<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%28%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%29</id>
	<title>Кабала (вчення) - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%28%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%29"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&amp;action=history"/>
	<updated>2026-08-07T12:10:26Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.45.3</generator>
	<entry>
		<id>https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&amp;diff=57&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin: Імпортовано 1 версія</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&amp;diff=57&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2026-06-08T20:48:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Імпортовано 1 версія&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;1&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;1&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 23:48, 8 червня 2026&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-notice&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;&lt;div class=&quot;mw-diff-empty&quot;&gt;(Немає відмінностей)&lt;/div&gt;
&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&amp;diff=56&amp;oldid=prev</id>
		<title>w&gt;A.sav: clean up за допомогою AWB</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.theosophy.in.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&amp;diff=56&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2026-05-10T08:54:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;clean up за допомогою &lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:AWB&amp;amp;action=edit&amp;amp;redlink=1&quot; class=&quot;new&quot; title=&quot;ТеоЕнциклопедія:AWB (такої сторінки не існує)&quot;&gt;AWB&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;{{unibox}}&lt;br /&gt;
{{otheruses|Кабала (значення)}}&lt;br /&gt;
{{Кабала}}&lt;br /&gt;
{{Євреї та юдаїзм|expanded=релігія}}&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Кабала́&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; ({{lang-he|קַבָּלָה}} к&amp;#039;&amp;#039;аб́ала&amp;#039;&amp;#039;, «одержання, прийняття, переказ»)&amp;amp;nbsp;— духовне [[містика|містично]]-[[філософія|філософське]] вчення [[юдаїзм]]у{{sfn|Новиков|1985|с=189}}&amp;lt;ref name=&amp;quot;Britannica&amp;quot;&amp;gt;«[http://www.britannica.com/topic/Kabbala Kabbala] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160722231400/https://www.britannica.com/topic/Kabbala |date=22 липня 2016 }}» // [[Encyclopædia Britannica]].{{ref-en}}&amp;lt;/ref&amp;gt;, основними джерелами якого вважаються [[юдей]]ські релігійні книги [[Сефер Йєцира|Йєцира]], Багир, [[Зогар]] і [[писання Арі]] ([[рабин]]а Іцхака Лурія Ашкеназі, відомого як [[Арізаль]]); це [[теософія|теософське]] вчення з вираженими елементами [[містика|містики]] і [[магія|магії]] ([[теургія|теургії]])&amp;lt;ref name=&amp;quot;ЕЄЕ&amp;quot;&amp;gt;{{ЕЄЕ|11899|Кабала}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. Кабала прямо або побічно впливала на багатьох [[філософ]]ів і вчених протягом історії людства, набула значної популярності в сучасності. На Кабалі базуються [[єврей]]ські громадсько-політичні й релігійні рухи останніх сторіч&amp;amp;nbsp;— зокрема [[сіонізм|релігійний сіонізм]] і [[хасидизм]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У статті «Суть науки Кабала» [[Юда Ашлаг|Юда (Єгуда) Ашлаг]] (відомий під [[псевдонім]]ом &amp;#039;&amp;#039;Бааль Сулам&amp;#039;&amp;#039;) визначив науку Кабалу, як:&lt;br /&gt;
{{цитата|Причинно-наслідковий порядок сходження духовного коріння, що підкоряється постійним і абсолютним законам, які зв&amp;#039;язані між собою і направлені на одну піднесену мету, звану «розкриття Творця Його творінням в цьому світі.}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільша у світі колекція літератури про кабалу зберігається в [[Єврейська національна й університетська бібліотека|Національній бібліотеці Ізраїлю]] в місті [[Єрусалим]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Огляд ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Adamtree.jpg|thumb|180px|right|Адам Хадмон — діаграма, що ілюструє сфірот (божественні атрибути). (З Крістіана Гінзбурга, &amp;#039;&amp;#039;Кабала - її доктрини, розвиток і література&amp;#039;&amp;#039; )]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Kabbalistic Tree of Life (Sephiroth).svg|thumb|150px|Кабалістичне «&amp;lt;nowiki/&amp;gt;[[Дерево життя]]&amp;lt;nowiki/&amp;gt;» з десятьма [[сефірот]]ами та 22 [[Гебрайська абетка|єврейськими літерами]], як вони представлені в Сефер Єціра (Книга становлення).]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Fotothek df tg 0007185 Ständebuch ^ Beruf ^ Theosoph ^ Kabbala.jpg|альт=Єврейські кабалісти зображені в 1641 році; ксилографія на папері. Бібліотека Саксонського університету, Дрезден.|міні|Єврейські кабалісти зображені в [[1641]] році; [[ксилографія]] на папері. Бібліотека Саксонського університету, [[Дрезден]].]]&lt;br /&gt;
Кабала&amp;amp;nbsp;— стародавнє вчення, хоча сама назва «кабала» ({{lang-he|קבלה}})&amp;amp;nbsp;— [[середньовіччя|середньовічна]]. В [[Талмуд]]і термін «кабала» часто використовується для позначення пророчих книг. Зате саме таємне вчення кабали в [[Талмуд]]і позначається [[термін]]ами «Маасе Берешіт» (Творіння Початку) та «Маасе Меркава» (Творіння Колісниці).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кабала з&amp;#039;явилася в XII—XIII століттях і до кінця XVI століття завоювала практично всі центри [[юдаїзм]]у. У пізнішій єврейській ортодоксії вплив кабали залишався переважаючим. Наприклад, рух «Гуш Емунім» (на [[іврит]]і&amp;amp;nbsp;— «Блок віруючих»&amp;amp;nbsp;— украй права організація, що представляє релігійних поселенців на окупованих територіях) в значній мірі ґрунтується на кабалістичних ідеях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з кабалою, [[Всесвіт]]ом правлять кілька божеств різного вигляду і сили, породжених неясною, далекою Першопричиною. Ця Першопричина породила спочатку бога чоловічої статі, що іменується «Батьком» або «Мудрістю», а потім богиню «Мати» або «Знання». Від їхнього шлюбу народилося два молодих бога: «Син», що іменується «Маленька особа» або «Святий благословенний» і «Дочка», іменована «Пані» (або «Матроніт», слово, що походить від [[латинська мова|латинського]] «матрона»&amp;amp;nbsp;— пані), «Шехина», «Цариця» тощо. Ці два молодих божества також повинні були з&amp;#039;єднатися, але цьому перешкодили махінації [[Сатана|Сатани]]&amp;amp;nbsp;— дуже важливої і самостійно діючої особи. Створення світу було задумане Першопричиною з метою з&amp;#039;єднання молодих богів, але через [[гріхопадіння]] вони розділилися ще сильніше, ніж раніше, так що Сатана зміг наблизитися до божественної Дочки і навіть зґвалтувати її. Єврейський народ був створений для виправлення збитку, нанесеного світу [[Адам]]ом і [[Єва|Євою]], і біля [[Синай (гора)|гори Синай]] це виправлення тимчасово відбулося: бог Син, що утілився в [[Мойсей|Мойсеєві]], з&amp;#039;єднався з богинею Шехиною. [[Гріх]] поклоніння «[[Золотий телець|золотому тельцеві]]» знову розлучив божественну чету, але розкаяння [[євреї]]в дещо поправило справу. Таким чином, кожна подія [[Біблія|біблейської]] історії євреїв зв&amp;#039;язується кабалою зі з&amp;#039;єднанням або роз&amp;#039;єднанням божественної пари. Завоювання євреями [[Палестина|Палестини]] і побудова [[перший храм|першого]] і [[другий храм|другого]] Храму сприятливі для їхнього єднання, тоді як руйнування [[храм]]ів і вигнання євреїв зі [[Свята Земля|Святої Землі]] зовнішні знаки не тільки божественного роз&amp;#039;єднання, але і реальної «[[Розпуста|розпусти]] з чужими богами». Дочка підпадає під владу Сатани, а Син приймає на своєму ложі різних сатанинських [[персонаж]]ів жіночої статі замість своєї законної дружини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Обов&amp;#039;язок благочестивого єврея&amp;amp;nbsp;— відновити шляхом [[молитва|молитви]] і релігійних діянь божественну єдність. Тому перед здійсненням багатьох [[ритуал]]ів, через які кожен релігійний єврей проходить щодня, проголошується таке кабалістичне заклинання: «В ім&amp;#039;я зустрічі Святого благословенного і його Шехини». Єврейські вранішні молитви організовані так, щоб сприяти цьому сексуальному єднанню, хай і тимчасовому. Послідовність частин молитви [[містика|містично]] відповідає різним етапам цього єднання: спочатку богиня наближується до бога зі своїми прислужниками, потім бог обіймає її за шию і пестить її перси, і, нарешті, передбачається здійснення статевого акту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інші молитви або релігійні дії, як пояснюють кабалісти, задумані для обману різних [[янгол]]ів (тобто нижчих божеств, що володіють лише деякою мірою самостійності), або щоб вмилостивити Сатану. У певний момент уранішньої молитви [[єврей]] вимовляє декілька рядків [[арамейська мова|арамейською мовою]] (а не [[іврит|івритом)]]. Вважається, що арамейська вставка допоможе обдурити янголів, що охороняють ворота, через які молитви піднімаються до неба. [[Янгол]]и, що мають владу не пропустити молитви [[благочестя|благочестивих]] [[євреї]]в, розуміють лише іврит і губляться, почувши арамейські фрази (вважають, що вони значно дурніші за кабалістів). Вони відкривають ворота, і цієї миті всі молитви, включно з вимовленими на [[іврит]]і, проходять на [[Небеса]]. Ще один приклад: до і після їжі благочестивий єврей омиває руки, вимовляючи спеціальне [[благословення]]. Вперше він звертається до [[Бог]]а, сприяючи божественному єднанню Сина і Дочки, вдруге&amp;amp;nbsp;— до Сатани, якому подобаються єврейські молитви і ритуали. Це відволікає його на якийсь час, і він перестає докучати божественній Дочці. Кабалісти вірять, що деякі з жертвоприношень у Храмі призначалися для Сатани. Наприклад, сімдесят волів, що їх приносять у жертву протягом семи днів «свята кущів» ([[Суккот]]), імовірно призначалися для Сатани, владики язичників. Вони повинні були зайняти його з тим, щоб він не втручався у святкування восьмого дня, коли жертви приносять Богові. Можна привести безліч подібних прикладів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слід звернути увагу на певні деталі цієї системи, важливі для правильного розуміння [[юдаїзм]]у, як класичного, так і сучасного, такого, що бере активну участь у політичній [[сіоніст]]ській практиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-перше, &amp;#039;&amp;#039;кабалу&amp;#039;&amp;#039; аж ніяк не можна вважати [[монотеїзм]]ом, як не зараховуємо ми до нього [[індуїзм]], греко-римську античну або навіть [[Староєгипетська релігія|староєгипетську]] релігії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, легкість, з якою ця система була прийнята, викриває саму суть класичного юдаїзму. Віра та вірування (за винятком націоналістичних) відігравали нікчемну роль у класичному [[юдаїзм]]і. Головним у нім був обряд, а не [[теологія]], яку він теоретично мав відображувати. Тому в часи, коли певна частина релігійних євреїв відкидає кабалу (як зараз), деякі євреї, здійснюючи обряди, вважають, що поклоняються Богові. Оскільки обряди у них ті ж самі, євреї можуть молитися разом і навіть залишатися членами однієї і тієї ж релігійної спільноти, незважаючи на теологічну ворожнечу. Але якби хтось запропонував не теологічне нововведення, а нововведення, що стосується, наприклад, обряду омивання рук, справа скінчилася б справжнім розколом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Ставлення до кабали ==&lt;br /&gt;
Нині існує кілька поглядів на кабалу:&lt;br /&gt;
* релігійний&lt;br /&gt;
* науковий&lt;br /&gt;
* попартний&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== «Попкабала» ==&lt;br /&gt;
У наш час вчення про кабалу є доволі популярним. Так, наприклад, [[Мадонна (співачка)|Мадонна]] сповідує кабалу&amp;lt;ref&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;Тумовская Марина&amp;#039;&amp;#039;, [http://www.myjane.ru/articles/text/?id=7409 Религии звезд. Часть 1. Мадонна нашла ответы в учении Каббалы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120505182313/http://www.myjane.ru/articles/text/?id=7409 |date=5 травня 2012 }}, 2009 // «МедиаФорт». {{ref-ru}}&amp;lt;/ref&amp;gt;, і всіляко за це агітує.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Танія]]&amp;amp;nbsp;— основоположна книга [[Хабад]]у&lt;br /&gt;
* [[Хасидизм]]&lt;br /&gt;
* [[Шнеур Залман з Ляд]]&lt;br /&gt;
* [[Червона нитка (Кабала)]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
* {{книга |автор= |частина=«Каббала»|посилання частина=http://terme.ru/dictionary/521/word/kabala |заголовок=Атеистический словарь |відповідальний=Абдусамедов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др.; Под общ. ред. М. П. Новикова |видання=2-е изд., испр. и доп |місце={{М.}} |видавництво=&amp;quot;Политиздат&amp;quot; |рік=1985 |сторінки=189 |сторінок= 512 |isbn= |тираж=200000 |ref=Новиков}} {{ref-ru}}&lt;br /&gt;
* {{книга |автор=Кильхер Андреас Б., |частина=«Языковой миф каббалы и эстетический модернизм» |посилання частина=http://ec-dejavu.ru/k/Kabbalah.html |заголовок=Немецкое философское литературоведение наших дней: Антология |місце={{СПб.}} |видавництво=[[Санкт-Петербурзький державний університет|Изд-во Санкт-Петербургского университета]] |рік=2001 |сторінки=445—474 |isbn= |ref=Кильхер}} {{ref-ru}}&lt;br /&gt;
* {{книга |автор= Блюм Хэрольд,|частина=Каббала и литературная критика |посилання частина=http://ec-dejavu.ru/b/Blum_cabbala.html |заголовок=Еврейское наследие в контексте мировой культуры |видання=Таргум. Вып. 1, апрель-июнь 1990 |місце={{М.}} |рік=1990 |сторінки=45-75 |isbn= |ref=Блюм}} {{ref-ru}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кабала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200915162133/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf |date=15 вересня 2020 }} // {{УМЕ5|сторінки=567}}&lt;br /&gt;
* {{ЛЗЕ1|частина =Кабала|сторінки =448}}&lt;br /&gt;
{{commonscat|Cabalism|Кабала}}&lt;br /&gt;
* {{ЕЄЕ|11899|Кабала}}&lt;br /&gt;
* [http://www.kabbalah.info/ukrkab/index_ukr.htm Наука кабала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080913173028/http://www.kabbalah.info/ukrkab/index_ukr.htm |date=13 вересня 2008 }}&lt;br /&gt;
* [http://kabbalah.clan.su/ Каталог каббала АРИ Ашлаг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081201012021/http://kabbalah.clan.su/ |date=1 грудня 2008 }}&lt;br /&gt;
* [http://www.left.ru/bib/shahak/shahak3.html Исраэль Шахак. Еврейская история, еврейская религия: тяжесть трех тысячелетий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081211032627/http://www.left.ru/bib/shahak/shahak3.html |date=11 грудня 2008 }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Кабалістичні групи та напрями ===&lt;br /&gt;
* [http://www.ru.chabad.org/library/article_cdo/aid/719400 Кабала і хасидизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081210093411/http://www.ru.chabad.org/library/article_cdo/aid/719400 |date=10 грудня 2008 }}&lt;br /&gt;
* [http://www.kabbalah.ru Центр вивчення Кабали Філіпа Берга.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220323204752/https://kabbalah.ru/ |date=23 березня 2022 }}&lt;br /&gt;
* [http://www.kabbalah.info/ruskab/index_rus.htm Бней Барух&amp;amp;nbsp;— Міжнародна Академія Кабали М. Лайтмана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081006100122/http://www.kabbalah.info/ruskab/index_rus.htm |date=6 жовтня 2008 }}&lt;br /&gt;
* [https://web.archive.org/web/20081220051044/http://toldot.ru/rus_articles.php?cat_id=5 Ортодоксальна єшива «Толдот Йєшурон»]&lt;br /&gt;
* [http://www.kabbalist.ru/ Єшива Моше Шломо Слуцкера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081212205959/http://www.kabbalist.ru/|date=12 грудня 2008}}&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
* [http://www.obshalom.org Кабалістичний бейт мідраш рава Авраама Ґотліба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220320004158/http://www.obshalom.org/|date=20 березня 2022}}&lt;br /&gt;
* [http://www.kabbalah-sefer.co.il kabbalah-sefer.co.il] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210423005341/http://www.kabbalah-sefer.co.il/|date=23 квітня 2021}}&lt;br /&gt;
* [https://web.archive.org/web/20080925083423/http://jewish.by.ru/jewphil.htm Єврейська релігія і філософія]&lt;br /&gt;
* [http://jewish-r.narod.ru/ephil.htm Єврейська філософія і кабала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100217065143/http://jewish-r.narod.ru/ephil.htm|date=17 лютого 2010}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Бібліоінформація}}&lt;br /&gt;
{{ВП-Портали|Юдаїзм}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Judaism-stub}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кабала| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Юдаїзм]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Містика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Окультизм]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Теософія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>w&gt;A.sav</name></author>
	</entry>
</feed>