Перегляд вихідного коду сторінки Дхарма

{{Buddhist term|en=Dharma|sa=धर्म|zh=法|zh-Latn=fǎ|sa-Latn=dharma|bo=ཆོས་|bo-Latn=chos}}

'''Дга́рма'''<ref>
* {{ВУЕ|Дгарма}}
* {{УСЕ-4|Дгарма}} (С.?)
* Таємниці розкриває санскрит / [[Наливайко Степан Іванович|С.&nbsp;І.&nbsp;Наливайко]]&nbsp;— Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2000. (С.?)
* Дгарма // {{ФЕС}} (С.?)
* Дгарма // Історія філософії. Словник / В.&nbsp;І.&nbsp;Ярошовець&nbsp;— Київ: Знання України, 2012. (С.?)
* Індії, політична думка // Енциклопедія політичної думки / пер. з англ.&nbsp;— Київ: Дух і Літера, 2000. (С.?)
* Дгарма // Індійська філософія / Т.&nbsp;П.&nbsp;Кононенко&nbsp;— Харків: Фоліо, 2019. (С.?)
</ref>, або '''Дха́рма'''<ref>
* {{Словники України online|Дха́рма}}
* [https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Religion.pdf Дхарма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210612031354/https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Religion.pdf |date=12 червня 2021 }} // [[Велика українська енциклопедія]]. Тематичний реєстр гасел з напряму «Релігієзнавство» / Укладачі: Киридон А. М., Шліхта І. В.; за ред. д. і. н., проф. Киридон А. М..&nbsp;— Київ, 2018.&nbsp;— С. 75
* {{ЕСУ|том=8|сторінки=|автор=|стаття=Індуїзм|id=13370|ref=}}
* Індуське право// Юридична енциклопедія Т. 2 : Д-Й. / ред. Ю.&nbsp;С.&nbsp;Шемшученко та ін. ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького.&nbsp;— К. : Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1999.&nbsp;— 741 с. (С.?)
* [https://ure-online.info/encyclopedia/dharma/ Дхарма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210304222427/https://ure-online.info/encyclopedia/dharma/ |date=4 березня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Мельничук-О.-ред.-Словник-iншомовних-слiв.pdf Дхарма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201101105041/https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Мельничук-О.-ред.-Словник-iншомовних-слiв.pdf |date=1 листопада 2020 }} // [[Словник іншомовних слів Мельничука]].&nbsp;— Київ, 1974.&nbsp;— (С.?)
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 Дхарма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201129211531/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 |date=29 листопада 2020 }} // [[Великий тлумачний словник сучасної української мови]]: 250000 / уклад. та голов. ред. В.&nbsp;Т.&nbsp;Бусел.&nbsp;— Київ; Ірпінь: Перун, 2005.&nbsp;— VIII,&nbsp;— С. 333</ref>&nbsp;— термін, який використовується в [[Дгармічні релігії|дгармічних релігіях]]. Слово має багату палітру значень, і залежно від контексту визначення відрізняється.<ref>{{Cite web|url=https://sanskrit.inria.fr/DICO/34.html|title=Sanskrit Heritage Dictionary|last=Huet|first=Gérard|website=sanskrit.inria.fr|access-date=2024-05-02}}</ref> У давній європейській філософії відповідає&nbsp;— [[лоґос]]у,<ref>{{Cite web|url=https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Logos|title=Logos - New World Encyclopedia|website=www.newworldencyclopedia.org|access-date=2024-05-02}}</ref> а у давньокитайській&nbsp;— [[дао]].<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/41030335/Avata%E1%B9%83saka_Buddhism_in_East_Asia_Origins_and_Adaptation_of_a_Visual_Culture
|title=Avataṃsaka Buddhism in East Asia: Origins and Adaptation of a Visual Culture
|last=Hamar
|first=Imre
}}</ref> Теоретично всі нижче наведені значення походять від санскритського кореня dhṛ, що означає «нести, підтримувати»:

* природне або юридичне право, норма, звичай, обов'язок;
* субстанція, сутність, характеристика, істина, реальність;
* добро, чеснота, праведність, справедливість, заслуга;
* вчення, доктрина, релігія;
* явище, річ, факт свідомості.
У широкому розумінні дгарма відноситься до всіх соціальних, політичних, сімейних, особистих, природних і космічних норм і законів.

== Термін ==
Термін «дгарма» або «дгарма» походить від {{Lang-sa|धर्म|translit=dharma}} та транслітерується в українську по-різному, що призводить до варіантів написання. Варіант «дгарма» поширився в українській через російську, де він перейшов з санскриту з деякими змінами. Ці зміни, відображені у написанні, обумовлені транслітерацією з індоарійських мов (санскриту та палі) в російську кирилицю. Зазвичай у російській транслітерації звук «dh» передається як «дх», що і призвело до використання форми «дгарма» українською.

Написання «дгарма» відповідає системі наукової транслітерації санскритських слів, де літера «h» позначає звук, близький до української «г». Тому така форма написання відповідає сучасному правопису української мови. Водночас написання «дгарма» більш поширене і зрозуміле для пересічного читача. Варіант «дгамма» використовується переважно для позначення цього поняття в контексті буддійського вчення та пов'язаний з традицією палійської мови, на якій записані найдавніші буддійські тексти.

=== Етимологія ===
Іменник дгарма походить від слова dhara, яке походить від санскритського dhri, що означає «володіти», «зберігати», «підтримувати», що і собі походить від індоіранського кореня dhar — «пристосовувати, переносити, утримувати», пов'язаного з

* авестійським dar
* грецьким θρόνος /θɾonos/ (трон), θρᾶ-νος /θɾanos/ (транос)
* латинське frēnum («кінська вуздечка, вуздечка») та frētus.
* давньоверхньонімецьке tarni [latens] («прихований, вилучений») та
* церковнослов'янською drъžǫ, drъžati («тримати, володіти»).

Існує припущення, хоча воно залишається непевним, що дгарма етимологічно тотожне латинському firmus (від якого походить англійське «firm» — «твердий»).

== Буддизм ==
{{Буддизм}}
Слово «дгарма» — ключове поняття в буддизмі, що має різні значення.

=== Вчення ===
У сучасному розумінні Дгарма (з великої літери) — це вчення Будди Шак'ямуні та одна з трьох коштовностей (або «трьох скарбів») буддизму.<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://www.amazon.fr/grand-livre-bouddhisme-Art-Courants/dp/2212553242
|title=Le grand livre du bouddhisme. Art. Courants - Histoire. Philosophie. Pratiques - Religion. Textes.
|last=Ludwig
|first=Quentin
|date=2012-03-01
|publisher=EYROLLES
|edition=2e édition
|location=Paris
|isbn=978-2-212-55324-6
}}</ref> Дгарма — це також буддійський або природний закон,<ref name=":0" /> а вчення — це спостереження за тим, як працює світ і розум, яке буддизм ставить собі за мету передати й пояснити.

Дуже часто одне вчення веде до іншого. Наприклад, медитація над вченням про мінливість явищ та їхню взаємозалежність, за якою незабаром слідує інтимне переживання цієї реальності, готує людину до вчення про сутнісну порожнечу (несуттєвість) і дає поштовх до її безпосереднього інтуїтивного осягнення з найвищої перспективи (парамартха).

Дгарма символізує колесо (дгармачакра), а першу проповідь Будди часто порівнюють з першим запуском колеса Закону (Дхаммакаккаппаваттана Сутта), першим поворотом колеса буддійського Закону. У дзен-буддизмі передача вчення Дгарми від вчителя до учня, відома як шихо, засвідчується документом під назвою шишо.

==== Категорії вчень ====
Що стосується Дгарми, яка належить до вчень Будди, буддійська традиція поділяє ці вчення на «дванадцять категорій»({{Lang-sa|द्वादशाङ्ग|translit=dvādaśāṅga}}). Цей поділ, встановлений санскритськими буддійськими джерелами, групує вчення відповідно до їхнього змісту та літературного стилю. На санскриті ці дванадцять елементів називаються вакана або правакана, тобто «слова Будди».<ref>Buswell Jr. et Lopez Jr. 2014, <abbr>p.</abbr> 276</ref>{{columns-list|3|
* sūtra: промови; священні писання в прозі
* geya: афоризми у прозі та віршах; священні писання у віршах
* viyākaraṇa: пророцтва; благовіщення
* gāthā: вірші; строфи
* udāna: висловлювання; монологи Просвітленого 
* nidāna: рамкові історії; причинно-наслідкові зв'язки
* vaipulya: розгорнуті вчення; сутри Великого Корабля
* jātaka: оповіді про минулі життя; те саме
* adbhuta-dharma: дивовижні події; чудеса
* avadāna: історії, притчі
* itivṛttaka: байки; життєписи
* upadeśa'': настанови; трактати}}

=== Дгарми ===
У множині дгарму також можна розуміти й перекладати як речі, матеріальні об'єкти або ментальні та фізичні явища.<ref name=":0" /> Щоб розрізнити ці два основні значення, слово «дгарма», яке розуміється як вчення Будди, часто починається з великої літери. Тому не слід плутати дгарму і дгарми.

=== Притулок Дгарми ===
У буддійських трактатах Дгарма (вчення) є одним з трьох притулків — також відомих як три коштовності або «три скарби»:<blockquote>«Дар Дгамми перевершує всі дари; смак Дхамми перевершує всі смаки; насолода від Дгамми перевершує всі насолоди».<ref>Дхаммапада, вірш 354</ref></blockquote>Прийняти три притулки означає в буддизмі покладатися на силу Будди, Дгарми (сукупності вчень) і Сангхи (сукупності практиків), щоб забезпечити собі звільнення від мук сансари. Це перше зобов'язання, яке слід дати компетентному вчителеві Дгарми, щоб стати справжнім буддистом, гідним звання учня Будди Шак'ямуні.

=== Особливий випадок палійського слова дгамма ===
У коментарях до вчень, написаних на палі, дається два визначення слова дгамма, залежно від кореня, від якого воно походить.

==== Корінь DHṚ: нести, підтримувати ====
«Ми говоримо про дгамми, бо вони несуть на собі свій відбиток»<ref>''Papañcasûdanî'', Pali Text Society, tom I, p. 17</ref>. Дгамма — це будь-який елемент, який можна охарактеризувати. У коментарях їх наведено десять:

* Трипітака
* істина
* самадхі (samâdhi)
* мудрість (paññâ)
* природний стан
* власна природа
* порожнеча
* заслуга
* порушення правила
* те, що треба знати

==== Корінь DHᾹ: розміщувати, встановлювати ====
«Умова називається дгаммою, тому що вона встановлює те чи інше»<ref>''Visuddhimagga'', Fayard, 2002, chap. XIV, § 23-24</ref>. Тут пара dhamma — attha представляє умову і наслідок, що випливає з неї. Наприклад

* вираз і його значення;
* шлях і ніббана, що слідує за ним;
* корисні чи згубні стани, а також стани, що випливають з них, або функціональні стани.

== Індуїзм ==
{{Індуїзм}}
В індуїзмі це слово має такі значення: універсальний космічний порядок; вічний закон; мораль, обов'язок; чеснота; праведність.<ref>Jean Herbert et Jean Varenne, ''Vocabulaire de l'hindouisme'', Dervy, 1985, <abbr>p.</abbr> 44.</ref> Індуїзм називає себе Санатана-Дгарма (सनातन धर्म), «вічний закон».

[[Брахман]] (Абсолют) представляється як така, що має вищу силу над собою: «дгарма, [яка] є суверенітетом суверенітету. Тому немає нічого вищого за дгарму»<ref>''Brihad-Aranyaka Upanishad,'' Br. Ar. Up., I, 4, 14 ; cité par Jean Herbert, , Albin Michel, 1972, <abbr>p.</abbr> 118</ref>. Дгарма — це також «вічна Істина, що панує над світом»<ref>''Arthashâstra'', III ; cité par Jean Herbert, , Albin Michel, 1972, <abbr>p.</abbr> 121.</ref>.

У широкому сенсі цей термін має правовий аспект (див. також [[індуїстське право]]). Він стосується законів, що керують світом як на макрокосмічному, так і на мікрокосмічному рівнях. Порушення цих законів спричиняє дисбаланс, який ставить під загрозу космос. Наприклад, індійське суспільство керується законами, які визначають обов'язки кожної людини відповідно до касти. Порушення цих законів, окрім того, що спричиняє дисбаланс у суспільстві, має призвести до дисбалансу і руйнування Всесвіту в цілому.

=== Персоніфікація ===
Дгарма може бути втілена як мудрець (ріші), який уособлює справедливість і природний порядок; кажуть, що він вийшов з правого соска Брахми. Його також порівнюють з Ямою, відповідальним за суд над людьми відповідно до їхніх вчинків.<ref>Jean Herbert, Spiritualité hindoue, Albin Michel, 1972, p. 122</ref> Дружиною Дгарми (або шакті) є Ахімса; таким чином, Дгарма і Ахімса є божественними батьками Господа Вішну: оскільки саме Ахімса дозволяє Дгармі існувати і втілюватися на Землі (без сприяння Ненасильству між істотами Космічний Порядок перебуває в небезпеці; без Ахімси немає Дгарми — і навпаки), і саме для захисту Ахімси Вішну стає аватаром, щоб насаджувати Дгарму, боротися з демонами й знешкоджувати тих, хто її ігнорує або зневажає, а також наблизити кінець «трьох світів».<ref>Alain Daniélou, ''Mythes et Dieux de l’Inde, le polythéisme hindou'', Flammarion, coll. Champs, 1994</ref> 

== Джайнізм ==
Джайнізм, також відомий як джайністська дгарма (जैन धर्म), використовує слово дгарма у кількох значеннях. Дгарма означає релігію, а також обов'язок. Однак, як субстанція всесвіту або драв'я, дгарма або арупі-аджива належить до адживи: нечуттєвих матерій.<ref>{{Cite book
|title=The A to Z of Jainism
|last=Wiley
|first=Kristi L.
|date=2006
|series=The A to Z guide series
|publisher=Vision Books
|location=New Delhi
|isbn=978-81-7094-681-6
}}</ref> Джива — це їхня протилежність: це душі: аджива (тобто «не-джива») включає матерію у всіх її формах: пуджала, а також безформні та беззмістовні «суб'єкти»: кала (час), акаша (простір), дгарма (принцип руху) та адгарма (принцип спокою).

== Сикхізм ==
Для сикхізму дгарма має два основних значення: релігійне вчення, з одного боку, і щоденна поведінка, з іншого. Інакше кажучи, ми повинні якнайшвидше досягти [[Мокша|мокші]], звільнення від циклу перероджень, дотримуючись альтруїстичної та духовної поведінки. Сикхізм сповідує, що ми повинні служити Богові та нашим ближнім незалежно від нашого походження, переконань чи статі.<ref>{{Cite book
|url=https://www.amazon.com/Popular-Dictionary-Sikhism-Philosophy-Dictionaries/dp/0700710485
|title=A Popular Dictionary of Sikhism: Sikh Religion and Philosophy
|last=Cole
|first=W. Owen
|last2=Sambhi
|first2=Piara Singh
|date=1997-12-16
|publisher=Routledge
|edition=1st edition
|language=English
|isbn=978-0-7007-1048-5
}}</ref> [[Нанак|Гуру Нанак]], засновник сикхізму, писав, навчаючи своїх послідовників: «Ті, хто бажає отримати місце з Богом, повинні присвятити себе служінню людям у цьому світі»<ref>{{Cite web|url=https://www.srigranth.org/servlet/gurbani.gurbani?Action=Page&g=1&h=1&r=1&t=1&p=0&k=0&fb=0&Param=26|title=Sri Granth: Sri Guru Granth Sahib|website=www.srigranth.org|access-date=2024-05-02}}</ref>; Гуру має на увазі шива, безкорисливе служіння, яке пропагується деякими східними релігіями. У священній книзі сикхів також написано: «Відповідно до власних вчинків, одні наближаються (до божественного), інші віддаляються»<ref>{{Cite web|url=https://www.sikhiwiki.org/index.php/Dharma|title=Dharma - SikhiWiki, free Sikh encyclopedia.|website=www.sikhiwiki.org|access-date=2024-05-02}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Колесо дхарми]]
* [[Ріта]]
* [[Буддиський прапор]]
* [[Дгармакая]]
* [[Дгармічні релігії]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==

* Buswell, R. E. Jr., & Lopez Jr., D. S. (2014). The Princeton Dictionary of Buddhism. Princeton: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-15786-3.
* Ducoeur, G. (2011). Initiation au bouddhisme. Paris: Ellipses, coll. « Initiation à ». 384 p.
* Gethin, R. (1998). The Foundations of Buddhism. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-191-60671-7.
* Lopez Jr., D. S. (2001). The Story of Buddhism: A Concise Guide to Its History and Teachings. HarperSanFrancisco. ISBN 978-0-060-09927-5.
* Magnin, P. (2003). Bouddhisme, unité et diversité: expériences de libération. Paris: Éditions du Cerf. ISBN 2-204-07092-0.
* Silburn, L. (1997). Aux sources du bouddhisme. Paris: Fayard. ISBN 978-2213-59873-5.
* Willemen, C. (2003). "Dharma and Dharmas". In Buswell Jr., R. E. (Ed.), Encyclopedia of Buddhism. New York: MacMillan Reference, p. 217-224. ISBN 978-0-028-65718-9.

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/dharma/ Дхарма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210304222427/https://ure-online.info/encyclopedia/dharma/ |date=4 березня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* {{РПССД|частина=Дхармамахаматри|сторінки =564}}

{{Доробити}}
{{Правознавство}}

{{Бібліоінформація}}{{Портали|Релігія|Буддизм|Індуїзм}}
[[Категорія:Індійська філософія]]
[[Категорія:Буддійські терміни]]
[[Категорія:Буддійська філософія]]
[[Категорія:Індуїзм]]
[[Категорія:Поняття буддизму]]