисельністю послідовників він займає третє місце, після [[християнство|християнства]] та [[іслам]]у, значно випереджаючи за кількістю віруючих [[буддизм]]&nbsp;— одну з релігій, беззастережно визнану в числі світових.

== Соціальний устрій ==
Згідно з індуїстськими віруваннями, соціальний устрій аріїв створений не людиною, а самим [[Бхагаван]]ом. Він створив чотири класи людського суспільства. Вважається, що така система існує від початку виникнення цивілізації. Чотири соціальні групи ([[Варна (стан)|варни]]) включають:
# [[брагмани|брагманів]]&nbsp;— учителів і духовних наставників,
# [[кшатрії]]в&nbsp;— адміністраторів і воїнів,
# [[вайшії]]в&nbsp;— фермерів і торговців,
# [[шудри|шудр]]&nbsp;— робітників і ремісників.

Ці варни є природними категоріями людей, їх можна виявити в будь-якій людській цивілізації

. Прибічники такої системи стверджують, що хоч вона в наші часи й виродилась у систему спадкових каст (і тому була справедливо відкинута), її початкова структура була дана Верховним Бгагаваном і є логічною і природною, оскільки заснована на поділі людей за їхніми властивостями, а не кастовими ознаками.

== Індуїзм сьогодні ==
Сьогоднішні індуси&nbsp;— це, по суті справи, ті, хто слідує принципам ведичної (Веди) культури, а релігія Вед (індуїзм) за кількістю послідовників посідає третє місце у світі (після [[іслам]]у й [[християнство|християнства]]).

Першоджерелом індійської дгарми (релігії) визнаються Веди. Згідно з дгармасутрою Гаутами (1, 1-2), «джерелом дгарми є Веда, а традиція і звичай притаманні знаючим її». Інші дгармасутри і смріті дотримуються тієї ж самої думки (Апастамба, 1,1,1-2, Васіштга, 1,4-5). Уважне вивчення Вед приводить нас до того ж самого висновку.

== Індуїзм в Україні ==
{{Див. також|Індуїзм в Україні}}
В Україні за статистикою [[Державний комітет України у справах національностей та релігій|Департаменту у справах релігій та національностей]] [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]]<ref>{{Cite web |url=https://risu.ua/religiyni-organizaciji-v-ukrajini-stanom-na-1-sichnya-2019-r_n97463 |title=Архівована копія |accessdate=19 вересня 2020 |archive-date=7 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200907222755/https://risu.ua/religiyni-organizaciji-v-ukrajini-stanom-na-1-sichnya-2019-r_n97463 }}</ref> на 2019 рік налічується 39 релігійних громад [[Міжнародне Товариство Свідомості Крішни|Товариства Свідомості Крішни]] (відгалуження [[вайшнавізм]]у, одного з напрямків індуїзму), також існує 22 громади [[Неоіндуїзм|неоіндуїстів]] різних напрямків, діє [[Школа Ашрам Каула Тантра - Йоги]] шактистсько-шиваїтського нампрямку індуїзму.

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Hinduism}}
* [[Індуське право#Загальна характеристика|Індуське право]]
* [[Індуїзм за країною]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/induyizm/ Індуїзм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122061509/https://ure-online.info/encyclopedia/induyizm/ |date=22 січня 2021 }}; [https://ure-online.info/encyclopedia/davnoindijska-religiya/ Давньоіндійська релігія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420173123/https://ure-online.info/encyclopedia/davnoindijska-religiya/ |date=20 квітня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* Козловський І. А. Індуїзм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Індуїзм
* {{ЛЗЕ1|частина =Індуїзм|сторінки =421}}
* [[В'ясадева]]. [[iarchive:Gitta|Кантата БХАҐАВАТ ГІТА]]
* [http://sss.vn.ua/ Священні писання Індії&nbsp;— упанішади, вчителі…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071012224932/http://sss.vn.ua/ |date=12 жовтня 2007 }} (рос.)
* http://sanatanadharma.udm.net/[ Индузм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090404042127/http://sanatanadharma.udm.net/ |date=4 квітня 2009 }}
{{Релігійні теми}}
{{ВП-портали|Індуїзм}}

{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Індуїзм}}
[[Категорія:Індуїзм]]
[[Категорія:Релігії та релігійні течії]]