Джвал Кул

Джвал Кул, також Джуал Кхул, Тібетець (англ. Djwal Khul) — в теософській традиції один з Майстрів стародавньої мудрості. Він також представлений в діяльності Аліси Бейлі та у Вченні Вознесених Владик.<ref>Шаблон:Книга</ref><ref name="neff">Шаблон:Cite book</ref> В теософських творах стверджується, що Джвал Кул є одним з тих, хто працює над подальшою духовною еволюцією нашої планети. Більшість книг опублікованих Алісою Бейлі заявлені як такі, що телепатично ним надиктовані.<ref name="Lucifer">Шаблон:Cite web</ref>

У теософії та працях Аліси Бейлі

 Ім’я Джвал Кула вперше з’являється в працях О. Блаватської, співзасновниці Теософського товариства та автора «Таємної доктрини».<ref>The Writing of The Secret Doctrine - By Kirby Van Mater - www.theosociety.org/pasadena/invit-sd/invsd-4.htm</ref><ref>Letters from the Masters of the Wisdom, No. 19, 1:47, 5th ed.</ref>.

У серпні 1934 року Бейлі пише від імені Джвал Кула: «[Я] тибетський учень достатньо високого рівня, але це мало що скаже вам, оскільки всі є учнями, починаючи від найскромнішого початківця до Самого Христа й навіть далі. Я живу у фізичному тілі, подібно іншим людям поблизу кордонів Тибету, і час від часу очолюю досить велику групу тибетських лам, коли це дозволяють інші мої обов’язки».<ref name="bailey">Шаблон:Cite book</ref> У деяких творах його ім'я опущено, і він згадується під ініціалами «Майстер Д.К.» або найменуванням «Тибетець»<ref name="neff" /><ref name="guenon">Шаблон:Cite book</ref><ref>Mackay, Alex, The History of Tibet. Routledge University Press, 2003, p. 714</ref><ref>Bailey, Alice A. Esoteric Healing, Lucis Trust. 1951. p 714</ref>.

У 1919 році Аліса Бейлі (1880–1949) з певних причин розірвала свої зв’язки з Теософським товариством і пізніше почала писати книги, які, за її словами, були телепатично продиктовані Джвалом Кхулом, якого вона називала «Тибетцем»<ref>Bailey, Alice A. The Unfinished Autobiography. Lucis Trust. 1951. pp 162-163</ref> а пізніше асоціювала з ініціалами "Д.К.". За словами Бейлі, він був головним автором «Таємної доктрини» Блавацької<ref>Bailey, Alice A. Initiation Human and Solar, Lucis Trust., p. 58</ref><ref>Bailey, Alice A. Esoteric Healing, Lucis Trust., p. 521, 536, og 565</ref><ref>Bailey, Alice A. The Rays and Initiations, Lucis Trust., p. 255</ref><ref>Bailey, Alice A. The Externalisation of the Hierarchy, Lucis Trust., p. 685</ref>. Бейлі заявила, що після початкового внутрішнього опору якість того, що вона написала під «диктант» протягом перших кількох тижнів роботи з Д.К., зрештою переконала її продовжувати записувати повідомлення з цього джерела. Вона писала протягом 30 років, з 1919 по 1949 рік<ref>Bailey, Alice A. The Unfinished Autobiography. Lucis Trust. 1951. From the Preface by Foster Bailey, p 1</ref>.

Бейлі писав, що намір Джуал Кула полягав у розкритті езотеричних вчень, які будуть цінними для подальшого навчання духовних шукачів у 20-му та на початку 21-го століття. Вона вважала, що її робота виконується від імені «духовної ієрархії» розвинених істот, до якої входив і Джвал Кул, чия єдина зацікавленість полягала в тому, щоб направляти людство до утвердження правильних людських стосунків. Це є життєво важливим першим кроком, який допоможе підготувати шлях для «повторної появи Христа» (названого теософами Майтрейєю). 24 книги А. Бейлі з Д.К. повинні були стати другим в серії з трьох одкровень, після «Таємної доктрини» Блавацької, які мають бути явлені світу перед початком Нового часу, який інколи називають Ерою Водолія, так як астрологічний знак Водолія незабаром змінить нинішню епоху Риб у циклі астрологічних епох.

У передмові, включеній до багатьох книг Бейлі, Джвал Кул у посланнях записаних Бейлі, посилається на той факт, що він був настоятелем тибетського монастиря та духовним наставником великої групи лам. Вона писала, що він жив у Північній Індії, поблизу кордонів Тибету. Окрім цього, книги не містять особистих даних про Джвал Кула, а продиктований зміст зосереджується на його езотеричних вченнях. Серед мінімальних особистих деталей Бейлі пише, що Джвал Кул вважає себе учнем певного рівня в духовному (нефізичному) ашрамі Майстра Кут Хумі, якого теософи та інші дослідники книг Аліси Бейлі вважають іншим членом тієї ж «духовної ієрархії».

Чарльз Летбітер стверджував, що він бачив, як Джвал Кул телепортувався в кімнату, в якій сидів він і О. Блаватська<ref>Leadbeater, C.W. The Masters and the Path Adyar, Madras, India: 1925 Theosophical Publishing House Pages 8-9</ref>.

В інших рухах Нью-Ейдж

Роботи Бейлі та її книги з Джвалом Кулом були опубліковані Lucis Trust, організацією, яку вона створила разом зі своїм чоловіком Фостером Бейлі. Згодом ім'я Джвал Кула з'явилося у Вченні Вознесених Владик. Так Елізабет Клер Профет стверджувала, що вона прийняла від Джвал Кула, а також від інших махатм, таких як Кут Хумі та Морія, значну кількість послань.<ref>Шаблон:Cite book</ref> У Школі Арканів, заснованій Бейлі, твори Д.К. вивчаються разом з іншими духовними вченнями всіх віків. До нього ставляться як до вчителя.

Попереднє втілення

Згідно з Елізабет Клер Профет, в одному з попередніх втілень Джуал Кул був Каспаром, одним із трьох мудреців, що прийшли поклонитись новонародженому Ісусу. Він був тим, хто дарував йому золото.<ref>Prophet, Mark L. and Elizabeth Clare Lords of the Seven Rays Livingston, Montana, U.S.A.:1986 - Summit University Press - Page 33</ref>

Критика

Вчення Джуал Кула, передані в численних книгах А. Бейлі від його імені, містять і стосуються багатьох суперечливих тем, стверджуючи, що в популярних ідеях і висловлюваннях про націоналізм, расові відносини, американський ізоляціонізм, радянський тоталітаризм, фашизм, існує широко поширене зло. Книги включають вміст, який критично оцінює актуальні на той час ідеї та погляди 19-го та початку 20-го століття щодо людей африканського походження, австралійських аборигенів, євреїв та арабів, а також юдаїзму та ортодоксального християнства та фундаменталістських рухів Сходу та Заходу<ref name="penn1">Шаблон:Cite book</ref><ref name="miller1">Шаблон:Cite book</ref>.

Скептичний погляд

Вчений К. Пол Джонсон стверджує, що «Майстри», про яких писала Блаватська та створювала листи, насправді були ідеалізацією людей, які були її наставниками . Джонсон стверджує, що Джвал Кул насправді був Даял Сінгхом Маджитією, членом Сінгх Сабха, організації руху за незалежність Індії та реформаторського руху сикхів<ref>Johnson, Paul K. Initiates of Theosophical Masters Albany, New York:1995 State University of New York Press Page 49</ref>.

Джерела

• Шаблон:Книга

Посилання

• Lucis Trust, видавець
• Theosophical University Press: О. Блаватська та інші теософи

Подальше читання

• Посвячення, людське та сонячне. Видавництво Люцис. 1922 рік
• Листи про окультну медитацію. Видавництво Люцис. 1922 рік
• Трактат про космічний вогонь. Видавництво Люцис. 1925 рік
• Світло душі: його наука та ефект: перефраз Йога-сутр Патанджалі. 1927 рік
• Освіта в Новий час. Видавництво Люцис. 1940 рік
• Повторне явлення Христа. Видавництво Люцис. 1947 рік
• Світло Душі. Видавництво Люцис. 1927 рік
• Проблеми людства. Видавництво Люцис. 1944 рік
• Доля народів. Видавництво Люцис. 1949 рік
• Гламур: світова проблема. Видавництво Люцис. 1950 рік
• Телепатія та ефірний транспортний засіб. Видавництво Люцис. 1950 рік
• Освіта в Новий час. Видавництво Люцис. 1954 рік
• Екстерналізація ієрархії. Видавництво Люцис. 1957 рік.
• Поміркуйте над цим: компіляція Lucis Publishing. 2003 рік
• Трактат про сім променів: видавництво Lucis
• Том 1: Езотерична психологія I. 1936
• Том 2: Езотерична психологія II. 1942 рік
• Том 3: Езотерична астрологія. 1951 рік
• Том 4: Езотеричне лікування. 1953 рік
• Том 5: Промені та Посвячення. 1960 рік
• Кемпбелл, Брюс Ф. Історія теософського руху Берклі: 1980 University of California Press
• Годвін, Джоселін Теософське просвітництво Олбані, Нью-Йорк: 1994 Державний університет Нью-Йорка Press
• Johnson, K. Paul The Masters Revealed: Madam Blavatsky and Myth of the Great White Brotherhood Albany, New York: 1994 State University of New York Press
• Мелтон, Дж. Гордон Енциклопедія американських релігій 5-е видання Нью-Йорк: 1996 Gale ResearchШаблон:ISBN ISSN 1066-1212 Розділ 18 – «Сім’я релігій стародавньої мудрості» сторінки 151-158; дивіться таблицю на сторінці 154 зі списком майстрів стародавньої мудрості ; Також див. Розділ 18, сторінки 717-757. Описи різних релігійних організацій Стародавньої Мудрості.