Наянари
Наяна́ри або Наянма́ри — тамільські шиваїтські святі поети-бгакти, які жили й творили в період від V до X століття у Тамільській державі<ref name="Heehs305"/>. Разом налічувалось 63 наянари<ref name="Heehs305"/>.
Походження та творчість
Наянари походили з різних шарів суспільства: одні з них були представниками царських династій, натомість інші —— солдатами чи паріями. Вважається, що найвидатнішими серед наянарів були Аппар, Самбандар і Сундарар<ref name="Heehs305"/>. Поряд з 12 вайшнавістськими святими альварами наянарів зараховують до групи «75 південноіндійських апостолів бгакті», визнаючи тим самим їхній внесок до поширення течії бгакті.
Наянари мандрували Південною Індією, оспівуючи у своїх гімнах славу Шиви, якого вони розглядали як друга, батька чи володаря<ref name="Heehs305">Шаблон:Книга</ref>.