Перегляд вихідного коду сторінки Сіддгартха Ґаутама

{{Otheruses2|Будда}}
{{Особа
| ім'я                 = Сіддгартха Ґаутама
| жінка                = <!-- будь-яке значення якщо жінка -->
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = Буддга Шак'ямуні, Локадж'єштха, Татха́ґата та інші
| зображення           = Standing_Bodhisattva_Gandhara_Musee_Guimet.jpg
| розмір_зображення    = 250пкс
| підпис_зображення    = Статуя будди Ґаутами з [[Ґандгара|Ґандгари]]<br />([[1 століття|1]]-[[2 століття]], [[Токійський національний музей]]).
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = [[563 до н. е.]] 
| місце_народження     = [[Лумбіні]], [[Непал]]
| дата_смерті          = [[483 до н. е.]] 
| місце_смерті         = [[Кушінагар]], [[Індія]]
| причина_смерті       = 
| громадянство         = 
| національність       = [[шак'я]]
| Alma_mater           =
| відомий_(відома)     = засновник [[буддизм]]у
| рід_діяльності       = [[шрамана|шраман]]
}}

'''Сіддга́ртха Ґаута́ма''' ([[Санскрит|санскр]]. सिद्धार्थ गौतम), '''Сіддга́ттха Ґота́ма''' ([[Палі (мова)|палі]] Siddhattha Gotama)<ref>{{Буд-термін|
 |санскрит         = सिद्धार्थ गौतम
 |санскрит-латина  = Siddhārtha Gautama 
 |сан-укр          = Сіддгартха Ґаутама
 |палі-латина      = Siddhattha Gotama 
 |палі-укр         = Сіддгаттха Ґотама
 |китайська        = 瞿曇悉達多
 |піньїнь          = Jùtán Xīdáduō
 |кит-укр          = Цзюйтань Сідаду
 |корейська        = 
 |кор-укр          = 
 |кандзі           = 瞿曇悉達多<br />釈迦牟尼仏陀 
 |японська         = くどんしっだった<br />しゃかむにぶっだ
 |яп-укр           = Кудон Сіддатта<br />Сякамуні будда
}}
</ref> {{життєпис}}&nbsp;— [[Індія|індійський]] духовний наставник, [[аскет]], історичний [[Будда]] Шак'я-Муні, один із семи будд старовини, засновник [[буддизм]]у.

Ґаутама&nbsp;— ключова фігура в [[буддизм]]і. Спогади про його життя, проповіді, й розроблені ним чернечі правила були підсумовані після його смерті та завчені напам'ять спільнотою буддистів [[Санґга|санґгою]]. Спочатку вони передавалися усно, але приблизно через чотириста років після смерті Гаутами були записані, утворивши збірку священних текстів буддизму «[[Трипітака|Трипітаку]]» (палі&nbsp;— «Три кошики мудрості»).

Вважається, що Будда Гаутама був сучасником [[Джайнізм|джайністського]] мудреця, 24-го [[тіртханкар]]а сучасної ери, [[Махавіра|Махавіри]].

У пізніх індійських ''[[Пурани|Пуранах]]'' (як, наприклад&nbsp;— [[Шрімад Бгаґаватам|Бгаґавата-пурана]]) Будда був включений в число [[аватара|аватар]] [[Вішну]], замість [[Баларама|Баларами]].

== Імена ==
Сіддгартха Гаутама відомий серед буддистів під різними шанобливими іменами:
* '''Будда Ґаутама''' ({{lang-sa|गौतम बुद्ध}}) означає Пробуджений Гаутама;
* '''Будда Шак'ямуні'''&nbsp;— «Пробуджений мудрець з роду [[Шак'я|Шак'їв»]];
* '''Татха́ґата''' означає «Той, що прийшов так» і водночас «Той, що пішов так»;
* '''Бгаґаван'''&nbsp;— «Благословенний»; «Той, хто наділений благою долею».
* '''Суґата'''&nbsp;— «Той, хто правильно йде».
* '''Джина'''&nbsp;— «Переможець».
* '''Локадж'єштха'''&nbsp;— «Той, кого шанує світ».

== Біографія ==
Реконструювати наукову біографію Будди Ґаутами неможливо. У його життєписі історичні факти тісно переплетені із [[міф]]ами та [[фольклор]]ом, а надійних джерел, необхідних для реконструкції, бракує<ref name="Т9">Торчинов E.A. ''Введение в буддологию. Курс лекций''.&nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&nbsp;— С.9.</ref>. Тому біографія Будди Ґаутами подається буддологами на основі синтезу декількох буддистських життєписів, таких як «[[Діяння Будди]]» ([[2 століття]]) [[Ашваґгоша|Ашваґгоші]] або «[[Лалітавістара|Детальний опис ігор Будди»]] ([[3 століття]])<ref name="Т9"/>.

Більшість дослідників життя Будди сходяться на тому, що він жив, навчав і заснував чернечу спільноту в північно-східній частині [[Індія|Індії]], в державі [[Магадха]], за правління [[Бімбісара|Бімбісари]]<ref>Rawlinson, Hugh George. (1950) ''A Concise History of the Indian People'', Oxford University Press. p. 46.</ref><ref>Muller, F. Max. (2001) ''The Dhammapada And Sutta-nipata'', Routledge (UK). p. xlvii. {{ISBN|0-7007-1548-7}}.</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=0IquM4BrJ4YC&pg=PT87&dq=bimbisara India: A History. Revised and Updated], by John Keay: «The date [of Buddha's meeting with Bimbisara] (given the Buddhist 'short chronology') must have been around 400 BCE.»</ref> і помер за правління [[Аджаташатру]]{{sfn | Smith | 1924 | pp = 34, 48}}{{sfn | Schumann | 2003 | pp = 1–5}}. У той час поряд із ведичним [[брахманізм]]ом в Індії процвітали різноманітні шраманські школи мудреців: [[адживіка]], [[чарвака]], [[джайнізм]], [[аджняна]]{{sfn | Jayatilleke | 1963 | loc = chpt. 1–3}}. [[Брагмаджала Сутта]] перелічує шістдесят дві школи. Це був також час таких впливових мислителів як Магавіра (Палійський канон називає його Нігадта Нарапутта)<ref>{{Cite journal|last=Clasquin-Johnson|first=Michel|title=Will the real Nigantha Nātaputta please stand up? Reflections on the Buddha and his contemporaries|url=http://www.scielo.org.za/scielo.php?script=sci_abstract&pid=S1011-76012015000100006&lng=en&nrm=iso&tlng=en|journal=Journal for the Study of Religion|volume=28|issue=1|pages=100–114|issn=1011-7601}}</ref>, [[Пурана Кассапа]], [[Макхалі Госала]] та інших, з поглядами яких Будда вочевидь повинен був бути знайомий{{sfn |Walshe|1995|p = 268}}{{sfn |Collins|2009|pp = 199–200}}. Два визначні учні Будди [[Шаріпутра]] та [[Маудгальяяна]] раніше були учнями скептика Санджая Белаттгапутри{{sfn|Nakamura|1980|p=20}}, а Палійський канон часто зображає Будду в диспуті з прихильниками інших шкіл. Існують філологічні аргументи на користь припущення, що двоє вчителів Гаутами, Алара Калама та Уддака Рамапутта були історичними постатями й, мабуть, навчили Будду двох різних форм медитації{{sfn | Wynne |2007 |pp = 8–23 |loc = ch. 2}}. Отже, Будда був лише одним із філософів-шраманів свого часу{{sfn|Warder|1998|p = 45}}. В епоху, коли святість особи визначалася рівнем [[аскетизм]]у{{sfn |Roy|1984|p = 1}}, Будда реформував шраманський рух, радше ніж ведичний брахманізм{{sfn |Roy|1984|p = 7}}. Загалом послідовність «народження, зрілість, зречення, пошуки, пробудження, проповідування й смерть» широко визнана{{sfn|Carrithers | 2001}}{{Page needed|date=December 2015}}, але щодо правдивості багатьох подробиць у традиційній біографії консенсусу немає{{sfn |Buswell|2003|p = 352}}{{sfn |Lopez|1995|p = 16}}. 

=== Традиційний життєпис ===
У ранніх буддійських текстах, нікаях та агамах, Будду не зображено як істоту, яка має досконале знання<ref name="autogenerated1">Anålayo, The Buddha and Omniscience, Indian International Journal of Buddhist Studies, 2006, vol. 7 pp. 1–20.</ref> чи як вічну трансцендентну істоту. Ідея досконалого знання Будди та дедалі більша тенденція ставлення до нього як до свого роду божества виникла пізніше, в сутрах Махаяни та коментарях до них<ref name="autogenerated1"/>. У Сандака-сутті учень Будди Ананда наводить заперечення тим проповідникам, хто говорить, що вони мають досконале знання<ref>{{cite web |author1 = Tan, Piya (trans) |authorlink1 = Piya Tan |title = The Discourse to Sandaka (trans. of Sandaka Sutta, Majjhima Nikāya 2, Majjhima Paṇṇāsaka 3, Paribbājaka Vagga 6) |url = http://dharmafarer.org/wordpress/wp-content/uploads/2010/02/35.7-Sandaka-S-m76-piya.pdf |website = The Dharmafarers |publisher = The Minding Centre |accessdate = 24 вересня 2015 |pages = 17–18 |format = PDF |date = 2010 |archive-date = 9 січня 2016 |archive-url = https://web.archive.org/web/20160109050837/http://dharmafarer.org/wordpress/wp-content/uploads/2010/02/35.7-Sandaka-S-m76-piya.pdf }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160109050837/http://dharmafarer.org/wordpress/wp-content/uploads/2010/02/35.7-Sandaka-S-m76-piya.pdf |date= 9 січня 2016 }}</ref>, а в Тевіджджаваччаготта-сутті Будда сам стверджує, що ніколи не претендував на досконалість свого знання, а лише називав його вищим (абгіджняна)<ref>MN 71 Tevijjavacchagotta [Tevijjavaccha]</ref>. Ранній біографічний матеріал палійських Нікай в основному розповідає про життя Будди як шрамана, його пошуки просвітлення під керівництвом різних учителів, таких як Алара Калама, й на 45-річному проповідництві свого вчення<ref>{{cite web |editor1 = Access to Insight |editorlink1 = Access to Insight |title = A Sketch of the Buddha's Life: Readings from the Pali Canon |url = http://www.accesstoinsight.org/ptf/buddha.html |website = Access to Insight: Readings in Theravāda Buddhism |publisher=Access to Insight (Legacy Edition) |accessdate = 24 вересня 2015 |date = 2005}}</ref>.

Традиційні біографії Гаутами як правило включають численні дива, пророцтва й надприродні явища. У цих традиційних біографіях Будда виступає як повністю трансцендентна, досконала істота без обтяжливості буденного життя. У «Магавасті» мовиться, що упродовж багатьох життів Гаутама набув надприродних якостей, таких як безболісне народження без статевого акту, відсутність потреби у сні, їжі, ліках чи купанні, хоча він виконує все це, щоб не виділятися, досконале знання й здатність пригнічувати [[Карма|карму]]{{sfn|Jones|1956|p=}}. Попри це з цих традиційних джерел було зібрано буденніші відомості про життя Гаутами. В сучасну епоху були спроби сформувати світське розуміння його життя, викидаючи надприродні елементи з ранніх біографій.

Ендрю Скілтон пише, що традиційний буддизм ніколи не ставився до Будди як до просто людини:{{quote|Важливо підкреслити, що попри твердження сучасної Тгеравади (часто заради того, щоб пригамувати скепсис західних учнів), він ніколи не вважався просто людиною. Наприклад, часто описують тридцять дві великі та вісімдесят малих ознак надлюдини (магапуруша). Сам Будда заперечував, що він  людина чи бог, стверджував, що міг би жити еон, якби його попросили{{sfn|Skilton|2004|p=64-65}}}}.
Жителі Стародавньої Індії не особливо переймалися хронологією&nbsp;— філософія їх цікавила більше. Буддистські джерела відображають цю тенденцію і дають яснішу картину того, що Гаутама, можливо, думав, ніж те, коли відбулася та чи інша подія в його житті. Ці тексти містять опис культури та буденного життя Стародавньої Індії, які разом із джайністськими агамами роблять час Будди першим добре описаним періодом в історії Індії{{sfn|Carrithers|2001|p=15}}. [[Карен Амстронг]] пише, що, хоча підтвердженої інформації дуже мало, можна з упевненістю стверджувати, що Будда був реальною історичною особою{{sfn|Armstrong|2000|p=xii}}. Майкл Каррітерз йде дещо далі, стверджуючи, що загальна схема «народження, зрілість, зречення, пошуки, пробудження, навчання, смерть» мабуть відповідає істині{{sfn|Carrithers|2001|p=}}.

=== Народження ===
[[Файл:SiddhartaBirth.jpg|міні|Народження будди Ґаутами.]]
Буддисти [[Махаяна|Махаяни]] вірять, що до свого народження Сіддгартха Ґаутама був [[Бодгісаттва|бодгісаттвою]]&nbsp;— «просвітленою істотою». Протягом тисяч життів він чинив добрі справи, [[карма|накопичував заслуги]] і наближався до стану [[будда|будди]]&nbsp;— мудреця, що пізнав істину і вирвався з [[сансара|кола мук і перероджень]]. Коли бодисаттві надійшов час народитися востаннє, щоб стати буддою, він оглянув землю з небес [[Тушіта]] і обрав північно-східну [[Індія|індійську]] державу народу [[шак'я|шак'їв]], якою керував [[раджа]] [[Шуддгодана]]. Небожитель вирішив народитися в сім'ї правителя цієї держави, аби люди повірили його буддистській проповіді<ref>Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций.&nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&nbsp;— С.9—10.</ref>.

У ніч зачаття Ґаутами дружина раджі, [[Махамайя]], побачила [[віщий сон]], в якому до її лона увійшов [[Білий слон (тварина)|білий слон]] із шістьма іклами. Зачаття відбулося в природний спосіб, але білий слон був знаком того, що вона народить велику людину. Перед пологами Махамайя вирушила, за тодішнім звичаєм, до дому своїх батьків, але в [[Лумбіні]], діброві [[Shorea robusta|салових дерев]], відчула, що почалися [[перейми]]. Схопившись за гілку дерева, вона народила сина через стегно. Хлопець одразу встав, зробив сім кроків і проголосив себе істотою, вищою за людей і богів<ref name="Т10">Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций.&nbsp;— Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.&nbsp;— С.10.</ref>.

Після пологів Махамайя невдовзі померла, а її сина привезли до столичного палацу батька в місті [[Капілавасту]]<ref name="Т10"/>.

=== Дитинство та юність ===
Отже, Сіддгартха Ґотама народився в [[Лумбіні]] (місті в сучасному [[Непал]]і поблизу кордону з Індією) у травневу [[повня|повню]] в [[кшатрії|кшатрійському]] племені [[Сак'я]]. День його народження широко святкується в буддійських країнах як [[Весак]].

Батько Ґотами був раджею Капілаваттгу в державі [[Маґадга]]. Ґотама народився сином раджі, тож йому судилося життя в розкоші. Під час святкування народження [[провидець]] Асіта оголосив, що ця дитина або стане великим правителем, або великою святою людиною. Батько, бажаючи, щоб Ґотама став великим правителем, відгородив сина від релігійного навчання і від людського страждання.

Коли хлопчик досяг шістнадцятиріччя, батько влаштував йому шлюб з одноліткою [[Яшодгара|Яшодгарою]], яка народила сина Рахулу ({{iw|Rāhula|Rāhula|en|Rāhula}}<ref>{{Cite news|title=Rāhula|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=R%C4%81hula&oldid=1163226721|work=Wikipedia|date=2023-07-03|accessdate=2023-07-23|language=en}}</ref>). Хоча батько забезпечував Ґотаму всім, чого тільки той бажав, син все ж залишався внутрішньо незадоволений.

У віці 13 років Ґотама в супроводі колісничного Чанни кілька разів тікав з палацу. Там він побачив «чотири видовища»: старого каліку, хвору людину, труп, що розкладається, і нарешті ''відлюдника'', [[самітник]]а. Тоді він усвідомив сувору правду життя&nbsp;— смерть, хвороба, старіння й страждання неминучі, а бідних більше, ніж багатих, і навіть задоволення багатих врешті-решт перетворюються в ніщо. Це надихнуло Готаму у віці 29 років залишити свій будинок, родину й майно, щоб стати [[ченець|ченцем]].
Відмовившись від спадщини, син правителя присвятив своє життя вивченню того, як перебороти страждання. Він пішов шляхом [[Йога|йогічної]] [[медитація|медитації]] під керівництвом двох [[шрамана|пустельників]], і, хоча досяг високих рівнів свідомості, все ж не був задоволений цим шляхом.

=== Пробудження ===
Убравши одяг мандрівного [[ченець|ченця]], Ґотама попрямував у південно-східну [[Індія|Індію]], де почав вчитися життю [[самітник]]а і займатися суворою аскезою й самокатуванням. Після 6 років, будучи на межі смерті від виснаження, він дійшов висновку, що суворі аскетичні методи не приводять до більшого розуміння, а просто затьмарюють розум і розморюють тіло. Відкинувши самокатування і зосередившись на [[медитація|медитації]], він знайшов [[серединний шлях]], шлях уникнення крайнощів&nbsp;— потурання собі й самокатування. Сівши під деревом [[інжир]]у, яке тепер називають [[дерево Бодхі|деревом Бодгі]], заприсягся не вставати, доки не знайде Істину. У віці 35 років, у травневу повню, Ґотама досяг [[Бодгі|пробудження]]. Тоді його стали називати Ґотама Будда, або просто «Будда», що означає «Той, хто Пробудився».

Він заявив, що досяг повного Пробудження й усвідомив причини людського страждання, а також зрозумів, що необхідно, щоб їх позбутися. Це усвідомлення він сформулював у [[Чотири Шляхетних Істини|Чотирьох шляхетних істинах]]. Це найвище Пробудження, доступне для будь-якої істоти, називається [[Ніббана|ніббаною]] мовою палі, або [[нірвана|нірваною]] мовою санскрит.

У цю мить Будда повинен був вирішити, чи задовольнитися власним звільненням, чи навчити інших людей. Він міркував, що світ, можливо, не готовий для такого глибокого усвідомлення, але зрештою вирішив податися до міста [[Сарнатх]] і прочитати першу проповідь в Оленячому парку. У цій проповіді були описані [[Чотири шляхетні істини]] і шляхетний [[Вісімковий шлях]].

Будда підкреслював, що він не є [[Бог]]ом, а лише вчителем для тих істот, які мусять самі пройти шлях, досягаючи [[Бодгі|пробудження]] та пізнання істини й дійсності, якою вона є.

=== Роки проповідництва та смерть ===
[[Файл:Shakyamuni-Thangka.jpg|thumb|Шак'ямуні [[тханка]]]]
Решту 45 років життя він подорожував долиною річки [[Ґанґ]] у центральній [[Індія|Індії]], викладаючи своє вчення різним людям, від аристократів до вигнанців, включно з прихильниками інших філософських напрямків і релігій. Його релігія була відкрита для всіх рас та класів і не мала жодної [[каста|кастової]] структури. Готама заснував громаду буддійських ченців і черниць («[[санґга]]»), щоб зберегти Вчення після остаточної «ніббани» і відходу зі світу. Вчення Будди прийняли тисячі людей.

У віці 80 років він вирішив піти зі світу й перейти в [[Парінірвана|парінірвану]]&nbsp;— стан абсолютного звільнення, з якого вже немає вороття. З'ївши свою останню їжу, а це була страва зі свинини, отримана як пожертва від коваля Чунди, Гаутама відчув себе зле. Як розповідає легенда, Будда знав, що помре, але не хотів ображати людину, тож велів своєму сподвижнику [[Ананда|Ананді]] передати ковалю, що страва зовсім не стосується хвороби, а навпаки стане знаменитою як остання страва Будди. В оточенні послідовників Будда ще раз переконався в тому, що вони зрозуміли і зберегли його Навчання, після чого помер. Сталося це у повню, тож Гаутама народився, отримав просвітлення й помер в одну й ту ж пору весни. Останніми словами Будди були: «Немає нічого вічного. Старанно досягайте мети!».

Буддисти вірять, що попіл Будди було зібрано й інкапсульовано в намистинки, що стали буддистськими реліквіями. За правління Ашоки такі намистинки було розподілено поміж 84 тисячами [[Ступа (архітектура)|ступ]].

== Хронологія життя ==
Ключовим орієнтиром для датування життя Будди є початок правління буддійського імператора [[Ашока|Ашоки]]. На підставі [[едикти Ашоки|едиктів Ашоки]] й дат царювання елліністичних царів, до яких він направляв послів, вчені датують початок правління Ашоки [[268 до н. е.|268&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] [[Тріпітака|Палійські джерела]] кажуть, що Будда помер за 218 років до цієї події. Оскільки всі джерела згодні з тим, що Ґаутамі було вісімдесят років, коли він помер (наприклад, Dīgha Nikāya 2.100), то отримуємо такі дати: [[566 до н. е.|566]]—[[486 до н. е.|486 до н.&nbsp;е.]] Це так звана «довга хронологія». Альтернативна «коротка хронологія» опирається на [[санскрит]]ські джерела північноіндійського буддизму, збережені в Східній Азії. За цією версією Будда помер за 100 років до інавгурації Ашоки, що дає такі дати: [[448 до н. е.|448]]—[[368 до н. е.|368]] рр. до н.&nbsp;е. При цьому в Східній Азії традиційна дата смерті Будди була в [[949 до н. е.|949]] або [[878 до н. е.|878]] роках, а в Тибеті&nbsp;— в [[881 до н. е.|881&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] У минулому серед західних вчених загальноприйнятими датами були [[486 до н. е.|486]] або [[483 до н. е.|483&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]], але зараз вважається, що підстави для цього занадто малі.

[[Радіовуглецевий аналіз]] показує, що деякі населені пункти, які Будда відвідував згідно зі свідченями [[Тріпітака|Палійського канону]], не були заселені до [[500 до н. е.|500&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] (± 100 років), що змушує сумніватися в такій ранній даті, як [[486 до н. е.|486&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] Крім того, розгляд доступної інформації з історії [[джайнізм]]у змушує припустити, що Будда і [[Махавіра]], лідер джайнів, який помер трохи раніше Будди у 527&nbsp;році, зустрічалися.

Найбільш поширена думка, що Ґаутама народився на повню місяця [[Індуїстський календар|вайшакша]] 563&nbsp;року до нової&nbsp;ери, або, за григоріанським календарем, 6 квітня.

== Висловлювання ==
Будді належать численні висловлювання, зібрані в буддійських канонах. Численні школи буддизму мають свої власні варіанти «Трьох кошиків» та інших священних текстів. Водночас існує багато висловлювань, які приписують Будді. Прикладом такого висловлювання, яке могло б належати Татхагаті, але насправді не належить, може бути:
: Ви будете покарані не за свою злість, а своєю злістю.

== Ставлення до природи ==
Будда вчив, що [[Всесвіт]] і всі істоти в ньому перебувають у стані досконалої мудрості, любові і співчутті, діючи у взаємозв'язку. Тому щодо ставлення до живих істот Будда проголосив два найважливіших принципи: «ахімси» і «метта». Принцип «ахімси» означає неспричинення шкоди всім живим істотам, і принцип «метти»&nbsp;— доброти і любові до всіх живих істот, великих і маленьких, народжених і ненароджених<ref name="7abc">Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Философы зоозащиты и природоохраны. К.: КЭКЦ, 2012.&nbsp;— 179 с.</ref>.

Відомий такий вислів Будди: «Не роби зла, але практикуй все добре і тримай своє серце в чистоті». Першу проповідь Будди, за легендою, слухали не лише ченці, а й дві газелі<ref name="7abc"/>.

Був випадок, коли Будда, весь поранений, стрибнув у вогонь, щоб засмаживши себе, нагодувати своїм тілом голодного жебрака. Але, перед тим, як стрибнути, тричі отрусився, щоб разом з ним не загинула жодна з комах, що гніздилися в хутрі його кожуха. Згідно буддизму, не можна вбивати тварин і тому, що існує зміна життів. Так, Будда в минулих життях був кроликом, лебедем, рибою, мавпою, слоном і оленем. До життя іншого потрібно ставитися так само, як до свого. «Як мати кидає все, щоб врятувати свого єдиного сина, так буддист завжди повинен виявляти безмежну любов і співчуття до всіх живих істот»,&nbsp;— вчив Будда<ref>Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Прорыв в экологическую этику.&nbsp;— К.: Киев. эколого-культур. центр, 1999.&nbsp;— 128 с.</ref>.

Одного разу Будда дав мавпі молитву, частина з якої звучить так: «Моя любов до безногих, моя любов до двоногих, моя любов до чотириногих, моя любов до багатоногих. Нехай безногі, двоногі, чотириногі, багатоногі не шкодять мені, і нехай усі відчуваючі істоти без винятку будуть щасливі і не зазнають жодного зла»<ref name="7abc"/>.

Будда видав правило, що забороняє подорожувати під час дощового сезону, коли на поверхні землі з'являються черв'яки і комахи, на яких випадково можна наступити. Розповідають, як один чернець побудував собі глиняну хатину і вирішив її обпалити, щоб додати їй міцності. Будда заборонив це, боячись, що у вогні загинуть комахи. Хатину за його велінням розібрали, щоб не давати погані приклади майбутнім поколінням. Відомий випадок, як Будда, щоб нагодувати голодного тигра, відрізав і дав йому частину свого тіла<ref name="7abc"/>.

Кажуть, Будда порівнював свою поведінку з повадками лева: «Він гарчить, сповіщаючи про себе, та не вдію я знищення крихітних істот, блукаючих навмання»<ref name="6abc" />.

Відома також історія, як Будда врятував 10 тисяч риб в водоймі, що пересихала, привівши туди слонів, які долили води. Після цього він оголосив свято порятунку риб<ref name="6abc">Buddhism and ecology / Ed. M. Batchelor, K. Brown.&nbsp;— New York: WWF, 1992.&nbsp;— 115 p.</ref>.

Коли Будда побачив селянина з плугом, він подумав про страждання розчавлених плугом мікроорганізмів в землі, переживав і плакав про них. Будда так співчував усім живим істотам, що, за легендою, його голова розкололася на 11 частин. Будду можна вважати не тільки одним з основоположників екологічної етики, а й природоохоронної естетики. Так, Будда вчив цінувати красу дикої природи саму по собі, без будь-яких додаткових чуттєвих асоціацій<ref name="6abc"/>.

Філософські погляди Будди про людське співчуття і повагу до життя справили величезний вплив на таких сучасних філософів дикої природи як [[Генрі Торо]], [[Альберт Швейцер]], [[Ґері Снайдер]] та ін.<ref name="7abc"/>.

== У художній літературі ==

* [[Акутаґава Рюноске|Акутагава Рюноске]]. Новела [[Павутинка (новела)|«Павутинка»]] (1918).
* [[Герман Гессе]]. Роман [[Сіддхартха (роман)|«Сіддхартха»]] (1922).
* [[Діпак Чопра]]. Роман «Будда. Історія просвітлення» (2007).
* [[Гребенюк Віктор Іванович|Віктор Гребенюк]]. Поетичний епос «[[Діяння небожителів]]» (2011)&nbsp;— монолог Будди у Слові 6, інтерпретація «Вогневого казання».

== Див. також ==
* [[Будда (індуїзм)|Будда в індуїзмі]]
* [[Буддизм]]
* [[Повість про Варлаама та Іоасафа]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
{{Крижанівський Історія сходу}}
{{Торчинов Буддологія}}
{{Рубель Історія сходу}}
* Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Экологические традиции, поверья, религиозные воззрения славянских и других народов / Изд. 2-е, доп.&nbsp;— К.: Киев. эколого-культур. центр, 1999. Т. 1.&nbsp;— 224 с. {{ref-ru}}
* Мантатов В. В., Доржигушаева О.&nbsp;В.&nbsp;Экологическая этика: буддизм и современность.&nbsp;— Улан-Удэ: ВСГТУ, 1996.&nbsp;— 155 с. {{ref-ru}}
* Павлова Т.&nbsp;Н.&nbsp;Биоэтика в высшей школе.&nbsp;— К.: Киев. эколого-культур. центр, 1998.&nbsp;— 128 с. {{ref-ru}}
* Таранов П. С. 120 философов.&nbsp;— Симферополь: Таврия, 1996.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 622 с. {{ref-ru}}
* {{Citation |last = Smith |first= Vincent |title = The Early History of India |location = Oxford |publisher = Clarendon |year= 1924 |edition = 4th |url = https://archive.org/details/earlyhistoryofi00smit}}
* {{Citation |last = Schumann |first = Hans Wolfgang |year = 2003 |title = The Historical Buddha: The Times, Life, and Teachings of the Founder of Buddhism |publisher = Motilal Banarsidass |isbn = 812081817-2}}
* {{Citation |last=Jayatilleke |first = K.N. |title = Early Buddhist Theory of Knowledge | year=1963 |edition=1st |publisher=George Allen & Unwin Ltd. |location = London |pages= | url = |isbn=}}
* {{Citation |last = Walshe |first = Maurice |year = 1995 |title = The Long Discourses of the Buddha. A Translation of the Digha Nikaya |location = Boston |publisher = Wisdom Publications}}
* {{Citation |last = Collins |first=Randall |year=2009 |title = The Sociology of Philosophies|publisher=Harvard University Press |url = https://books.google.com/books?id=2HS1DOZ35EgC |isbn = 978-0-67402977-4}}, 1120 pp.
* {{Citation |last = Nakamura |first = Hajime |authorlink=  |year = 1980 |title = Indian Buddhism: a survey with bibliographical notes |publisher = Motilal Banarsidass |isbn = 978-81-208-0272-8 |url= https://books.google.com/?id=w0A7y4TCeVQC&pg=PA345}}
* {{Citation |last = Wynne |first = Alexander |year = 2007 |title = The Origin of Buddhist Meditation |url = http://www.e-reading.link/bookreader.php/134839/The_Origin_of_Buddhist_Meditation.pdf |publisher = Routledge |isbn = 0-20396300-8}}
* {{cite book |last=Warder |first = Anthony K. |title = A Course in Indian Philosophy |chapter=Lokayata, Ajivaka, and Ajnana Philosophy |year=1998 | edition=2nd |publisher = Motilal Banarsidass Publishers |location = Delhi |page = 45 |url = https://books.google.com/books?id=zw1UD1Mj9DwC&dq=ajnana&source=gbs_navlinks_s |isbn = 9788120812444}}
* {{Citation |last = Roy |first = Ashim Kumar | year= 1984 |title = A history of the Jains |location = New Delhi | publisher = Gitanjali | pages = 179 | url = http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.132.6107&rep=rep1&type=pdf}}
* {{Citation |last = Carrithers|first=M.|title=The Buddha: A Very Short Introduction |publisher = Oxford University Press |year = 2001 |isbn = 0-02-865910-4}}
* {{Citation |editor-last = Buswell |editor-first=Robert E |title = Encyclopedia of Buddhism |volume = 1 |publisher = Macmillan Reference |location = US |year=2003 |isbn = 0-02-865910-4}}
* {{Citation |last = Armstrong |first = Karen |year=2000 |title = Buddha |publisher = Orion |isbn = 978-0-7538-1340-9}}
* {{Citation |last = Lopez |first = Donald S |year = 1995 |title = Buddhism in Practice |publisher = Princeton University Press |isbn = 0-691-04442-2 |url = https://archive.org/details/buddhisminpracti00lope |format = PDF |url-access = registration }}
* {{Citation |last = Jones |first = JJ |year= 1949 |title = The Mahāvastu |volume = 1 |series = Sacred Books of the Buddhists |location = London | publisher = Luzac & Co.|url = https://archive.org/details/sacredbooksofbud16londuoft}}
* {{Citation |last = Skilton |first= Andrew |title = A Concise History of Buddhism |year=2004}}
* &nbsp;[[Фолькер Цоц|Volker Zotz]]. Buddha. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1991, 6. Auflage 2001, ISBN 3-499-50477-4
*  Volker Zotz. Buddha. Votobia, Olomouc 1995, ISBN 80-85885-72-7

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/shakyamuni/ Шак'ямуні] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія, 2015
{{Вікіпосилання
|Тема               = Сіддгартха Ґаутама
|Портал             = Індія
|Портал-зображення  = Flag of India.svg
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Сіддгартха Ґаутама
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Gautama Buddha
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* [https://web.archive.org/web/20100423184600/http://dhamma.nibbanka.com/ Пробудження] {{нд|відсутня}} 27.І.2016
* [http://www.accesstoinsight.org/ptf/buddha.html A sketch of the Buddha's Life] {{ref-en}}
* [http://www.synaptic.bc.ca/ejournal/buddhist.htm Critical Resources: Buddha & Buddhism] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20060207052456/http://www.centrebouddhisteparis.org/En_Anglais/Buddha/buddha.html The Buddha] {{ref-en}} {{нд|відсутня}} 27.І.2016

{{бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Ґаутама Сіддгартха}}
[[Категорія:Будди]]
[[Категорія:Індуїзм]]
[[Категорія:Засновники релігій]]
[[Категорія:Персоналії:Буддизм]]
[[Категорія:Люди на марках]]