https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D1%8FАвідья - Історія редагувань2026-08-07T13:23:13ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.45.3https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D1%8F&diff=73&oldid=prevAdmin: Імпортовано 1 версія2026-06-08T20:48:56Z<p>Імпортовано 1 версія</p>
<table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw="interface">
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 23:48, 8 червня 2026</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-notice" lang="uk"><div class="mw-diff-empty">(Немає відмінностей)</div>
</td></tr></table>Adminhttps://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D1%8F&diff=72&oldid=prev5.58.51.143: /* У буддизмі */2024-07-11T05:23:13Z<p><span class="autocomment">У буддизмі</span></p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>''' Авідья''' ({{lang-sa|अविद्या}}, {{IAST|avidyā}}, букв, «відсутність знання», «невідання») — в [[індійська філософія|індійській філософії]] — незнання або «вихідне затьмарення свідомості», що є кореневою причиною «несправжнього сприйняття світу» та протидіє «осягненню сутності буття»{{sfn|Ісаєва|2009|з=48}}. <br />
<br />
== В індуїзмі == <br />
В [[Упанішади|Упанішадах]] авідья є протилежністю [[відья|відьї]]{{sfn|Ісаєва|2009|з=48}} (знання), [[ілюзія]], яка породжується [[почуття|чуттєвим]] сприйняттям. [[Синонім]]и: ''аджняна'', ''віпар'яя ''. <br />
<br />
У філософії [[Шанкара|Шанкари]] ([[Адвайта-веданта|адвайта-веданти]]) авідья є головною перешкодою для осягнення єдиного [[Брагман]]а, створює світ множинності та пов'язані з ним рух, зміну. Вивільнення з череди перероджень можливе через вивчення [[Веди|Вед]] та особливо Упанішад. Упанішади руйнують звичайний стиль мислення, який кружляє в межах [[Майя (філософія)|маї]], знищують авідью — невідання та вказують шлях до звільнення.<br />
<br />
== У буддизмі == <br />
В [[буддизм]]і авідья є однією з головних [[клеша|клеш]] (затьмарень) та кайданів, що створюють у людини прив'язаність до існування та заважають припиненню [[Дуккха|дуккх]] та досягненню [[Нірвана|нірвани]]. Інша назва авідьї — ''моха'' (обман, омана). Разом з гординею та гнівом авідья становить три корені зла, будучи при цьому опорою для побічних коренів і всіх несприятливих станів (''акушала-дхарма'') {{sfn|Лисенко|2011|з=81}}. <br />
<br />
Авідья є причиною того, що істоти діють та мислять таким чином, що це веде їх до радості та страждання, а потім до подальших [[Реінкарнація|перероджень]]. Авідья стимулює процес «конструювання помилкових концепцій (''діттхі'') », внаслідок чого з'являється ускладнення в пізнанні [[Анітья|непостійності існування]] та [[анатта|відсутності самості]] — «я», що викликає дуккху{{sfn|Лисенко|2011|з=82}}. <br />
<br />
Авідья визначається як перша з 12-ти щаблів-[[нідана|нідан]] в буддійській [[Дванадцятичленна формула буття|схемі людського буття]]. Ця схема є замкненою та утворює «порочне коло», внаслідок чого авідья не є «абсолютним початком або першопричиною сансари». Авідья розташована нарівні з усіма іншими елементами ланцюжка і є як їхнім наслідком, так і їхньою причиною. Авідья вважається кореневою причиною лише в переносному сенсі. На це вказується, наприклад, в [[Ангуттара-нікая|Ангуттара-нікаї]]: «Незбагненний початок невідання, о ченці, до якого невідання не було і після якого воно з'явилося. Однак можна збагнути, що у невідання є умова». Буддагхоса також вказував, що авідья «не безпричинна, бо причина її визначається так: з виникненням затьмарень ([[Асава_ (буддизм)|асава]]) виникає невідання»{{sfn|Лисенко|2011|з =82}}. <br />
<br />
Для позбавлення від авідьї перш за все необхідна інтуїтивна мудрість — [[праджня]], яка з'являється при практиці усвідомлення (''смріті''), терпінні (''кшанті'') та медитації (''[[дх'яна|дх'яни]]''). Також для позбавлення від авідьї необхідне правильне розуміння [[Чотири Благородні Істини|чотирьох благородних істин]]. авідья зникає при досягненні [[Аргат (буддизм)|аргатства]]{{sfn|Лисенко|2011|з=82}}.<br />
<br />
== В інших релігіях та вченнях == <br />
Термін «авідья» також використовується в [[теософія|теософії]]. <br />
<br />
== Див. також == <br />
* [[Асава_ (буддизм)|Асава]]<br />
<br />
== Примітки == <br />
{{примітки}}<br />
<br />
== Література == <br />
* {{книга <br />
|автор =Исаева Н. В. <br />
|частина = Авидья <br />
|заголовок =Индийская философия: Энциклопедия <br />
|відповідальний = Отв. ред. М. Т. Степанянц<br />
|місце = М. <br />
|видавництво = Вост. лит.; Академический Проект; Гаудеамус <br />
|рік = 2009 <br />
|сторінки=48 — 49 <br />
|сторінок = 950 <br />
|isbn=978-5-02-036357-1, ISBN 978-5-8291-1163-2, ISBN 978-5-98426-073-2 <br />
|ref=Исаева <br />
}}<br />
* {{книга <br />
|автор=Лысенко В. Г.<br />
|частина =Авидья <br />
|заголовок = Философия буддизма: энциклопедия <br />
|відповідальний = отв. ред. М. Т. Степанянц; <br />
|місце = М. <br />
|видавництво = Вост. лит.,ИФ РАН<br />
|рік = 2011 <br />
|сторінки=81 — 82 <br />
|сторінок = 1045 <br />
|isbn=978-5-02-036492-9 <br />
|ref=Лысенко<br />
}}<br />
<br />
== Посилання ==<br />
*[https://vue.gov.ua/Авідья Авідья] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930003100/https://vue.gov.ua/Авідья |date=30 вересня 2020 }} // [[ВУЕ]]<br />
*''Ісаєва І. В.'' [http://iph.ras.ru/elib/0043.html «Авідья»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150810164038/http://iph.ras.ru/elib/0043.html |date=10 серпня 2015 }} — стаття в [[НФЕ|Новій філософській енциклопедії]]<br />
* [http://www.krugosvet.ru/articles/69/1006996/1006996a1.htm Авідья] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061009101643/http://www.krugosvet.ru/articles/69/1006996/1006996a1.htm |date=9 жовтня 2006 }} // [[Кругосвет|Навколосвіт]]<br />
<br />
[[Категорія:Терміни буддійської філософії]]<br />
[[Категорія:Веданта]]<br />
[[Категорія:Теософія]]</div>5.58.51.143