Перегляд вихідного коду сторінки Голос Безмовності

{{Видання 
| назва              = Голос Безмовності
| назва_оригіналу    = The Voice of the Silence
| переклад           = 
| фото               = Leo Tolstoy The Voice of the Silence.jpg
| ширина             = 
| підпис             = Книга «Голос Безмовності» (видання 1889 р.) з бібліотеки [[Толстой Лев Миколайович|Льва Толстого]]{{refn|group=K|Толстой в [http://psylib.org.ua/books/tolst02/index.htm «Думках мудрих людей на кожен день»] (раздел ''Березень, 3'') приводить фрагмент з книги Блаватської, називаючи його брамінською мудрістю: «Твої тіні живуть і зникають. Те, що в тобі вічно, те, що розуміє, належить нескороминущому життю. Це вічне є та людина, яка була, є і буде і година якого не проб'є ніколи».}}
| автор              = [[Блаватська Олена Петрівна|Олена Петрівна Блаватська]]
| ілюстрації         =
| дизайн_обкладинки  =
| країна             = [[Велика Британія]]
| мова               = [[англійська]]
| серія              =
| тема               = [[теософія]]
| жанр               =
| видавництво        = Theosophical Publishing Company
| дата_публікації    = [[1889]]
| публікація_українською_мовою =
| media_type         =
| сторінки           =
| isbn               =
| попереднє_видання  =
| наступне_видання   =
| тираж              =
}}
'''«Голос Безмовності»''' ({{lang-en|The Voice of the Silence}})&nbsp;— книга [[Блаватська Олена Петрівна|Олени Петрівни Блаватської]]. Написана в 1889 році в [[Фонтенбло]]{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}. Вперше була опублікована в тому ж році в [[Лондон]]і{{refn|group=K|З 1889 по 2011 рік було опубліковано 169 видань на 14 мовах. // [http://www.worldcat.org/identities/lccn-n79032225/ WorldCat identities.]}}. Дослідники віднесли її до «авторитетних документів сучасної [[теософія|теософії]]», включивши в список основних праць письменниці{{sfn|Religious Encyclopedia|1911|p=409}}.<br/>Книга складається з трьох фрагментів: «Голос Безмовності», «Два Шляхи» та «Сім Брам», записані автором по пам’яті з «Книги Золотих Правил»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}, одній з багатьох книг, які на [[Східна культура|Сході]] використовуються учнями [[містицизм| містичних]] шкіл{{refn|group=K|Відзначивши, що в сучасній містичній літературі «Голос Безмовності» займає «абсолютно особливе» положення, [[Успенський Петро Дем'янович|П. Д. Успенський]] привів в своїй книзі [http://psylib.org.ua/books/uspen01/index.htm «Tertium Organum»] (в главі XX) декілька цитат з нього, щоб продемонструвати цю, як він сказав, «колекцію мудрості Сходу».}}. Джерело, з якого були узяті згадані три фрагменти, належить до тієї ж серії, що і «[[Книга Дзіан]]», що послужила основою для [[Таємна доктрина|«Таємної доктрини»]]{{sfn|Kalnitsky|2003|p=321}}.

== Думка дослідників ==
[[Вільям Джеймс]] в лекції, присвяченій містицизму, відмітивши, що в містичній літературі постійно зустрічаються суперечливі вирази, на кшталт: «сліпучий морок», «шепіт тиші», «плідна безплідність», привів декілька витримок з «Голосу Безмовності»{{refn|group=K|Див. [http://psylib.org.ua/books/james01/index.htm «Многообразие религиозного опыта»].}}.

Арнольд Калнітський у своїй книзі про теософський рух писав, що твердження Блаватської про її фізичне перебування та життя в [[Тибет]]і протягом довгого часу бралося під сумнів, проте вміст її книги «відображає дійсні переживання [[буддизм|буддиста]]», навіть якщо не визнавати її як створену на основі справжнього буддійського джерела{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}.

Відзначивши, що ця книга&nbsp;— «унікальне поетичне зображення шляху духовної реалізації», він привів свідоцтво [[Анні Безант]] про деяких, як він виразився, «інтригуючих і містифікуючих» обставинах того, як О.&nbsp;П.&nbsp;Блаватська працювала над книгою:
{{Початок цитати}}
Вона написала її у Фонтенбло, і велика частина була зроблена, коли я була з нею й сиділа в кімнаті, тоді як вона працювала. Мені відомо, що вона писала, не справляючись ні по яких книгах, в точності неначебто вона брала з пам'яті, або читала звідти, де не було жодної книги. Написавши при мені за вечір цей рукопис, вона попросила мене та інших перевірити її на правильність англійської [мови], оскільки вона писала настільки швидко, що була упевнена, що вийшло погано.{{sfn|Kalnitsky|2003|p=322}}
{{Кінець цитати}}
У самих віршах відчувається «якась таємничість і поетична символіка», тоді як коментарі нечисленні та без підтексту. Головна мета книги полягає в тому, щоб ясно показати прагнучій до духовності людині «дорогу, ведучий до містичної реалізації»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}.

На відміну від інших своїх вигадувань, в цій книзі Блаватська не займається порівнянням, захистом або виправданням вмісту або заперечуванням пануючих вистав. Та і за своїм розміром книга значно менше її головних робіт, і коментарі, головним чином, складаються з визначень термінів і пояснень віршів{{sfn|Kalnitsky|2003|p=323}}.

Ідентифікація «[[Крішна|Крішни]]-[[Христос|Хріста]]» як «Вищого Я» недвозначно вказує, що питання, що розглядаються в книзі, є «містичними за змістом», і хоча вони виражені в буддійських термінах, їх неважко замінити «еквівалентними термінами і поняттями, прийнятними для теософів, що розділяють положення синкретичної філософії»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=324}}.

На думку Калнітського, ця книга повністю сумісна з принципами теософського світогляду, вираженого в інших творах Блаватської, але в ній більше, ніж в інших книгах, є «істинно релігійних відчуттів і вистав»{{sfn|Kalnitsky|2003|p=328}}.

Дослідник теософського руху [[Елвін Бойд Кун|Елвін Кун]] написав про книгу Блаватської наступне:
{{Початок цитати}}
Своєю ритмічною модуляцією її поезія сприяє посиленню відчуття містичної відданості. Як і інші книги Сходу, вона складається з морально-духовних повчань, представляти які у вигляді систематичної експозиції етичних принципів не має сенсу, якщо не привести їх духовну суть до молитовної форми, здібної до виявлення магічної сили при її ритуальному використанні. У цій книзі неважко виявити головну причину тієї недовіри до примітивного психизму, яка так різко виділяє теософію серед сучасних культів. Докласти зусилля для зменшення «важкої [[карма|карми]] людства» вважається істотнішою заслугою, ніж підпорядкувати своїй волі які-небудь ефірні або електричні сили природи.{{sfn|Kuhn|1992|p=271}}
{{Кінець цитати}}

== Відгуки буддистів ==
Японський філософ і буддист [[Д. Т. Судзукі]] стверджував, що в книзі Блаватської представлені глибокі положення вчення [[махаяна|махаяни]]{{refn|group=K|Див. {{не перекладено|The Middle Way|«The Middle Way»||The Middle Way}}, August 1965.&nbsp;— P. 90.}}, в яких вона, поза сумнівом, була посвячена{{refn|group=K|«О. П. Блаватська була однією з тих, хто воістину досяг». «Eastern Buddhist», old series. Vol. 5. — P. 377.}}.

У 1927 році адміністрація {{не перекладено|Панчен-лама IX|Панчен-ламі IX||Thubten Choekyi Nyima, 9th Panchen Lama}} Тубден Чокьі Ньіма{{refn|group=K|Tub-ten Chö-gyi Nyima, 1883—1937.}} допомогла Китайському товариству дослідження буддизму в [[Пекін]]і опублікувати книгу Блаватської. Книга була доповнена посланням самого Панчен-лами, спеціально для цього ним написаним{{refn|group=K|Див. ''Blavatsky H. P.'' The Voice of the Silence, ed. Alice Cleather and Basil Crump. Peking: Chinese Buddhist Research Society, 1927. — [http://blavatskyarchives.com/voice12.htm P. 113.]}}.

У 1989 році в ознаменування 100-ї річниці виходу у світ «Голосу Безмовності», було випущено ювілейне видання, передмову для якого написав [[Далай-лама XIV]] Тендзін Гьяцо. У цій передмові, озаглавленій «Шлях [[Бодгісаттва|Бодгісаттви]]», він говорить, що книга Блаватської робить сильний вплив на людей, які щиро шукають і прагнуть залучитися до мудрості і співчуття{{refn|group=K|Див. ''Blavatsky Helena'' The Voice of the Silence. Centenary edition. Santa Barbara: Concord Grove Press, 1989. — Foreword by the XIVth Dalai Lama.}}.

=== Парадокси й поезія ===
{{не перекладено|Санґгаракшита|||Sangharakshita}} писав, що зміст «Голосу Безмовності» так само парадоксальний, як і його назва. Наприклад, у першому фрагменті книги учня попереджають: «Ти не можеш слідувати по Шляху, якщо не зробившся сам цим Шляхом».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 14.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}} Всі школи буддизму вважають, що ідея незмінності душі (або Его) є помилкою, тому безглуздо говорити про досягнення [[нірвана|нірвани]] тією або іншою людиною. Духовний прогрес полягає не в накопиченні духовних досягнень Его (як якби вони були якимось особистим майном), але в ослабленні Его, або, вірніше, помилкової ідеї "ячества" ({{lang-en|Egohood}}), таким чином, що з грубого Его стає тонким, з тонкого — ще більш тонким, поки, зрештою, прагне не стає як би «безособовим потоком духовної енергії, яка поступово стає все ширше й глибше, і, нарешті, він виявляє, що вона збігається з бездонним океаном нірвани». І «Голос Безмовності», парадоксально ідентифікуючи Шлях і прагне, в дійсності нагадує нам, що, подібно до того, як індивідуальність, або людина, є всього лише назвою «деякого набору психосоматичних станів», так і Шлях — це всього лише зручне позначення для послідовності думок, слів і вчинків, орієнтованих в напрямку [[Бодгі|Просвітлення]].{{sfn|Sangharakshita|1958}} Ще один приклад парадоксу узятий із фрагмента III, де бодгісаттва, перебуваючи на порозі Просвітлення, говорить: «Якщо хочеш стати [[Аргат (буддизм)|Татхагатою]], іди по слідах попередника твого, будь безкорисливим до нескінченного кінця».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 78.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}

Також «Голос Безмовності» рясніє поетичними образами. Наприклад, людські душі порівнюються з птахами: «Поглянь на сонми душ; стеж, як вони метаються над бурхливим морем людського життя».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 9.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}} Про людину, що пройшла Шлях до кінця й стала [[Будда| Буддою]], сказано так: «І стоїть він відтепер, подібний білосніжній колоні на заході; висхідне світило вічної думки виливає на його лик перші яскраві хвилі свої».{{refn|group=K|Cit. ''The Voice of the Silence'', p. 71.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}

Але сутність поезії не зводиться до образів, також необхідні й інші елементи, наприклад, ритм. Хоча в наш час визнано, що поезія може обійтися без розміру й рими, «важко уявити собі поезію без будь-якого ритму». Немає ніяких сумнівів у тому, що поезія «Голосу Безмовності» вельми ритмічна. Спеціаліст по [[просодія|просодії]] відзначить, що такі строфи «легко скандуються»:
{{Початок цитати}}<poem>
Нехай душа твоя слух
Зверне до всіх болю стогонів,
Лотоса серцю подібно,  відкритому
Ранковим сонця променів згріваючим.

Не дозволяй спеку сонця жорстокому
Висушити гіркі сльози страждання,
Перш ніж сам ти витреш
Очі стражденних.

Кожній сльози людської
Вологу горючу в серце прийми
І бережи там до того часу,
Як згине біль, що ту сльозу породила.{{refn|group=K|Cit. Ibid., p. 14.{{sfn|Sangharakshita|1958}}}}
</poem>{{Кінець цитати}}

== Див. також ==
* [[Теософія та буддизм]]
* [[Книга Дзіан]]

== Коментарі ==
{{reflist|group=K}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''Campbell G. V.'' Introductory study notes on ''The Voice of the Silence'' (H.P. Blavatsky). Wheaton, Ill.: Theosophical Society in America, Dept. of Education, 1969.
* {{книга|автор= Fussel J. H., Poutz M. |частина= Theosophy 
|посилання частина= http://www.ccel.org/ccel/schaff/encyc11.t.vi.html#t.vi-Page_407 
|заголовок= The New Schaff-Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge |посилання= |видання= | відповідальний = S. Jackson, ed|місце= New York |видавництво= Funk and Wagnalls |рік=1911|volume=11|pages=407—410|allpages= |серія= |isbn= |ref= Religious Encyclopedia}}
* ''Johnson K. P.'' [https://web.archive.org/web/20160304072457/http://theos-world.com/archives/html/tw199807.html#ARTICLE0288 Dialectic in ''The Voice of the Silence''.] 1994. // ''Theosophy World:'' July, 1998.
* {{книга|автор=Kalnitsky A.|заголовок =The Theosophical Movement of the Nineteenth Century: The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable| посилання = http://hdl.handle.net/10500/2108| місце = Pretoria| видавництво =University of South Africa| рік =2003|allpages=443|ref= Kalnitsky}}
* {{книга|автор=Kuhn A. B.| заголовок =Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom| посилання = http://www.archive.org/details/TheosophyAModernRevivalOfAncientWisdom | місце =Whitefish, MT| видавництво =Kessinger Publishing | рік =1992 |allpages=381 | серія = American religion series: Studies in religion and culture|isbn=978-1-56459-175-3|ref=Kuhn}}
* ''Mills Joy.'' From inner to outer transformation: lectures on ''The Voice of the Silence''. Amsterdam: Uitgeverij der Theosofische Vereniging in Nederland, 1996.
* {{h|Sangharakshita|1958}}''Sangharakshita B.'' [http://www.theosophical.org/files/resources/articles/ParadoxAndPoetry.pdf Paradox and poetry in «The Voice of the Silence»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161026192329/http://www.theosophical.org/files/resources/articles/ParadoxAndPoetry.pdf |date=26 жовтня 2016 }}. — Bangalore: Indian Institute of World Culture, 1958.
* ''Spierenburg H. J.'', ed. The Buddhism of H.P. Blavatsky. San Diego: Point Loma Publications, 1991.
* ''Tyberg Judith M.'' Die Sprache der Götter: Sanskrit als Schlüssel zu den Mysterienlehren. Verlag Esoterische Philosophie, Hannover 2012, ISBN 978-3-924849-66-5.

== Посилання ==
* [http://www.phx-ult-lodge.org/asound.htm «The Voice of the Silence».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924072844/http://www.phx-ult-lodge.org/asound.htm |date=24 вересня 2015 }}
* [http://www.theosophy.ru/lib/golos.htm «Голос Безмолвия» (рос.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151022230856/http://www.theosophy.ru/lib/golos.htm |date=22 жовтня 2015 }}
* [https://7promeniv.com.ua/zdiisneni-pereklady/138-olena-blavatska-holos-bezmovnosti.html «Голос Безмовності»(укр.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140921143348/http://7promeniv.com.ua/zdiisneni-pereklady/138-olena-blavatska-holos-bezmovnosti.html |date=21 вересня 2014 }}
* [http://blavatskyarchives.com/hpbwritingsvoice.htm Blavatsky Study Center.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120504183109/http://blavatskyarchives.com/hpbwritingsvoice.htm |date=4 травня 2012 }}

[[Категорія:Релігійна література]]
[[Категорія:Буддизм]]
[[Категорія:Твори Олени Блаватської]]
[[Категорія:Окультизм]]
[[Категорія:Езотерика]]
[[Категорія:XIX століття]]
[[Категорія:Англомовні літературні твори]]
[[Категорія:Літературні твори Великої Британії]]
[[Категорія:Книги 1889]]